YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди місто Севастополь

/

Господарський суд м. Севастополя

Рішення № 989992, 24.09.2007, Господарський суд м. Севастополя

Дата ухвалення

24.09.2007

Номер справи

20-5/221

Номер документу

989992

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"24" вересня 2007 р.

справа № 20-5/221

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

до Військової частини А-1656 (99028 м. Севастополь, вул. Н. Островської, 8)

Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морська (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60).

про стягнення заборгованості в розмірі 39129,38 грн.

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач - Філатова Любов Борисівна, представник, довіреність № 210/0/2-07 від 04.01.07, ВАТ "ЕК "Севастопольенерго";

Позивач - Охріменко Вікторія Ігорівна, представник, довіреність № 11280/0/2-07 від 26.07.07, ВАТ "ЕК "Севастопольенерго";

Відповідач - не з’явився, Військова частина А-1656;

Відповідач - не з’явився, Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина (морська);

Суть спору:

Позивач, ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Військової частини А-1656, про стягнення заборгованості в розмірі 39129,38 грн.

Ухвалою суду від 28.08.2007 до участі у справі другого відповідача залучена Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачам умов договору № 1740 від 14.02.2005.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, у зв’язку з укладенням між відповідачами 30.03.2006 договору № 1740 у нової редакції, відповідно до якої платником за спожиту електроенергію є Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська, просить стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морська заборгованість за перевищення договірної величини споживання електроенергії в розмірі 21897,39 грн., пеню в розмірі 1992,36 грн., 3% річних в розмірі 484,54 грн., збитки від інфляції в розмірі 1721,06 грн., стягнути з Військової частини А-1656 заборгованість за перевищення договірної величини споживання електроенергії в розмірі 12183,39 грн.

Представник відповідача - Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача –Військової частини А-1656 судове засідання також не з’явився, проте надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, також він повідомив про те, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Представникам позивача роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази, заслухавши представника позивача, суд

встановив:

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 № 928.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

14.02.2005 між ВАТ ЕК “Севастопольенерго” (Постачальник), та Військовою частиною А-1656 (Споживач) укладений Договір № 1740 про постачання електричної енергії строком дії із дня підписання по 31.12.2005. Він вважається продовженим на наступний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору. (арк. с. 8-16).

Цей договір не був розірваний. Сторонами вчинялись дії по його виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, після 31.12.2005 і на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом в господарський суд ВАТ ЕК “Севастопольенерго” забезпечувало Військову частину А-1656 електроенергією, а Військова частина А-1656 користувалося нею і частково оплачувало спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” слід вважати, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” поставляло, а Військова частина А-1656 користувалась електроенергією на підставі Договору № 3509 від 24.09.2004 (далі –Договору).

Відповідно до пункту 2.2.2 Договору, відповідач зобов’язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 Договору, згідно з яким корегування граничної величини споживання може здійснюватися як із збільшенням, так із зменшенням, у тому числі до нульового рівня, у залежності від рівня здійсненої оплати за розрахунковий період.

Згідно з п. 8.1 Договору розрахунковим вважається період з 25 календарного числа місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.

Розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника в уповноваженому банку. У випадку перерахування Споживачем коштів за електричну енергію на інший рахунок Постачальника, Постачальник зобов’язаний повернути ці кошти за заявою Споживача чи самостійно у триденний строк з дня їх отримання.

За дату оплати приймається дата надходження коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника або дати внесення Споживачем готівкових коштів в касу Постачальника.

Усі рахунки на оплату електричної енергії повинні оплачуватися Споживачем протягом 5 банківських днів з дня виписування рахунку.

Відповідно до п. 10.2.2 Правил користування електричною енергією Споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Згідно з п. 5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніш 1 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електроенергії (Додаток № 1 до договору „Об’єми споживання електричної енергії споживача та субспоживача”). У випадку ненадання Споживачем вказаних відомостей у встановлений строк про розміри очікуваних об’ємів споживання електроенергії (потужності) постачальник самостійно визначає об’єми постачання електроенергії і граничні величини потужності, що споживається, на рівні об’ємів оплаченої електроенергії у відповідних періодах поточного року.

Додатком № 1 до договору відповідач узгодив об’єми постачання електроенергії на лютий 2006 по об’єкту ТП 203 –40000 кВт/г, на березень 2006 року по об’єктам: ТП 203 –40000 кВт/г, ТП 269 –35000 кВт/г, квітень 2006 року по об’єктам: ТП 203 –40000 кВт/г, ТП 269 –35000 кВт/г, ТП 987- 20000 кВт/г, травень 2006 року по об’єктам: ТП 203 –35000 кВт/г, ТП 200 –20000 кВт/г, жовтень 2006 року по об’єкту ТП 205 –35000 кВт/г, листопад 2006 року по об’єкту ТП 269 –35000 кВт/г, грудень 2006 року по об’єктам: ТП 269 –35000 кВт/г, ТП 987 –20000 кВт/г.

Відповідно до наданих Споживачем актів про використання електроенергії, об’єм спожитої електроенергії у лютому 2006 року по об’єкту ТП 203 склав 55240 кВт/г, березні 2006 року по обертам: ТП 203 –43720 кВт/г, ТП 269 –57117 кВт/г, квітні 2006 року по об’єктам: ТП 203 –42640 кВт/г, ТП 269 – 60327 кВт/г, ТП 987 - 20747 кВт/г, травні 2006 року по об’єктам: ТП 203 –47400 кВт/г, ТП 200 –20783 кВт/г, ТП 819 –36120 кВт/г, червня 2006 року по об’єктам: ТП 467 –3132 кВт/г, ТП 987 –20853 кВт/г, жовтня 2006 року по об’єкту ТП 205 –41440 кВт/г, листопада 2006 року по об’єкту ТП 269 –42802 кВт/г, грудня 2006 року по об’єкту ТП 269 –47567 кВт/г, ТП 987 –20261 кВт/г.

Таким чином, об’єм фактично спожитої електроенергії у лютому 2006 року склав –15240 кВт/г, березні 2006 року –25837 кВт/г, квітні 2006 року –16303 кВт/г, червні 2006 року –985 кВт/г, жовтні 2006 року –6440 кВт/г, листопаді 2006 року –7802 кВт/г, грудні 2006 року –12828 кВт/г.

30.03.2006 між відповідачами був укладений договір № 1740 у нової редакції, відповідно до якої платником за спожиту електроенергію є Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська.

Відповідно до п. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції Закону від 19.01.2006), та умов додаткової угоди до договору від 15.08.2005 споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Таким чином, позивач здійснив нарахування та виставив рахунки за перевищення ліміту активного споживання № 2034 від 15.01.2007 на суму 4398,45 грн., № 2345 від 15.01.2007 на суму 7784,94 грн., № 22176 від 25.04.2007 на суму 8358,16 грн., № 2746 від 16.01.2007 на суму 4598,54 грн., № 30660 від 07.07.2006 на суму 281,54 грн., № 50763 від 01.11.2006 на суму 2001,41 грн., № 56155 від 24.11.2006 на суму 2515,19 грн., № 61893 від 25.12.2006 на суму 4142,55 грн., які оплачені не були.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003р. та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003р. зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 4.2.1 Договору за недотримання строків платежів, передбачених п. 2.2.4, п. 2.2.5 Договору, вказаних у додатку “Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення. Пеня нараховується з 3 дня після дати остаточного розрахунку, вказаної в додатку № 6. Сума пені нараховується Споживачу до дня ліквідації заборгованості та включається у платіжну вимогу окремою строчкою.

Відповідно до п. 8.6 Договору у випадку несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів Постачальник здійснює нарахування Споживачу нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов’язань може забезпечуватися пенею.

Позивачем в процесі розгляду справи була зменшена сума пені до 1992,36 грн. у зв’язку із пропущенням строку позовній давності.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов’язань може забезпечуватися пенею.

Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням збитків від інфляції та 3% річних.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку, сума 3% річних складає 484,54 грн., сума збитків від інфляції –1721,06 грн.

Все вищевказане дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 382,78 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини (морська) (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, код ЕДРПОУ 22992545, р/р 35215003000091 в УДК м. Севастополя, МФО 824509) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ 05471081, р/р 2603830131168 в СМВ № 4548 ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 384027) заборгованість за перевищення договірної величини споживання в розмірі 21897,39 грн.