Рішення № 99004181, 16.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2021 р. Справа№200/8154/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3) з вимогами:

- визнати неправомірною бездіяльність відповідача, щодо не зарахування позивачу пільгового стажу за списком №1 періодів роботи до 1998 року, а саме: з 01.09.1983 по 10.01.1987 - період навчання в СПТУ м. Єнакієве за спеціальністю електрослюсар підземний; з 27.01.1987 по 15.12.1987 період роботи на СП "Шахта "Булавінська" ДП "Орджонікідзевугілля"; з 15.12.1987 по 13.11.1989 строкову службу в армії; з 20.12.1989 по 31.12.1997 період роботи на СП "Шахта "Булавінська" ДП "Орджонікідзевугілля" (за даними ПФУ зарахування стажу за списком №1 здійснюється з 01.01.1998); з 08.07.2005 по 31.08.2005 в акціонерному товаристві "Ждановкавугілля" на посаді гірника з повним робочим днем в шахті (з наданої відповіді ПФУ цей період також не було зараховано до стажу за списком №1);

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії із зарахуванням позивачу до пільгового стажу за списком №1 наступних періодів: з 01.09.1983 по 10.01.1987 - період навчання в СПТУ м. Єнакієве за спеціальністю електрослюсар підземний; з 27.01.1987 по 15.12.1987 період роботи на СП "Шахта "Булавінська" ДП "Орджонікідзевугілля"; з 15.12.1987 по 13.11.1989 строкову службу в армії; з 20.12.1989 по 31.12.1997 період роботи на СП "Шахта "Булавінська" ДП "Орджонікідзевугілля" (за даними ПФУ зарахування стажу за списком №1 здійснюється з 01.01.1998); з 08.07.2005 по 31.08.2005 в акціонерному товаристві "Ждановкауголь" на посаді гірника з повним робочим днем в шахті (з наданої відповіді ПФУ цей період також не було зараховано до стажу за списком №1).

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що в 2020 році було Управлінням Пенсійного фонду у місті Краматорську Донецької області призначило позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1. В березні 2021 року на звернення позивача, щодо періодів пільгового стажу який було враховано при призначенні пенсії ПФУ в м. Краматорськ повідомило, що періоди роботи до 1998 року позивачу не було зараховано до пільгового стажу оскільки зазначений стаж було отримано під час роботи електрослюсарем підземним на підприємстві СП «Шахта «Булавінська» ДП «Орджонікідзевугілля», що розташоване у м.Єнакієве. Також не зараховано до пільгового стажу період навчання, проходження строкової служби в армії та період роботи в акціонерному товаристві «Ждановкауголь» на посаді гірника з повним робочим днем в шахті з 08.07.2005 по 31.08.2005. Позивач вважає, що надав всі належні документи для підтвердження спірних періодів, які підтверджуються записами у трудовій книжці та відповідач таким чином порушує його право на отримання пенсії.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача повністю заперечував проти задоволення позовних вимог, та зазначив, що з 29.01.2019 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, яка обчислюється відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Врахувати період навчання як пільговий стаж немає законних підстав, оскільки перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією перевищує три місяці. При призначенні пільгової пенсії служба в армії не враховується до пільгового стажу, оскільки на момент призову на строкову військову службу ОСОБА_1 не навчався за фахом у професійно- технічному навчальному закладі та не працював за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Підтверджуючі довідки про пільговий стаж роботи на СП «Шахта «Булавінська» ДП «Орджонікідзевугілля» видані підприємством розташованим у м. Єнакієве. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Таким чином, період роботи до 1998 року неможливо зарахувати до пільгового стажу. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 08.07.2005 по 31.08.2005 в акціонерному товаристві «Ждановкавугілля» оскільки підприємство розташовано на непідконтрольній українській владі території та в реєстрі застрахованих осіб данні по спеціальному стажу відсутні.

Ухвалою суду від 19.07.2021 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 16.08.2021 у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.6-10).

З 29.01.2019 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, яка обчислюється відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається з листа Управління Пенсійного фонду у м.Краматорську Донецької області від 02.03.2020 №88/02-Й період роботи до 1998 року не зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 (а.с.17-18).

08.06.2021 ОСОБА_1 направив до Управління Пенсійного фонду у м.Краматорську Донецької області заяву, в якій просив зарахувати при обчисленні пенсії до пільгового стажу за Списком №1 періоди: навчання в СПТУ м. Єнакієве за спеціальністю електрослюсар підземний з 01.09.1983 по 10.01.1987; роботи на СП «Шахта «Булавінська» ДП «Орджонікідзевугілля» з 27.01.1987 по 15.12.1987; строкової служби в армії з 15.12.1987 по 13.11.1989; період роботи на СП «Шахта «Булавінська» ДП «Орджонікідзевугілля» з 15.12.1987 по 31.12.1997; роботи в акціонерному товаристві «Ждановкавугілля» на посаді гірника з повним робочим днем в шахті з 08.07.2005 по 31.08.2005.

Відповідно до копії диплому серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 закінчив середнє професійно-технічне училище №44 м.Єнакієве по професії електрослюсар підземний. Період навчання з 01.09.1983 по 10.02.1987 (а.с.19).

Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 з 15.12.1987 по 13.11.1989 проходив строкову військову службу в рядах Радянської Армії (а.с.20).

Згідно наданої копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 (а.с.12-16) щодо спірних періодів його роботи зроблено наступні записи:

- №1 та №2 - з 14.06.1984 по 14.08.1984 працював учнем гірника поверхневого тимчасово на підприємстві СП «Шахта «Булавінська» ДП «Орджонікідзевугілля»;

- №3 та №4 - з 27.01.1988 по 15.12.1987 працював електрослюсарем підземним ІІІ розряду СП «Шахта «Булавінська» ДП «Орджонікідзевугілля»;

- №5 - з 01.09.1983 по 10.01.1987 навчався в СПТУ №44 м.Єнакієве за професією електрослюсар підземний;

- №6 - з 15.12.1987 по 13.11.1989 служба в рядах Радянської Армії;

- №7 та №8 - з 20.12.1989 по 08.05.2000 працював електрослюсарем підземним ІІІ розряду СП «Шахта «Булавінська» ДП «Орджонікідзевугілля»;

- №16 та №17 - з 08.07.2005 по 31.08.2005 працював гірником з повним робочим днем в шахті в акціонерному товаристві "Ждановкауголь".

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (п.6 абз.1 ст.92 Конституції України).

Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1.

Щодо не зарахування періоду роботи з 20.12.1989 по 31.12.1997 в СП "Шахта "Булавінська" ДП "Орджонікідзевугілля"; з 08.07.2005 по 31.08.2005 в акціонерному товаристві "Ждановкавугілля", у зв`язку тим, що підтверджуючі довідки про пільговий стаж роботи на СП «Шахта «Булавінська» ДП «Орджонікідзевугілля» видані підприємством, яке розташовано у м. Єнакієве та акціонерному товаристві «Ждановкавугілля», оскільки підприємство розташовано на непідконтрольній українській владі території, суд зазначає.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.1.8, 1.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Пунктом 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку №637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

До заяви про призначення пенсії на підтвердження періодів трудової діяльності позивачем надавались довідки на підтвердження трудової діяльності за відсутності трудової книжки, але останні відповідачем не враховані, оскільки як вказано у спірному рішенні, видані підприємствами, що розташовані на території, яка тимчасово не підконтрольна українській владі.

Стосовно доводу відповідача, що підприємства, які видавали довідки, розташовані та зареєстровані на території, яка не підконтрольна українській владі, тому врахувати їх при перерахунку пенсії неможливо, оскільки зазначені довідки є недійсними на території України та не створюють жодних правових наслідків, суд зазначає, що в даному випадку застосуванню підлягають так звані «намібійські винятки» Міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН): документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Так, у 1971 році Міжнародний суд ООН у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата, є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Лоізіду проти Туречини» (рішення від 18 грудня 1996 року, §45), «Кіпр проти Туреччини» (рішення від 10 травня 2001 року) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (рішення від 23 лютого 2016 року) зазначив: «Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

Таким чином, суд вважає за можливе застосовувати відповідачем названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.

При цьому суд зазначає, що визнання відповідачем в даному конкретному випадку, для захисту прав позивача на пенсійне забезпечення, спірних довідок, виданих на тимчасово окупованій території, жодним чином не легітимізує окупаційну владу.

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 22.10.2018 у справі №235/2357/17, від 21.02.2020 у справі №701/1196/16-а, від 18.03.2020 у справі №243/6299/17.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності та враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про безпідставність відмови врахувати періоди трудової діяльності позивача без розгляду інформації, що викладена у довідках, що видані органами, які непідконтрольні українській владі.

Крім того, ОСОБА_1 набув трудовий стаж у період, коли населений пункт (місто Єнакієве Донецької області), на території якого підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади і його було утворено відповідно до законодавства України.

Крім того, на теперішній час на законодавчому рівні відсутня така обов`язкові умова як перереєстрація підприємств на територію підконтрольну українській владі.

Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, тільки з тих міркувань, що України тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий трудовий стаж роботи.

Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача належно відображено періоди роботи позивача під землею за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також належно відображено пільговий стаж роботи електрослюсарем підземним ІІІ розряду з 27.01.1988 по 15.12.1987 в СП «Шахта «Булавінська» ДП «Орджонікідзевугілля»; гірником з повним робочим днем в шахті з 08.07.2005 по 31.08.2005 в акціонерному товаристві «Ждановкавугілля», тому саме ці періоди слід зарахувати до пільгового стажу позивача.

З зазначених підстав суд дійшов висновку про неправомірність не зарахування до пільгового стажу позивача вказаних періодів роботи.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду проходження позивачем служби в лавах Радянської армії, суд зазначає таке.

Статтею 56 Закону №1788-XII визначено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Пунктом 1 статті 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» закріплено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України Про пенсійне забезпечення або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Статтею 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про загальний військовий обов`язок і військову службу», передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України Про пенсійне забезпечення або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Системний аналіз зазначених правових норм свідчить, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах якщо на момент призову на строкову військову службу особа працювала за професією, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України Про пенсійне забезпечення або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Матеріалами справи підтверджено, що до призову позивача у лави Радянської армії, останній працював на посаді віднесеної до Списку №1 з 27.01.1987 по 15.12.1987 в СП "Шахта "Булавінська" ДП "Орджонікідзевугілля", а тому відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу за списком № 1 період строкової служби з 15.12.1987 по 13.11.1989, зарахувавши лише до страхового стажу.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду навчання позивача, суд зазначає наступне.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статі 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту»).

Надані ОСОБА_1 до органу, що призначає пенсію, документи підтверджують, що після закінчення навчання в СПТУ №44 м. Єнакієве за спеціальністю електрослюсар підземний (строк навчання з 01.09.1983 по 10.01.1987) він з 27.01.1987 по 15.12.1987 працював підземним електрослюсарем СП "Шахта "Булавінська" ДП "Орджонікідзевугілля".

Отже, перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Тому суд не приймає тверджень відповідача про відсутність законних підстав для врахування періоду навчання до пільгового стаж.

Отже, суд вважає, що спірні періоди роботи протиправно не зараховані відповідачем до страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням способу захисту, обраного позивачем, та встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає за необхідне:

- визнати неправомірною бездіяльність відповідача, щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу за списком №1 періодів роботи до 1998 року, а саме: з 01.09.1983 по 10.01.1987 - період навчання в СПТУ м. Єнакієве за спеціальністю електрослюсар підземний; з 27.01.1987 по 15.12.1987 період роботи на СП "Шахта "Булавінська" ДП "Орджонікідзевугілля"; з 15.12.1987 по 13.11.1989 строкову службу в армії; з 20.12.1989 по 31.12.1997 період роботи на СП "Шахта "Булавінська" ДП "Орджонікідзевугілля"; з 08.07.2005 по 31.08.2005 в акціонерному товаристві "Ждановкавугілля" на посаді гірника з повним робочим днем в шахті;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії із зарахуванням позивачу до пільгового стажу за списком №1: з 01.09.1983 по 10.01.1987 - період навчання в СПТУ м. Єнакієве за спеціальністю електрослюсар підземний; з 27.01.1987 по 15.12.1987 період роботи на СП "Шахта "Булавінська" ДП "Орджонікідзевугілля"; з 15.12.1987 по 13.11.1989 строкову службу в армії; з 20.12.1989 по 31.12.1997 період роботи на СП "Шахта "Булавінська" ДП "Орджонікідзевугілля"; з 08.07.2005 по 31.08.2005 в акціонерному товаристві "Ждановкавугілля" на посаді гірника з повним робочим днем в шахті.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн.

Враховуючи наведене, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3) про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком №1 періодів роботи до 1998 року, а саме: з 01.09.1983 по 10.01.1987 - період навчання в СПТУ м. Єнакієве за спеціальністю електрослюсар підземний; з 27.01.1987 по 15.12.1987 період роботи на СП "Шахта "Булавінська" ДП "Орджонікідзевугілля"; з 15.12.1987 по 13.11.1989 строкову службу в армії; з 20.12.1989 по 31.12.1997 період роботи на СП "Шахта "Булавінська" ДП "Орджонікідзевугілля"; з 08.07.2005 по 31.08.2005 в акціонерному товаристві "Ждановкавугілля" на посаді гірника з повним робочим днем в шахті.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу за списком №1: з 01.09.1983 по 10.01.1987 - період навчання в СПТУ м. Єнакієве за спеціальністю електрослюсар підземний; з 27.01.1987 по 15.12.1987 період роботи на СП "Шахта "Булавінська" ДП "Орджонікідзевугілля"; з 15.12.1987 по 13.11.1989 строкову службу в армії; з 20.12.1989 по 31.12.1997 період роботи на СП "Шахта "Булавінська" ДП "Орджонікідзевугілля"; з 08.07.2005 по 31.08.2005 в акціонерному товаристві "Ждановкавугілля" на посаді гірника з повним робочим днем в шахті.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн.

Повне судове рішення складено 16.08.2021.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька