Рішення № 98992889, 13.07.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1455/20

Провадження № 2/487/243/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 липня 2021 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Сердюк В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2020 року до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості від 10.03.2015 у розмірі 20 972,86 грн. та судові витрати, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору, що призвело до виникнення заборгованості.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, заперечення проти розгляду справи за правила спрощеного позовного провадження та відзив до суду не надала.

У відповідності до положень ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного:

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Частиною 1 статті 634 вказаного Кодексу встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.ч.1,2 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією (ч.1 ст.546 ЦК України). Відповідно до змісту ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою, штрафом, пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 10.03.2015 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт (Далі - Генеральна угода), з якої слідує, що вона укладена з метою створення сприятливих умов для виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором від 15.11.2006 (надалі Договір 1).

Отже, правовідносини з кредитного договору фактично трансформувались у договірні відносини згідно з Генеральною угодою.

Пунктом 1.1.1 Генеральної угоди передбачена реструктуризація заборгованості за Договором 1 у вигляді зменшення розміру заборгованості з дати надання відповідачу кредиту, а саме: відсотків на 1198,51 грн., комісії на 412,49 грн., пені на 0,0 грн., штрафу на 360,59 грн.

Пунктом 1.1.2 Генеральної угоди визначено, що заборгованість до договору № 1 з дати підписання Генеральної угоди складає 5105,26 грн.; згідно пункту 1.1.3, кінцевою датою погашення заборгованості по договору № 1 є 31.03.2017 року.

Відповідно до п.1.2. Генеральної угоди, з метою забезпечення виконання зобов`язань за Договорами, позичальник зобов`язувався в день підписання Генеральної угоди мати залишок на любому рахунку кошти в розмірі 500,00грн.; згідно з п. 1.3. Генеральної угоди у випадку порушення позичальником будь-якого з зобов`язань передбачених договорами та розділом 1 «реструктуризації заборгованості» Генеральної угоди більш ніж на 1-й день: терміном повернення кредиту який зазначений в п.п.1.1.3 Генеральної угоди, є 2-й день з моменту такого порушення; вся заборгованість по кредиту, починаючи з дня наступного за днем повернення кредиту (2-ий день), вважається простроченою; в день наступний за днем повернення кредиту (2-1 день) позичальник сплачує банку штраф в розмірі 1971,59 грн по Договору 1.

Пунктом 2.1 Генеральної угоди передбачено, що банк надає позичальнику строковий кредит у сумі 4605,26 грн., строком на 24 місяці, починаючи з 10.03.2015 р. по 31.03.2017 року, шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі у сумі 4605,26 грн. в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті процентів у розмірі 1,5% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, в зазначені у заяві, Умовах та Правилах строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з 01 по 25 число кожного місяця позичальник надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 230,45 грн. для погашення заборгованості по кредиту, яка складається з заборгованості по кредиту, процентів, а також інших витрат відповідно до Умов та Правил. Дата останнього погашення має відбуватись не пізніше 31.03.2017.

Пунктом 2.2 Генеральної угоди передбачено, що у разі порушення позичальником строків погашення заборгованості, зазначених у цій угоді, Умовах та Правилах більш ніж на 31-й день, по зобов`язанням, строк яких не наступив, то строк повернення кредиту вважається 32-й день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по кредиту, починаючи з 32-го дня порушення, вважається простроченою. Позичальник сплачує банку штраф у розмірі 1971,59 грн.

У відповідності до п. 2.8 Генеральної угоди, позичальник при порушенні зобов`язань з погашення кредиту сплачує банку пеню, розмір якої визначено в Умовах та правилах за кожен день прострочення.

Таким чином, істотними умовами у Генеральній угоді зазначені: розмір кредиту, відсоткова ставка за користування ним, погашення кредиту щомісячними (ануїтетними) платежами, строк щомісячних платежів з 1 по 25 число наступного місяця, строк повернення кредиту, штраф з 32-го дня порушення сплати кредиту та настання строку повернення кредиту у цей день.

Умови Генеральної угоди не містять положень про розмір пені, комісії за неналежне невиконання зобов`язань.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме той Витяг з Тарифів та Витяг з Умов, які надані до матеріалів справи, розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Генеральну угоду, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Відтак, суд виходить лише з погоджених у Генеральній угоді істотних умов при перевірці наявності заборгованості відповідача перед банком на підставі цієї угоди.

Підписуючи цю Генеральну угоду, відповідач погодився з тим, що реструктуризація полягає в тому, що його борг зменшується на суму процентів та штрафу, а кредит визначається у вищевказаній сумі, яка переноситься як борг на нову картку, відкриту для погашення заборгованості.

Як встановлено судом, позивач виконав зобов`язання за договором та перерахував кошти на рахунок.

В той же час, відповідач належним чином не виконувала свої кредитні зобов`язання перед позивачем.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаною Генеральною угодою станом на 14.01.2020 становить 20 972,86 грн. і складається з: 4605,26 грн - заборгованість за кредитом; 4080,25 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 10 315,76 грн - заборгованість за пенею; 1971,59 грн - штраф.

З вказаним розрахунком суд погоджується частково, оскільки розмір пені не визначений Генеральною угодою, тому вимоги банку щодо її нарахування та стягнення з відповідача суперечать умовам договору.

А як судом зазначено вище, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг і Тарифи ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи та не містить підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальності у вигляді неустойки.

Відтак, вимога Банку про стягнення заборгованості по пені є безпідставною та задоволенню не підлягає.

При цьому, оскільки відповідач належним чином не виконував зобов`язання за договором, в частині стягнення заборгованості за кредитом, процентам та штрафу вимоги є доведеними, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за Генеральною угодою, яка складається з: 4605,26 грн - заборгованість за кредитом; 4080,25 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1971,59 грн - штраф, а всього в розмірі 10 657,04 грн.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог (10 657,04х2102,00/20 972,86), що становить 1 068,10 грн.

Керуючись ст.ст. 81, 259, 263-265, 282, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 10.03.2015 станом на 14.01.2020 у сумі 10 657,04 грн., яка складається з наступного:

4605,26 грн - заборгованість за кредитом;

4080,25 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;

1971,59 грн - штраф.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 068,10 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, якщо їх не буде подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ..

Повне судове рішення складено 13 липня 2021 року.

Суддя: З.М. Сухаревич