Ухвала суду № 99015000, 15.06.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29015/18-к

УХВАЛА

15 червня 2018 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В., при секретарі Гук О.Р., за участю сторін кримінального провадження: прокурора Панчишиної О.О., захисника - Кишені В.С., підозрюваної - ОСОБА_1 , розглянувши у засіданні в м. Києві в залі суду клопотання слідчого в ОВС СВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області Стельмаша Р.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого в ОВС СВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області Стельмаша Р.М., погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області Калюс О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22015101110000175 від 10.09.2015 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч.ч.3,4 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України.

16.05.2018 року у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України.

У засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи, наполягав на його задоволенні.

Підозрювана та її захисник заперечували щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою інкримінованих кримінальних правопорушень та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваної, її захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього стороною обвинувачення та захисту документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, слідчим відділом ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22015101110000175 від 10.09.2015 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч.ч.3,4 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України.

16.05.2018 року у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 , складає сукупність належних даних, які містяться у: протоколах обшуку приміщення центральної сортувальної станції ТОВ «Східно-Європейський Експрес», житла за адресою: АДРЕСА_1 , протоколами оглядів у ДФС України, Київській міській митниці, Відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського р-ну міста Києва, представництві компанії «Dan Business Consulting Limited» в Україні, ПАТ «ВТБ Банк», ДПІ у Шевченківському р-ні міста Києва, висновках судових почеркознавчих, документально-технічних, комп`ютерно-технічних, товарознавчих, економічної експертиз; протоколах за результатами проведення щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , негласних слідчих (розшукових) дій; протоколами допитів свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ; повідомленнями органів юстиції про реєстрацію фактів смерті осіб, зазначених одержувачами експрес-відправлень; протоколами огляду веб-сайтів «Глобал Експрес»; протоколами огляду відомостей, виявлених за результатами судових комп`ютерно-технічних експертиз, протоколами про порушення митних правил на центральній сортувальній станції ТОВ «Східно-Європейський Експрес»; повідомленнями Київської міської митниці про підрахунок митних платежів та увезення у 2016 році товарів в Україну через сортувальну станцію.Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального правопорушення ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин.

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, особу підозрюваної, вік та стан її здоров`я, постійне місце проживання, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу, пов`язаного з триманням під вартою.

Доводи сторони обвинувачення, що підозрювана, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим виникла необхідність застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є безпідставними, нічим не підтвердженими, та наявним у цьому кримінальному провадженні ризикам може запобігти запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, який в повній мірі зможе гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Оскільки прокурор не довів обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме: недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

З огляду на викладене, в засіданні встановлено, що запобіжний захід ніж тримання під вартою зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вирішуючи питання про те, який запобіжний захід відносно підозрюваної слід застосувати, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи особу підозрюваної, її поясненні в судовому засіданні прихожу до висновку про необхідність визначення застави в розмірі 1 000 000 грн (один мільйон) гривень.

Також слід зобов`язати підозрювану ОСОБА_1 виконувати наступні обов`язки, передбачений ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися із населеного пункту за місцем реєстрації та проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_20 ;

- носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого в ОВС СВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області Стельмаша Р.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, запобіжний захід у вигляді застави по кримінальному провадженню № 22015101110000175 в розмірі 1 000 000 грн. (один мільйон гривень).

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

р/р 373 180 051 120 89;

МФО 820172;

ЄДРПОУ: 26268059;

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ;

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язавши прибувати до слідчого, суду за першою вимогою:

- не відлучатися із населеного пункту за місцем реєстрації та проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_20 ;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 13.08.2018 року включно, але не більше строку досудового розслідування.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явилася за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.В. Підпалий