Ухвала суду № 99003410, 16.08.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Вінниця

16 серпня 2021 р. Справа № 120/4991/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження питання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. За змістом позовних вимог позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду клопотання в строки, встановлені ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), протягом одного місяця з часу його отримання та не прийняття рішення за результатами розгляду клопотання позивача від 23.01.2021, яке відповідачем отримано 25.01.2021;

зобов`язання відповідача розглянути клопотання позивача із урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні, та прийняти мотивоване рішення з урахуванням вимог ст. 79-1, ч. 7 ст. 118 ЗК України та пункту 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.06.2016 № 333, у виді наказу, яким вирішити питання надання або мотивованої відмови у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Томашпільської селищної територіальної громади Тульчинського району Вінницької області (бувша територія села Велика Русава Томашпільського району Вінницької області).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 23.01.2021 позивач звернулася до відповідача з клопотанням надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Томашпільської селищної територіальної громади Тульчинського району Вінницької області (бувша територія села Велика Русава Томашпільського району Вінницької області). Однак відповідач відповіді на клопотання позивача не надав та про результати його розгляду не повідомив. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.

Відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

За правилами частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

05.07.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що клопотання позивача розглянуте з прийняттям наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 23.06.2021 № 2-1785/15-21-СГ "Про відмову надання дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Вивчивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Так, спір між сторонами виник у зв`язку з протиправною, на думку позивача, бездіяльністю відповідача як суб`єкта владних повноважень, що полягає у не розгляді в установлений законом строк клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства.

Водночас позивач, обираючи спосіб захисту своїх порушених прав та інтересів, просить суд зобов`язати відповідача розглянути клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність й видати за його наслідками рішення у формі наказу по суті порушеного у клопотанні питання.

В цьому контексті суд враховує, що порядок безоплатної приватизації земельних ділянок врегульований положеннями статті 118 ЗК України. Зокрема, частиною шостою цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Таким чином, законом визначено конкретний (місячний) строк для розгляду уповноваженим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування клопотання громадянина про надання дозволу на розроблення документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як видно з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з відповідним клопотанням від 23.01.2021, яке в Головному управлінні Держгеокадастру у Вінницькій області зареєстровано 29.01.2021, реєстраційний № КО-3614/0/94-21.

Отже, саме з цієї дати слід обчислювати місячний строк, встановлений частиною сьомою статті 118 ЗК України, для розгляду клопотання громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Не отримавши рішення, передбачене частиною сьомою статті 118 ЗК України, 01.06.2021 позивач засобами поштового зв`язку подала до суду позов про оскарження бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Втім, 23.06.2021, тобто вже після звернення позивача до суду, відповідач розглянув клопотання позивача та прийняв наказ за № 2-1785/15-21-СГ про відмову у наданні такого дозволу.

Наведене свідчить про недотримання відповідачем вимог ч. 7 ст. 118 ЗК України щодо строку розгляду клопотання позивача, а відтак й допущення відповідачем протиправної бездіяльності.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що відповідач самостійно усунув порушення, які стали підставою для звернення до суду з цим позовом, а правовідносини між сторонами, у зв`язку з прийняттям вищевказаного наказу, перейшли у площину нового спору, якщо позивач не погоджується з таким рішенням відповідача.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд не знаходить підстав для виходу за межі позовних вимог, адже надання правової оцінки наказу відповідача від 23.06.2021 № 2-1785/15-21-СГ "Про відмову надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" не входить до предмета доказування у цій справі.

За змістом положень п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Отже, для закриття провадження у справі з вищенаведених підстав необхідні дві обов`язкові умови: 1) виправлення суб`єктом владних повноважень тих порушень, що є предметом оскарження в суді; 2) відсутність підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

За результатами розгляду цієї справи по суті, суд приходить до переконання, що вказані умови дотримано. Адже, незважаючи на наявність факту протиправної бездіяльності відповідача щодо нерозгляду клопотання позивача у встановлений законом строк, у даному випадку суд не може прийняти іншого рішення, окрім як про зобов`язання відповідача розглянути таке клопотання та прийняти одне з рішень, передбачених ч. 7 ст. 118 КАС України. З цим також погоджується позивач, враховуючи зміст заявленої ним похідної вимоги зобов`язального характеру. Водночас, оскільки відповідач прийняв таке рішення, є достатні підстави вважати, що цьому спорі порушені бездіяльністю суб`єкта владних повноважень права та законні інтереси позивача повністю відновлені.

Відтак, існують достатні фактичні та правові підстави для закриття провадження у справі відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що при зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 908 грн.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, для повернення сплаченої суми судового збору, позивачеві необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 238, 242, 248, 256, 294, 295 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі № 120/4991/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії закрити.

Роз`яснити позивачеві, що за приписами ч. 2 ст. 239 КАС України повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович