Рішення № 98999505, 28.07.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року м. Черкаси справа № 925/383/21

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Юхименко О.В.,

за участю представника позивача Поліщука В.О., адвокат (приймає участь у режимі відео конференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом

Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради,

про стягнення 3 446 355,27 грн,

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом про стягнення суми боргу у розмірі 3 446 355,27 грн, з яких пеня у сумі 2 037 874,02 грн, три проценти річних у сумі 797 648,89 грн, інфляційні втрати у сумі 610 832,36 грн та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 51 695,33 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за укладеним між сторонами договором постачання природного газу № 1550/1920-ТЕ-36 від 26.09.2019 позивачем було передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 146 826 236,71 грн, проте відповідач оплату за поставлений газ здійснював несвоєчасно та не у повному розмірі. У зв`язку з цим порушенням позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 2 037 874,02 грн, три проценти річних у сумі 797 648,89 грн, інфляційні втрати у сумі 610 832,36 грн, які просить стягнути у примусовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.03.2021 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

12.04.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому останній позовні вимоги не визнає у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки відповідач позбавлений можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків, оскільки державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що по суті усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд і полягає в автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами, відповідач, як теплопостачальна організація. За доводами відповідача він вжив усіх залежних від нього заходів щодо проведення розрахунків з позивачем у частині вартості поставленого природного газу, виходячи із спеціального регулювання таких розрахунків відповідно до затверджених НКРЕКП нормативів перерахування коштів, що надходять на відкриті відповідачем в уповноваженому банку поточні рахунки зі спеціальним режимом використання, вважає, що його вина у простроченні платежів за поставлений газ відсутня, а тому позивач не повинен застосовувати до відповідача заходи відповідальності визначені пунктом 7.2 договору, а також наслідки порушення грошового зобов`язання у вигляді 3% річних та інфляційних втрат у порядку частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, а тому, враховуючи вказані обставини, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Разом із відзивом на позов, відповідач подав суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, в обґрунтування якого зазначив, що борг та штрафні санкції, які є предметом спору, виникли внаслідок об`єктивних причин, а саме несвоєчасного перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці у тарифах на теплову енергію, що постачається населенню та несвоєчасне фінансування пільг та субсидій позивачу. За доводами відповідача порушення ним умов договору постачання природного газу не завдало збитків позивачу, на день розгляду справи оплату за поставлений газ відповідач здійснив у повному обсязі. Відповідач також просить суд звернути увагу на тяжкий матеріальний стан відповідача, що підтверджується збитковим балансом (звітом про фінансовий стан), станом на 05.04.2021 державою не профінансована різниця в тарифах для населення та заборгованість по пільгам та субсидіям, крім того існує значна заборгованість за використану теплову енергію бюджетних установ та населення перед відповідачем, а тому, враховуючи відсутність збитків, завданих позивачу несвоєчасним виконанням грошових зобов`язань відповідачем, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 50%.

26.04.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується з доводами відповідача, які викладені у відзиві на позов, вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставин справи, оскільки укладаючи договір постачання природного газу, відповідач взяв на себе зобов`язання щодо оплати отриманого природного газу у належні строки, факт отримання природного газу відповідач не заперечує у відзиві на позовну заяву. Крім того матеріали справи містять належні докази того, що відповідачем не виконувались зобов`язання щодо оплати поставленого природного газу у відповідні строки, а саме до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. З приводу клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, позивач зазначив, що він має нестачу коштів для здійснення поточної діяльності, у тому числі для забезпечення підприємств необхідним обсягом природного газу протягом опалювальних сезонів 2017/2018, 2018/2019, 2019/2020 саме внаслідок значного обсягу несплаченої заборгованості підприємств, позивач виконує покладені на нього урядом спеціальні обов`язки у повному обсязі, незважаючи на наявні збитки внаслідок виконання таких обов`язків та накопичення боргів за поставлений природний газ значною частиною цих контрагентів, несвоєчасність оплати контрагентів за поставлений природний газ прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів поважності порушення умов договору та вчинення дій намагання належним чином виконати зобов`язання перед відповідачем, тому, враховуючи те, що нараховування пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідають чинному законодавству та умовам договору постачання природного газу, просить задовольнити його позовні вимоги повністю.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.04.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою від 01.06.2021 судом оголошено перерву, у зв`язку із подачею відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам часу для укладення мирової угоди.

Відповідач у судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у судовому засіданні 01.06.2021, засвідчивши це своїм підписом у розписці, яка міститься у матеріалах справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26.09.2019 між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради (споживач) було укладено договір постачання природного газу №1550/1920-ТЕ-36 від (далі - договір). За умовами цього договору постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору (пункт 1.1 договору).

Постачальник передає споживачеві у жовтні 2019 року - квітні 2020 року замовлений споживачем природний обсяг (об`єм) природного газу у кількості 36390 тисяч кубічних метрів (пункт 2.1 договору).

Перегляд та корегування замовлених споживачем обсягів природного газу за договором може відбуватись за ініціативою споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду, але не пізніше останнього робочого дня розрахункового періоду. Для цього споживач зобов`язаний своєчасно надати постачальнику два екземпляри належним чином оформленої додаткової угоди. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно надавати додаткові угоди на коригування замовлених обсягів за договором (пункт 2.4 договору).

Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному періоді постачання оформлюється актом приймання-передачі (пункт 3.8 договору).

Ціна за 1000 куб. м природного газу визначається сторонами шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту (пункт 4.2 договору).

Порядок та умови проведення розрахунків сторонами узгоджено у розділі 6 договору. Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця постачання природного газу, остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється 25 числа (включно) місяця наступного за місяцем постання газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 10.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 , не змінює строків та умов розрахунків за цим договором (пункт 5.1 договору).

У разу прострочення споживачем оплати згідно з пунктів 5.1, 5.6 договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику пені у розмірі 17,8% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт 7.2 договору).

Сторони погодили, що з урахуванням пункту 10.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, не звільняє споживача від обов`язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до статі 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим договором (пункт 7.3 договору).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині постачання природного газу з до 30 квітня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного погашення (пункт 11.1 договору).

Договір постачання природного газу №1550/1920-ТЕ-36 від 26.09.2019 неодноразово доповнювався шляхом укладення між сторонами додаткових угод до нього.

Додатковими угодами №1 від 28.10.2019, №2 від 12.11.2019, №3 від 09.12.2019, №4 від 27.12.2019, №5 від 28.01.2020, №6 від 24.02.2020, №7 від 23.03.2020, №8 від 30.04.2020, №9 від 22.05.2020, №10 від 22.06.2020, №11 від 22.07.2020, №13 від 25.08.2020, №14 від 22.09.2020 сторони змінювали ціну за 1000 куб. м природного газу за різні періоди постачання природного газу.

На виконання умов договору та укладених між сторонами додаткових угод до договору позивач за період з жовтня 2019 року до вересня 2020 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 146 826 236,71 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.10.2019, від 30.11.2019, від 31.12.2019, від 31.01.2020, від 29.02.2020, від 31.03.2020, від 30.04.2020, від 31.05.2020, від 30.06.2020, від 31.07.2020, від 31.08.2020, від 30.09.2020, які підписанні уповноваженими особами сторін по справі та скріплені відповідними печатками підприємств.

Будь-яких зауважень з боку відповідача щодо недопоставки або неналежної поставки природного газу не було. Тобто, позивач належним чином виконав зобов`язання за договором, поставивши природний газ відповідачу у строки та в об`ємах, визначених договором та підтверджено актами приймання-передачі.

За поставлений природний газ у період з жовтня 2019 року до вересня 2020 року відповідач розрахувався у повному обсязі, однак допустив порушення встановленого договором строку оплати, чим порушив умови господарського зобов`язання, а саме вимоги пункту 6.1 договору .

Остаточна сплата основного боргу відповідачем проведена 22.12.2020. Факт несвоєчасної оплати за поставлений природний газ підтвердив і сам відповідач у своєму відзиві на позовну заяву. Водночас, у зв`язку з порушенням умов договору та несвоєчасним розрахунком споживача перед постачальником, позивач на підставі умов договору нарахував відповідачу пеню, інфляційні та річні, стягнення яких стало підставою для звернення позивача до суду для їх примусового стягнення.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки природного газу, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання укладеного між сторонами умов договору постачання природного газу, позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на суму 146 826 236,71 грн. Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору є доказом належного виконання постачальником своїх зобов`язань за договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач несвоєчасно оплачував вартість отриманого газу чим порушив умови господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За приписом статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у відповідності з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

На підставі вказаних вимог позивачем нараховано відповідачу 2 037 874,02 грн пені за період прострочення з 26.11.2019 до 26.03.2020 з врахуванням періодів прострочення та фактичної оплати за розрахунковий період, які просить стягнути з відповідача. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон», розрахунки позивача зроблені вірно.

Відповідач подав суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, розглянувши яке, суд зазначає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (стаття 217 Господарського кодексу України).

Право суду зменшити розмір санкцій передбачене у статті 233 Господарського Кодексу України. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Частиною 2 наведеної статті Кодексу також визначено, що якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З огляду на те, що на день звернення з позовом до суду боржником повністю виконані зобов`язання за договором, а також те, що внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором позивач не зазнав збитків, суд, враховуючи майновий стан боржника, вважає, що нараховані позивачем штрафні санкції є надмірно великими, тому з урахуванням інтересів відповідача зменшує їх на 50%, частково задовольняючи позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про стягнення пені, у сумі 1 018 937 грн.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі наведених правових норм позивач нарахував відповідачу 797 648,89 грн три відсотки річних та 610 832,36 грн інфляційних втрат за період прострочення з 26.11.2019 до 21.12.2020 (з врахуванням періодів поставки товару та сплати відповідачем його вартості), суд вважає, що вказані вимоги є доведеними , тому підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідач не спростував доводи позивача та не подав доказів належного виконання умов договору, отже, враховуючи викладене, суд частково задовольняє вимоги позивача у розмірі 1 018 937 грн пені, 797 648,89 грн три відсотки річних та 610 832,36 грн інфляційних втрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Водночас, судовий збір у разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру (пункт 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»). З огляду на наведене, сплачений позивачем судовий збір у повному розмірі відшкодовується йому за рахунок відповідача у сумі 51695,33 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради (18000. вул. Остафія Дашковича, 62 м. Черкаси, код ЄДРПОУ - 02082522) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ - 20077720) 1 018 937 грн пені, 797 648,89 грн три відсотки річних, 610 832,36 грн інфляційних втрат та 51695,33 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 13.08.2021

Суддя О.І.Кучеренко