Рішення № 989934, 16.08.2007, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2007 р. Справа № 9/315/07

м. Миколаїв

За позовом: Відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго”, м.Миколаїв, вул.Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393

До відповідача: Житлово-будівельний кооператив „Родина”, м.Миколаїв, вул.Васляєва, 27

Суддя Філінюк І. Г.

Представники:

Від позивача: Бондарець І.О., дор. №023/07-61 від 01.02.2007р.

Від відповідача: Сергеєва Л. – голова правління

При секретарі: Сіренко І. М.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 962,42грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію.

Відповідач позовні вимоги не визнав в повному обсязі.

За згодою сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд,

Встановив:

Між позивачем та відповідачем укладений договір № 44/4793 від 01.01.1992р. про постачання електричної енергії та про технічне забезпечення електропостачання споживача, відповідно до якого позивач забезпечує постачання електричної енергії відповідно до умов договору, а відповідач своєчасно проводить оплату використаної електроенергії та виконувати інші умови встановлені цим договором. При виконанні умов договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені ним, сторони зобов’язались користуватись ПКЕЕ.

Відповідно до п.15 вказаного договору, строк його дії встановлено до 31.12.1992р. та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку дії жодна з сторін не заявить про відмову від нього або перегляд його умов. Після закінчення строку дії договору сторони не заявляли про відмову від нього або перегляд його умов, тому цей договір є чинним.

Умовами п.п.1.1, 2.2 договору передбачено, що позивач зобов’язувався відпускати відповідачу електричну енергію, а відповідач надавати звіти за використану електроенергію 5-го числа щомісячно та у ІІ місяці кварталу. Строки сплати за спожиту електроенергію у вказаному договорі не передбачені.

Відповідно до п.6.11 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ 31.07.96 № 28 у редакції від 17.10.2005 № 910, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період мають бути враховані суми проведеної в попередніх та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період. Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем було порушено п.2.2 договору та своєчасно не надано до енергопостачальної організації звіт за використану електроенергію, тому за вересень 2006р. розрахунок проводився відповідно до п.6.39 ПКЕЕ, за середньодобовим споживанням за попередній розрахунковий період, що відповідно до наданого позивачем рахунку №44/603/9 від 0р. складає 57,18грн. Вказаний рахунок відповідач отримав 18.04.2007р., про що свідчить підпис працівника відповідача (а.с.24).

Також, позивач стверджує, що за період з жовтня 2006р. по березень 2007р. (включно) відповідачем не надавались звіти за спожиту електроенергію тому розрахунок проводився по потужності відповідно до графи 10 на підставі таблиці №1 договору, де визначена кількість спожитої електроенергії за місяць, яку відповідач зобов’язувався прийняти до оплати, на випадок неповідомлення показань розрахункових електролічильників. Відповідачу було виставлено рахунки до сплати (а.с. 18-23). Рахунки за серпень 2006р. –січень 2007р. відповідач отримав 18.04.2007р., за лютий – березень 2007р. –02.04.2007р. (а.с.24-26).

В судовому засіданні 16.08.2007р. позивач надав суду лист, в якому повідомив, що станом на 01.04.2007р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 596,52грн., враховуючи 28,31грн. пені.

Відповідач позовні вимоги не визнав в повному обсязі, посилаючись на те, що ним у спірний період надавалися звіти за використану електроенергію за допомогою електрозв’язку, можливість надання таким чином звітів передбачена пунктом 2.2 договору. Крім того, позивачем було змінено розрахунковий рахунок на який здійснювалось перерахування грошових коштів, про що не було повідомлено відповідачу та відповідно платіжні доручення були повернуті банком. Копія платіжного доручення №54 свідчить, що відповідачем 23.04.2007р., після отримання рахунків від енергопостачальної організації (18.04.2007р.) було сплачено 600,00грн., згідно до показників електролічильника (як зазначено у платіжному дорученні).

Позивач на заперечення відповідача зазначив, що 23.04.2007р. відповідачем було сплачено 600,00грн., з яких 234,10грн. оплата по виставленому рахунку за квітень 2007р., 211,44грн. за березень 2007р. та 154,46грн.- часткове погашення заборгованості за лютий 2007р.

Однак, позивачем не надано доказів виставлення відповідачу рахунку за квітень 2007р.

За правилами ст. 33ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Приймаючи до уваги, що позивач не довів суду доказів погодження сторонами строку сплати заборгованості за спожиту електроенергію, тому визначення строку розрахунку споживання, передбачено п. 6.11 ПКЕЕ.

За такими обставинами, позивач не довів належними доказами існування заборгованості відповідача в сумі 962,42 грн. за період, що визначений у розрахунку до позову, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 526 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику», Законом України «Про енергозбереження», Правилами користування електроенергією, затвердженими Постановою НКРЕ 31.07.1996 року № 28 (у редакції постанови НКРЕ 17.10.2005 року № 910, ст. ст. 44,49, 82,84,83, 85 ГПК України , господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову –відмовити.

Суддя I.Г.Фiлiнюк