
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 серпня 2021 р. Справа№200/2352/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
04 березня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, Слов`янське ОУ ПФУ), надісланий на адресу суду 23 лютого 2021 року, в якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність Покровського ОУ ПФУ щодо неврахування заробітної плати за період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 жовтня 2010 року по 31 жовтня 2010 року (заробіток на відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» - жовтень 2010 року - 5 022,54 грн), з 01 листопада 2010 року по 30 листопада 2010 року (заробіток на відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» - листопад 2010 року - 4 836,38 грн) та за період з 01 квітня 2018 року по 19 жовтня 2020 року для обчислення пенсії, під час її призначення;
- зобов`язати Покровське ОУ ПФУ провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 19 жовтня 2020 року шляхом врахування заробітної плати за період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 жовтня 2010 року по 31 жовтня 2010 року (заробіток на відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» - жовтень 2010 року - 5 022,54 грн), з 01 листопада 2010 року по 30 листопада 2010 року (заробіток на відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» - листопад 2010 року - 4 836,38 грн) та за період з 01 квітня 2018 року по 19 жовтня 2020 року та виплатити позивачу різницю несплачених сум пенсії.
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
15 червня 2020 року суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви позивач усунула у строк та у спосіб, що визначені судом.
17 серпня 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; задовольнив клопотання позивача та витребував у відповідача докази.
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені належним чином в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що під час обчислення розміру призначеної йому пенсії за віком Покровське ОУ ПФУ не врахувало заробітну плату за період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 квітня 2018 року по 19 жовтня 2020 року з причини несплати страхових внесків.
Позивач стверджує, що як застрахована особа не може зазнавати негативних наслідків через невиконання або неналежне виконання страхувальником його обов`язків.
Вважає допущену відповідачем бездіяльність протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.
Вказував на те, що пенсія ОСОБА_1 обчислена із заробітної плати за період з 01 липня 2000 року по 31 березня 2018 року на підставі даних системи персоніфікованого обліку.
Вимоги позивача вважав безпідставними, оскільки згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу за період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 липня 2008 року по 31 грудня 2020 року відсутні дані про сплату страхових внесків.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС України суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
З 19 липня 2013 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.
Відповідач - Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42169323) зареєстроване як юридична особа 31 травня 2018 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесений відповідний запис. Відповідач перебуває в стані припинення. На час розгляду справи державна реєстрація його припинення як юридичної особи не проведена.
20 жовтня 2020 року Покровське ОУ ПФУ прийняло рішення № 056650004743 про призначення пенсії.
Цим рішенням ОСОБА_1 з 19 жовтня 2020 року призначена пенсія за віком на підставі ч. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), ст. 14 Закону України «Про пенсійний забезпечення» (роботи підземні, професії за постановою Кабінету Міністрів України № 202 (25 років)).
Пенсія призначена виходячи з таких показників:
страховий стаж (повний) - 43 роки 07 місяців 15 днів;
додаткові роки за Списком № 1 - 22 роки 00 місяців 00 днів;
в тому числі роботи підземні, професії за постановою № 202 (25) - 25 років 05 місяців 29 днів;
коефіцієнт кратності з урахуванням кратності - 0,43583;
коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ((523 /100 х 12) х 1) - 0,43583;
розмір пенсії за віком (ст. 27) (15 314,72 х 0,43583) - 6 674,61 грн;
доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2) (за 8 років) - 136,96 грн;
загальний розмір пенсії - 6 811,57 грн;
доплата до пенсії по Закону № 345 - 5 440,21 грн;
сума пенсії за Законом № 345 (80% від 15 314,72 грн) - 12 251,78 грн;
розмір пенсії - 12 251,78 грн.
Як свідчить наявний в матеріалах пенсійної справи розрахунок стажу (форма РС-право), під час призначення пенсії відповідач зарахував ОСОБА_1 :
до страхового стажу періоди з 01 липня 1994 року по 05 червня 1996 року, з 09 серпня 1996 року по 21 січня 1997 року, з 30 серпня 2005 року по 09 вересня 2005 року, з 05 вересня 2020 року по 08 жовтня 2020 року;
до страхового стажу та до пільгового стажу за ст. 14, постанова 202, підземні, список 1, розділ 1, підрозділ 1, п. а-в періоди роботи з 24 січня 1997 року по 28 лютого 1998 року, з 04 червня 1998 року по 31 грудня 2003 року, з 01 січня 2004 року по 29 серпня 2005 року, з 09 жовтня 2006 року по 27 серпня 2007 року, з 01 жовтня 2007 року по 03 жовтня 2007 року;
до страхового стажу та до пільгового стажу за ст. 14, провідні професії, підземні, список 1, розділ 1, підрозділ 1, п. а-в періоди роботи з 28 серпня 2007 року по 30 вересня 2007 року, з 04 жовтня 2007 року по 04 вересня 2020 року.
Розрахунок заробітку для обчислення пенсії відповідач провів наступним чином:
загальний страховий стаж в одинарному розмірі - 21 рік 07 місяців 15 днів, 259 місяців;
загальний страховий стаж після 01 липня 2000 року - 16 років 00 місяців 24 дні, 192 місяці;
дата вводу заробітку - 19 жовтня 2020 року;
середній заробіток за 3 попередні роки - 7 763,17 грн (за 2017-2019 роки);
останній місяць врахованої заробітної плати - 31 березня 2018 року;
максимальна дата оптимізації - 31 березня 2018 року;
сума коефіцієнтів заробітної плати - 357,42581 (до оптимізації);
сума коефіцієнтів заробітної плати - 332,01190 (після оптимізації);
кількість місяців заробітної плати - 195 (до оптимізації);
кількість місяців, виключених оптимізацією - 25;
кількість місяців заробітної плати - 170 (після оптимізації);
індивідуальний коефіцієнт для обчислення - 1,83295 (до оптимізації);
страховий стаж за місяці врахованої заробітної плати - 168,30000 (170-2+9/30);
індивідуальний коефіцієнт для обчислення - 1,97274 (після оптимізації);
середньомісячний заробіток для обчислення - 15314,72000.
Записи в трудовій книжці серії НОМЕР_3 та довідки відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 08 жовтня 2020 року № 26/485, від 08 жовтня 2020 року № 99, від 08 жовтня 2020 року № 99, від 08 жовтня 2020 року № 99, від 08 жовтня 2020 року № 26/4821, від 08 жовтня 2020 року № 26/482, від 08 жовтня 2020 року № 26/482 свідчать, що в період з 01 липня 1994 року по теперішній час (йдеться про жовтень 2020 року) ОСОБА_1 працював на Шахті 1-3 «Новогродівська» за професіями підсобно-транспортного робітника, тракториста, гірника підземного та прохідника підземного.
Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) містять інформацію про заробітну плату та сплату страхових внесків за період роботи ОСОБА_1 з січня 1999 року по вересень 2020 року.
За цими даними страхові внески сплачені за періоди роботи позивача:
у державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта 1-3 «Новогродівська», дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Селидіввугілля» (ідентифікаційний код: 13525460) з січня 1999 року по грудень 2003 року;
в структурному підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» (ідентифікаційний код: 26481008) з січня 2004 року по грудень 2004 року;
у відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Донбаська вугільна енергетична компанія» (ідентифікаційний код: 33340957) з січня 2005 року по травень 2005 року;
у відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» (ідентифікаційний код: 33621589) з червня 2005 року по вересень 2005 року, з жовтня 2006 року по квітень 2010 року, з січня 2011 року по березень 2018 року.
Водночас за період роботи позивача у відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» (ідентифікаційний код: 33621589) з травня 2010 року по грудень 2010 року, з квітня 2018 року по жовтень 2020 року відомості про сплату страхових внесків з індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні.
У відповідь на звернення позивача листом від 08 лютого 2021 року № 54-295/М-02/8-0581/21 Покровське ОУ ПФУ повідомило, що пенсія обчислена із заробітної плати за період з 01 липня 2000 року по 31 березня 2018 року на підставі даних системи персоніфікованого обліку.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Згідно з п. 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років.
П. 1 абз. 2 п. 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 було передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
На підставі пп. 27 п. 7 розділу І Закону України 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» п. 2 у розділі ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 викладений у новій редакції, що не передбачала застосування Закону № 1788 при призначенні пенсії особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначає ст. 114 Закону № 1058.
Щодо права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч. ч. 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч. 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.
Пп. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абз. абз. 1 і 3-13 цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абз. абз. 1 і 15-23 цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Закон України від 02 вересня 2008 року № 345- VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Згідно зі ст. 1 Закону № 345 дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Ст. 8 Закону № 345 передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 установлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Щодо страхових внесків.
За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески
Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені ст. 24 Закону № 1058.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж обчислюється в місяцях.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Особи, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, визначені ст. 11 Закону № 1058.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058 загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Страхувальники визначені ст. 14 Закону № 1058.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у п. п. 1, 4-1, 10, 14 ст. 11 цього Закону.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону, є платниками страхових внесків до солідарної системи.
Обчислення та сплату страхових внесків регламентує ст. 20 Закону № 1058.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у п. п. 1, 3, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 ст. 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Ч. 4 ст. 20 Закону № 1058 визначено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.
У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).
Згідно з ч. 10 ст. 20 Закону № 1058 якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За правилами ч. 12 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до п. 2 ч. 16 ст. 106 Закону № 1058 виконавчі органи Пенсійного фонду України накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків.
Висновки суду по суті позовних вимог.
Спірні правовідносини виникли у зв`язку з тим, що під час призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та обчислення її розміру Покровське ОУ ПФУ не врахувала відомості про заробітну плату за період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 квітня 2018 року по 19 жовтня 2020 року.
Неврахування цих періодів пенсійний орган обґрунтовує відсутністю в реєстрі застрахованих осіб відомостей про сплату страхових внесків.
Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, дії (бездіяльність) Покровського ОУ ПФУ належить перевірити на відповідність критеріям наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Вирішуючи питання щодо правомірності неврахування заробітної плати ОСОБА_1 за періоди з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 квітня 2018 року по 19 жовтня 2020 року, суд на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України застосовує норми матеріального права, які регламентують спірні правовідносини, з врахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 20 березня 2019 у справі № 688/947/17, від 30 липня 2019 у справі № 373/2265/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 414/736/17.
Висновки Верховного Суду, викладені у цих постановах, полягають у такому.
Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Фактично невиконання страхувальником обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України призводить до позбавлення працівника (застрахованої особи) соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.
Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
Працівник (застрахована особа) не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивачу періоду його роботи.
Отже, ОСОБА_1 не може нести відповідальності та зазнавати негативних наслідків через невиконання (неналежне виконання) страхувальником - відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» його обов`язків щодо сплати страхових внесків, подання інформації до реєстру застрахованих осіб тощо.
Як наслідок, допущена Покровським ОУ ПФУ бездіяльність, яка полягала у неврахуванні заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи у відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 квітня 2018 року по 19 жовтня 2020 року для обчислення пенсії під час її призначення, підлягає визнанню протиправною.
Порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Покровського ОУ ПФУ провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 19 жовтня 2020 року з врахуванням його заробітної плати за період роботи у відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 квітня 2018 року по 19 жовтня 2020 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Щодо строку звернення до суду.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пенсія ОСОБА_1 призначена з 19 жовтня 2020 року, до суду з цим позовом він звернувся 23 лютого 2021 року, тобто з дотриманням строку, передбаченого абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України.
Отже, позивач не потребує поновлення цього строку.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн (квитанція від 02 березня 2021 року № 23).
Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42169323, місцезнаходження: 85323, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Центральна, буд. 13) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка полягала у неврахуванні заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи у відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 квітня 2018 року по 19 жовтня 2020 року для обчислення пенсії під час її призначення.
3. Зобов`язати Покровське ОУ ПФУ провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням його заробітної плати за період роботи у відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 квітня 2018 року по 19 жовтня 2020 року, починаючи з 19 жовтня 2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок. 5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
7. Повне судове рішення складено 16 серпня 2021 року.
Суддя Т.О. Кравченко
Судове рішення № 99003972, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 16.08.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/2352/21-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: