Постанова № 99010576, 12.08.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6617/21

Провадження № 3/219/2345/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2021 року м. Бахмут

Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Конопленко О.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Донецьк, громадянина України, генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський електротехнічний завод», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення № 318 від 18 червня 2021 року вбачається, що 18 червня 2021 року головним державним ревізором-інспектором Бахмутського відділу перевірок платників – юридичних осіб управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Донецькій області Заритовською О.А. за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський електротехнічний завод» згідно акту перевірки від 08 червня 2021 року № 5869/05-99-07-12/01056729 встановлено, що генеральним директором вказаного товариства ОСОБА_1 вчинено правопорушення порядку ведення податкового обліку, а саме: п.п. 134.1.1 п. 134.1, ст. 134, п.п. 140.5.4 ст. 140, п.п. 266.1.1 п. 266.1, п.п. 266.2.1 п. 266.2, п. є) п.п. 266.2.2 п. 266.2, 266.3.3 п. 266.3, п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, ст. 4, ст. 9, п. 1 ст. 11 Розділу ІV Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки ним занижено суму податку на прибуток на 33 676 гривень, занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 60 220,20 гривень, чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 та його захисник Гуревич М.Г., які про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, у судове засідання не з`явились, захисником до початку судового засідання подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення з таких підстав. Так, в період проведення перевірки існував мораторій на проведення документальних перевірок, що унеможливлювало їх проведення, у зв`язку з чим планова документальна перевірка проведена податковим органом протиправно, а протокол, складений за результатом її проведення, не може вважатись допустимим доказом по справі. Крім того, обставини, які податковий орган вважає порушенням, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, встановлені актом від 08 червня 2021 року. Разом з тим, протокол у порушення вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП складений 18 червня 2021 року, що також є підставою для визнання його недопустимим доказом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно частини 1 статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч. 2 ст. 254 КУпАП).

Згідно зі статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статей 1, 3, 8, 9 Конституції України – Україна є правовою державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися презумпцією невинуватості, закріпленою у статті 62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ст.ст. 251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності на інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі за текстом – ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення його складено за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки згідно акту перевірки від 08 червня 2021 року.

Відповідно до п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУЮ-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального,спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Уперше карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) було встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з наступними змінами) – до 22 травня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин було продовжено до 22 червня 2020 року.

У подальшому карантин було продовжено шляхом внесення змін до вказаної постанови – до 31 липня 2021 року.

Після цього карантин продовжувався до 19 грудня 2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із внесеними змінами).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 (із внесеними змінами) «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено чинний на теперішній час строк дії карантину – з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2021 року.

Таким чином, в період проведення перевірки існував мораторій на проведення документальних перевірок, що унеможливлювало проведення таких перевірок, у зв`язку з чим вищевказана планова документальна перевірка проведена податковим органом протиправно, а, відтак, складений за наслідками такої перевірки протокол про адміністративне правопорушення також є протиправним та не може вважатись допустимим доказом у справі.

З доданої до протоколу про адміністративне правопорушення копії акту № 5869/05-99-07-12/0/056729 від 08 червня 2021 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський електротехнічний завод», код за ЄДРПОУ 01056729» вбачається, що відповідальними за фінансово-господарську діяльність платника податків у періоді, за який проводилась перевірка, був, зокрема генеральний директор ОСОБА_1 . З наведеного вбачається, що особу, яка вчинила правопорушення, було встановлено/виявлено саме у під час проведення документальної планової перевірки 08 червня 2021 року, однак протокол про адміністративне правопорушення № 318 складено головним державним ревізором-інспектором Бахмутського відділу перевірок платників – юридичних осіб управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Донецькій області Заритовською О.А. 18 червня 2021 року, тобто пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Статтею 62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що об`єктивних доказів порушення ОСОБА_1 встановленого законом порядку ведення податкового обліку під час розгляду справи не здобуто, а докази, надані особою, якою складався протокол про адміністративне правопорушення, в якості підтвердження вчинення правопорушення, є недостатніми для встановлення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вини, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Статтею 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких першим пунктом визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 284 КпАП України по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 163-1, п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284, ст. 294 КпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.С.Конопленко