Ухвала суду № 99001254, 13.08.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/8211/20

№ провадження 2/208/649/21

УХВАЛА

Іменем України

13 серпня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

Головуючого, судді – Івченко Т.П.,

Секретар судового засідання – Задьора В.І.,

Представник позивача – адвокат Фесюк Ю.О.,

Представника відповідача № 1 – Локтіонова І.І.,

Представника відповідача № 2 – Черкашиної Д.М.,

розглянув у відкритому судовому засідані в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Відділу реклами Кам`янської міської ради, Виконавчого комітету Кам`янської міської ради «про стягнення моральної шкоди завданої незаконними рішеннями та бездіяльністю органу місцевого самоврядування» клопотання відповідача № 1 Відділу реклами Кам`янської міської ради про закриття провадження у справі, -

встановив:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 , як фізична особа, звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області із даним позов, заявленим до Відділу реклами Кам`янської міської ради, Виконавчого комітету Кам`янської міської ради «про стягнення моральної шкоди завданої незаконними рішеннями та бездіяльністю органу місцевого самоврядування», заявив наступні позовні вимоги:

-стягнути з Відділу реклами Кам`янської міської ради (51931, м. Кам`янське, вулиця Москворецька, 14А, ЄДРПОУ 40398436) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 300 000 гривень;

-стягнути з виконавчого комітету Кам`янської міської ради (51931, м. Кам`янське, майдан Петра Калнишевського, буд. № 2, ЄДРПОУ: 04052072) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень.

Відкриваючи провадження у цивільній справі на підставі ухвали від 30 листопада 2020 року, враховувалося що позивач заявляє вимоги як фізична особа, що згідно до приписів ЦПК України, передбачає вирішенню в порядку ЦПК України, так як і місце знаходження позивача, так і відповідачів, віднесено до територіальної підсудності суду.

20 січня 2021 року на позов, відповідачем № 1 Відділом реклами Кам`янської міської ради подано відзив (а.с. 101-111), прохальною частиною якого є вимога про закриття провадження у справі, з посиланням на віднесення даного спору до юрисдикції адміністративного суду, так як підставою для звернення із позовом, є як наслідок рішення прийняті адміністративним судом у адміністративних спорах між позивачем як ФОП та суб`єктами владних повноважень.

Всі процесуальні питання, в тому числі розгляд клопотань заявлених сторонами, проводиться розглядом в судовому засіданні.

Так, перше судове засідання за участі сторін відбулося 10.06.2021 року, на якому заявлено клопотання про вирішення питання про підсудність справи, та за клопотанням сторін для визначення сторін із своєю позицію за цим питанням, оголошено перерву на 18.06.2021 року, та в подальшому на 13.08.2021 року.

Так в ході розгляду питання про підсудність, сторони зайняли наступні позиції:

Сторона позивача вважала що спір віднесений до юрисдикції Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, та повинен розглядатися в порядку ЦПК України місцевим загальним судом.

Сторона відповідача № 1 підтримала позицію щодо віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, як спору між суб`єктом господарювання та суб`єктами владних повноважень.

Сторона відповідача № 2 вважала що позиція заявлена відповідачем № 1 є актуальною. Прохали врахувати позицію сторони викладеної у відзиві.

Дослідив заявлені підстави позивачем при зверненні із позовом, судом встановлено що свою позицію щодо наявності завданої позивачу моральної шкоди, позивач обґрунтовує незаконними діями відповідачів встановлених судовими рішеннями, а саме:

18.05.2018 року рішенням Відділу реклами Кам`янської міської ради № 01-14/13 строк дії дозволів №62, №63, №64, №66, №67 був продовжний на 6 місяців, а саме: з 04.06.2018 року до 04.12.2018 року, замість 5-ти років, про що просив позивач як фізична особа-підприємець, в заяві про продовження строку дії цих дозволів.

Рішенням від 08 листопада 2018 року у справі № 0440/7126/18, яке набрало законної сили 06.03.2019 року, Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав рішення Відділу реклами протиправним і скасував його, зобов`язавши відповідача повторно розглянути заяву позивача.

За результатами повторного розгляду ФОП Буз заяви листом Відділу реклами Кам`янської міської ради від 02.09.2019 р. №01-14/470 позивачу було відмовлено в продовженні строку дії дозволів.

Рішенням від 12 грудня 2019 року у справі № 160/9341/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправною та скасував повторну відмову Відділу реклами Кам`янської міської ради від 02.09.2019 р. №01-14/470 та знову, вже повторно, зобов`язав відповідача втретє розглянути заяву позивача, як фізичної особи-підприємця.

06.12.2018 року позивач, як фізична особа-підприємець звернувся до відділу реклами Кам`янської міської ради із заявою про продовження строку дії дозволів № 95, 96, 97 на п`ять років.

04.01.2019 року рішенням відділу реклами Кам`янської міської ради № 01-14/05 позивачу, як ФОП було відмовлено у продовженні строку дії дозволу на підставі п.7, п.8 Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Кам`янському.

Рішенням від 21 травня 2019 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправною та скасував рішення відділу реклами Кам`янської міської ради № 01-14/05 від 04.10.2019 року та зобов`язав повторно розглянути заяву позивача.

08.08.2019 року Відділом реклами Кам`янської міської ради прийнято рішення, оформлене листом №01-74/400, про повторну відмову у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами на підставі п.7, п.8 Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Кам`янському.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року визнане протиправним та скасоване рішення відділу реклами Кам`янської міської ради №01-14/400 від 08.08.2019 року та зобов`язано повторно (фактично втрете) розглянути заяву позивача від 06.12.2019 року щодо продовження строку дії дозволів строком на п`ять років, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

02.10.2018 року. до робочого органу - Відділу реклами Кам`янської міської ради позивачем подано заяву про продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 38, розглянув яку Відділ реклами Кам`янської міської ради листом від 26.10.2018. № 01-14/363 повідомив позивача про відмову у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 38. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року, яке набрало законної сили 18.03.2019 р., визнано протиправним та скасоване рішення Відділу реклами Кам`янської міської ради від 26.10.2018 №01-14/363 та зобов`язано повторно розглянути заяву позивача – ФОП Буз.

19.08.20219 року Відділом реклами Кам`янської міської ради за результатом повторного розгляду заяви позивача, йому було повідомлено, що строк дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 38 не підлягає продовженню, оскільки подальше розташування рекламного засобу за адресою: Заводський район, в`їзд у місто в p-ні Димитрівського переїзду (дозвіл № НОМЕР_1 ), не відповідає вимогам до зовнішньої реклами (п.8 Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Кам`янському, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 26.07.2017 року №206).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року визнане протиправним та скасоване рішення відділу реклами Кам`янської міської ради № 01-14/429 від 19.08.2019 року, зобов`язано відділ реклами Кам`янської міської ради повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 18.07.2019 року щодо продовження строку дії дозволу № 38 від 23.11.2004 року на розміщення зовнішньої реклами в місті Кам`янське строком на п`ять років з урахуванням висновків суду.

Також, 11.02.2019 року до відділу реклами міської ради як до робочого органу надійшла заява позивача – ФОП ОСОБА_2 , із проханням продовжити строк дії дозволів № 6, 7, 8, 9 на розміщення зовнішньої реклами, за результатами розгляду якої повідомлено про невідповідність заяви вимогам оформлення до оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами та вимогам до засобів зовнішньої реклами. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року визнане протиправним та скасоване рішення відділу реклами Кам`янської міської ради №01-14/121 від 11.03.2019 р., зобов`язано повторно розглянути заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

02 липня 2019 р. я звернувся до Відділу реклами Кам`янської міської ради із заявою щодо продовження строку дії дозволу №10 на розміщення зовнішньої реклами.

За результатами розгляду заяви Відділ реклами Кам`янської міської ради направив мені лист за вих. №01-14/416 від 12 серпня 2019 р., у відповідності до якого мене було повідомлено про те, що продовження строку дії відповідного дозволу на розміщення зовнішньої реклами неможливе, оскільки подальше розташування рекламного засобу за відповідною адресою не відповідає вимогам до оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами та вимогам до засобів зовнішньої реклами.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року визнане протиправним та скасоване рішення Відділу реклами Кам`янської міської ради №01-14/416 від 12 серпня 2019 р. про відмову в продовження строку дії дозволу, зобов`язано Відділ реклами Кам`янської міської ради повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 02 липня 2019 р. щодо продовження строку дії дозволу №10 від 17 серпня 2009 р. на розміщення зовнішньої реклами в місті Кам`янське.

Зазначене рішення підлягають обов`язковому виконанню, але посадовими особами Відділу реклами Кам`янської міської ради ці рішення навмисно належним чином не виконані, чим завдано позивачу моральної шкоди.

В судовому засіданні представником позивача підтверджено, що всі судові рішення, покладені в обґрунтування звернення із позовом, пов`язані із правовідносинами позивача з суб`єктами владних повноважень, як фізичної особи-підприємцем, під час здійснення ним підприємницької діяльності.

При зверненні із адміністративними позовами, позивач ФОП ОСОБА_2 не заявляв позовні вимоги морального характеру, а тому вже після набуття ними законної сили, позивач звернувся із даним позовом.

Таким чином, судом встановлено що заявляючи вимоги про відшкодування моральної шкоди та звертаючись із цивільним позовом до провадження суду загальної юрисдикції, зазначаючи свій статус як фізичної особи, позивач звернувся із заявленим позовом до відповідачів, як суб`єктів владних повноважень, в порядку цивільно-процесуального кодексу.

В ході судового розгляду, судом встановлено що завдання заявленої моральної шкоди позивачу не як фізичній особі, а фізичній особі-підприємцю, що підтверджено рішеннями суду, на які посилається позивач, так і обґрунтуваннями заявлених вимог з боку позивача, що знайшло своє відображення під час з`ясувань підстав для звернення із даним позовом ОСОБА_1 , який діючи як фізична особа-підприємець вимушений був доводити своє право на продовження отриманих дозволів на тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Кам`янське, під час здійснення позивачем як фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності, так як зазначені дозволи отримано ОСОБА_1 не як фізичною особою, громадянином, як суб`єктом господарської діяльності, що також підтверджено копіями рішень суб`єктів владних повноважень щодо надання таких дозволів, та відмови у продовження їх дії.

Позиція відповідачів щодо не підсудності даного спору саме суду цивільної юрисдикції, знайшла своє підтвердження в ході розгляду заявленого питання та встановлених фактичних даних в судовому засіданні. В той же час, позиція відповідачів щодо віднесення заявленого позивачем спору до суб`єктів владних повноважень, до юрисдикції адміністративних судів, не знайшла свого підтвердження в ході розгляду заявленого питання, та задоволенню не підлягає. До зазначених висновків суд прийшов виходячи з наступного.

Щодо не віднесення заявленого спору до юрисдикції адміністративного спору.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Судом враховується правовий висновок зроблений у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року справа №818/699/17, згідно до якого зазначено, що частині п`ятій статті 21 КАС України у чинній редакції можливість поєднання в одному адміністративному позові двох пов`язаних між собою вимог, які, якщо заявити їх окремо, будуть підсудними різним судам, дозволяє краще дослідити матеріали справи та встановити її обставини, а також зекономити час та витрати на судові провадження, оскільки в такий спосіб закон дозволяє в рамках однієї справи захистити порушені права особи без необхідності двічі звертатися до суду.

Водночас, колегія суддів звернула увагу на те, що поєднувати в одному провадженні дві пов`язані вимоги, як-от про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди, є правом позивача. Якщо він не скористався цією можливістю одразу при зверненні з позовом про оскарження дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень, то вдруге заявляти адміністративний позов вже з вимогою про стягнення моральної шкоди, заподіяної цією протиправною дією/бездіяльністю (якщо адміністративний суд це встановить) позивач не може, оскільки ця вимога тепер може розглядатися тільки в порядку цивільного або господарського судочинства (залежно від суб`єктного складу сторін).

Таким чином, питання про стягнення моральної шкоди в адміністративній справі не може бути самостійною (окремою) позовною вимогою, якщо вона не пов`язана і не заявлена одночасно з вимогами про визнання дій/бездіяльності протиправними.

Зважаючи на те, що заподіяння моральної шкоди позивач пов`язує з протиправною бездіяльністю суб`єктів владних повноважень, то вимогу про її стягнення, з огляду на наведені вимоги процесуального закону, він міг заявити тільки одночасно з вимогою про визнання цієї бездіяльності протиправною, яка була предметом розгляду у справі № 818/99/16. Однак, оскільки він цього не зробив, то вирішувати вимогу про стягнення моральної шкоди в іншій справі (тобто окремо від справи № 818/99/16) в порядку адміністративного судочинства вже не дозволено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 08 листопада 2018 року у справі № 818/673/17 та від 08 серпня 2019 року у справі № 818/572/17.

Так, згідно до ч. 5 ст. 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Вирішуючи питання про віднесення даного спору до цивільного або господарського судочинства, суд виходить з наступного.

Так, згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

П. 1 ч. 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

П. 2 ч. 1 ст. 19 ЦПК України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Також, суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду викладену у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2018 року у справі №454/1675/16, згідно до якої зазначено, що Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК, ГК, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

У ст.2 ГК передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. Отже, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктом публічно-правових відносин, за умови, що такі вимоги не об`єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадають під дію ст.4 ГПК.

Та, як зазначено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2018 року у справі №454/1675/16, враховуючи що суб`єктом господарської діяльності заявлено вимоги до суб`єкта владних повноважень лише про відшкодування моральної шкоди, завданої діями суб`єкта владних повноважень. Така вимога не об`єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадає під дію ст.4 ГПК, а тому зазначений спір підвідомчий господарському суду.

Таким чином, виходячи з суб`єктного складу сторін, як суб`єкту владних повноважень та фізичної особи-підприємця, предмету позову – відшкодування моральної шкоди, яку зазнав позивач здійснюючи підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, а тому судом встановлено що заявлені позовні вимоги не підлягають до розгляду в порядку цивільного судочинства, так як пов`язані із господарською діяльністю позивача.

З врахуванням приписів п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі вищезазначеного, встановив фактичні обставини та обґрунтування покладені позивачем у позовну заяву, як факт отримання позивачем моральної шкоди внаслідок здійснення ним як фізичною особою-підприємцем, підприємницької діяльності, суд приходить до висновку про підсудність даного спору до підвідомчості господарського суду.

А тому враховуючи вище зазначене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. 260 ЦПК України, суд –

постановив:

Клопотання відповідача № 1 Відділу реклами Кам`янської міської ради про закриття провадження у справі, задовольнити частково.

Провадження у цивільній справі № 208/8211/20 за позовом ОСОБА_1 до Відділу реклами Кам`янської міської ради, Виконавчого комітету Кам`янської міської ради «про стягнення моральної шкоди завданої незаконними рішеннями та бездіяльністю органу місцевого самоврядування», з підстав п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, - закрити.

В іншій частині клопотання – залишити без задоволення.

Роз`яснити позивачу право на звернення із даним позовом в порядку господарського провадження, для захисту своїх прав як фізичної особи-підприємця до господарського суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду – подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно до 15.5) Перехідних положень ЦПК України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

15.8) оприлюднення інформації щодо справи, визначеної цією редакцією Кодексу, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.

Сторони:

позивач – ОСОБА_1 , адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідачі:

Відділ реклами Кам`янської міської ради, юридична адреса: область Дніпропетровська, місто Кам`янське, Москворецька, будинок № 14-А;

Виконавчий комітет Кам`янської міської ради, юридична адреса: область Дніпропетровська, місто Кам`янське, майдан Петра Калнишевського, будинок № 2.

Повний текст ухвали виготовлений 16 серпня 2021 року.

Суддя Івченко Т. П.