Рішення № 99001066, 10.08.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/408/21

Провадження № 2/175/146/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2021 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Сайгак А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та участі у їх вихованні, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та участі у їх вихованні, в якому просив постановити рішення, яким зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати позивачу брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_4 наступним чином: безперешкодне забирання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до позивача додому за адресою: АДРЕСА_1 без участі будь-яких інших осіб на рівних правах - з 5 червня по 25 серпня та на зимові канікули з 28 грудня по 10 січня, на початку канікул дітей забирати буде батько, а в кінці канікул забирати буде мати; зобов`язати ОСОБА_2 за два дні до дня зустрічі позивача з донькою, надати точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомляти про це позивача особисто на наступний день з дня настання таких обставин; стягнути з відповідачки судові витрати.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, просила суд визначити більш короткі строки перебування дітей з батьком в період канікул.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Панасенко А.І. просив суд винести рішення на розсуд суду з урахуванням інтересів дітей, надано рішення про визначення участі батька у вихованні дітей(а.с.12).

Вислухавши позивача, відповідачку, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Тобто визначені головні напрями виховного процесу, який мав би зосереджуватися на основних суспільних цінностях - повазі до інших людей, любові до членів своєї сім`ї, родини.

Згідно зі ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Право батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов`язків щодо неї.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті та прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини. Дитина має природну потребу і право спілкуватися з батьком, тому мати не повинна перешкоджати його особистим контактам з дитиною.

Правило ч. 2 ст. 157 СК України додатково підкреслює обов`язок того із батьків, хто проживає окремо від дитини, брати участь в її вихованні, хоча збереження у нього цього обов`язку прямо випливає зі ст. 141 СК України, згідно якої мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Право на спілкування з дитиною та участі у її вихованні того з батьків, хто проживає окремо від дитини, кореспондує обов`язок того, з ким проживає дитина, не чинити перешкод у здійсненні свого права.

Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2016 року було розірвано(а.с.7). Від даного шлюбу у сторін є неповнолітні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим Новотроїцьким відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області(а.с.6) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим Новотроїцьким відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (а.с.5). Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з матір`ю.

Між сторонами виник спір щодо участі батька у спілкуванні з дітьми, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною у присутністю іншої особи - ч.ч.1-2 ст. 159 СК України.

Відповідно до частини другої ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», батьки, які проживають окремо від дитини, мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач має бажання спілкуватися з дітьми, брати участь у їх вихованні.

Інтереси дітей захищаються передусім і не лише національним законодавством, але й нормами міжнародного права. Слід звернути увагу на положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а також на положення ч. 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

За принципом 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена з матір`ю.

Після розлучення та після переїзду ОСОБА_2 та дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до с. Чумаки Дніпровського району Дніпропетровської області, відповідачка відмовляється надавати для побачень ОСОБА_1 його дітей під час канікул. Після останнього візиту позивача з метою забрати дітей до себе під час літніх канікул, відповідачка відмовила позивачу мотивуючи це віком дитини. Намагання позивача мирно вирішити питання щодо урегулювання часу побачень з дітьми відповідачкою було проігноровано, тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

На підставі вище викладеного та з урахуванням того, яку роль відіграє фактичне розлучення з батьками дитини, тієї обставини, що права батьків є рівними, виходячи з пріоритету прав дитини, урахувавши вік дітей , а також враховуючи той факт, що діти не можуть бути заручником особистих відносин батьків, в інтересах дітей, які є малолітніми, суд вважає за необхідне встановити спосіб участі позивача у вихованні малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: щорічно 30 днів поспіль в липні у період літніх канікул у відповідності з датами шкільного канікулярного графіку дитини безперешкодне забирання неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем своєї реєстрації ( АДРЕСА_1 ) без участі будь-яких інших осіб; щорічно 7 днів поспіль у січні у період зимових канікул у відповідності з датами шкільного канікулярного графіку безперешкодне забирання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем своєї реєстрації ( АДРЕСА_1 ) без участі будь-яких інших осіб.

Суд не бере до уваги рішення виконавчого комітету Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, оскільки запропонований спосіб участі батька ОСОБА_1 не забезпечить найбільш раціональне проведення часу батька з дітьми, оскільки місце мешкання останнього територіально знаходиться в іншій області ( відстань близько 400 км).

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 908 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 150, 151, 153, 157, 159, 257 СК України, ст. ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та участі у їх вихованні - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , не чинити перешкоди ОСОБА_1 , зареєстрованому та проживаючому: АДРЕСА_1 у спілкуванні та вихованні його неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні його неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- щорічно 30 днів поспіль в липні у період літніх канікул у відповідності з датами шкільного канікулярного графіку дитини безперешкодне забирання неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем своєї реєстрації( АДРЕСА_1 ) без участі будь-яких інших осіб;

- щорічно 7 днів поспіль у січні у період зимових канікул у відповідності з датами шкільного канікулярного графіку безперешкодне забирання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем своєї реєстрації( АДРЕСА_1 ) без участі будь-яких інших осіб.

Зобов`язати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 за два дні до зустрічі з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Озерянська Ж.М.