Ухвала суду № 99003716, 14.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 липня 2021 року Справа № 200/6986/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Царікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву-клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначення психологічної експертизи, зміну розміру позовних вимог в адміністративній справі № 200/6986/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про стягнення компенсації за несвоєчасне виконання зобов`язання у вигляді рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України, в якому позивач просив суд стягнути солідарно з Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) компенсацію за несвоєчасне виконання зобов`язання у вигляді рішення суду за період з 06.08.2013 по 26.01.2017 на загальну суму 32898,25 грн., в т.ч.: у розмірі 2655,65 грн. в якості інфляційних втрат; у розмірі 242,60 грн. в якості 3 % річних; у розмірі 30000,00 грн. в якості моральної шкоди.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2018 року у справі № 200/6986/17, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , суму у розмірі 225 грн. 02 коп., що становить 3 % річних від несплаченої суми, інфляційні втрати у розмірі 2435,55 грн. та моральну шкоду у розмірі 3000 грн. 00 коп., шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку, в іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05.02.2019, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2018 року у справі № 200/6986/17 залишено без змін.

03.03.2021 Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду винесено постанову у справі № 200/6986/17, за якою касаційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено частково, рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05 квітня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про стягнення компенсації за несвоєчасне виконання зобов`язання у вигляді рішення суду закрито, роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду, а також роз`яснено позивачу його право протягом десяти днів із дня отримання ним цієї постанови звернутися до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією

Ухвалою Верховного Суду у складів колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.04.2021 у справі №200/6986/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про стягнення компенсації за несвоєчасне виконання зобов`язання у вигляді рішення суду передано для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

За результатами розподілу справи автоматизованою системою документообігу, вказана справа передана на розгляд судді Царікової О.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 судом прийнято до провадження справу №200/6986/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про стягнення компенсації за несвоєчасне виконання зобов`язання у вигляді рішення суду. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

07.07.2021 та 08.07.2021 до суду надійшли від представника позивача ідентичні за змістом заяви-клопотання (вх. №10593/21-ел і вх. №56810/21), в яких представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначення психологічної експертизи, зміну розміру позовних вимог.

Вирішуючи означену заяву-клопотання представника ОСОБА_1 в частині здійснення подальшого розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ч.2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частина 6 статті 12 КАС України передбачає перелік справ, які для цілей цього Кодексу є справами незначної складності.

Зокрема, пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України передбачено, що справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом спору у цій справі є позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача компенсації за несвоєчасне виконання зобов`язання у вигляді рішення суду за період з 06.08.2013 по 26.01.2017 на загальну суму 32898,25 грн., в т.ч.: у розмірі 2655,65 грн. в якості інфляційних втрат; у розмірі 242,60 грн. в якості 3 % річних; у розмірі 30000,00 грн. в якості моральної шкоди.

Відповідно до ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до ч.3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1)значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Такий правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 14.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц.

Разом з тим, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основопложних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Axen v. Germani» заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду, після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках, влада має брати до уваги міркування ефективності і економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, питання права не ставлять особливої складності, та обставини, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд відзначає, що заява - клопотання представника позивача не містить обґрунтування необхідності розгляду саме цієї справи в порядку загального позовного провадження, заявник не навів та не надав суду доказів того, що зазначена справа має виняткове значення, як безпосередньо для позивача, так і для правозастосовної практики у майбутньому.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників у цій справі та з метою недопущення порушення розумних строків розгляду справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для переходу до розгляду справи №200/6986/17 в порядку загального позовного провадження, з огляду на те, що ця адміністративна справа відноситься до справ незначної складності.

З урахуванням означеного, заява - клопотання представника позивача про розгляд справи №200/6986/17 за правилами загального позовного провадження є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню судом.

Вирішуючи заяву - клопотання представника ОСОБА_1 в частині призначення по даній справі психологічної експертизи, суд зазначає таке.

Заявник клопотання просить суд призначити по даній справі психологічну експертизу, проведення якої доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз; у висновку експерта зазначити, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок; питання, з яких потрібні висновки експертів: якщо позивачу завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?; на дослідження експерту направити матеріали даної справи у пронумерованому та прошитому вигляді; витрати, пов`язані з проведенням експертизи, доставкою документації на експертизу покласти на позивача, направивши на адресу електронної пошти рахунок.

В обгрунтування означеного клопотання заявник зазначив, що сукупний психологічний аналіз надасть змогу визначити, що досліджувана ситуація виникла незалежно від волевиявлення позивача, призвела до проблемації його життя, що проявилося у інтенсивному емоційному стресі, виникненні почуття розгубленості, обурення обставинами того, що сталося, почутті глибокого душевного болю. Встановлено, що протиправними діями відповідачів, порушено звичний гармонійний стиль життя позивача, що потягло за собою певну зміну сімейних традицій, обмежено можливості побудови нових сімейних планів призвело до необхідності пристосовуватися до нових, погіршених умов існування. Психологічний аналіз ситуації, що склалася для позивача внаслідок протиправних дій відповідачів, дозволяє констатувати, що зазначена ситуація була та залишається для позивача інтенсивно психотравмуючою. Психотравмуючий характер зазначеної ситуації та пов`язані з цим негативні душевні переживання (страждання) є психологічною передумовою для кваліфікації моральної шкоди позивачу, що буде детально встановлено за наслідками проведення експертизи.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1 та 2 статті 101 КАС України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

За приписами ч.ч.3-5 ст.102 КАС України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

З аналізу наведених приписів ст.102 КАС України слідує, що призначення судом експертизи є обов`язком за наявності сукупності певних умов, при цьому, предметом висновку експерта можуть бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

При цьому, висновок експерта є лише одним із доказів у справі, який, з урахуванням приписів ч.1 ст.108 КАС України, не має заздалегідь встановленої сили для суду і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу, такий висновок може бути складений лише на підставі наявних матеріалів справи, які можуть бути використані і судом як джерело доказів, на підставі яких суд також не позбавлений можливості дійти висновку щодо наявності або відсутності факту заподіяння моральної шкоди.

Отже, застосування спеціальних знань з указаного питання не є необхідним, бо у разі подання позивачем належних доказів та наведення ним відповідних доводів суд може без застосування спеціальних знань дійти висновку про наявність чи відсутність факту заподіяння моральної шкоди оскаржуваними діями відповідачів. І лише встановивши наявність такого факту буде необхідним встановлення ступеню завданої моральної шкоди та визначення належного розміру грошової компенсації.

Водночас, при з`ясуванні фактів, з якими Закон пов`язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог статті 1167 Цивільного кодексу України, що визначають підстави покладання обов`язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода - втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 23 Цивільного кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Водночас, досліджуючи подану позивачем заяву - клопотання про призначення експертизи, суд виходить із відсутності сукупності умов, наявність яких зумовлює необхідність її призначення у цій справі.

Зокрема, суд, з урахуванням положень, наведених в пунктах 4, 7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами і доповненнями), не знаходить підстав для призначення психологічної експертизи з метою встановлення обґрунтованості заявлених позивачем вимог в частині відшкодування моральної шкоди.

З огляду на викладене, відсутні правові підстави для задоволення заяви- клопотання позивача про призначення психологічної експертизи.

Вирішуючи заяву - клопотання представника ОСОБА_1 про зміну розміру позовних вимог, змінивши (виклавши) п.1 (стягнення моральної шкоди) змісту позовних вимог на розмір, визначений результатом відповідної психологічної експертизи, суд зазначає таке.

Як слідує зі змісту поданої заяви - клопотання представника ОСОБА_1 про зміну розміру позовних вимог, її подання безпосередньо пов`язане із клопотанням позивача про призначення психологічної експертизи у справі №200/6986/17, позаяк останній просив суд прийняти до розгляду змінені позовні вимоги, змінивши (виклавши) п.1 (стягнення моральної шкоди) змісту позовних вимог якої на розмір, визначений результатом відповідної психологічної експертизи.

Суд відзначає, що означена заява - клопотання ОСОБА_2 про зміну розміру позовних вимог не відповідає вимогам п.4 ч.5 ст.160 КАС України, якими передбачено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, оскільки не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої змінені вимоги. Крім того, змінені позивачем позовні вимоги є неконкретизованими, бо не містять точної суми компенсації моральної шкоди, яку позивач просить стягнути з відповідачів.

Разом з тим, судом відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про призначення психологічної експертизи в адміністративній справі №200/6986/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про стягнення компенсації за несвоєчасне виконання зобов`язання у вигляді рішення суду.

За наведених обставин, підстави для прийняття до розгляду заяви - клопотання представника ОСОБА_1 про зміну розміру позовних вимог у справі №200/6987/17 відсутні.

Керуючись ст. ст. 12, 72, 44, 47, 101, 102, 108, 160, 243, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи № 200/6986/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про стягнення компенсації за несвоєчасне виконання зобов`язання у вигляді рішення суду, відмовити.

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про призначення психологічної експертизи у справі № 200/6986/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про стягнення компенсації за несвоєчасне виконання зобов`язання у вигляді рішення суду, відмовити.

Відмовити у прийнятті до розгляду заяви представника ОСОБА_1 про зміну розміру позовних вимог у справі № 200/6986/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про стягнення компенсації за несвоєчасне виконання зобов`язання у вигляді рішення суду.

Надіслати копію ухвали учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складений 14.07.2021.

Суддя О.В. Царікова