Вирок № 99011972, 16.08.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/987/21

Провадження №1-кп/443/76/21

ВИРОК

іменем України

16 серпня 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до ЄРДР за зареєстрованим №12021141130000291 від 08.05.2021) стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Калинівка Жидачівського району Львівської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , не працюючого, з базовою середньою освітою, одруженого, відповідно до вимог статті 89 КК України вважається таким, що не має судимості,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 186 КК України

за участю:

прокурора Тхорик Г.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , -

встановив:

ОСОБА_1 07.05.2021 близько 22 год 00 хв перебуваючи у житловому будинку АДРЕСА_1 , керуючись прямим умислом та корисливим мотивом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, діючи протиправно, у одній із кімнат будинку взяв з дивану ноутбук торговельної марки «Lenovo» (моделі «S10-2»), чорного кольору, який знаходився в спеціальній матерчатій сумці для зберігання ноутбуків чорного кольору з маркувальними написами «Porto» та зарядний пристрій (блок живлення) чорного кольору до даного ноутбука торговельної марки «Lenovo» (моделі «РА-1400-12»), вартість яких становить 1 350,00 гривень, що належать ОСОБА_2 , при цьому будучи викритим потерпілим ОСОБА_2 , та не зважаючи на вимоги останнього повернути йому вказане майно, вийшов з будинку, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши можливість розпорядитися майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 відкрито викрав чуже майно (грабіж), тобто вчинив дії, передбачені частиною 1 статті 186 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину по пред`явленому йому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 186 КК України, визнав повністю, ствердив суду, що йому зрозуміла суть обвинувачення, він розуміє зміст обставин вчинення кримінального правопорушення та не оспорює їх, а також надав суду показання, за змістом яких 07.05.2021 близько 22 год 00 хв він перебував у гостях в будинку ОСОБА_2 , де в одній з кімнат виявив ноутбук. Взявши його він пішов з будинку, при цьому ОСОБА_2 це виявив і сказав йому повернути ноутбук, однак він цього не зробив і пішов разом з ноутбуком додому. Наступного дня до нього прийшла поліція і він добровільно видав цей ноутбук. Щиро кається у вчиненому.

Суд, заслухавши позиції сторін, з яких вбачається, що вони не оспорюють обставини кримінального провадження, переконавшись у правильності розуміння сторонами змісту цих обставин та зважаючи на відсутність сумнівів у добровільності такої позиції визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає доведеними факт відкритого викрадення ОСОБА_1 чужого майна (грабіж), тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 186 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину (пункт 1 частини 1 статті 66 КК України).

Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлені.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги статті 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є нетяжким злочином, заподіяна матеріальна шкода відшкодована повністю.

Обвинувачений посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не знаходиться, відповідно до вимог статті 89 КК України вважається таким, що не має судимості.

Також, суд враховує думку потерпілого ОСОБА_2 , який у поданій ним заяві просить суворо обвинуваченого не карати.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені статтею 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені статтею 65 КК України, у тому числі встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання, відсутність встановлених судом обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкцій частини 1 статті 186 КК України у виді громадських робіт.

Про необхідність призначення саме такого покарання свідчать ті обставини, що ОСОБА_1 не працює, відтак не має офіційного джерела доходу, тому призначення обвинуваченому найбільш м`якого покарання, передбаченого санкцією частини 1 статті 186 КК України, у виді штрафу, з огляду на його розмір (від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів), може призвести до його невиконання, а відтак таке покарання, на переконання суду, не буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відсутність у обвинуваченого ОСОБА_1 офіційного місця роботи виключає можливість призначення йому покарання у виді виправних робіт. Призначення ОСОБА_1 покарання, яке передбачатиме тримання його в умовах ізоляції (арешт або позбавлення волі) суд вважає надто суворими і невиправданим за наведених обставин.

Водночас, судом не встановлено обставин, зокрема передбачених частиною 3 статті 56 КК України, які б перешкоджали призначенню ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави згідно з вимогами частини 2 статті 124 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна скасувати.

Зважаючи на те, що запобіжний захід стосовно обвинуваченого судом не обирався і клопотання щодо обрання такого обвинуваченому стороною кримінального провадження не заявлялось, тому суд доходить переконання про відсутність підстав для вирішення цього питання.

Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим по пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 186 КК України, і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Речові докази (відповідно до постанов про визнання речових доказів від 08.05.2021), а саме:

сумку з надписом «Porto», у якій міститься ноутбук «Lenovo S10-2» чорного кольору (серійний номер СВG0274906) з акумуляторною батареєю, білий пакет з надписом «Радимо», у якому знаходиться чорний зарядний пристрій марки «Lenovo» (моделі «РА-1400-12», серійний номер 36001653) - повернути потерпілому ОСОБА_2 ;

цифровий носій інформації (СD-диск, марки «Alerus») з відеоматеріалом проведення допиту підозрюваного ОСОБА_1 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у сумі 1 029 (одна тисяча двадцять дев`ять) грн 72 коп.

Вжитий захід забезпечення кримінального провадження відповідно до ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12.05.2021 у виді арешту майна (сумку з надписом «Porto», у якій міститься ноутбук «Lenovo S10-2» чорного кольору (серійний номер СВG0274906) з акумуляторною батареєю, білий пакет з надписом «Радимо», у якому знаходиться чорний зарядний пристрій марки «Lenovo» (моделі «РА-1400-12», серійний номер 36001653) скасувати.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Жидачівський районний суд Львівської області.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя А.І. Павлів