Ухвала суду № 99005760, 16.08.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/12772/21

У Х В А Л А

про передачу справи до іншого адміністративного суду

16 серпня 2021 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Р.М., дослідивши матеріали справи за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ- 13814885) з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (79000, м. Львів, вул. Шашкевича, 1, код ЄДРПОУ - 43317547), в якій просить суд скасувати постанову від 13.07.2021 ВП №54772710 про накладення штрафу на відповідача в розмірі 5100,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.

Так, за приписами частини 5 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Вищенаведене вказує на те, що рішення, дії або бездіяльність державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, за загальним правилом, оскаржуються до суду, який видав виконавчий документ.

Вказане кореспондується з положеннями частини 1 статті 74 Закону України “Про виконавче провадження”, згідно з якою рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як слідує із змісту позовних вимог Печерський районний суд м. Києва видав виконавчий лист у справі № 2-а-454/12 від 19.01.2017.

Отже, виконавчий лист, в межах виконання якого винесено оскаржувану постанову державного виконавця від 13.07.2021 ВП №54772710 про накладення штрафу на відповідача в розмірі 5100,00 грн, виданий саме Печерським районним судом м. Києва.

Враховуючи те, що позивач звернувся з позовом, предметом якого є оскарження постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), яка винесена 13.07.2021 ВП №54772710 з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-454/12 від 19.01.2017, дана справа підсудна місцевому загальному суду, а саме: Печерському районному суду м. Києва.

Відповідно до частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

У зв`язку з тим, що загальними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено вирішення питання про повернення позовної заяви позивачу для звернення до належного суду чи передачу справи до належного адміністративного суду у разі встановлення, що справа належить до предметної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суддя вважає за необхідне для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, застосувати аналогію закону щодо передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого у разі порушення територіальної юрисдикції (підсудності) у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 3 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно частини 8 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Таким чином, передаючи справу, суд виходить з того, що оскільки оскаржувана постанова прийнята державним виконавцем під час примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва у справі № 2-а-454/12, то у відповідності до частини першої статті 74 Закону №1404-VIII справу належить розглядати суду, який видав виконавчий лист, а саме Печерському районному суду м. Києва.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №607/12620/18 зазначив, що Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14 березня 2018 року у справі №660/612/16-ц зроблено такий правовий висновок: “… у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, зазначена скарга розглядається судом, який ухвалив вказане рішення, за правилами цивільного судочинства.”

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на викладене, з врахування позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку, що справу слід передати для розгляду по суті до Печерського районного суду м. Києва.

Керуючись ст.ст. 27, 29, 30, 171, 248, 256, 287, 294, 295, підп. 15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, –

УХВАЛИВ:

Справу №380/12772/21 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови, передати на розгляд до Печерського районного суду м. Києва (01601, м. Київ, вулиця Володимирська, 15).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Р.М. Брильовський