Постанова № 99011715, 05.08.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7656/21 3/335/1847/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ГУ ДПС у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , працює головним бухгалтером ТОВ «Баррет», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 13.07.2021 за № 199, зазначено, що за результатами камеральної перевірки ТОВ «Баррет», встановлено правопорушення, а саме: несвоєчасно подано до податкового органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2021року (останній строк 11.05.2021, а надано 20.05.2021), що призвело до порушення абз. «б» п.176.2 ст.176, п.119.1 cт. 119 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями. За що передбачена відповідальність за ч.1 ст.163-4 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вищевказаного правопорушення не визнала та пояснила, що податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 у новій формі, форма цього податкового розрахунку виявилась складною для всіх платників податків, перший раз подавалася за І квартал 2021 року. Форма Розрахунку була не дороблена і мала безліч помилок, які не дозволили ТОВ "БАРРЕТ", заповнити та подати Розрахунок до контролюючих органів за основним місцем обліку у строк, визначений податковим законодавством України. ТОВ "БАРРЕТ" починаючи з «01» травня 2021 року більш ніж 3 рази подавало Розрахунок в паперовій формі, однак отримувало від органів контролю повідомлення про виявлення помилок та неприйняття на підставі цього Розрахунку. Лише після декількаразового доопрацювання Розрахунку, у тому числі шляхом безпосереднього консультування з працівниками органів контролю під час подачі Розрахунку, зазначена форма була коректно заповнена та прийнята органом контролю. Також зазначила, що про негаразди з новою формою об`єднаної звітності неодноразово повідомлялися представники влади и вибачалися за незручності. Аналогічні письмові пояснення ТОВ «БАРРЕТ» також направлялися на адресу податкового органу.

Суд, заслухавши пояснення учасника, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян передбачена адміністративна відповідальність.

Так, у цьому випадку, на думку ревізора-інспектора, винуватість особи підтверджується актом перевірки від 10.06.2021 за №4650/08-01-24-06-36015163, відповідно до якого встановлено несвоєчасне подання до податкового органу відповідного податкового розрахунку.

При цьому, матеріали справи не містять інших доказів, які б беззаперечно свідчили про факт порушення несвоєчасного подання до податкового органу відповідного розрахунку.

У той же час, судом встановлено, що податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 у новій формі, форма цього податкового розрахунку перший раз подавалася за І квартал 2021 року, та мала безліч помилок, які не дозволили платникам податків заповнити та подати Розрахунок до контролюючих органів за основним місцем обліку у строк, визначений податковим законодавством України, у зв`язку з некоректною роботою програмного забезпечення органу.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст.62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Аналізуючи у сукупності досліджені судом матеріали, суд приходить до висновку, що акт перевірки не є безумовною підставою для складання адміністративного протоколу, а дає лише підстави для додаткової перевірки. Акт не є нормативним документом, а лише висновком за результатами проведеної перевірки уповноважених на те осіб, а відтак, акт не є достатньою підставою для складання адміністративного протоколу, за відсутністю інших достатніх даних.

Разом з тим, акт перевірки не замінює та не доповнює протокол про адміністративне правопорушення, оскільки саме в протоколі мають бути відображені всі обставини правопорушення.

Крім того, суд вважає, що акт перевірки не є єдиним доказом, на підставі якого приймається обґрунтований висновок про винність особи, оскільки містить суб`єктивну оцінку викладену в акті службовою особою, якою проведена перевірка.

Як наслідок, на переконання суду, дані відображенні ревізором-інспектором про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП є сумнівними з вищезазначених у судовому рішенні підстав, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року; стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Аналогічного роду положення закріплено і уст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

За таких обставин, враховуючи вище викладене суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1ст. 163-4 КУпАП, так як його вину не доведено належним чином, а обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного законодавства, так і міжнародного.

Згідно п. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, дана справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП – закрити, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І.А. Крамаренко