Рішення № 99006098, 13.08.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6097/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Заслон Плюс" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови. Під час розгляду справи суд, -

В С Т А Н О В И В:

09 червня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Заслон Плюс" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110370/2021/000005/1 від 24 березня 2021 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110370/2021/00080 від 24 березня 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржене рішення митного органу про коригування митної вартості товарів ґрунтується на недоведеній неповноті, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за обраним основним методом, правильністю визначення позивачем митної вартості товару за ціною Договору. Об`єктивна можливість застосування першого методу не спростована відповідачем; ним не доведено наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МКУ обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МКУ, для відмови у митному оформленні товару за першим методом. Також позивач вважає неправомірним використання другорядного методу визначення митної вартості спірного товару при недоведеності неможливості визначення їх митної вартості за основним.

При цьому подані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію щодо задекларованого товару та його ціни, а, отже, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення позивачем; в той же час відповідачем не спростовано визначену позивачем вартість товару.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

05.04.2021 судом одержано відзив контролюючого органу на позов, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України в зв`язку з тим, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. При проведені перевірки документів, які надані у підтвердження митної вартості, було встановлено: декларантом не надано документів, що підтверджують придбання задекларованого товару постачальником постачальника позивача, компанією "Yugra SA"; в графі 31 митної декларації країни відправлення від 25.02.2021 зазначено, що оцінюваний товар має масову долю оливи 3,67%, тоді як у паспорті якості від 30.01.2021 № 3-963,67 зазначено, що оцінюваний товар має масову долю оливи 3,67 %.

Аналіз цін на парафін сірниковий, вироблений у Російській Федерації, свідчить, що з урахуванням надбавок посередників та витрат на транспортування задекларована позивачем митна вартість не відповідає вартості товару на ринку країни виробництва.

Також декларантом надано рахунок № 202103 від 09.03.2021 іноземною мовою.

Зазначені обставини стали підставою для витребування додаткових документів, а також перекладів документів, складених іноземною мовою.

Електронним повідомленням від 23.03.2020 б/н декларант повідомив про неможливість подання додаткових документів.

Визначена митним органом митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів) згідно ЕМД від 11.01.2021 № UA100340/2021/515077- 0,7893 євро за кілограм.

Крім того, відповідач зазначив, що у митній декларації № 10006060/070221/010851 в якості отримувача вантажу вказано "NEPHTEKHIMIK OU" (Естонія) й жодних посилань на компанію "Yugra SA" (Швейцарія) не містить. При цьому залізнична накладна № 30413139 від 25.02.2021 в графі 25 має посилання на додаток № 212 від 05.02.2021 до котракту з "Дженвер Лімітед" № СМ-09696/2015, який позивачем не надавався.

16.07.2021 судом отримано відповідь на відзив, у якій позивач звертає увагу на такі обставини:

- митна вартість самостійно визначена митним органом за декларацією від 11.01.2021 № UA100340/2021/515077 щодо ввезення брикетованого парафіну нафтового. Водночас, брикетування потребує додаткових витрат, які збільшують митну вартість товару;

- загальну вартість придбаного парафіну 35088,00 євро повністю підтверджено наданими до митного оформлення розрахунковими документами;

- на виконання вимоги митного органу декларантом було подано висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" № 704 від 07.04.2021, яким підтверджено обґрунтованість задекларованого позивачем товару, проте відповідач "нав`язує" позивачу інші умови договору та інших контрагентів;

- твердження митного органу про невключення "NEPHTEKHIMIK OU" до вартості товару витрат на транспортування спростовано наданими до митного оформлення документами;

- розбіжність у масовій долі олії в задекларованому позивачем товарі між даними декларації та паспорті якості пояснюється листом компанії "Yugra SA" № 14/05458 від 30.04.2021;

- вимоги митного органу щодо документального підтвердження усього ланцюга постачання задекларованого позивачем товару є безпідставними, оскільки згідно листа компанії "Yugra SA" № 14/05453 від 28.04.2021 умови та ціни поставки на компанії Netfort Limited та Genver Limited по контрактам № 513/2017 від 29.06.2017 та СМ -09696/2015 від 01.09.2015 є комерційною таємницею цих компаній;

- відповідачем не дотримано процедуру обрання методу визначення митної вартості товару;

- правильність визначення митної вартості товару за першим методом відповідачем не спростована.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

31.07.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю "Заслон Плюс" (далі - ТОВ "Заслон Плюс") та компанією "NEPHTEKHIMIK OU" укладено контракт № 74.07.20 та додаткову угоду № 13 від 09.03.2021 на поставку парафіну нафтового сірникового Нс в кількості 51,600 метричних тон за ціною 680,0 євро/тонна на умовах поставки СРТ- Заболоття (Україна) /а.с. 54-57, 73/.

На виконання умов договору з метою розмитнення придбаного у "NEPHTEKHIMIK OU" товару позивачем подано до митного посту Кременчук електронну митну декларацію № 110370/2021/003123 від 23.03.2021 /а.с. 58/, згідно якої позивачем ввезено на територію України парафін нафтовий сірниковий Нс в кількості 51,600 метричних тон за ціною 680,0 євро/тонна на умовах поставки СРТ- Заболоття (Україна).

Позивачем була заявлена митна вартість товару за основним методом відповідно до частини 1 статті 53 МКУ та одночасно з митною декларацією подано митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її визначення, а саме:

- копію митної декларації країни відправлення № 10006060/250221/0016811 від 25.02.2021;

- договір про надання послуг митного брокера № 78.01.21 від 04.01.2021;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товарів № 74.07.20 від 31.07.2020;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 13 від 09.03.2021;

- рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця № 782 від 26.02.2021;

- декларація про походження товару;

- залізнична накладна № 3397102126 від 14.03.2021;

- рахунок-фактура (інвойс) № 202103 від 09.03.2021;

- сертифікат якості - паспорт 3 - 96 від 30.01.2021.

23.03.2021 митним органом позивачу направлено повідомлення №1 від 23.03.2021 такого змісту:

"Відповідно до п. 4,1, ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Положеннями статті 52 Митного кодексу України декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено наступне. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У відповідності до ст. 337 Кодексу, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне. Поставка товару здійснюється згідно додатку №13 від 09.03.21 до контракту №74.07.20 від 31.07.2020, укладеного між імпортером ТОВ «Заслон Плюс» (Україна) та компанією «Nephtekhimik OU» (Естонія) на умовах поставки СРТ Заболоття (Україна). Вартість товару заявлена на рівні 680 євро/т. Згідно наданої митної декларації країни відправлення, товар в кількості 51600 кг продається за рахунком № 3200047505 від 05.02.2021р. за ціною 581,00 євро/мт на умовах поставки СРТ Брест (Білорусь), де продавцем є АО «РН-Транс» (Росія), а покупцем є компанія Кіпру. Згідно з наданим рахунком від 26.02.2021 №782 компанія «Yugra SA» (Швейцарія) продає оцінюваний товар по ціні 630 євро/мт «Nephtekhimik OU» (Естонія). Враховуючи вищезазначене, відсутні документи, що підтверджують перепродаж між продавцем у Кіпрі для компанії «Yugra SA» (Швейцарія). Комерційні умови поставки СРТ визначають, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (Заболоття), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення несе продавець , і, відповідно витрати на перевезення до станції Заболоття є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. В графі 31 декларації країни відправлення від 25.02.2021 №10006060/250221/0016811 зазначено, що оцінюваний товар має масову долю оливи 4,89%. Вищезазначене не відповідає інформації паспорту якості від 30.01.2021 № 3-963,67, де зазначено, що оцінюваний товар має масову долю оливи 3,67%. Відповідно до розділу II наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом: 2.1. Вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості. 2.3. Перевірки включення/невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в органу доходів і зборів інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо. 2.4. Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів, 2.5. Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. 2.9 Перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок /нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження. 2.12. Перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів. Враховуючи вищезазначене, митним органом досліджено якісні характеристики товару, що впливають на вартісні характеристики. Відповідно до розділу IV наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, митні органи можуть використовувати інформацію, отриману з мережі Інтернет. Відповідно до інформації сайту parafina.ru до продажу у Російській Федерації пропонується парафін сірниковий НС виробництва ОАО «Славнефть-Ярославльнефтеоргсинтез» (г. Ярославль) на рівні 62 рос.руб/кг, що за курсом Центрального банку Росії станом на дату експорту з Росії 25.02.2021 за митною декларацією №10006060/250221/0016811 у перерахунку на курс 1 євро=89,6691 рос.руб становить 0,691 євро/кг (691,43 євро/т). Враховуючи вищезазначене, кінцева вартість товару за додатковою угодою №13 від 09.03.2021 до контракту №74.07.20, рахунку від 09.03.2021 № 202103 у розмірі 680,00 євро/т з урахуванням надбавок та численні перепродажі товару, а також витрат на транспортування, не відповідає вартості товару на ринку країни виробництва. Частиною 2 статті 58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Постанова Пленуму ВАСУ «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» від 13.03.2017 №2 зазначає, що виявлення одного або декількох фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МКУ, є підставою для витребування додаткових документів. Враховуючи викладене та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації виробника товару; 4) транспортні документи; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно п. 6 ст. 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. На підставі ст. 254 МК необхідно надати переклади документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5, розділу ІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.12 № 631 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.12 за №1360/21672. Враховуючи те, що строк проведення митного оформлення, передбачений ч. 1 ст.255 було перевищено на час виконання відповідних формальностей відповідно до п.6 ч.2 ст. 255, тобто на період подання додаткових документів відповідно до ч. 3 ст.53 МКУ, митне оформлення буде закінчено у випадку Вашої відмови від надання затребуваних або інших документів, в тому числі і на підставі ч. 6 ст.53, або на підставі закінчення 10-денного строку подання таких документів. Про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні у Вас документи, прошу повідомити шляхом надіслання електронного повідомлення. Консультацію проведено /а.с. 80-81/.

23.03.2021 декларант повідомив митний орган, що на даний момент немає можливості надати додаткові документи /а.с. 82/.

24.03.2021 Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110370/2021/000005/1 від 24 березня 2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110370/2021/00080 від 24 березня 2021 року.

Текст графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів направлено позивачу 24.03.2021 окремим повідомленням, зміст якого полягає у наступному: "Відповідно до п.4.1. ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількості та виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Положеннями статті 52 Митного кодексу України декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено наступне. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документів розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У відповідності до ст.337 Кодексу, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів виявив наступне. Поставка товару здійснюється згідно додатку №13 від 09.03.21 до контракту № 74.07.20 від 31.07.2020, укладеного між імпортером ТОВ «Заслон Плюс» (Україна) та компанією «Nephtekhimik OU" (Естонія) на умовах поставки СРТ Заболоття (Україна), вартість товару заявлена на рівні 680 євро/т. Згідно наданої митної декларації країни відправлення від 23.03.2021 товар в кількості 51600 кг продається за рахунком №3200047505 від 05.02.2021р. за ціною 581,00 євро/мт на умовах поставки СРТ Брест (Білорусь), де продавцем є АО «РН-Транс» (Росія), а покупцем є компанія Кіпру. Згідно з наданим рахунком від 26.02.2021 №782 компанія «Yugra SA» (Швейцарія) продає оцінюваний товар по ціні 630 євро/мт «Nephtekhimik OUІІ» (Естонія). Враховуючи вищезазначене, відсутні документи, що підтверджують перепродаж між продавцем у Кіпрі для компанії «Yugra SA» (Швейцарія) . Комерційні умови поставки СРТ, означають, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (Заболоття), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто, всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до станції Заболоття є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. В графі 31 митної декларації країни відправлення від 25.02.2021 №10006060/250221/0016811 зазначено, що оцінюваний товар має масову долю оливи 4,89%. Вищезазначене не відповідає інформації паспорту якості від 30.01.2021 № 3-963,67, де зазначено, що оцінюваний товар має масову долю оливи 3,67%. Відповідно до розділу II наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом: 2.1. Вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості. 2.3. Перевірки включення/невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в органу доходів і зборів інформації щодо наявності та складових митної вартості (результати документальних перевірок відповіді на запити для встановлення автентичності тощо). 2.4 Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів та зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які вводять до складу товарів. 2.5. Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. 2.9. Перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження. 2.12. Перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів. Враховуючи вищезазначене, митним органом досліджено якісні характеристики товару, що впливають на вартісні характеристики. Відповідно до розділу IV наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, митні органи можуть використовувати інформацію, отриману з мережі Інтернет. Відповідно до інформації сайту рагafinа.ru до продажу у Російській Федерації пропонується парафін сірниковий НС виробництва ОАО «Славнефть-Ярославльнефтеоргсинтез» (г.Ярославль) на рівні 62 рос.руб/кг, що за курсом Центрального банку Росії станом на дату експорту з Росії 25.02.2021 за митною декларацією №10006060/250221/0016811 у перерахунку на курс 1 євро=89,6691 рос.руб. становить 0,691 євро/кг (691,43 євро/т), Враховуючи вищезазначене, кінцева вартість товару за додатковою угодою №13 від 09.03.2021 до контракту №74.07.20, рахунку від 09.03.2021 № 202103 у розмірі 680,00 євро/т з урахуванням надбавок та численні перепродажі товару, а також витрат на транспортування, не відповідає вартості товару на ринку країни виробництва. Також надано рахунок №202103 від 09.03.2021, але у зв`язку з відсутністю перекладу документа, складеного іноземною мовою, зміст даного документа не зрозумілий. На підставі ст. 254 МКУ необхідно надавати переклади документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2,5. розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.12 №631 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.12 за №1360/21672. Частиною 2 статті 58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Постанова Пленуму ВАСУ «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» від 13.03.2017 №2 зазначає, що виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МКУ, є підставою для витребування додаткових документів. Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документ чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації виробника товару; 4) транспортні документи; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно п.б ст. 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Враховуючи те. що строк проведення митного оформлення, передбачений ч. 1 ст.255 було перевищено на час виконання відповідних формальностей відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 255, тобто на період подання додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ, митне оформлення буде закінчено у випадку Вашої відмови від надання затребуваних або інших документів, в тому числі і на підставі ч. 6 ст. 53, або на підставі закінчення 10-денного строку подання таких документів. Своїм електронним повідомленням від 23.03.2021 б/н декларантом заявлено про неможливість подання додаткових документів. На підставі п. 5 ст. 55 МКУ в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості та за результатами розгляду наявних документів, здійснено контроль співставлення. Відповідно до ст. 59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у ст.59 МКУ. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як фізичні характеристики, якість та репутація на ринку, країна виробництва, виробник. Відповідно до ст.60 МКУ - (метод визначення митної вартості за. ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 і ст.59 МКУ, за митну вартість береться прийнята органом-митним органом/вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорту в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Митну вартість товару, що імпортується скориговано із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів) з дотриманням положень ст. 60 МКУ. Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД 11.01.2021 №UА100340/2021/515077 - 0,7893 євро за кілограм. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 24.03.2021 №UА110370/2021/000005/1. У відповідності до ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: - на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МК в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 МКУ (п. 3,2 МКУ): оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення про коригування митної вартості (п. 3.4 МКУ)" /а.с. 83-85/.

23.04.2021 позивач надіслав відповідачу лист № 23/04-1 з додатковими документами, що підтверджували визначену позивачем за основним методом митну вартість задекларованого товару. Серед наданих документів позивачем надано відповідачу висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" № 704 від 07.04.2021 про вартісні характеристики товару; контракт № 2020-04 від 14.07.2020; додаткову угоду № 6 від 05.01.2021 до контракту № 2020-04 від 14.07.2020; платіжне доручення № 104 від 16.04.2021; лист № 14/05453 від 28.04.2021; залічничну накладну № 30417139; калькуляцію вартості парафіну з перекладом. На підтвердження факту перевезення: договір ЕТ 01/10/2020 від 08.10.2020; заявку № 9 від 02.03.2021; заявку № 10 від 02.03.2021; фактуру ВАТ 203/03/2021 від 16.03.2021; фактуру ВАТ 204/03/2021 від 16.03.2021; платіжне доручення № 92 від 31.03.2021; платіжне доручення № 94 від 31.03.2021; фактуру ВАТ № FS 39/MAG/03/2021; договір № 03/2020 від 26.05.2020; додаток № 1 від 26.05.2020; додаток № 2 від 26.05.2020; договір оренди № 37.07.20 від 01.07.2020; акт приймання - передачі; накладну СМГС № 100267 /а.с. 18-21/.

Листом № 7.5-08-02-5/15/13/4734 від 11.05.2021 Дніпровська митниця повідомила позивача про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості №UA110370/2021/000005/1 від 24 березня 2021 року.

Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI /далі МК України/.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами першою та другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частин першої та другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частинами першою та другою статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу цієї норми вбачається, що Митним кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин другої - третьої, шостої - сьомої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частинами першою та другою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Згідно з частиною другою статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 Митного кодексу України.

Так, згідно з частинами першою третьою цієї статті метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу /частина третя статті 57 МК України/.

Із вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною першою статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини дев`ятої статті 58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частинами першою та другою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Отже, вищезазначені правові норми зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.08.2020 № 815/1935/16.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Стосовно відсутності документів, що підтверджують перепродаж між продавцем у Кіпрі для компанії «Yugra SA» (Швейцарія), що зазначено у повідомленні митного органу від 23.03.2021 суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося судом, під час здійснення митного оформлення позивачем було надано всі необхідні документи, вичерпний перелік яких визначено частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме:

- копію митної декларації країни відправлення № 10006060/250221/0016811 від 25.02.2021;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товарів № 74.07.20 від 31.07.2020;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 13 від 09.03.2021;

- рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця № 782 від 26.02.2021;

- декларація про походження товару;

- залізнична накладна № 3397102126 від 14.03.2021;

- рахунок-фактура (інвойс) № 202103 від 09.03.2021.

Водночас, вимоги щодо надання декларантом документів по всьому ланцюгу постачання товарів Митний кодекс України не містить.

Крім того, листом № 14/05453 від 28.04.2021 компанія "Yugra SA" повідомила, що умови та ціни поставки на компанії Netfort Limited та Genver Limited по контрактам № 513/2017 від 29.06.2017 та СМ -09696/2015 від 01.09.2015 є комерційною таємницею цих компаній /а.с. 92/.

Стосовно розбіжності в графі 31 декларації країни відправлення від 25.02.2021 №10006060/250221/0016811, в якій зазначено, що оцінюваний товар має масову долю оливи 4,89%, що не відповідає інформації паспорту якості від 30.01.2021 № 3-963,67, де зазначено, що оцінюваний товар має масову долю оливи 3,67% суд зазначає наступне.

По-перше, паспорт якості товару не є документом, яким декларант підтверджує числові значення митної вартості (її складових). Такий документ не належить до переліку, визначеного частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

По- друге, листом № 14/05458 від 30.04.2021 компанія "Yugra SA" пояснила, що декларація відкрита тимчасово з шаблонними даними, зміст масла в парафіні складає від 0,7 % до 5%, що відповідає зазначеному у декларації коду класифікації товарів. При отриманні остаточної декларації дані будуть відкориговані /а.с. 93/.

По-третє, митний орган не зазначив, яким чином розбіжність у вмісті масла в парафіні впливає на його митну вартість.

Надаючи оцінку правомірності коригування митним органом митної вартості із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів) на підставі ЕМД 11.01.2021 №UА100340/2021/515077 - 0,7893 євро за кілограм суд враховує наступне.

За приписами статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, в тому числі: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Механізм застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів врегульовано статтею 60 Митного кодексу України.

За приписами цієї статті у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Як встановлено судом, парафін нафтовий сірниковий НС, що ввозився позивачем згідно митної декларації № 110370/2021/003123 від 23.03.2021 був наливним, тоді як подібний (аналогічний) парафін, взятий митним органом при коригуванні митної вартості на підставі ЕМД 11.01.2021 № UА100340/2021/515077 був брикетованим.

Доказів коригування митної вартості товару, зазначеного у ЕМД 11.01.2021 № UА100340/2021/515077, з урахуванням витрат на брикетування, відповідачем не надано.

Отже, спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №640/4941/19 (93119191).

Водночас, Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року у справі №400/3133/18, від 8 лютого 2019 року у справі № 825/648/17 вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Крім того, обґрунтованість митної вартості задекларованого позивачем товару підтверджено і ДП "УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА", яке у листі № 704 від 07.04.2021 зазначило: "враховуючи аналіз даних спеціалізованих торговельних майданчиків, мережі інтернет, цінову інформацію виробників та постачальників відповідної продукції, можна вважати, що рівень ціни на парафін нафтовий сірниковий НС, а саме 680,00 євро/т, на умовах поставки СРТ - Заболоття, України, що імпортується згідно з Додатковою Угодою № 13 від 09.03.2021 до контракту № 74.07.20 від 31.07.2020, відповідає поточній кон`юктурі ринку".

Стосовно посилання митного органу на ненадання позивачем перекладу рахунку № 202103 від 09.03.2021 суд зазначає наступне.

Згідно статті 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Відтак, вимога митного органу про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Аналогічне правозастосування викладене в постановах Верховного Суду від 31.03.2020 року у справі №160/7049/19 та від 25.11.2020 у справі №640/4941/19.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, незрозумілим для митного органу є лише рахунок № 202103 від 09.03.2021.

З рахунку № 202103 від 09.03.2021 вбачається, що він складений англійською мовою і вартість та кількість товару, зазначеного у ньому, повністю відповідає даним, зазначеним позивачем у митній декларації № 110370/2021/003123 від 23.03.2021 /а.с. 58/, згідно якої позивачем ввезено на територію України парафін нафтовий сірниковий Нс в кількості 51,600 метричних тон за ціною 680,0 євро/тонна загальною вартістю 35088, 00 євро, що відповідачем не заперечується.

За наведених обставин, не зрозуміло, що саме митному органу в рахунку № 202103 від 09.03.2021 є не зрозумілим.

Крім того, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.02.2020 у справі № №520/10709/18, у разі складення документа, що подається до митного оформлення, або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, митний орган не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою.

Як свідчать матеріали справи, позивачем до митного оформлення спірний документ подавався англійською мовою, а тому вимога Митниці про переклад останнього є такою, що суперечить положенням статті 254 МК України.

Посилання митного органу на непідтвердження транспортних послуг судом відхиляється з огляду на приписи пункту 6 частини 2 статті 53 МК, згідно якого транспортні (перевізні) документи надаються декларантом лише, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Враховуючи вищенаведені обставини суд дійшов висновку про недоведеність митним органом неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною МД документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

З огляду на викладене надані декларантом до митного органу документи є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом, у зв`язку із чим суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110370/2021/000005/1 від 24 березня 2021 року.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110370/2021/00080 від 24 березня 2021 року суд зазначає наступне.

За приписами частин першої та другої статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частин дев`ятої, десятої статті 264 Митного кодексу України орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою цієї статті Кодексу передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації та у митному оформленні (випуску) товарів є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Судом встановлено, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110370/2021/00080 від 24 березня 2021 року вмотивована прийнятим митним органом рішенням про коригування митної вартості №UA110370/2021/000005/1 від 24 березня 2021 року, правомірність якого відповідачем не доведено під час розгляду цієї справи.

Відтак, оскаржена картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому судом враховується пункт 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності оскаржених у цій справі рішень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання вказаного позову сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн /а.с.15, 16/.

Враховуючи задоволення позову за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4540,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 3, 6 - 10, 72 - 77, 90, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Заслон Плюс" (просп. Свободи, 75, м. Кременчук, Полтавська область, ідентифікаційний код 40336263) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, ідентифікаційний код 43350935) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110370/2021/000005/1 від 24 березня 2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110370/2021/00080 від 24 березня 2021 року

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Заслон Плюс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 4540,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Головуючий суддя К.І. Клочко