Ухвала суду № 98995528, 06.08.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 465/7886/20

УХВАЛА

06 серпня 2021 року Суддя Залізничного районного суду м. Львова Ліуш А.І. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває справа за позовом Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно з п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

У відповідності до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Мироненко і Мартенко проти України» згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

На підставі наведеного, оскільки суддя Ліуш А.І. працював у Франківському районному суді м. Львова з 2002 року по 2008 рік та перебував тривалий час на посаді помічника судді Франківського районного суду м. Львова Козюренка Р.С., який є відповідачем у даній справі, що згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Мироненко і Мартенко проти України» не може вважатись безстороннім розглядом справи, а відтак, суд вважає, що з метою уникнення виникнення у сторін сумнівів у безсторонності, об`єктивності, неупередженості судді, слід заявити самовідвід.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

заявити самовідвід судді Ліуша Андрія Ігоровича при розгляді справи за позовом Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/ А.І. Ліуш

Копія вірна.

Суддя: А.І. Ліуш