Рішення № 99003839, 16.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 року Справа № 160/9022/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини 3036 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2021 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини 3036 Національної гвардії України (вул. Пожежна, 35, м. Дніпро, 49021, код ЄДРПОУ 23316220), в якій позивач просить, а саме:

- визнати дію Військової частини 3036 Національної Гвардії України протиправною яка полягає у відмові в підготовці та направленні документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області передбачених постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Військову частину 3036 Національної Гвардії України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документи, передбачені постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовив позивачеві у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області документів, передбачених Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. №3-1, для вирішення питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), з посиланням на те, що право на пенсію за вислугу років залежить від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги років і не врахувавши йому до вислуги років стаж у пільговому обчисленні. Вказані дії на думку позивача є протиправними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

20.07.2021 року судом отримано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону №2262-ХІІ слідує, що базовою умовою для призначення пенсії за вислугу років є наявність саме календарної вислуги. Однак, у ОСОБА_1 немає встановленої п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону №2262-ХІІ календарної вислуги років, що. в свою чергу. виключає необхідність направлення документів для призначення позивачеві пенсії до органу Пенсійного фонду.

27.07.2021 року судом отримано відповідь на відзив, в якому позивач зазначає про необгрунтованість доводів відповідача та наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно із ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу за контрактом у Військовій частині 3036 Національної гвардії України.

Згідно Витягу із послужного списку старшого лейтенанта ОСОБА_1 :

- на військову службу призваний 24.04.2000 року Новомосковським РВК Дніпропетровської області;

- з 31.05.2000 по 12.10.2001 - водій БТР в/ч3036 (наказ в/ч 3036м № 250 від 12.10.2000);

- 16.11.2001 року призваний на військову службу за контрактом Новомосковським ОМВК Дніпропетровської області і направлений у розпорядження командира в/ч 3036;

- з 19.11.2001 по 12.04.2002 - помічник НВН 3-го відділення 1 СПВ СПР ПБ 16 спеціалізований полк міліції 6 окремої бригади ВВ МВС України (наказ ком. в/ч 3036 № 288 від 19.11.2001);

- з 12.04.2002 по 26.04.2004 - помічник НВН 1-го відділення ПСВ 1ПР 1ПБ 16 спеціальний моторизований полк міліції 6 окремої бригади ВВ МВС України (наказ НУ ЦТрК № 10 о/с від 12.04.2002);

- з 26.04.2004 по 26.12.2005 - інструктор з водіння взводу спеціального призначення 4ПР 2ПБ 16 спеціалізований полк міліції Центрального командування ВВ МВС України (наказ НУ ЦТрК № 13 о/с від 26.04.2004);

- з 26.12.2005 по 06.02.2015 - старший інструктор (з водіння) вогневої підтримки патрульного взводу спеціального призначення 16 спеціальний моторизований полк міліції Центрального територіального командування ВВ МВС України (наказ НУ ЦТрК № 36о/с від 26.12.2005);

- з 06.02.2015 по 23.03.2015 - старший інструктор (з водіння) вогневої підтримки патрульного взводу спеціального призначення 4 патрульної роти 2 патрульного батальйону 16 полк охорони громадського порядку Центрального оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України (наказ ком. в/ч 3036 ЦОТО НГУ № 3 о/с від 06.02.2015);

- укладено перший контракт про проходження військової служби у зв`язку з присвоєнням первинного офіцерського звання на 5 (п`ять) років з 23.03.2015 по 23.03.2020;

- з 23.03.2015 по 05.05.2017 - командир взводу бронетранспортерів патрульної роти на автомобілях 16 полк охорони громадського порядку Центрального оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України (наказ КНГУ № 45 о/с від 23.03.2015);

- з 05.05.2017 по 01.11.2018 - командир взводу бронетранспортерів батальйону оперативного призначення 16 полк охорони громадського порядку Центрального оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України (наказ НЦТУ НГУ № 23 о/с від 05.05.2017);

- з 01.11.2018 по 22.03.2021 - командир 1-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) батальйону оперативного призначення 16 полк охорони порядку Центрального оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України (наказ НЦТУ НГУ № 70 о/с від 01.11.2018);

- 22.03.2021 - звільнений у запас ЗС України відповідно до ст. 26 ЗУ «Про в/обов. і в/службу» п.п. а п. 2 ч. 5 (у зв`язку із закінченням строку контракту) (наказ КНГУ № 32о/с від 25.02.2021).

При звільненні на 22.03.2021 року вислуга років:

- в календарному обчисленні 20 років 09 місяців 21 день;

- в пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) 08 років 01 місяць 27 днів;

- вислуга років для нарахування вихідної допомоги при звільненні становить 19 років 04 місяці 03 дні.

Наказом командира Військової частини 3036 Національної гвардії України № 67 від 22.03.2021 року старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира 1-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) батальйону оперативного призначення звільнено відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» з військової служби у запас у зв`язку із закінченням строку військової служби за контрактом.

В зазначеному вище наказі, зокрема, зазначено, що вислуга років ОСОБА_1 на 22 березня 2021 року становить: час служби в календарному обчисленні - 20 років 09 місяців 21 день; час служби в пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) - 08 років 01 місяць 27 днів.

27.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Військової частини 3036 Національної Гвардії України із заявою про розрахунок вислуги років для призначення пенсії за вислугу років.

Листом «Про надання відповіді» від 27.05.2021 року №6/36/22-587 Військова частина 3036 Національної Гвардії України повідомила позивача, що у нього відсутнє право на призначення пенсії за вислугу років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки він не має встановленої пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарної вислуги років.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у направленні його документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для вирішення питання щодо призначення пенсії, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до п. «а» ч.1 ст.12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.

Отже, стаття 12 Закону №2262-ХІІ визначає мінімально допустимий розмір вислуги в календарних роках та місяцях, станом на час звільнення, для осіб які звернулись за призначення пенсії за вислугу років.

Водночас, статтями 17 та 17-1 Закону №2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом.

Так, пунктами «а», «з», «й» абзацу 1 статті 17 Закону №2262-ХІІ встановлено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: військова служба; військова служба у збройних силах, органах внутрішніх справ, Національній поліції, органах державної безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав та інших військових формуваннях, створених законодавчими органами цих держав, Об`єднаних Збройних Силах Співдружності Незалежних Держав. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється в порядку, встановленому законодавством держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, проходили військову службу, службу в органах внутрішніх справ, Національній поліції, органах державної безпеки, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

В силу положень статті 17-1 Закону України № 2262-ХІІ, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, 17 липня 1992 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Постанова №393).

Абзацом 2 пункту 1 Постанови №393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.

Пунктом 3 Постанови №393 також встановлено випадки, у яких до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується певні періоди їх роботи на пільгових умовах.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє дійти висновку, що правовою підставою для набуття особою, яка проходила службу, зокрема у військовій частині 3036 Національної Гвардії України, права на призначення пенсії за вислугу років є наявність в неї відповідного стажу роботи, набутого та розрахованого відповідно до норм законодавства, що регулюють засади трудової діяльності зазначеної категорії осіб та їх соціального забезпечення.

При цьому, законодавством регламентовано пільгове обчислення стажу осіб військовослужбовців Національної гвардії України, що є гарантією їх прав на пільгове пенсійне забезпечення.

Так, пільгове обчислення вислуги років та пільгових умов призначення пенсії для визначених законом осіб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, встановлено статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ та передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393.

Відтак, застосування лише положень пункту «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ при обрахунку вислуги років для призначення пенсії особі, яка є військовослужбовцем Національної гвардії України, без врахування положень статті 17-1 Закону №2262-ХІІ є протиправним та таким, що порушує встановлені гарантії її прав на пільгове пенсійне забезпечення, що є неприпустимим.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (Рішення № 5-рп/2002).

Також, у Рішенні від 11.10.2005 №8-рп/2005 Конституційний Суд зазначає, що утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов`язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовчих органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.

Отже, виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

З урахуванням викладеного, врахування відповідачем лише календарної вислуги, а не її загальної тривалості у пільговому (кратному) обрахуванні, для вирішення питання про призначення позивачеві пенсії за вислугу років суперечить приписам статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393, а головне, порушує встановлені гарантії прав позивача на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідно до наказу командира Військової частини 3036 НГУ від 22.03.2021 року №67 вислуга років ОСОБА_1 станом на 22 березня 2021 року становить: час служби в календарному обчисленні - 20 років 09 місяців 21 день; час служби в пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) - 08 років 01 місяць 27 днів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується фактична наявність у позивача вислуги років для підготовки та направлення відповідачем до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області документів, передбачених Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 для вирішення питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, оскільки вислуга років останнього станом на 19 травня 2020 року у пільговому обчисленні (28 років 11 місяців 18 днів) є більшою від мінімально необхідної вислуги для порушення питання про призначення пенсії за вислугу років (25 календарних років і більше).

Питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. №3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 (далі - Порядок №3-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку №3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом (2262-12), та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Пунктом 12 Порядку №3-1 передбачено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

З огляду на вище встановлені обставини та, з урахуванням наведених норм, суд дійшов висноку, що відповідач, відмовляючи позивачеві у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області документів, діяв не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення та в даному випадку ефективним відновленням порушених права позивача є саме зобов`язання Військову частину 3036 Національної Гвардії України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області документи, передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. №3-1, для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Розподіл судових витрат не здійснюється у зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та за подання позову судовий збір не сплачував.

Керуючись ст.ст. 77, 242-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 3036 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини 3036 Національної Гвардії України, які полягають у відмові в підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документів передбачених постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року ОСОБА_1 ;

Зобов`язати Військову частину 3036 Національної Гвардії України (вул. Пожежна, 35, м. Дніпро, 49021, код ЄДРПОУ 23316220) підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документи, передбачені постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна