Рішення № 99004204, 10.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2021 р. Справа№200/5675/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «ОБЛДОРРЕМБУД» до Головного управління ДПС у Донецький області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

секретаря судового засідання: Столяренко Я.С.;

представника позивача - Пікалов Д.В.

представника відповідача - Ярова С.Е.

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю «ОБЛДОРРЕМБУД», звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.04.2021 № 0051400715 про збільшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 2 679 606,00 грн, з яких за основним платежем - 1 786 404,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 893 202,00 грн; № 0051420715 про збільшення податкових зобов`язань з податку на прибуток на загальну суму 2 493 015,00 грн, з яких за основним платежем 1 662 010,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 831 005,00 грн; № 0051410715 про зменшення суми бюджетного відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 57 500,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що висновки відповідача про заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість через відображення в податковому та бухгалтерському обліку наслідків операцій з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей від контрагентів є безпідставними та необґрунтованими. За змістом викладеного в позові на підтвердження реальності відображених в обліку господарських операцій позивачем під час перевірки надані всі первинні документи, складені під час відбуття цих операцій. Позивач зауважив, що порушення постачальником товарів (робіт послуг) по ланцюгу постачання певних вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності не може бути підставою висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, якщо така залежність не визначена Податковим кодексом України.

Позивач зауважив, що твердження контролюючого органу про відсутність в контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних та інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою не свідчить про безтоварність угод позивача. Чинне законодавство не ставить передумовою виникнення податкових зобов`язань платника податків стан податкового обліку його контрагентів, фактичне знаходження їх за місцем реєстрації та наявність чи відсутність основних фондів.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеному в позові, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди із позовом визначив в наданому до суду відзиві. За змістом викладеного у відзиві під час проведення перевірки діяльності позивача встановлено низку порушень, які призвели до заниження об`єкту оподаткування податком на додану вартість та податку на прибуток. Згідно з актом під час перевірки податковим органом не підтверджено відбуття господарських операцій позивача із контрагентами ТОВ "ТД "БІОЛ" (код ЄДРПОУ 36565962), ТОВ "ІТІНЕРА" (код ЄДРПОУ 39491024), ПП "НАФТАДОРБУД" (код ЄДРПОУ 42467871), ТОВ "БІС 2017" (код ЄДРПОУ 41617907). Відповідач вважає, що відображення позивачем в податковому обліку наслідків відбуття господарських операцій, що фактично не здійснювалися, підтверджується відсутністю в контрагентів позивача необхідної кількості персоналу (як в штаті, так і найманого), виробничого обладнання, транспортних засобів, складських та офісних приміщень, основних фондів та інших необхідних активів, що свідчить про фактичну неможливість здійснювати транспортування та зберігання продукції.

Крім цього, як зазначив відповідач, під час перевірки не підтвердження придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей за ланцюгом постачання.

На думку відповідача, податковий орган дійшов правомірних висновків про нереальність господарських операцій здійснених між позивачем та його контрагентами та відповідно порушення позивачем положень податкового законодавства. З огляду на таке, відповідач наполягав на правомірності прийнятих ним податкових повідомлень рішень від 28.0.42021 та відсутності підстав для їх скасування.

В судовому засіданні представник відповідача надала пояснення аналогічні викладеному у відзиві, просила суд задовольнити позовні вимоги.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.05.2021 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 11.06.2021. Підготовче судове засідання відкладалося на 14.07.2021, в підготовчому засіданні оголошувалися перерва до 22.07.2021. Підготовче засідання, призначене на 22.07.2021, відкладалося на 27.07.2021. Протокольною ухвалою від 27.07.2021 підготовче засідання у справі закрито та справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10.08.2021.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Товариство з додатковою відповідальністю «ОБЛДОРРЕМБУД» (позивач) є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 05505963. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру місцезнаходженням позивача є: 87510, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Дружби, буд. 73.

Позивач як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області.

В період з 29.10.2019 по 25.03.2021 (проведення перевірки зупинялося на період з 22.11.2019 по 12.09.2021) посадовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області на підставі наказу ГУ ДПС у Донецькій області від 08.10.2019 № 310 проведено документальну планову виїзну перевірку ТДВ «ОБЛДОРРЕМБУД» з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 30.06.2019 з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 30.06.2019, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки. За наслідком проведення перевірки складено акт від 07.04.2021 № 3503/05-99-07-151/05505963 (т. 1 арк. справи 45-129).

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків перевіркою, крім іншого, встановлено порушення ТДВ «ОБЛДОРРЕМБУД»:

1. п. 44.1, п. 44.2, ст. 44 розд. ІІ Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, п. 3 розд. ІІІ П(С)БО №1, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за 336/22868, ч.2 ст.3 розд. І, ч.1 ст. 11 розд. ІV Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які призвели до порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 розд. ІІІ Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, ТДВ «ОБЛДОРРЕМБУД» занижено об`єкт оподаткування податком на прибуток за всього на суму 9 233 389 грн, в тому числі за 2018 рік на суму 8 944 447 грн, за півріччя 2019 року на суму 288 942 грн в результаті чого занижено значення рядка 06 «Податок на прибуток» Декларації з податку на прибуток на загальну суму 1 662 010 грн, в тому числі за 2018 рік на суму 1 610 000 грн, за півріччя 2019 рік на суму 52 010 грн.

2. підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, що призвело до завищення суми податкового кредиту на загальну суму 1 843 904 грн, в тому числі: за травень 2018 року на суму 507 363 грн, за липень 2018 року на суму 188 288 грн, за серпень 2018 року на суму 289 454 грн, за вересень 2018 року на суму 295 139 грн, за жовтень 2018 року на суму 146 100 грн, за листопад 2018року на суму 360 060 грн, за квітень 2019 року на суму 57 500 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати на загальну суму 1 786 404 грн, в тому числі: за червень 2018 року на суму 236 585 грн, за липень 2018 року на суму 316 412 грн, за серпень 2018 року на суму 275 031 грн, за вересень 2018 року на суму 452 216 грн, за жовтень 2018 року на суму 146 100 грн, за листопад 2018 року на суму 360 060 грн, та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19 дек.) за квітень 2019 року на суму 57 500 грн.

За змістом викладеного в акті перевірки, заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток за період з 01.01.2018 по 30.06.2019 відбулося внаслідок заниження позивачем значення показник рядку 2220 «Інші фінансові доходи» Звіту про фінансові результати (форма № 2) на 9 466,00 грн, у т.ч. за 2018 рік - 9 466,00 грн та завищення значення показника рядків витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку, відображених в рядках 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та 2250 «Фінансові витрати» на 9 223 923 грн, у т.ч. за 2018 років на 8 934 981 грн, за півріччя 2019 року - на 288 942,00 грн.

З приводу заниження позивачем значення показника рядку 2220 «Інші фінансові доходи» Звіту про фінансові результати (форма № 2) на 9 466,00 грн в акту перевірки (стор. 13-15) зазначено, що з наданих до перевірки головних книг за 2018 - 2019 роки та розшифровки записів до рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», рахунку 661 «Розрахунки по заробітній платі» встановлено, що станом на 01.01.2018 в обліку позивача обліковується кредиторська заборгованість в сумі 4691,10 грн та 4 774,50 грн. Зазначена заборгованість складається із заборгованості в сумі 2 233,20 грн перед фізичними особами зі сплати по виконавчим листам (зі сплати аліментів) із періодом виникнення з листопада 2010 року по травень 2011 року, заборгованості в сумі 2457,90 грн зі сплати профспілкових внесків із періодом виникнення з грудня 2010 року по червень 2011 року, заборгованості в сумі 4 774,50 грн з невиплаченої заробітної плати із періодом виникнення у липні 2012 року. В акті перевірки відповідач, посилаючись на те, що зазначена заборгованість обліковується більше ніж 1095 днів та є безнадійною у розумінні пп. 14.1.11 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, зазначив, що позивач мав списати зазначену заборгованість та відобразити у складі доходів у рядку 2240 «Інші доходи» звіту про фінансові результати за період з 01.01.2018 по 30.06.2019.

Непроведення позивачем списання зазначеної суми заборгованої призвело до заниження оподатковуваного прибутку за 2018 рік на 9 466,00 грн.

Щодо завищення значення розміру витрат, визначеного за правилами бухгалтерського обліку та відображення в рядках 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та 2250 «Фінансові витрати» в акті зазначено наступне:

- перевіркою повноти визначення витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку встановлено їх завищення на загальну суму 9 223 923 грн, у тому числі за 2018 рік в сумі 8 934 981 грн та за півріччя 2019 року в сумі 288 942грн. Відповідно до структури витрат, відображених у Звіті про фінансові результати (форма № 2) ТДВ «ОБЛДОРРЕМБУД» за 2018 рік собівартість реалізованої продукції становить 8 932 096 грн (рядок 2050), інші операційні витрати - 2885 (рядок 2180); відповідно до структури витрат, відображених у Звіті про фінансові результати (форма № 2) за півріччя 2019 року собівартість реалізованої продукції становить 287 500 грн (рядок 2050), інші операційні витрати - 1442 (рядок 2180)

На стор 25- 32 акту перевірки зазначено, що з наданих до перевірки Слов`янським підрядним спеціалізованим дорожнім ремонтно - будівельним відокремленим підрозділом ТДВ «ОБЛДОРРЕМБУД» головних книг за 2018 та 2019 року встановлено включення в період з 01.01.2018 по 30.06.2019 при формуванні рядка 2180 Фінансового звіту (Ф2) до складу інших операційних витрат за рахунком 23/3 «Допоміжне виробництво» (Витрати на утримання бази відпочинку «Дорожник») підрозділом позивача витрат з урахуванням ПДВ у вигляді:

щомісячної вартості послуг електроенергії, отриманих від ПАТ ДТЕК «Донецькобленерго» (код ЄДРПОУ 131268) у сумі 14625,03грн. в т.ч. ПДВ 2437,04грн за період 1-4 квартали 2018 року;

вартості послуг з вивозу рідких відходів та водопостачання отриманих від Святогірського багатогалузевого комунального господарства обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" ВО ОКП "Донецьктеплокомуненерго" (код ЄДРПОУ 26221744) у сумі 2 989,73 грн, у т.ч. ПДВ 498,29 грн, з яких за 1-4 квартали 2018 року - 2 685,12 грн, у т.ч. ПДВ - 447,52 грн, за 2 квартал 2019 у сумі 304,63грн. в т.ч. ПДВ 50,77грн;

вартості послуг електроенергії, отриманих від ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" (код ЄДРПОУ 42086719) у сумі 8 889,07грн. в т.ч. ПДВ 1 391,52грн, за 1-2 квартал 2019 року.

В результаті вище викладеного та в порушення п.44.1, п.44.2 ст.44 ПКУ, п.26 П(С)БО 16 «Витрати» встановлено завищення інших операційних витрат за рахунок включення до їх складу сум ПДВ на загальну суму 4 327 грн, у тому числі за 2018 рік на 2884,56 грн, за 1-2 квартал 2019 року на 1442,29 грн.

Згідно викладеного в акті в порушення пп. 134.1.1. пункту 134..1. статті 134 Податкового кодексу України ТДВ «ОБЛДОРРЕМБУД» занижено об`єкт оподаткування всього на суму 9 219 520 грн в результаті завищення собівартості реалізованих товарів на суму 9 219 596 грн внаслідок включення до складу собівартості реалізованих товарів (рядок 2050 Фінансового звіту до складу собівартості реалізованої продукції за рахунком 903 «Собівартість реалізованих товарів та послуг» витрат з урахуванням ПДВ у вигляді щомісячної вартості пакета та послуги Інтернет, отриманих від ПрАТ «ВФ Україна» в сумі 444,13 грн, у т.ч. ПДВ 71,50 грн та вартості послуг по обробці даних та видачі сертифіката відкритого ключа ЕЦП для юридичних осіб в сумі 623 грн, у т.ч. ПДВ в сумі 4,00 грн.

В результаті вище викладеного та в порушення п.44.1, п.44.2 ст.44 ПКУ, п.26 П(С)БО 16 «Витрати» встановлено завищення витрат собівартості за рахунок включення до їх складу сум ПДВ на загальну суму 76 грн.

В ході проведення перевірки встановлено відображення товариством в бухгалтерському та податковому обліку у періоді з 01.01.2018 по 30.06.2019 операцій з ніби то придбання ТМЦ у контрагентів-постачальників на загальну суму 9 219 520 грн ТОВ "ТД "БІОЛ" (код ЄДРПОУ 36565962) придбання бітуму дорожнього, ТОВ "ІТІНЕРА" (код ЄДРПОУ 39491024) придбання бітуму дорожнього та палива, ПП "НАФТАДОРБУД" (код ЄДРПОУ 42467871) придбання бітуму дорожнього та палива, ТОВ "БІС 2017" (код ЄДРПОУ 41617907) придбання палива,

Детальний опис перевірених документів, ланцюгів постачання товару та порушення податкового законодавства по взаємовідносинам ТДВ «ОБЛДОРРЕМБУД» із наведеними контрагентами наведено у додатку № 9 до акту перевірки.

В додатку 9 до акту зазначено, що ТДВ «Облдоррембуд» в порушення п.44.1, п.44.2 ст.44 розд. ІІ, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. ІІІ Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, абзаців п`ятого і одинадцятого статті 1, частин першої, другої і п`ятої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV зі змінами та доповненнями, положення п.3 розд. ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за 336/22868, пп. 5 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, п. 8 та п. 9 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044 та п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, безпідставно включено до складу рядка 2050 «Собівартість реалізованої продукції» Звіту про фінансові результати (форма № 2) за перевірений період суми витрат на придбання ТМЦ (бітум дорожній, паливо) нібито від ТОВ "ТД "БІОЛ" (код ЄДРПОУ 36565962), ТОВ "ІТІНЕРА" (код ЄДРПОУ 39491024), ПП "НАФТАДОРБУД" (код ЄДРПОУ 42467871), ТОВ "БІС 2017" (код ЄДРПОУ 41617907), фактичне постачання використання яких не підтверджено в повній мірі первинними бухгалтерськими документами (документи, які підтверджують якість товару, заявки на перевезення з вказанням необхідних відомостей про найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та іншої інформації про вантаж, а також встановлення обриву ланцюга постачання) всього на загальну суму 9 219 520 грн в тому числі за травень 2018 року на суму 2 536 815 грн., за липень 2018 року на суму 941 440 грн, за серпень 2018 року на суму 1 447 270 грн, за вересень 2018року на суму 1 475 695 грн., за жовтень 2018 року на суму 730 500 грн, за листопад 2018року на суму 1 800 300грн, за квітень 2019року на суму 287 500 грн.

Дане порушення призвело до завищення суми задекларованого суб`єктом господарювання податкового кредиту у деклараціях з податку на додану вартість, інформація про яке наведена в п.3.1.2 акту перевірки.

За змістом викладеного в розділі акту 3.1.2.2 перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2018 по 30.06.2019 встановлено його завищення на загальну суму 1 843 904 грн, в тому числі: за травень 2018 року на суму 507 363 грн, за липень 2018 року на суму 188 288 грн, за серпень 2018 року на суму 289 454грн, за вересень 2018 року на суму 295 139 грн, за жовтень 2018 року на суму 146 100грн, за листопад 2018року на суму 360 060 грн, за квітень 2019року на суму 57 500 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати на загальну суму 1 786 404 грн, в тому числі: за червень 2018 року на суму 236 585 грн., за липень 2018 року на суму 316 412 грн, за серпень 2018 року на суму 275 031 грн, за вересень 2018 року на суму 452 216 грн, за жовтень 2018 року на суму 146 100 грн, за листопад 2018року на суму 360 060 грн та зменшено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19 декларації) за квітень 2019 року на суму 57 500 грн.

28.04.2021 відповідачем на підставі акту перевірки № 3503/05-99-07-151/05505963 прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0051400715 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 2 679 606,00 грн, з яких за основним платежем - 1 786 404,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 893 202,00 грн;

№ 0051420715 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 2 493 015 грн, з яких за основним платежем 1 662 010 грн, штрафні (фінансові) санкції - 831 005,00 грн;

№ 0051410715 про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість за квітень 2019 року на 57 500,00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (надалі за текстом ПК України, Кодекс).

Згідно з положенням пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Загальні засади оподаткування податком на прибуток визначені Розділом 5 Податкового кодексу України.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868 (далі - П(С)БО №1) затверджені форми фінансової звітності, які застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов`язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період розкривається у звіті про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), далі - Звіт (пункт 8 розділу II П(С)БО №1).

Форма і склад статей фінансової звітності визначаються П(С)БО №1 і наводяться у додатках 1 і 2 до П(С)БО №1 (пункт 3 розділу II П(С)БО №1).

Фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності (пункт 3 розділу IIІ П(С)БО №1).

Відповідно до п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Водночас, п.п. 9.4 п. 9 цього Положення передбачено, що не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6.

Загальні засади оподаткування податком на додану вартість визначені Розділом 5 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктами 200.1-200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність'' від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88) господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Відповідно до пункту 2.1 вказаного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Згідно пункту 2.4 Положення № 88 передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

За змістом викладеного в позові позивачем заперечується правомірність висновків відповідача щодо безпідставного відображення позивачем в період з 01.01.2018 по 30.06.2019 у складі витрат собівартості та податкового кредиту, наслідків операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від контрагентів ТОВ "ТД "БІОІЛ" (код ЄДРПОУ 36565962), ТОВ "ІТІНЕРА" (код ЄДРПОУ 39491024), ПП "НАФТАДОРБУД" (код ЄДРПОУ 42467871), ТОВ "БІС - 2017" (код ЄДРПОУ 41617907).

Досліджені під час перевірки первинні бухгалтерські документи по операціям з придбання ТМЦ (бітуму дорожнього та палива), наведено у додатку № 9 до акту перевірки.

Щодо оформлення позивачем відносин із ТОВ «ТД «БІОІЛ».

Відповідно до акту перевірки та наявних в матеріалах справи документів 06.04.2018 року між позивачем ТДВ «ОБЛДОРРЕМБУД» та ТОВ «ТДБ «БІОЛ» укладений договір, за умовами якого ТОВ «ТД «БІОІЛ» зобов`язався поставити покупцеві (позивачу) нафтопродукти (далі - «продукція»), а покупець зобов`язався прийняти та оплатити продукцію в порядку та на умовах, передбачених даним договором. Пунктами 1.2. та 1.3. договору передбачено, що номенклатура, обсяг, ціна, умови та строки постачання, умови та строки оплати продукції визначаються в специфікаціях та рахунках, котрі є невід`ємними частинами цього договору. Ціна договору становить суму вартості всіх поставок продукції відповідно до специфікацій.

Під час перевірки відповідачем досліджені:

- видаткові накладні, відповідно до яких позивачу поставлено товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 3 803 312,50 грн, ПДВ 760 662,50 грн, відповідно до яких:

у травні 2018 року позивачем придбано товарно-матеріальні цінності вартістю 1 900 478,33 грн, ПДВ - 380 095,67 грн (№ 37 від 08.05.2018, № 36 від 07.05.2018, 40 від 14.05.2018, 41 від 15.05.2018, № 55 від 25.05.2018 та № 50 від 25.05.2018)

у липні 2018 року позивачем придбано товарно-матеріальні цінності вартістю 941 439,17 грн, ПДВ - 188 287,83 грн (№ 114 від 18.07.2018, № 117 від 23.07.2018 та № 119 від 30.07.2018)

у серпні 2018 року позивачем придбано товарно-матеріальні цінності вартістю 961 395,00 грн, ПДВ - 192 279,00 грн (№ 133 від 10.08.2018, № 135 від 14.08.2018 та № 139 від 19.08.2018, відповідно до яких вартість операцій між позивачем та ТОВ «БІОІЛ» у серпні 2018 року становить .

- зареєстровані в ЄРПН податкові накладні за травень 2018 року на суму ПДВ 380 095,67 грн (№ 12 від 08.05.2018, № 11 від 07.05.2018, № 14 від 14.05.2018, № 15 від 15.05.2018, № 31 від 25.05.2018, № 27 від 21.05.2018), за липень 2018 року на суму ПДВ 188287,83 грн (№ 22 від 18.07.2018, № 23 від 23.07.2018, № 26 від 30.07.2018) та за серпень 2018 року на суму ПДВ 192 279,00 грн (№ 9 від 10.08.2018, № 13 від 14.08.2018, № 19 від 19.08.2018). Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено ТДВ «ОБЛДОРРЕМБУД» до складу податкового кредиту, наведені суми відповідають даним додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди;

- банківські виписки, відповідно до яких загальна сума сплачених позивачем коштів в рахунок сплати вартості придбаних ТМЦ становить 6 296 785,00 грн.;

- товарно-транспортні накладні № Р10/08/18-2 від 10.08.2018, № Р14/08/18-1 від 14.08.2018 № Р19/08/2018-2 від 19.08.2018, № Р-18/07/2018-1 від 18.07.208, № Р23/07/2018-1 від 23.07.2018, в яких перевізником визначено ТОВ ТД «БІОІЛ», автомобіль DAF XF 105/460, держ. № НОМЕР_1 , причіп Magyar S38da, водій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , № Р30/07/2018 -1 від 30.07.2018, № Р05/05/2018-1 від 05.05.2018, № Р08/05/2018-1 від 08.05.2018, № Р14/05/2018-1 від 14.05.2018, Р15/05/2018-1 від 17.05.2018, № Р21/05/2018-1 від 21.05.2018, № Р25/05/2018-1 від 25.05.2018, в яких перевізником визначено ПП «ПАРТНЕР ТРАНС», автомобіль: держ. № НОМЕР_2 , причіп НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 , автомобіль держ № НОМЕР_4 , причіп НОМЕР_5 , водій ОСОБА_4 , пункт навантаження : м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, пункт розвантаження: м. Краматорськ, вул. Дружби, буд. 73;

- посвідчення якості №19 від 17.04.2018 та №279 від 28.07.2018:

- сертифікат відповідності №UA.056.11.00071-18 від 02.05.2018

За змістом додатку № 9 до акту ГУ ДПС у Донецькій області по ТОВ «ТД «БІОІЛ» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, оскільки:

- встановлено відсутність транспортування продукції від постачальника до покупця через відсутність в підприємства транспортних засобів;

- постачання товару по ланцюгу контрагент-постачальник ТОВ «ПРОТО ТРЕЙД» (ТОВ «АПАРД ТЕРЕЙД)» > ТДВ «ОБЛДОРРЕМБУД» фактично не відбувалось, проведено лише документування вказаних операцій без їх реального здійснення;.

- встановлено нереальність придбання ідентифікованих товарів, продаж яких не підтверджується реальністю їх надання по ланцюгу від постачальника.

- відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства;

- відсутня будь-яка інформація про зберігання ТМЦ (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця),

- відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів).

- ТОВ «ТД «БІОІЛ» не надає звіти з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку. У зв`язку з чим можливо дійти висновку, що на підприємстві відсутні відповідні ресурси, необхідні для здійснення вищенаведених господарських операцій (складські, офісні приміщення, транспортні засоби, земельні ділянки). Згідно аналізу даних ЄРПН встановлено відсутність отримання послуг з оренди складських приміщень, опалення, водопостачання, електроенергії, зв`язку, тощо;

- наявність вхідних узагальнених податкових інформацій щодо ТОВ «ТД «БІОІЛ» за липень, серпень 2018 року.

Враховуючи вищенаведені норми та відсутність на підприємстві кваліфікованих працівників, основних фондів, складських приміщень, відповідної техніки неможливо підтвердити задекларовані на папері фінансово-господарські операції.

Щодо оформлення відносин між позивачем та ТОВ «ІТІНЕРА» (ЄДРПОУ 39491024) з придбання товарно-матеріальних цінностей у травні, липні та серпні 2018 року.

Відповідно до акту перевірки та наявних в матеріалах справи документів 14.06.2017 між позивачем та ТОВ «ІТІНЕРА» укладений договір № 25, за умовами якого ТОВ «ІТІНЕРА» (постачальник) зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати покупцю товар, визначений у цьому договорі (надалі іменується товар), що не є обтяженим, та щодо якого відсутні претензії третіх осіб, а покупець зобов`язується прийняти зазначений товар и сплатити його вартість. Згідно пункту 1.2. договору товаром у розумінні цього договору є бітум шляховий БНД 60/90, бітум шляховий БНД 70/100, пічне паливо.

Під час перевірки відповідачем досліджені:

- видаткові накладні, відповідно до яких позивачу поставлено товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 3 155 530,65 грн, ПДВ 631 106,13 грн, з яких: у травні 2018 року вартістю 636 332,35 грн, ПДВ - 127 266,47 грн (№ 12 від 12.05.2018, № 15 від 27.05.2018), у серпні 2018 року вартістю 485875,00 грн, ПДВ 97 175 грн (№ 52 від 29.08.2018, № 51 від 29.08.2018), у вересні 2018 року вартістю 1 290 298,35 грн, ПДВ 258 059,67 грн (№ 75 від 15.09.2018, № 104 від 27.09.2018, № 101 від 27.09.2018 та № 107 від 28.09.2018) та у жовтні 2018 року вартістю 743025 грн, ПДВ 148 605,00 грн ( № 115 від 08.10.2018 та № 118 від 11.10.2018);

- зареєстровані в ЄРПН податкові накладні за травень 2018 року на суму ПДВ 127 266,47 грн (№ 4 від 11.05.2018, № 8 від 25.05.2018 та № 9 від 217.05.2018), у серпні 2018 року на суму ПДВ 97175,00 грн (№ 13 від 27.08.2018 та № 14 від 27.08.2018), у вересні 2018 року на суму ПДВ 260572,34 грн (№ 13 від 14.09.2018, № 14 від 15.09.2018, № 36 від 26.09.2018, № 35 від 26.09.2018 та № 37 від 28.09.2018) та жовтні 2018 року на суму ПДВ 146 100,00 грн (№ 9 від 08.10.2018 та № 10 від 08.10.2018). Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено ТДВ «ОБЛДОРРЕМБУД» до складу податкового кредиту, наведені суми відповідають даним додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди;

- банківські виписки, відповідно до яких загальна сума сплачених позивачем коштів в рахунок сплати вартості придбаних ТМЦ становить 3 369 548,75 грн.;

- товарно-транспортні накладні № Р75 від 15.09.2018, Р 101 від 27.09.2018, № Р104 від 27.09.2018, № Р107 від 28.09.2018, № Р 118 від 11.10.2018, № Р 115 від 08.10.2018, № Р52 від 29.05.2018, № Р51 від 29.08.2018, в яких перевізником визначено ТОВ «ІТІНЕРА», автомобіль DAF держ. № НОМЕР_6 , причіп НОМЕР_7 , водій ОСОБА_5 № НОМЕР_8 та ОСОБА_6 № НОМЕР_9 , № Р 12 від 12.05.2018 та № Р15 від 27.05.2018, в яких перевізником визначено ТОВ «БІТ-ЦЕНТР», автомобіль: DAF держ. № НОМЕР_10 , причіп НОМЕР_11 , водій ОСОБА_5 № НОМЕР_8 пунктом навантаження : м. Кременчук, вул. Свіштовська, пункт розвантаження: м. Селідове, вул. Вокзальна, АБЗ.

- сертифікат відповідності №UA.056.П.00071-18, сертифікат відповідності №UA.1.035.0026186-16:

- паспорт якості №415 від 07.10.2018

В акті зазначено, що наданий до перевірки паспорт якості №415 від 07.10.2018 не містив інформації щодо виробника, адреси виробництва, органу, що видав дане посвідчення, дату виготовлення продукції, кількість тощо, зазначено лише номер, дата видачі паспорта, найменування, технічні вимоги

Згідно додатку № 9 до акту перевірки ГУ ДПС у Донецькій області по ТОВ «ІТІНЕРА» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, оскільки:

- встановлено відсутність за місцем знаходження;

- встановлено відсутність факту отримання товару;

- постачання товару по ланцюгам контрагенти-постачальники > ТДВ «ОБЛДОРРЕМБУД`фактично не відбувалось, проведено лише документування вказаних операцій без їх реального здійснення;.

-встановленонереальність придбання ідентифікованих товарів, продаж яких не підтверджується реальністю їх надання по ланцюгу від постачальника.

- відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства;

- відсутня будь-яка інформація про зберігання ТМЦ (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця),

- відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів).

- наявність вхідної узагальненої податкової інформації щодо ТОВ «ІТІНЕРА» за травень, серпень-жовтень 2018 року .

- по контрагентам-постачальникам ТОВ «ІТІНЕРА» тривають кримінальні впровадження.

ТОВ «ІТІНЕРА» не надає звіти з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку. У зв`язку з чим можливо дійти висновку, що на підприємстві відсутні відповідні ресурси, необхідні для здійснення вищенаведених господарських операцій (складські, офісні приміщення, транспортні засоби, земельні ділянки).

Згідно аналізу даних ЄРПН встановлено відсутність отримання послуг з оренди складських приміщень, опалення, водопостачання, електроенергії, зв`язку, тощо.

Оформлені документально ТОВ «ІТІНЕРА» операції з придбання та реалізації ТМЦ, передбачають значний обсяг трудовитрат, необхідність наявності значної кількості освічених та кваліфікованих спеціалістів.

Враховуючи вищенаведені норми та відсутність на підприємстві кваліфікованих працівників, основних фондів, складських приміщень, відповідної техніки неможливо підтвердити задекларовані на папері фінансово-господарські операції.

Щодо оформлення відносин між позивачем та ПП «НАФТОДОРБУД» (ЄДРПОУ 42467871) з придбання товарно-матеріальних цінностей у листопаді 2018 року та квітні 2019 року.

Відповідно до акту перевірки та наявних в матеріалах справи документів 16.11.2018 між позивачем та ПП «НАФТОДОРБУД» укладений договір № 10, за умовами якого ПП «НАФТОДОРБУД» (постачальник) зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати покупцю (позивачу) товар, визначений у цьому договорі, який не є обтяжений, та що до якого відсутні претензії третіх осіб, а покупець зобов`язується прийняти зазначений товар и сплатити його вартість. Згідно пункту 1.2. договору товаром у розумінні цього договору є бітум шляховий БНД 60/90, бітум шляховий БНД 70/100, пічне паливо.

Під час перевірки відповідачем досліджені :

- видаткові накладні, відповідно до яких позивачу поставлено товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 2 086 180,00 грн, ПДВ 417236,00 грн, з яких: у листопаді 2018 року вартістю 1798 910,00 грн, ПДВ 359782 грн (№ 138 від 16.11.2018, № 139 від 16.11.2018, № 140 від 22.11.2018, № 153 від 29.11.2018, № 150 від 26.11.2018, № 149 від 26.11.2018), у за квітні 2019 року вартістю 287 270,00 грн, у т.ч. ПДВ - 57 454,00 грн. (№ 33 від 02.05.2019);

- зареєстровані в ЄРПН податкові накладні за листопад 2018 року на суму ПДВ 36 060,30 грн (№ 12 від 16.11.2018, № 11 від 16.11.2018, № 13 від 22.11.2018, № 16 від 26.11.2018, № 15 від 26.11.2018, № 14 від 26.11.2018) та за квітень 2019 року на суму ПДВ 57 500,00 грн (№ 25 від 25.04.2019). Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено ТДВ «ОБЛДОРРЕМБУД» до складу податкового кредиту, наведені суми відповідають даним додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди;

- банківські виписки, відповідно до яких загальна сума сплачених позивачем коштів в рахунок сплати вартості придбаних ТМЦ становить 345 000,00 грн;

- товарно-транспортні накладні № 138 від 16.11.2018, № 140 від 22.11.2018, № 149 від 26.11.2018, № 139 від 16.11.2018, № 150 від 26.11.2018, № 153 від 29.11.201 та № 33 від 02.05.2019, в яких перевізником визначено ТОВ «НАФТОДОРБУД », автомобіль DAF держ. № НОМЕР_6 водій ОСОБА_7 посв. НОМЕР_12 та автомобіль DAF держ. № НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , водій ОСОБА_8 посвідчення НОМЕР_15 , автоцистерна, пунктом навантаження: м. Кременчук, вул. Свіштовська, пункт розвантаження: м. Селідове, вул. Вокзальна, АБЗ.

- сертифікат відповідності №UA.056.П.00071-28, №UA.056.П.00117-18, термін дії 24.07.2018-24.04.2021;

- паспорт якості №502 від 14.11.2018

Наданий до перевірки паспорт якості №502 від 14.11.2018 не містив інформації щодо виробника, адреси виробництва, органу, що видав посвідчення, дату виготовлення продукції, кількість тощо, зазначено лише номер, дата видачі паспорта, найменування, технічні вимоги.

ТДВ «ОБЛДОРРЕМБУД» надано акти переробки по випуску асфальтобетону за листопад 2018 року, який містив марку а/бетону, кількість а/бетону, витрати матеріалів та ТЕР.

Згідно додатку № 9 до акту перевірки ГУ ДПС у Донецькій області по ПП «НАФТАДОРБУД» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, оскільки:

- встановлено відсутність факту отримання товару;

- постачання товару по ланцюгам контрагенти-постачальники > ТДВ «ОБЛДОРРЕМБУД`фактично не відбувалось, проведено лише документування вказаних операцій без їх реального здійснення;.

-встановленонереальність придбання ідентифікованих товарів, продаж яких не підтверджується реальністю їх надання по ланцюгу від постачальника.

- відсутня будь-яка інформація про зберігання ТМЦ (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця).

- наявність вхідних узагальнених податкових інформацій щодо ПП «НАФТАДОРБУД» за листопад 2018 року, квітень 2019 року.

ПП «НАФТАДОРБУД» не надає звіти з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку. У зв`язку з чим можливо дійти висновку, що на підприємстві відсутні відповідні ресурси, необхідні для здійснення вищенаведених господарських операцій (складські, офісні приміщення, транспортні засоби, земельні ділянки).

Згідно аналізу даних ЄРПН встановлено відсутність отримання послуг з оренди складських приміщень, опалення, водопостачання, електроенергії, зв`язку, тощо.

Оформлені документально ПП «НАФТАДОРБУД» операції з придбання та реалізації ТМЦ, передбачають значний обсяг трудовитрат, необхідність наявності значної кількості освічених та кваліфікованих спеціалістів.

Враховуючи вищенаведені норми та відсутність на підприємстві кваліфікованих працівників, основних фондів, складських приміщень, відповідної техніки неможливо підтвердити задекларовані на папері фінансово-господарські операції.

Щодо оформлення відносин між позивачем та ТОВ «БІС-2017» (ЄДРПОУ 41617907) придбання товарно-матеріальних цінностей у вересні 2018 року.

Відповідно до акту перевірки та наявних в матеріалах справи документів 16.04.2018 між позивачем та ТОВ «БІС-2017» (постачальник) укладений договір № 14 за умовами якого останній зобов`язався порядку та на умовах, визначених цим договором, передати покупцю товар, визначений у цьому договорі, а покупець зобов`язується прийняти зазначений товар та сплатити його вартість.

Під час перевірки відповідачем досліджені:

- видаткові накладні, відповідно до яких позивачу поставлено товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 172 833,40 грн, ПДВ 34 566,68 грн (№ 67 від 13.09.2018, № 74 від 27.09.2018);

- зареєстровані в ЄРПН податкові накладні за вересень 2018 року на суму ПДВ 34 566,68 грн (№ 9 від 13.09.2018 та № 17 від 27.09.2018). Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено ТДВ «ОБЛДОРРЕМБУД» до складу податкового кредиту, наведені суми відповідають даним додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний звітний період.

- банківські виписки, відповідно до яких загальна суму сплачених позивачем коштів в рахунок сплати вартості придбаних ТМЦ становить 207 400,08 грн.;

- товарно-транспортні накладні № Р74 від 27.09.5018 та Р 67 від 13.09.2018, , в яких перевізником визначено ТОВ «БІС-2017», автомобіль МАЗ АН 82-86ВВ ОСОБА_9 , посвідчення ВАА 442818, пунктом навантаження : м. Курахове, вул. Промзона, 96, пункт розвантаження Селідове.

- сертифікат якості №90 від 11.07.2018, сертифікат якості №103 від 10.08.2018, сертифікат якості №37 від 19.04.2019:

Відповідно до наданих товарно - транспортних накладних встановлено, що автомобільним перевізником було ТОВ «БІС-2017». Проведеним аналізом даних ІТС «Податковий блок» встановлено відсутність у ТОВ БІС-2017 автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, форма 20-ОПП не подана. Відповідно даних ЄРПН не встановлено придбання ТОВ «БІС-2017» послуг з перевезення.

Згідно додатку № 9 до акту перевірки ГУ ДПС у Донецькій області по ТОВ «БІС-2017» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, оскільки :

-встановлено відсутність за місцезнаходженням;

- встановлено відсутність факту отримання товару;

- постачання товару по ланцюгуконтрагент-постачальник > ТДВ «ОБЛДОРРЕМБУД`фактично не відбувалось, проведено лише документування вказаних операцій без їх реального здійснення;.

-встановленонереальність придбання ідентифікованих товарів, продаж яких не підтверджується реальністю їх надання по ланцюгу від постачальника.

- відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства;

- відсутня будь-яка інформація про зберігання ТМЦ (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця);

- відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, посередників у транспортуванні та ін);

наявність вхідної узагальненої податкової інформації щодо ТОВ «БІС-2017» за вересень 2018 року.

ТОВ «БІС-2017» не надає звіти з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку. У зв`язку з чим можливо дійти висновку, що на підприємстві відсутні відповідні ресурси, необхідні для здійснення вищенаведених господарських операцій (складські, офісні приміщення, транспортні засоби, земельні ділянки).

Оформлені документально ТОВ «БІС-2017» операції з придбання та реалізації ТМЦ, передбачають значний обсяг трудовитрат, необхідність наявності значної кількості освічених та кваліфікованих спеціалістів.

Враховуючи вищенаведені норми та відсутність на підприємстві кваліфікованих працівників, основних фондів, складських приміщень, відповідної техніки неможливо підтвердити задекларовані на папері фінансово-господарські операції.

В додатку до акту перевірки відповідачем не визначено зауважень щодо наданих позивачем до перевірки видаткових накладних, податкових накладних та товарно - транспортних накладних (окрім товарно-транспортних накладних, оформлених під час перевезень ТМЦ від ТОВ «ІТІНЕРА»). Щодо виявлених відповідачем недоліків виявлених у товарно-транспортних накладних, оформлених під час транспортування товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ІТІНЕРА», суд зазначає наступне. Товарно-транспортна накладна для операцій купівлі-продажу товару не є первинним документом на підставі якого відбувається формування показників бухгалтерського та податкового обліку господарської операції, а тому навіть за умови відсутності ТТН недоліки її оформлення не можуть свідчити про відсутність реального здійснення господарської операції. Виявлені відповідачем під час перевірки недоліки оформлення товарно-транспортних накладних не є такими, що спростовують факт транспортування від ТОВ «ІТІНЕРА».

Відповідно до вимог чинного законодавства, первинні документи повинні досліджуватись контролюючим органом у сукупності, а перевірці підлягає зміст господарської операції та те, чи призвели такі операції до зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі підприємств учасників господарської операції.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на непідтвердження постачання придбаного позивачем товару за ланцюгом постачання, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів і послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених платником податків з безпосередніми контрагентами. Податкові органи не позбавлені права звернутись до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину, як це передбачено частиною 3 статті 228 ЦК України. Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин, в судовому рішенні про визнання правочину недійсним.

Чинне законодавство не ставить право платника податків на формування податкових вигод у залежність від змісту податкової звітності його контрагентів та номенклатури придбаного/проданого товару третіми особами.

Також, суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі №П/811/1930/17.

За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України № 21-47а10 від 31.01.2011 року, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання.

Суд зазначає, що якщо контрагент (постачальник за ланцюгом) порушив вимоги податкового законодавства, то це має наслідком відповідальність та негативні наслідки саме для контрагента. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на формування податкового кредиту та на відшкодування ПДВ за операцією з таким контрагентом у разі, якщо платник податку має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат, а також виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування.

Згідно з пунктом 36.5 статті 36 Кодексу № 2755 відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків. Відповідальність є персональною. Правовою підставою для відповідальності є наявність вини конкретного платника податків у допущених порушеннях, відповідно, вона не може автоматично поширюватись на контрагентів платника податків. Порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку господарської операції, за загальним правилом не впливають па права та обов`язки іншого платника податків.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі № 813/1497/17 (ЄДРСР 72343803), від 06.07.2021 у справі №826/11176/17 (ЄДРСР 98146390) зазначив, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ані податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання, ані помилки в оформленні первинних документів самі по собі не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Верховний Суд у постанові від 11.03.2020 у справі №826/5678/18 (ЄДРСР 88245697) вказав, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Доводи відповідача про те, що у постачальників позивача та задіяних в ланцюгу постачання підприємств працює незначна кількість осіб, відсутні виробничі і складські приміщення, що свідчить про неможливість вчинення ними господарських операцій з постачання товарно-матеріальних цінностей також не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами. Посилання виключно на бази даних не може бути підставою для достовірного висновку про неспроможність перелічених юридичних осіб здійснювати господарську діяльність.

Суд відзначає, що в акті перевірки відповідачем не наведено обґрунтування доводів про недостатність працівників контрагентів позивача для здійснення певної кількості господарських операцій, належних доказів відсутності у контрагентів позивача можливості поставити товар не надано.

По суті, доводи відповідача зводяться до того, що у контролюючих органів виникли зауваження до перелічених в акті перевірки контрагентів позивача щодо їх діяльності. При цьому відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки щодо того, що фактичне виконання укладених господарських договорів не відбулось, а самі висновки з цього приводу ґрунтуються на припущеннях, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Слід зазначити, що підставою для донарахування платнику податку грошових зобов`язань може слугувати лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (покупцями) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань. Однак, акт перевірки посилань на такі докази не містить.

З огляду на все вищевказане, суд вважає, що в діях позивача, як платника податку, не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, доцільності та діловій меті здійснення господарської діяльності, що підтверджується наявністю належним чином оформлених та досліджених судом документів. Під час перевірки відповідачем не встановлено недоліків в документах первинного бухгалтерського обліку позивача, що свідчить про наявність в позивача підстав для формування показників податкової звітності на підстави таких документів.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Vаstberga Taxi Aktiebolag and Vulic проти Швеції» Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Встановлені під час розгляду справив обставини свідчать про недоведення відповідачем під час розгляду справи порушення позивачем вимог податкового законодавства під час відображення в податковому обліку наслідків відбуття господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від контрагентів ТОВ "ТД "БІОІЛ", ТОВ "ІТІНЕРА", ПП "НАФТАДОРБУД", ТОВ "БІС - 2017".

Таким чином, висновки відповідача про завищення позивачем собівартості реалізованих товарів всього на суму 9 219 520 грн у тому числі за 2018 рік у сумі 8 932 020 грн та за півріччя 2019 року у сумі 287 500 грн, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування та завищення податкового кредиту на загальну суму 1 843 904грн, в тому числі: за травень 2018 року на суму 507 363 грн, за липень 2018 року на суму 188 288 грн, за серпень 2018 року на суму 289 454 грн, за вересень 2018 року на суму 295 139грн, за жовтень 2018 року на суму 146 100 грн, за листопад 2018 року на суму 360 060 грн, за квітень 2019 року на суму 57 500,00 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість є протиправними.

Згідно з актом перевірки завищення податкового кредиту на загальну суму 1 843 904 грн призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати на загальну суму 1 786 404 грн, та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19 дек.) за квітень 2019 року на суму 57 500 грн.

З врахуванням викладеного вище податкові повідомлення-рішення від 28.04.2021 № 0051400715 про збільшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 2 679 600,00 грн, з яких за основним платежем - 1 786 404,00 грн, штрафні фінансові) санкції - 893 202,00 грн; податкового повідомлення-рішення № 0051410715 про зменшення суми бюджетного відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 57 500,00 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Завищення позивачем собівартості реалізованих товарів всього на суму 9 219 520 грн призвело до за заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток на відповідну суму, у т.ч. числі 8 932 020 грн та за півріччя 2019 року у сумі 287 500 грн та заниження значення рядка 06 «Податок на прибуток» Декларації з податку на прибуток на загальну суму 1 659 514 грн, в тому числі за 2018 рік на суму 1 607 764 грн, за півріччя 2019рік на суму 51 750,00 грн.

Отже, з врахуванням наведеного, податкове повідомлення-рішення від 28.04.2021 № 0051420715 про збільшення податкових зобов`язань з податку на прибуток підлягає скасуванню в частині збільшення зобов`язання з податку на прибуток на суму 2 489 271,00 грн, з яких за основним платежем 1 659 514,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 829 757, 00 грн.

Оскільки позивачем в позові не визначено доводів щодо протиправності висновків акту перевірки в частині порушень, що призвели до заниження доходу за 2018 рік на 9 466,00 грн та завищення витрат собівартості за 2018 рік на 76,00 грн, операційних витрат за 2018 рік та 1-2 квартал 2019 року в сумі 4327,00 грн, що призвело до заниження грошового зобов`язання з податку на прибуток на 2 496,00 грн, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2021 № 0051420715 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на 3 744,00 грн, у т.ч. 2496,00 грн за основним платежем, 1248,00 грн - штрафні санкції, - відсутні.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Сума сплаченого позивачем судового збору ставить 22700,00 грн. Враховуючи рішення суду про задоволення позовних вимог, судові витрати здійснені позивачем підлягають розподілу пропорційно задоволеній частині позовних вимог - на суму 22 683,75 грн.

Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «ОБЛДОРРЕМБУД» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.04.2021 № 0051400715 про збільшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 2 679 606,00 грн, з яких за основним платежем - 1 786 404,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 893 202,00 грн; № 0051420715 про збільшення податкових зобов`язань з податку на прибуток на загальну суму 2 493 015,00 грн, з яких за основним платежем 1 662 010,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 831 005,00 грн; № 0051410715 про зменшення суми бюджетного відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 57 500,00 грн, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.2021 № 0051400715 про збільшення податкових зобов`язань Товариства з додатковою відповідальністю «ОБЛДОРРЕМБУД» з податку на додану вартість на загальну суму 2 679 606,00 грн, з яких за основним платежем - 1 786 404,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 893 202,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.2021 № 0051410715 про зменшення Товариству з додатковою відповідальністю «ОБЛДОРРЕМБУД» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 57 500,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.2021 № 0051420715 в частині збільшення Товариству з додатковою відповідальністю «ОБЛДОРРЕМБУД» податкових зобов`язань з податку на прибуток на загальну суму 2 489 271,00 грн, з яких за основним платежем 1 659 514,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 829 757,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь Товариства з додатковою відповідальністю «ОБЛДОРРЕМБУД» судові витрати в розмірі 22 683 (двадцять дві тисячі шістсот вісімдесят три) гривні 75 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2021.

Суддя А.С. Михайлик