Вирок № 99001583, 05.08.2021, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 179/1655/18 Провадження №1-кп/0187/114/21

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Боняк О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу (кримінальне провадження № 12018040470000379) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Глушка Тлумацького району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, не працює, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

16.03.2006 Магдалинівським районним судом за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;

01.12.2006 Магдалинівським районним судом за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;

15.03.2016 Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. 15.06.2016 року ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області зараховано термін попереднього ув`язнення з 05.03.2016 по 15.06.2016 за ст. 72 ч. 5 КК України, 18.01.2018 звільнений умовно-достроково на невідбутий термін 10 місяців 14 днів,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України, за участю прокурора Школи С.О., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Попова В.А.,

В С Т А Н О В И В:

26.06.2018 в невстановлений час ОСОБА_1 в смт. Магдалинівка Магдалинівського району Дніпропетровської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, шляхом підбору ключів, відчинив замки від вхідних дверей приміщення гаражу, розташованого в гаражному кооперативі по АДРЕСА_3 належного ОСОБА_2 , звідки повторно таємно викрав належне ОСОБА_2 майно, а саме: бензопилу марки «Бригадир» 2,8 Кв, 58 см3 червоного кольору, вартістю 1216 гривень 66 копійок, електричну болгарку марки DWT WS08-125 ТУ вартістю 383 гривні 33 копійки; зварювальний апарат марки EDON MMA-205 Р вартістю 1083 гривні 33 копійки, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 2683 гривні 32 копійки.

Після скоєння крадіжки ОСОБА_1 , викраденим майном розпорядився на власний розсуд в корисливих для себе цілях.

Таким чином, своїми умисними злочинними діями, що виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднане з проникненням у сховище ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім того, 26.06.2018 в невстановлений час ОСОБА_1 в смт. Магдалинівка Магдалинівського району Дніпропетровської області, в порушення ст. 30 Конституції України, згідно якої гарантується недоторканність іншого володіння особи, діючи умисно, таємно, усвідомлюючи, що він порушує недоторканість іншого володіння особи, без дозволу власника та скориставшись його відсутністю, шляхом підбору ключів, відчинив замки від вхідних дверей та незаконно проник до приміщення гаражу, розташованого в гаражному кооперативі по АДРЕСА_4 належного померлому ОСОБА_3 , яким користується ОСОБА_4 , чим порушив Конституційне право ОСОБА_4 на недоторканість житла громадян.

Таким чином, своїми умисними злочинними діями, що виразились в незаконному проникненні до іншого володіння особи, що порушує недоторканість житла громадян ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, фактично, заперечував. Так, останній пояснив, що 26.06.2018 він, їхав від тещі власним автомобілем в якому, крім нього, перебувала ОСОБА_5 . В с. Магдалинівка він зустрів ОСОБА_6 , який сів до них в автомобіль та вони продовжили рух. Проїжджаючи поблизу гаражного кооперативу, двигун його автомобіля заглух та він зупинився. Піднявши передній капот він намагався з`ясувати в чому причина зупинки двигуна. В цей час його дружина ОСОБА_5 і ОСОБА_6 пішли в магазин придбати воду. Далі, з метою вживання наркотиків шляхом здійснення собі ін`єкції, він зайшов до гаражного приміщення, яке було відчинене. В даному приміщенні не було жодних цінних речей. Далі його побачив ОСОБА_7 та кудись побіг, а він продовжував перебувати в приміщенні гаража намагаючись зробити ін`єкцію. Через деякий час до даного гаража підійшли ОСОБА_7 і ОСОБА_8 які безпідставно звинуватили його у вчиненні крадіжок, заштовхали в гараж та зачинили його тримаючи двері. Він намагаючись вийти опирався вказаним особам. Через деякий час приїхали працівники поліції та затримали його.

Стверджує, що сліди його папілярних узорів та сліди його взуття, виявлені на предмета в гаражі, залишені ним при його опору особам, які заштовхали його в гараж та працівникам поліції, які здійснювали його затримання.

Вважає, що свідок ОСОБА_8 обмовляє його так як останній його попередньо безпідставно звинувачував у вчиненні крадіжок.

Щодо виявлених в його автомобілі ключів для відмикання різного роду замків пояснив, що деякі ключі належать йому, а походження інших йому не відомо.

Погоджується, що потрапив до гаражного приміщення без дозволу його власника, однак наполягає, на тому, що гараж був відчинений.

Не зважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованих правопорушеннях, його вина у вчиненні злочинів, за обставин встановлених судом підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Так потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що він має у власності гараж в гаражному кооперативі по АДРЕСА_4. 26.06.2018 йому зателефонував слідчий Магдалинівського ВП та повідомив, про вчинення крадіжки з даного гаражу. Прибувши до гаражного кооперативу він побачив належні йому речі, а саме: бензопилу, електричну болгарку і зварювальний апарат, які лежали біля гаража.

При визначенні виду та розміру покарання ОСОБА_1 покладається на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що вона є власником гаража в гаражному кооперативі по АДРЕСА_4, успадкувавши його після смерті ОСОБА_3 , який помер в 2013 році, де її родина зберігає деякі речі. ОСОБА_1 їй відомий, однак жодних стосунків з ним вона не підтримує. 26.06.2018 їй повідомили, що в належному їй гаражі виявили певну особу. Прибувши до гаражного кооперативу вона побачила, що навісний замок, яким були зачинені двері гаражу було зламано. З ями, яка знаходився в гаражі, працівники поліції, в її присутності, дістали деякі предмети, що не належать її родині, та які впізнав ОСОБА_2 , власник сусіднього гаража. В її гаражі вона побачила мішок та сумку, куди були складені належні їй речі. Хто склав дані речі, їй не відомо. Двері належного їй гаража не мають замків з середини, однак в приміщенні гаража вона бачила металевий крюк яким, як повідомили працівники поліції, були зачинені двері гаража з середини.

Потерпіла бачила як ОСОБА_5 бігла до гаражного кооперативу з боку магазину та щось голосно кричала, в той час коли працівники поліції вже були біля належного їй гаража.

Просить призначити покарання підсудному на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що він проживає поряд з гаражним кооперативом по АДРЕСА_4. 26.06.2018 він побачив на території вказаного гаражного кооперативу автомобіль та невідому йому особу, яка переносила якісь предмети з одного гаража до іншого, а саме до гаража, який попередньо належав Лікар. Запідозривши вчинення крадіжки з гаражів, він пішов до ОСОБА_9 та повідомив йому про це. Підійшовши разом з ОСОБА_9 до гаража, належного Лікар, вони попробували відчинити двері, але вони були зачинені з зсередини. Так як особа, яка перебувала в гаражі, на їх вимоги, не виходила ОСОБА_9 викликав працівників поліції. Поблизу даного гаража перебував автомобіль ВАЗ з відчиненим капотом. Інших осіб, поблизу вказаного гаража і автомобіля він не бачив.

Сідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що в той час коли він перебував вдома, під час обідньої перерви, до нього прибіг ОСОБА_7 , який повідомив, що він виявив невідому особу, яка, можливо, вчиняє крадіжку в одному із гаражів, що розташовані неподалік його домоволодіння. Підійшовши разом з ОСОБА_7 , до вказаного останнім гаража, вони почули стукіт металевих предметів, при цьому двері гаража були зачинені зсередини за допомогою металевого гачка. На відстані 5-10 м. від даного гаража знаходився автомобіль ВАЗ. Він постукав у двері гаража і запропонував особі, яка перебувала в гаражі вийти, однак ніхто не виходив та двері гаража не відкрив. Вони викликали поліцію та до приїзду працівників поліції перебували біля даного гаражу. Далі працівники поліції відчинили двері гаража і вивели звідти ОСОБА_1 .

Крім того, судом досліджено документи, що містяться в матеріалах кримінального провадження та надані сторонами кримінального провадження з яких слідує наступне:

Згідно рапорта чергового ВП, 26.06.2018 надійшло повідомлення по телефону про те, що в гаражному кооперативі по АДРЕСА_4 невідомий чоловік на автомобілі ВАЗ 2109 темно-синього кольору здійснює крадіжку металевих виробів.

За заявою про злочин від 26.06.2018 ОСОБА_4 просить працівників поліції вжити заходів до ОСОБА_1 , який 26.06.2018 близько 13:40 год незаконно потрапив до її гаражного приміщення, розташованого в смт Магдалинівка, пошкодивши навісний замок та намагався здійснити крадіжку.

26.06.2018 ОСОБА_2 просить працівників поліції вжити заходів до ОСОБА_1 , який 26.06.2018 пошкодив навісний замок на воротах його гаражу, розташованого в смт. Магдалинівка та здійснив крадіжку належних йому речей , а саме: бензопилу, електричну болгарку, зварювальний апарат, електропульвілізатор, акустичну систему до автомобіля, електронаждак, бухту проводів.

Згідно довідки селищного голови Магдалинівської селищної ради, індивідуальний гараж, по АДРЕСА_4 належав померлому ОСОБА_3 , яким на даний час користується його донька ОСОБА_4 ; індивідуальний гараж, по АДРЕСА_3 належного ОСОБА_2 , який його придбав у ОСОБА_10 .

26.06.2018 з добровільної згоди власника гаража - потерпілої ОСОБА_4 і за її присутності проведено огляд такого гаража, обставини якого зафіксовано в відповідному протоколі огляду та фототаблиці, долученій до нього. Вказаний огляд проведено за участі понятих ОСОБА_11 і ОСОБА_12 . Під час огляду вказаного гаражу, встановлено, що вхідні двері відчинені, а навісний замок відсутній. В даному приміщенні знаходиться гр. ОСОБА_1 , який закрився в гаражі із середини. При вході в гараж виявлено зв`язку ключів та ліхтарик, крім того, виявлено бензопилу марки «Бригадир» 2,8 Кв, 58 см3 червоного кольору; виявлено сумку зеленого кольору в якій виявлено, електричну болгарку марки DWT WS08-125 ТУ. В погребі виявлено зварювальний апарат марки EDON MMA-205 Р При огляді відповідною речовиною оброблено зварювальний апарат на якому виявлено та, відповідно, вилучено сліди папілярних ліній рук.

26.06.2018 слідчим за участі понятих ОСОБА_13 і ОСОБА_14 . Проведено огляд автомобіля ВАЗ 2109 де виявлено та вилучено технічний паспорт на автомобіль, металеву монтировку, металеву фомку і металеві кусачки. Крім того, виявлено і вилучено рюкзак, в якому знаходяться різного виду ключі і металеві гвинтові ключі, про що свідчить відповідний протокол огляду та фототаблиця.

26.06.2018 з добровільної згоди власника гаража - потерпілого ОСОБА_2 і за його безпосередньої участі проведено огляд гаража, обставини якого зафіксовано в відповідному протоколі огляду та фототаблиці, долучені до нього. Вказаний огляд проведено за участі понятих ОСОБА_11 і ОСОБА_12 . Під час огляду вказаного гаражу встановлено, що двері гаражу зачинені. В приміщенні гаражу виявлено і вилучено гарантійний талон з відбитком взуття, слід папілярних ліній на картонному пакунку з-під пульвілізатора.

Відповідно до висновку експерта № 26/4.6/798 від 18.07.2018 слід пальця руки розмірами 25x31мм, який вилучено під час огляду приміщення гаражу, належного ОСОБА_2 , розташованого в гаражному кооперативі по АДРЕСА_4, з фрагментом картонної коробки та опечатано до спеціального пакету № 3531770, придатний для ідентифікації за ним особи. Слід пальця руки розмірами 20x34мм, який виявлено та вилучено на зварювальному апараті EDON MMA-205 Рза допомогою липкої стрічки під час огляду приміщення гаражу, належного ОСОБА_4 , розташованого в гаражному кооперативі по АДРЕСА_4 та опечатано до спеціального пакет № 0070931, придатний для ідентифікації за ним особи. Два сліди пальців рук розмірами 25x31мм, 20x34мм залишені відповідно, середнім пальцем правої руки та вказівним пальцем лівої руки особи, дактилокарта якої надана на дослідження і заповнена на ім`я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

26.06.2018 під час проведення поверхневого огляду підозрюваного ОСОБА_1 в рамках ст. 208 КПК України було виявлено та вилучено кросівки чорного кольору, які опечатані до спецпакету № 0005369.

Згідно висновку експерта № 24/4.1/699 від 18.07.2018 на поверхні паперового гарантійного талону, вилученого 26.06.2018 року в гаражному кооперативі під час огляду місця події по АДРЕСА_4, наявний один слід низу взуття, який придатний для ідентифікації взуття, яким було залишено слід. Слід низу взуття, наявний на поверхні паперового гарантійного талону, вилученого 26.06.2018 року в гаражному кооперативі під час огляду місця події по АДРЕСА_4, залишений підошовною частиною кросівка на праву ногу, вилученого у гр. ОСОБА_1 .

За висновком судового експерта № 24/4.2/710 від 16.07.2018 встановлено, що наданий на дослідження навісний циліндровий замок (накладний металевий замок), вилучений 26.06.2018 в ході огляду місця події за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, смт. Магдалинівка, гаражний кооператив по АДРЕСА_4, гараж належний ОСОБА_4 , ймовірно, був відімкнутий у спосіб, передбачений конструкцією замку, за допомогою штатних ключів, ключів дублікатів або підібраних ключів. Відповісти на питання в категоричній формі не надається можливим, так як всі вище перераховані предмети залишають однотипні сліди. Наданий на дослідження навісний циліндровий замок, вилучений 26.06.2018 в ході огляду місця події за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, смт. Магдалинівка, гаражний кооператив по АДРЕСА_4, гараж належний ОСОБА_2 , ймовірно, був відімкнутий у спосіб, передбачений конструкцією замку, за допомогою штатних ключів, ключів дублікатів або підібраних ключів. Відповісти на питання в категоричній формі не надається можливим, так як всі вище перераховані предмети залишають однотипні сліди.

Відповідно висновку судового експерта № 11/12.1/573 від 13.07.2018 станом на 26.06.2018 ринкова вартість бензопил марки «Бригадир» 2,8 Кв, 58 см3 червоного кольору, складає 1216 гривень 66 копійок, електричної болгарки марки DWT WS08-125 ТУ - 383 гривні 33 копійки, зварювального апарату марки EDON MMA-205 Р - 1083 гривні 33 копійки.

Судом допитані свідки захисту: ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .

Так свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердила покази обвинуваченого в тій частині, що вони з ОСОБА_1 їдучи на автомобілі ВАЗ від її матері, зустріли ОСОБА_6 якого посалили в салон автомобіля.

Свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в судовому засіданні, кожен окремо підтвердили, що автомобіль, яким керував ОСОБА_1 зупинився і двигун не заводився ОСОБА_1 почав його лагодити, а вони, ОСОБА_5 з ОСОБА_6 , в той час, пішла в магазин, та були відсутні близько 15-20 хв. Коли повернулися, то ОСОБА_1 двоє невідомих чоловіків заштовхали до одного з гаражів, а звідти вивели в же працівник поліції.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в тій частині, що вони бачили як двоє невідомих осіб заштовхали ОСОБА_1 в гараж та зачинили там, так як такі відомості суперечать встановленим судом обставинам справи та дослідженим доказам у їх сукупності, які суд вважає достовірними, через їх послідовність та узгодженість між собою, зокрема показами потерпілої ОСОБА_4 яка вказала, що ОСОБА_5 прибула до території гаражного кооперативу в той час, коли там вже проводився огляд працівниками поліції.

При цьому, суд враховує, що свідок ОСОБА_5 є співмешканкою обвинуваченого і, можливо, підсвідомо намагається убезпечити його від кримінальної відповідальності, знайти виправдання його вчинкам. В свою чергу свідок ОСОБА_6 є близьким товаришем ОСОБА_1 .

Суд відноситься критично до твердження ОСОБА_1 щодо обмовлення його свідками ОСОБА_7 і ОСОБА_9 в частині їх показів, про виявлення його в приміщенні гаража так як такі покази, надані вказаними свідками послідовні та узгоджуються між собою та з іншими доказами, дослідженими судом в сукупності. За результатами огляду обох гаражних приміщення під час яких в обох гаражах виявлені сліди перебування там підсудного. При цьому, пояснення з даного приводу ОСОБА_1 про те, що вказані сліди виникли в результаті його пручання проти примусового поміщення його до гаражу свідками та при його затриманні працівниками поліції, неспроможні в силу того, що ОСОБА_1 виявлено в гаражі по АДРЕСА_4 , а вказані предмети зі слідами його взуття та папілярних узорів, виявлені в гаражі по АДРЕСА_3 . При цьому, виявлені речі, які належать потерпілим мають ознаки розбирання на деталі (демонтажу).

Жодних даних, які можуть викликати сумнів в достовірності показів свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_9 судом не встановлено.

Суд приходить до висновку, що виявлені в автомобілі ВАЗ, яким користується підсудний, металеву фомку, металеву монтировку, металеві кусачки і рюкзак, в якому знаходяться різного виду ключі, викрутки і металеві гвинтові ключі, походження та призначення яких ОСОБА_1 пояснити не зміг, в сукупності з іншими обставинами даного правопорушення, свідчить про наявність стійкого та послідовного наміру у останнього на вчинення протиправних діянь пов`язаних з проникненням до приміщень чи іншого майна, доступ до яких обмежений шляхом підбору ключів.

Суд вважає таким що не відповідає обставинам справи твердження сторони захисту про існування вільного доступу до гаража, належного ОСОБА_4 з посилання на відсутність ознак злому на замках, якими такий гараж закривався. Так, за наведеним висновком судового експерта навісний циліндровий замок (накладний металевий замок), вилучений в ході огляду гаража належного ОСОБА_4 та як навісний циліндровий замок, вилучений в ході огляду гаража належного ОСОБА_2 , ймовірно, були відімкнуті у спосіб, передбачений конструкцією замку, за допомогою штатних ключів, ключів дублікатів або підібраних ключів. При цьому, судовий експерт зазначає, що відповісти на питання в категоричній формі не надається можливим, так як всі вище перераховані предмети залишають однотипні сліди. Отже, твердження сторони обвинувачення про те, що потрапляння ОСОБА_1 до вказаних гаражів відбулося шляхом підбору ключів, доведена належними доказами поза розумним сумнівом.

Суд відноситься критично до твердження підсудного про порушення порядку проведення огляду місця події, зокрема щодо проведення даної слідчої дії без понятих та без повної фіксації даної слідчої дії технічними засобами, оскільки факт проведення даної слідчої дії підтверджено показами свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12 та ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , безпосередньо дослідженими судом.

Вказані свідки в судовому засіданні, кожен окремо, підтвердили факт проведення огляду, послідовність його проведення, факт підписання ними вже складених протоколів огляду та відсутність заперечень в учасників огляду до складеного протоколу. Свідки підтвердили, що до проведення даної слідчої дії, були залучені спеціалісти, які здійснювали фото- та відео- фіксацію даної слідчої дії. Свідки підтвердили, що в їх присутності були виявлені та вилучені, шляхом упаковування в спецпакети, певні предмети, в томі числі, які містили сліди у вигляді відбитків протектора підошви взуття і сліди папілярних узорів рук, які зафіксовано на фототаблиці, долученій до протоколів огляду.

Крім того, судом досліджено відеозапис, який долучено до протоколів огляду гаражних приміщень та автомобіля, який містить запис проведення вказаних слідчих дій з відображенням учасників оглядів та їх результатів, а саме: виявлення речей та предметів належних ОСОБА_2 в гаражному приміщенні, яким користується ОСОБА_4 .

Суд зауважує, що огляд гаражних приміщень відбувався в присутності потерпілих та з їх письмової згоди на проведення такого огляду.

Підсудний в судовому засіданні пояснив, що він перебуваючи в службовому автомобілі працівників поліції бачив, що огляд проводився за участі потерпілих та понятих.

Таким чином, твердження сторони захисту про недопустимість доказів, здобутих в результаті проведеного огляду гаражів і автомобіля є неспроможними.

Отже, у суду відсутні будь-які сумніви в достовірності зафіксованих в процесуальних документах, складених за результатами проведених слідчих дій фактів, оскільки вони послідовні та узгоджується між собою, отримані в порядку визначеному КПК України та без порушень основних прав і свобод закріплених в Конвенції.

При вирішення питання про допустимість та належність досліджених судом доказів суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який звертав увагу, що щодо оцінювання доказів на предмет їх належності та допустимості це виключно прерогатива судів (Шабельник проти України), а порядок збирання доказів має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме праву на свободу та особисту недоторканість, повагу до приватного та сімейного життя статті 5 та 8 Конвенції.

Невизнання обвинуваченим своєї вини та неодноразова зміна показів в судовому засіданні щодо фактичних обставин провадження, суд розцінює як усталену модель захисту від пред`явленого обвинувачення, форму реалізації права на захист і бажання уникнути кримінальної відповідальності та покарання за вчинений злочин.

При цьому, сторона захисту оцінює і тлумачать докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.

З огляду на вищевикладене, відповідні доводи сторони захисту судом відхиляються, оскільки покладені судом в обґрунтування винуватості обвинуваченого докази є належними та допустимими, узгоджуються між собою та не містять невирішених суперечностей.

При цьому, суд розцінює твердження сторони захисту про часткове визнання ОСОБА_1 обвинувачення, зокрема, обвинувачення за ч. 1 ст. 162 КК України, як намір ввести суд в оману щодо обставин відношення підсудного до своїх дій та створення враження існування обставин, які пом`якшують покарання. Так, незаперечуючи самостійне потрапляння до приміщення гаража, ОСОБА_1 стверджує, про існування вільного доступу до вказаного гаражу, що визнано судом таким, що не відповідає встановленим в судовому засіданні обставинам і свідчить про заперечення підсудним обвинувачення в цій частині і про відсутність критичної оцінки підсудним своїх дій.

Судом вжито заходів щодо перевірки повноважними органами (ДБР), повідомлених ОСОБА_1 фактів, а саме щодо фальсифікації працівниками поліції матеріалів кримінального провадження та застосування до нього фізичного насильства.

Так за повідомленням ТУ ДБР, в діях окремих працівників СВ Магдалинівського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ознак кримінального правопорушення не виявлено. За результатом вивчення матеріалів службового розслідування не встановлено об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності слідчих органів Державного бюро розслідувань.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень в обсязі обвинувачення, яке було підтримане прокурором, поза всяким розумним сумнівом доведена дослідженими судом доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, і кваліфікує обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище та за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникненні до іншого володіння особи, що порушує недоторканість житла громадян.

При цьому, надаючи правову кваліфікацію дій підсудного, та визнаючи його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, суд не приймає, вважаючи помилковим, твердження сторони захисту про те, що потерпіла ОСОБА_4 не є власником за правовстановлюючими документами гаража, розташованого в гаражному кооперативі по АДРЕСА_4 , а тому дії ОСОБА_1 не можуть кваліфікуватися, як незаконне проникнення до іншого володіння особи, що порушує недоторканість житла громадян.

Суд наголошує, що встановлення законності чи незаконності фактичного володіння особи житлом чи іншим володінням знаходиться поза межами диспозиції ст.162 КК України. Для визначення предмету цього злочину має значення лише встановлення, чи відноситься він до переліку матеріальних об`єктів, зазначених у ст.233 КПК, та чи підпадає цей об`єкт під ознаки фактичного володіння ним особи як житлом чи «іншим володінням».

Як встановлено судом ОСОБА_4 , успадкувавши після свого померлого батька, постійно користується гаражним приміщенням, розташованим в гаражному кооперативі по АДРЕСА_4 , зберігаючи там свої речі та предмети, а тому таке приміщення є «іншим володінням» потерпілої та є предметом кримінального посягання, визначеного в диспозиції ст. 162 КК України.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 24 березня 2016 року №-299кз15.

Вирішуючи питання про призначення покарання суд керуючись загальними засадами призначення покарання закріпленими в ст. 65 КК України через які реалізовано принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на досягнення мети покарання пов`язаної з виправленням засудженого, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових злочинів (ст. 50 КК України). При цьому суд бере до уваги роз`яснення надані Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» N 7 від 24.10.2003 та позицію ЄСПЛ сформовану ним, зокрема, в рішенні Швидка проти України щодо покарання як заходу примусу необхідного у демократичному суспільстві для досягнення його мети.

Судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, інші обставини, зокрема дії обвинуваченого після вчинення злочину та позицію потерпілого щодо міри можливого покарання.

Судом встановлено та враховано, що ОСОБА_1 за місце проживання характеризується як особа, яка не працює та зловживає спиртними напоями, має середню освіту, не одружений, не має постійної роботи, інвалідом не являється, не перебуває на обліку у лікаря нарколога чи психіатра, раніше неодноразово судимий за злочин проти власності.

Обставин, які в силу ст. 66 КК України, пом`якшують та в силу статті 67 КК України обтяжують покарання підсудному, судом не встановлені.

Суд враховує суспільну небезпечність вчинених ОСОБА_1 правопорушень, однин з яких, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, інший - до кримінальних проступків.

Таким чином, з урахування особи обвинуваченого, обставин справи, тяжкості вчинених правопорушень, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті закону, визначених за вчинені злочини, у виді позбавлення волі за злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України та у виді обмеження волі за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, тобто, буде пропорційним легітимній цілі, яка переслідується таким покаранням. Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України, особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, є кримінальним проступком та санкція за дане правопорушення передбачає максимальне покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років.

Як вбачається із пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, останній вчинив кримінальне правопорушення 26 червня 2018 року, відтак на час ухвалення вироку сплинув, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України трирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності.

У зв`язку із цим суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно звільнити від призначеного покарання, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Крім того, інкриміновані кримінальні правопорушення підсудним ОСОБА_1 вчинено в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, визначеного вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 15.03.2016, за ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 10.01.2018, звільнений 18.01.2018 на невідбутий термін 10 місяців 14 днів.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КК України та роз`яснень, які містяться у п.26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, відповідно яких: маючи на увазі, що при визначенні покарання за правилами ст. 71 КК до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком, суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначати їх вид та розмір у новому вироку. Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати частину покарання, від відбування якого особу звільнено умовно-достроково (статті 81, 107 КК). У разі, коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання умовно-достроково (статті 81, 107 КК) і в період строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов`язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м`які види покарання.

Таким чином, на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, остаточне покарання слід визначити шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) місяці, за попереднім вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 15.03.2016.

Вирішуючи питання про запобіжний захід суд виходить з наступного:

26.06.2018 ОСОБА_1 затриманий на підставі ст. 208 КПК України відповідно до даних протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23.08.2018 ОСОБА_1 продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 21.10.2018 з визначенням застави в розмірі 20 розмірів мінімальної прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240 грн. з покладенням наступних обов`язків: не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, перебуває чи проживає без дозволу прокурора або суду та повідомляти прокурора або суд про зміну місця свого проживання або перебування.

12.10.2018 ОСОБА_1 звільнений з-під варти в зв`язку зі сплатою застави.

22.06.2020 до ЄРДР за №120200404700000302внесено відомості про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, яке за ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відмовою законного представника потерпілого ОСОБА_16 від обвинувачення.

Таким чином вказане свідчить про існування ризику, можливого вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень, що в свою чергу, свідчить про не дотримання підсудним умов застави та необхідність застосування до останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою без обрання застави.

Сплачену заставу слід повернути заставодавцю.

Зарахувати в строк відбуття покарання строк перебування обвинуваченого під ватрою під час застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 26.06.2018 до 12.10.2018, за правилами ч. 5 ст. 72 КК України.

За ухвалами Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27.06.2018 накладено арешт на:

-1) мобільний телефон Нокіа 1172 ІМЕІ 1: НОМЕР_1 із сім-картою Київстар № НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 сім карта відсутня, 2) кросівки чорного кольору;

-1) автомобіль ВАЗ 21093, синього кольору, 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_4 , власником якого згідно технічного паспорту № НОМЕР_5 являється ОСОБА_17 , який знаходився у користуванні ОСОБА_1 ; 2) технічний паспорт № НОМЕР_5 на вказаний автомобіль; 3) рюкзак чорного кольору із набором знарядь для відмикання замків та дверних запорів: ключів, викруток, гвинтових ключів; 4) металеву фомку, металеву монтировку, металеві кусачки; 5) автомобільний пилосос «Elegant Alus» НОМЕР_6 .

Застосований під час досудового слідства арешт майна, на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України слід скасувати.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз: № 26/4.6/798 від 18.07.2018 на суму 2002грн, № 24/4.1/699 від 18.07.2018 на суму 2002 грн., № 24/4.2/710 від 16.07.2018 на суму 1716 грн. та № 11/12.1/573 від 13.07.2018 на суму 572 грн., а всього на суму 6292 грн., відповідно до ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого на рахунок держави.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 368-370 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України і частиною 1 статті 162 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:

- за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за частиною 1 статті 162 Кримінального кодексу України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі пункту 2 частини 1 статті 49 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від призначеного за частиною 1 статті 162 Кримінального кодексу України покарання, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

На підставі частини 1 статті 71 Кримінального кодексу України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 15 березня 2016 року, у вигляді 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі, остаточно призначити до відбування ОСОБА_1 4 (чотири) роки 4 (чотири) місяці позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_1 змінити на тримання під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарання (№4)».

Взяти ОСОБА_1 під варту негайно в залі суду.

Заставу в розмірі 35240 грн (тридцять п`ять тисяч двісті сорок грн.) слід повернути заставодавцю ОСОБА_18 .

Зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_1 з 26 червня 2018 року до 12 жовтня 2018 року, з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Скасувати арешти, накладені на майно за ухвалами Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2018 року, за якими накладено арешт на: мобільний телефон Нокіа 1172 ІМЕІ 1: НОМЕР_1 із сім-картою Київстар № НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 сім карта відсутня, кросівки чорного кольору та автомобіль ВАЗ 21093, синього кольору, 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_4 , власником якого згідно технічного паспорту № НОМЕР_5 являється ОСОБА_17 ; технічний паспорт № НОМЕР_5 на вказаний автомобіль; рюкзак чорного кольору із набором знарядь для відмикання замків та дверних запорів: ключів, викруток, гвинтових ключів; металеву фомку, металевумонтировку, металеві кусачки і автомобільний пилосос «Elegant Alus».

Речові докази по справі:

-бензопилу марки «Бригадир» 2,8 Кв, 58 см3 червоного кольору, електроточильний станок марки Expert EDS-200, електричну болгарку марки DWT WS08-125 ТУ, зварювальний апарат марки EDON MMA-205 Р, акустичну систему пульвілізатор, а також, навісний замок із ключем, який вилучено під час огляду приміщення гаражу, належного ОСОБА_2 , розташованого в гаражному кооперативі по АДРЕСА_4 та опечатано до спецпакєту № 2283637 - повернути власнику ОСОБА_2 ;

-накладний металевий замок, який виявлено та вилучено 26.06.2018 року під час огляду місця події, а саме приміщення гаражу належного ОСОБА_4 , розташованого в гаражному кооперативі по АДРЕСА_4 та опечатано до спецпакєту № 2283640 повернути власнику ОСОБА_4 ;

-автомобіль ВАЗ 21093, синього кольору, 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_4 , власником якого згідно технічного паспорту № НОМЕР_5 являється ОСОБА_17 , який знаходився у користуванні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , технічний паспорт № НОМЕР_5 на вказаний автомобіль, рюкзак чорного кольору із набором знарядь для відмикання замків та дверних запорів: ключів, викруток, винтових ключів, металеву фомку, металеву монтировку, металеві кусачки та автомобільний пилосос «Е1еgаnt Alus», повернути власнику ОСОБА_1 .

-Гарантійний талон зі слідами взуття, який вилучений під час огляду приміщення гаражу; а також, 1 слід пальця руки, який вилучено під час огляду приміщення гаражу, належного ОСОБА_2 , розташованого в гаражному кооперативі по АДРЕСА_4, із фрагментом картонної коробки та опечатано до спецпакету; 1 слід пальця руки, який виявлено та вилучено на зварювальному апараті EDON MMA - 205 Р за допомогою липкої стрічки під час огляду приміщення гаражу, належного ОСОБА_4 , розташованого в гаражному кооперативі по АДРЕСА_4, та опечатано до спецпакету; дактилокарту ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 - зберігати в матеріалах справи;

-ліхтарик YASIA, який опечатаний в спецпакет № 3531723,; набір ключів від замків різного виду, які опечатано до спецпакету № 3581192, спортивну кофту та спортивні штани, які опечатані до картонного ящика, мобільний телефон Нокіа 1172 ІМЕІ 1: НОМЕР_1 із сім-картою Київстар № НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , який опечатано до спецпакету № 3566651, а також, кросівки чорного кольору належні ОСОБА_1 які після проведення експертизи опечатані до спецпакету № 4180424 - конфіскувати;

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз на загальну суму 6292 грн. (шість тисяч двісті дев`яносто дві грн. 00 коп.) стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: В. О. Говоруха