Ухвала суду № 99004282, 16.08.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

16 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/12434/21

категорія 106030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А 0409 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій вона просить визнати протиправною бездіяльність військової частини А0409 та зобов`язати її нарахувати та виплатити середній заробіток відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, з 18.12.2017 по 12.03.2021, тобто по дату, коли Військова частина А0409 провела з нею повний розрахунок після звільнення з військової служби.

Ухвалою судді від 22.06.2021 вказана позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали шляхом надання до суду: оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 908,00 грн.; заяви про поновлення строку звернення до суду, вказавши підстави для поновлення строку та надавши докази поважності причин його пропуску, оформленої з урахуванням вимог статті 167 КАС України.

На виконання вимог ухвали суду від 22.06.2021 про залишення позовної заяви без руху позивач надіслала до суду оригінал квитанції про сплату судового збору та заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначила, що вона має інвалідність та у період з 2018 по 2020 рік постійно перебувала на стаціонарному лікуванні. У підтвердження вказаних обставин позивач долучила до заяви про поновлення пропущеного строку виписки із медичної карти стаціонарного хворого.

Розглянувши вказані у заяві доводи позивача щодо поважності причин пропуску процесуального строку на звернення з даним позовом до суду, суд зазначає таке.

Пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо суд визнає причини його пропуску поважними.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин є невиплата середнього заробітку з 18.12.2017 по 12.03.2021 за затримку розрахунку при звільненні з військової служби.

Відповідно до правової позиції, наведеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП і статей 1, 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Суд дійшов висновку, що оскільки предметом даного адміністративного спору є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, що не входить до структури заробітної плати, звернення звільненого працівника до суду обмежено строками позовної давності.

Так, спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.12.2019 у справі №815/2681/17, у постанові від 22.01.2020 у справі №620/1982/19.

Як передбачено частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно із частиною 1статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд також зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Наявною у матеріалах справи випискою з банківського рахунку позивача підтверджується, що на виконання судового рішення у справі №240/14162/20 відповідачем 12.03.2021 виплачено позивачу грошову компенсацію при звільненні за невикористані календарні дні відпустки, проте до суду за захистом своїх прав позивач звернулась лише 11.06.2021, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, передбаченого чинним законодавством України.

Доводи позивача про те, що процесуальний строк на звернення з даним позовом до суду був пропущений нею через перебування у період з 2018-2019 роки та з 08.06.2021 по 17.06.2021 на амбулаторному та стаціонарному лікуванні, суд оцінює критично, адже наданими позивачем виписками не підтверджується факт її безперервного лікування у медичних закладах саме у період з 12.03.2021 по 12.04.2021. Таким чином, позивачем не наведено жодних обставин, які б перешкоджали або обмежували її у зверненні до адміністративного суду за захистом своїх прав протягом встановленого законом строку з моменту виникнення у неї відповідного права.

Судом також враховується, що в аспекті викладеного правового регулювання щодо встановлення спеціального скороченого строку у спорах, пов`язаних з проходженням публічної служби, порушення такого строку було занадто тривалим, хоча об`єктивно для позивача були створені обставини, які дозволяли забезпечити можливість вчасно поставити перед судом питання щодо оцінки правомірності бездіяльності відповідача. Оскільки позивачем у встановлені строки не був реалізований процесуальний інтерес до судового захисту своїх прав, суд не встановив жодних об`єктивних та непереборних обставин, які унеможливлювали б для позивача звернення з позовом до суду вчасно.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що намір захистити у судовому порядку порушені права має реалізовуватись у чіткій відповідності до вимог процесуального закону.

Отже, з огляду на ненадання позивачем доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку звернення до суду після того, як її стало відомо про порушення її прав, а також зазначення обставин перебування на стаціонарному лікуванні у періоді, що не стосується спірних правовідносин, викладені позивачем обставини у заяві про поновлення строку звернення до суду не можуть бути визнані поважними, оскільки такі причини не носять ознак об`єктивності та непереборності безпосередньо для позивача, а реалізація останнім права на судовий захист невід`ємно пов`язана зі строками, в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом свого права.

Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним позовом, які є поважними, позивачем не вказано.

При вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду суд також враховує практику Європейського суду з прав людини.

У Справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Круз проти Польщі" виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 123 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України, встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення (ч. 5, 6 ст. 169 КАС України).

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А 0409 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Майстренко