Рішення № 99012502, 12.08.2021, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/1938/21

Провадження №2-а/944/68/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08.2021 м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білецької М.О.

з участю секретаря судового засідання Хархаліс Л.А.

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області та старшого інспектора поліції 1 батальйону 4 роти Годовського Мар`яна Романовича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

в с т а н о в и в:

13.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області, старшого інспектора поліції 1 батальйону 4 роти Годовського М.Р. про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3932318 від 17.03.2021, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., а провадження у справі закрити та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань 454 грн. судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою серії ЕАН №3932318 від 17.03.2021 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. З оскаржуваної постанови вбачається, що він 17.03.2021 о 22 год. 01 хв. керуючи транспортним засобом, здійснив обгін, перетнувши суцільну лінію дорожнього розмітки 1.1, чим порушив п.8.5.1 ПДР України, порушення вимог горизонтальної розмітки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що винесена з грубими порушеннями норм чинного законодавства та порушує його права і законні інтереси, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. Зазначає, що йому не було роз`яснено права, згідно статті 268 КУпАП та не забезпечено можливість скористатись фахівцем в галузі права, який би міг представляти його інтереси. Крім цього зазначає, що 17.03.2021 близько 22 год. 00 хв., керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat В7», не здійснював обгін на відрізку дороги, про який зазначено в постанові. Звертає увагу що в п.9 Постанови вказується, що він відмовився від підпису та отримання копії постанови, однак фактично поліцейський не пропонував підписатись чи отримати копію Постанови. Також додає, що він не може притягуватись до адміністративної відповідальності виключно на підставі суб`єктивної думки поліцейського, який фактично не здійснював його зупинку. Його вина у скоєнні адміністративного правопорушення відсутня і ґрунтується лише на формальних припущеннях та суб`єктивній думці поліцейського. Постанова складена з порушеннями, а також не дотримано права на захист позивача. Просить поновити строк оскарження даної постанови, оскільки він її отримав від відповідача засобами поштового зв`язку лише 06.04.2021 та позов задовольнити.

Ухвалою суду від 13.05.2021 відкрито спрощене провадження у даній справі та призначено до судового розгляду.

03.06.2021 представник відповідача Управління патрульної поліції ДПП Петрик В.Б. скерувала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що оскаржувана постанова є обґрунтованою та винесеною на підставі та у порядку передбаченому законодавством. Також додає, що адміністративне правопорушення було зафіксоване на відеореєстратор 17.03.2021, однак оскільки термін зберігання такого становить 30 днів, Управлінню патрульної поліції не було відомо про наміри позивача оскаржити дану постанову та про необхідність збереження відеозапису з відеореєстраторів цього дня, відтак такий не збережено та його надати неможливо. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 12.08.2021 провадження в справі за заявою ОСОБА_1 в частині позовних вимог до старшого інспектора поліції 1 батальйону 4 роти Годовського Мар`яна Романовича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, закрито.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю, просив такий задоволити.

Представник відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. У відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

Заслухавши думку позивача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваної постанови 06.04.2021, до суду із позовною заявою звернувся 13.04.2021, відтак суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід поновити строк на звернення до суду з позовною заявою, як такий що пропущений з поважних причин.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Судом встановлено, що 17.03.2021 постановою серії ЕАН №3932318 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Підставою для накладення адміністративного стягнення слугувало те, що ОСОБА_1 17.03.2021 о 22 год. 01 хв., керуючи транспортним засобом, здійснив обгін, перетнувши суцільну лінію дорожнього розмітки 1.1, чим порушив п.8.5.1 ПДР України, порушення вимог горизонтальної розмітки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху України, вузька суцільна лінія - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.

Позивач стверджує, що ним не було допущено порушення ПДР та він не здійснював обгін на відрізку дороги, який зазначено в Постанові.

Порушення водіями Правил дорожнього руху фіксується відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та повинно бути достатньо обґрунтованим належними та допустимими доказами, які б усували будь-які сумніви щодо наявності такого порушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 ст.77 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, норми КАС України покладають на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов`язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Незважаючи на зазначений обов`язок відповідачем не надано суду необхідних доказів у справі про адміністративне правопорушення на підставі, яких була винесена оскаржувана постанова.

Згідно з вимогам статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений, тому таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пунктом 24 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП, мав би надати, зокрема відеозапис події тощо.

Також, Верховний Суд в постанові від 23.10.2019 у справі № 357/10134/17 звертає увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Проте відповідачем не надано жодних доказів відповідно до переліку вимог ст.251 КУпАП, які б свідчили про наявність викладеного в оскаржуваній постанові порушення або що інспектором здійснено під час розгляду адміністративної справи заходи щодо збирання та оцінки цих доказів, відеозапис з нагрудної камери поліцейського в матеріалах справи відсутній та відповідачем такий не долучено, що свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не надав до суду жодних належних і допустимих, у розумінні ст. 72 КАС України, доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані, а тому суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору.

Керуючись ст.ст.77, 242-244, 246, 268, 286 КАС України, суд

у х в а л и в:

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на звернення із позовною заявою.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Постанову серії ЕАН№3932318 від 17.03.2021 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 гривень - скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.08.2021.

Позивач: ОСОБА_1 ,

місце проживання:

АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у

Львівській області Департаменту патрульної поліції,

юридична адреса: м.Львів, вул.Перфецького, 19.

ЄДРПОУ 39962825.

Суддя Білецька М.О.