Вирок № 98996439, 12.08.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1108/18

№ 1-кп/183/168/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Ухвалено 12 серпня 2021 року в м. Новомосковськ Дніпропетровської області.

Колегія суддів Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Олійника А.В., суддів - Городецького Д.І., Крохмалюк І.П., секретаря судового засідання - Бабенко Л.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018040390000144 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, несудимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125 КК України,

за участю прокурора - Нікіфорова Ю.Ю.,

захисника - Третяк І.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

в с т а н о в и л а :

25 січня 2018 року приблизно о 23.00 годині ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання потерпілої ОСОБА_2 , де в цей час крім неї також знаходився ОСОБА_3 , з метою спільного з останніми вживання алкогольних напоїв. В цей же час між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 дістала із кишені одягнутої на ній куртки свій мобільний телефон «Nomi I 244», з метою виконати телефонний дзвінок синові, побачивши який у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, направлений на його відкрите викрадення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, в цей же день, тобто 25 січня 2018 року приблизно о 23.05 годині, ОСОБА_1 , знаходячись в будинку потерпілої ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи відкритий характер своїх протиправних дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, з корисливих мотивів, з рук потерпілої ОСОБА_2 незаконно та відкрито вихопив вказаний мобільний телефон, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 15/02 від 08.02.2018 року складає 470 грн. 25 коп., який звернув на свою користь, поклавши його до своєї кишені, тим самим заволодів ним.

Далі, приблизно о 00.10 годин 26 січня 2018 року, ОСОБА_1 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, в кухні будинку за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання потерпілої ОСОБА_2 , де на ґрунті особистих неприязних відносин розпочав сварку із останньою, під час якої у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел та діючи з метою заподіяння ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, 26 січня 2018 року приблизно о 00.15 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи в кухні будинку за вище вказаною адресою, усвідомлюючи що внаслідок його дій потерпілій можуть бути заподіяні тілесні ушкодження, та бажаючи настання таких наслідків, діючи з прямим умислом, наніс ОСОБА_2 два удари кулаком правої руки в область обличчя зліва, від яких остання впала на підлогу, а ОСОБА_1 сів зверху на ОСОБА_2 та двома руками почав душити її. В цей час ОСОБА_3 , який також перебував у вказаному приміщенні, за верхній одяг відтягнув ОСОБА_1 від ОСОБА_2 .

Спричинивши тілесні ушкодження ОСОБА_3 , ОСОБА_1 продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , підійшов до неї та ножем, який він утримував в правій руці, наніс їй один удар в область шиї.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: синців обох повік лівого ока, синців в області бороди зліва і передній поверхні шиї в нижній її третині по середній лінії, смуго подібного садна шкіри на лівій переднє-боковій поверхні шиї, які відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень; рани на передній поверхні шиї по середній лінії, які відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень.

Окрім цього, приблизно о 00.15 годин 26.01.2018 року, ОСОБА_1 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, в кухні будинку за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_2 , наносив тілесні ушкодження останній.

В цей час ОСОБА_3 , який також перебував у вказаному приміщенні, з метою припинення протиправних дій ОСОБА_1 , за верхній одяг відтягнув останнього від ОСОБА_2 , у зв`язку з чим у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений заподіяння ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, 26 січня 2018 року приблизно о 00.20 годин, перебуваючи в кухні будинку за вище вказаною адресою, усвідомлюючи, що внаслідок його дій потерпілому можуть бути заподіяні тілесні ушкодження, та бажаючи настання таких наслідків, діючи з прямим умислом, кухонним ножем, який утримував в правій руці, наніс ОСОБА_3 два удари в область шиї та грудної клітини.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: ран на передній поверхні шиї зліва від середньої лінії і передньої поверхні груди зліва по навколо-грудинній лінії на рані IV-го ребра як кожне окремо, так і у своїй сукупності відповідають категорії легких тілесних пошкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті не оспорює та повністю їх підтверджує, пояснив, що здійснив грабіж та наніс тілесні ушкодження потерпілим за обставин, описаних в обвинувальному акті, ножем на ґрунті вживання алкогольних напоїв, у скоєному щиро кається.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд провадження за її відсутності. Матеріальна шкода останній відшкодована повністю шляхом повернення майна.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Щодо останнього суду надано копію актового запису про смерть № 58 від 12.10.2020 року.

В судовому засіданні учасники судового розгляду не оспорювали обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення, тому суд вважає не доцільним досліджувати докази.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Крім того, учасникам судового провадження судом роз`яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Колегія суддів вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним:

-умисного легкого тілесного ушкодження, за ч.1 ст.125 КК України;

-умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я за ч.2 ст.125 КК України;

В судовому засіданні захисник обвинуваченого заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.125 КК України та ч.2 ст.125 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав заявлене клопотання свого захисника. Просив суд його задовольнити.

Суд роз`яснив обвинуваченому, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності за статтею 49 КК України є нереабілітуючою підставою та не звільняє його від цивільно-правової відповідальності.

Прокурор Нікіфоров Ю.Ю. не заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого.

Колегія суддів, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшла такого висновку.

Згідно ч. 1. ст 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

Згідно ч.2 ст.125 КК України умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я карається штрафом від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судому зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

З огляду на заявлене клопотання та згоду ОСОБА_1 на звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, а також те, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 125 та ч.2 ст.125 КК України, за якими обвинувачується ОСОБА_1 , є кримінальними проступками, та з моменту їх скоєння минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності в розумінні ст.49 Кримінального кодексу України не зупинявся і не переривався, колегія суддів доходить висновку, що перешкод для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження немає.

Окрім цього, колегія суддів вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним:

-відкритого викрадення чужого майна (грабіж) за ч.1 ст.186 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, колегія суддів визнає - щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання, колегія суддів визнає вчинення кримінального правопорушення особо, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ч.1 ст.186 КК України, колегія суддів враховує те, що обвинувачений вину визнав повністю, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів не перебуває, є таким, що не має судимості, матеріальну шкоду потерпілій відшкодував шляхом повернення майна. Потерпіла не наполягала на призначенні обвинуваченому суворого покарання, що разом з обставиною, яка пом`якшує покарання, дає суду підстави для призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 23.04.2018 року було змінено на домашній арешт, дія якого скінчилася під час судового провадження, інші заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік.

Зарахувати строк попереднього ув`язнення з 26.01.2018 року по 23.04.2018 року включно в строк призначеного покарання.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 23.04.2018 року було змінено на домашній арешт, дія якого скінчилася під час судового провадження, інші заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Третяк І.П. про закриття кримінального провадження відносно нього за ч. 1 ст. 125 КК України, ч.2 ст.125 КК України у зв`язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України, ч.2 ст.125 КК України - закрити.

Речові докази у виді :

-светра чоловічого сіро-блакитного кольору, кухонного ножа зі слідами речовини бурого кольору, ганчірки зі слідами речовини бурого кольору, куртки чоловічої з синтетичного матеріалу, чоловічої кофти з капюшоном чорного кольору, чоловічих зимових чобот, що зберігаються у камері зберігання речових доказів Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.

-мобільний телефон «Nomi I 244» - вважати повернутим потерпілій ОСОБА_2

-мобільний телефон «Nokia» - повернути за належністю ОСОБА_1 .

Складені в порядку передбаченому КПК України протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку вручити ОСОБА_1 та прокурору негайно.

СУДДІ:

Олійник А.В. Городецький Д.І. Крохмалюк І.П.