Рішення № 99006223, 11.08.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4256/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Куць А.С.,

представника відповідача - Шимки М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування вимог, визнання протиправною бездіяльність, зобов"язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

27 квітня 2021 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування вимог, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просив:

- визнати протиправними та скасувати вимоги ГУ ДПС у Полтавській області (в подальшому - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області) про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені від 10.11.2020 №Ф-16517-13 в сумі 4838,54 грн, від 13.04.2021 №Ф-16517-13 в сумі 7038,54 грн.

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Полтавській області щодо несписання суми заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску, штрафу, пені, нарахованих ФОП ОСОБА_1 (в подальшому - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з 01.01.2017 по 31.03.2021 в сумі 8138,54 грн,

- зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області списати суми заборгованості (недоїмки), штрафних санкцій і пені, нарахованих ФОП ОСОБА_1 станом на 31.01.2021 в сумі 8138,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 вказав про звернення до відповідача із заявою про списання недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску відповідно до п.915 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», яке не було задоволено з підстав, що не відповідають положенням означеної норми законодавства. За твердженням позивача така відмова у списанні сум заборгованості зі сплати єдиного внеску стала підставою для, в свою чергу, неправомірного винесення відповідачем вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені від 10.11.2020 №Ф-16517-13 в сумі 4838,54 грн, від 13.04.2021 №Ф-16517-13 в сумі 7038,54 грн. ФОП ОСОБА_1 наполягає на наявності в нього права на списання суми заборгованості зі сплати єдиного внеску з огляду на обставини перебування на загальній системі оподаткування в період з 01.01.2017 по 22.02.2021 і відсутність отриманого доходу за вказаний період.

Ухвалою від 05 травня 2021 року позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

25 травня 2021 року позивачем надано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено про скрутне фінансове становище та не можливість сплатити судовий збір, надані відповідні письмові докази.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

29.06.2021 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив на адміністративний позов, за змістом якого відповідач вказав про правомірність рішення про відмову в списанні несплаченої суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, так як позивач під час перебування на спрощеній системі оподаткування отримав дохід (прибуток) протягом 2017 - 2019 років. Відповідач наполягає на правильності рішення про відмову в списанні і, відповідно, правомірності прийнятих вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені від 10.11.2020 №Ф-16517-13 в сумі 4838,54 грн, від 13.04.2021 №Ф-16517-13 в сумі 7038,54 грн. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду від 26.07.2021 року допущено заміну відповідача Головне управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код 43142831) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ВП 44057192).

В ході судового розгляду справи позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні в справі докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду справи, що позивач перебуває на обліку у ГУ ДПС у Полтавській області, Чутівська ДПС.

В період з 04.05.2016 по 31.03.2017 та з 01.2020 по 22.02.2021 ФОП ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування.

В період з 01.04.2017 по 31.12.2020 позивач перебував на спрощеній системі оподаткування та отримував дохід за 2017 - 2019 в сумі 165780,00 грн /а.с.97 - 102/.

22.02.2021до ЄДРПОУ внесене відомості про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за рішенням позивача.

В інтегрованій картці платника по єдиному внеску за кодом платежу 71040000 (для фізичних осіб - підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) по ОСОБА_1 наявна заборгованість в сумі 8138,54 гривень. Заборгованість виникла у зв`язку із проведенням нарахування 07.07.2020 - 621,36 грн згідно рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18.06.2021 №0024955333 /а.с.94/, по строку сплати 20.07.2020 в сумі 1039,06 грн., за 2-квартал 2020 року, сплата відсутня; по строку сплати 19.10.2020 в сумі 3178,12 грн., за 3-квартал 2020 року, сплата відсутня; по строку сплати 19.01.2021 в сумі 2200,00 грн., за 4-квартал 2020 року, сплата відсутня; 09.02.2021 в сумі 1100,00 згідно поданого платником звіту про суми нарахованої заробітної плати на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 5) за 2020 рік.

Відповідачем сформована податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені від 10.11.2020 №Ф-16517-13 в сумі 4838,54 грн /а.с.50/.

24.02.2021 ФОП ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо списання сум недоїмки, штрафної санкції та пені у відповідності до п. 915 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у редакції Закону № 1072-IX від 04.12.2020, за період з 01.01.2017 по 01.12.2020 /а.с.47/.

Листом від 31.03.2021 №10983/6/16-31-13-07-11 /а.с.48/ відповідач відмовив ФОП ОСОБА_1 у списанні сум боргу (недоїмки) із посиланням на ті обставини, що позивач в період з 01.01.2017 по 01.12.2020 перебував на спрощеній системі оподаткування та отримував дохід за 2017 - 2019 в сумі 165780,00 грн.

Відповідачем сформована податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені від 13.04.2021 №Ф-16517-13 в сумі 7038,54 грн. /а.с.51/.

ФОП ОСОБА_1 , не погодившись із відмовою відповідача у списанні сум недоїмки, штрафної санкції та пені у відповідності до п. 915 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у редакції Закону № 1072-IX від 04.12.2020, за період з 01.01.2017 по 01.12.2020, податковими вимогами від 10.11.2020 №Ф-16517-13 в сумі 4838,54 грн, від 13.04.2021 №Ф-16517-13 в сумі 7038,54 грн, звернувся до суду і, крім того, просив зобов`язати відповідача списати заборгованість в сумі 8138,54 грн.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням ГУ ДПС у Полтавській області, бездіяльності відповідача, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон України № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

02 червня 2020 року був опублікований Закон України 13.0005.2020 року №592-IX "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" (далі-Закон №592-ІХ), пунктом 1 Прикінцевих положень якого передбачено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2021 року, крім пункту 5 розділу I цього Закону, що набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з положеннями Закону від 04.12.2020 №1072-ІХ, який набрав чинності з 10.12.2020 до Закону № 2464-VI внесені зміни, зокрема, у розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-15 такого змісту: " 9-15. Підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону не підлягають поверненню.

Податковий орган протягом п`яти робочих днів з дня прийняття рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми, надає територіальним підрозділам державної виконавчої служби інформацію про такі списані суми недоїмки з єдиного внеску в розрізі платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З дня винесення податковим органом рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, на підставі наданої податковим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, відповідно до цього пункту в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Міністерство фінансів України листом від 26.08.2020 №11220-16-62/26150 також надало роз`яснення щодо порядку застосування дії пункту 9-15 Закону №2464-VI, в якому вказало, що обов`язковою умовою для списання заборгованості зі сплати єдиного внеску за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року є виконання вимог, встановлених пунктом 9-15 Закону №2464-VI, зокрема подання протягом 90 календарних днів з 3 червня 2020 року заяви про списання заборгованості, подання заяви державному реєстратору про припинення підприємницької діяльності або заяви до податкового органу про зняття з обліку, та подання звітності з єдиного внеску. Враховуючи вищенаведене, дія пункту 9-15 Закону №2464-VI поширюється на фізичних осіб - підприємців, які перебували в стані припинення до набрання чинності пунктом 5 розділу I Закону України від 13.05.2020 №592.

Відтак, суд дійшов висновку, що підставою для списання заборгованості зі сплати єдиного внеску є факт відсутності отриманого фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування доходу у період з 01.01.2017, своєчасне звернення до контролюючого органу з відповідною заявою, подання заяви державному реєстратору про припинення підприємницької діяльності, подання звітності з єдиного внеску.

В період з 04.05.2016 по 31.03.2017 та з 01.2020 по 22.02.2021 ФОП ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування і в даний період доходу не отримував, що не заперечується сторонами.

22.02.2021 внесений запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за власним рішенням. При цьому, позивач своєчасно звернувся до податкового органу із заявою про списання заборгованості з єдиного соціального внеску.

Так, у пояснювальній записці до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (щодо усунення дискримінації за колом платників)" зазначено про те, що встановлення обов`язку сплати ЄСВ без отримання доходу не відповідає легальній меті державного регулювання даного виду відносин та є непослідовним у контексті самого Закону, який визначає об`єктом нарахування ЄСВ саме отриманий дохід. Також зазначене положення суперечить Закону України "Про пенсійне забезпечення" щодо кола осіб, які мають право на державну трудову пенсію.

Отже, метою прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (щодо усунення дискримінації за колом платників)" було усунення дискримінаційного підходу щодо визначення коло платників єдиного соціального внеску при відсутності отриманого доходу від підприємницької діяльності.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем було протиправно відмовлено у задоволенні заяви позивача щодо списання недоїмки, оскільки така відмова не відповідає меті прийнятого Закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У ході розгляду справи відповідач не довів наявність переконливих підстав для відмови позивачу спитати суми недоїмки, а мотиви відмови, наведені у листі від 31.03.2021 №10983/6/16-31-13-07-11, є незаконними.

Тож суд прийшов до висновку, що спірна відмова не відповідає принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, є необґрунтованою.

В адміністративному позові ФОП ОСОБА_1 просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Полтавській області щодо несписання суми заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску, штрафу, пені, нарахованих ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2017 по 31.03.2021 в сумі 8138,54 грн.

Суд зазначає, що в даному випадку мала місце не протиправна бездіяльність відповідача, а дії, що виразилися в активній поведінці - відмові за результатами розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 від 24.02.2021, відповідно належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій ГУ ДПС в Полтавській області щодо відмови у списанні суми заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску, штрафу, пені, нарахованих ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2017 по 31.03.2021 в сумі 8138,54 грн.

Надаючи оцінку позовній вимозі ФОП ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача списати суми заборгованості (недоїмки), штрафних санкцій і пені, нарахованих ФОП ОСОБА_1 станом на 31.01.2021 в сумі 8138,54 грн, суд враховує, що згідно положеннями пункту 9-15 Закону №2464-VI - після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Тобто, списанню суми недоїмки повинно передувати проведення камеральної перевірки та прийняття рішення податковим органом про списання таких сум, отже, дії відповідача щодо списання сум недоїмки є дискреційними повноваженнями податкового органу, тому суд не може зобов`язати відповідача списати суми недоїмки, про що просить позивач, та відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

З матеріалів справи судом не встановлено про проведення відповідачем камеральної перевірки за наслідками розгляду заяви від 24.02.2021, а зі змісту податкової вимоги ГУ ДПС у Полтавській області від 13.04.2021 №Ф-16517-13, винесеної після подання вищевказаної заяви позивачем, вбачається, що винесена вона не за наслідками проведеної перевірки, а за даними інформаційної системи податкових органів.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" №44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" №71916/01, №71917/01 та №10260/02).

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З`ясувавши характер спірних правовідносин, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний позивачем спосіб, суд дійшов до висновку, що з огляду на визнання протиправною дій відповідача щодо відмови у списанні сум недоїмки, порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його вимогою має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути цю вимогу та вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, відповідно до законодавства та з урахуванням висновків суду у даному рішенні.

З огляду на викладене, суд також зазначає, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вимог ГУ ДПС у Полтавській області (про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені від 10.11.2020 №Ф-16517-13, від 13.04.2021 №Ф-16517-13 є похідними від питання щодо списання сум недоїмки, штрафної санкції та пені у відповідності до п. 915 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у редакції Закону № 1072-IX від 04.12.2020, за а отже на даний момент є передчасними.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з того, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 позивач, за наслідками розгляду відповідного клопотання, був звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправними та скасування вимог, визнання протиправною бездіяльність, зобов"язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Полтавській області щодо відмови у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які нараховані фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з 01.01.2017 по 01.12.2020.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області повторно розглянути заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 24.02.2021 року щодо списання сум недоїмки, штрафної санкції та пені у відповідності до п. 915 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у редакції Закону № 1072-IX від 04.12.2020, за період з 01.01.2017 по 01.12.2020, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16 серпня 2021 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва