Рішення № 989924, 17.09.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.07 Справа № 5/313.

Суддя Шеліхіна Р.М., розглянув матеріали справи за позовом

Міського комунального підприємства "Луганськелектротранс", м. Луганськ

до Закритого акціонерного товариства Сільськогосподарської виробничої фірми "Агротон", м. Луганськ

про стягнення 21483 грн. 88 коп.

при секретарі судового засідання Буймирській О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Антонцева І.І., дов. від 01.08.06. №15/109-601;

від відповідача –не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: заявлена вимога про стягнення штрафу за договорами: від 04.12.03. на оренду наружньої поверхні кузову трамвая №158 плату за несвоєчасне припинення експонування реклами за період з 04.12.05. по 31.01.07. в сумі 8303,23грн. з розрахунку 600грн. в місяць, а також за простій трамваю при нанесенні та відновленні реклами в сумі 2400грн; від 17.03.04. на оренду наружньої поверхні кузову трамвая №186 плату за несвоєчасне припинення експонування реклами в сумі 6270,97грн. за період з 17.03.06. по 31.01.07. з розрахунку 600грн. на місяць; від 15.04.05. №5 на оренду наружньої поверхні кузову трамвая №184 за несвоєчасне припинення експонування реклами в сумі 5709,68грн. за період з 15.04.06. по 31.01.07.

Заявою від 08.06.07. №15/109-443 позивач збільшив розмір позовних вимог і просить стягнути з відповідача плату за несвоєчасне припинення експонування реклами за період з 31.01.07. по 01.07.07. в сумі 30483,88грн. (21483,88грн. + 9000 = 30483,88грн.) За яким саме договором (або декількома договорами) збільшено позов позивач не визначив. Тому, заяву про збільшення розміру позовних вимог суд залишає без задоволення.

Відповідач відзивом від 30.05.07. №АТ-6/01/73 та доповненням до відзиву від 02.07.07. №АТ-6/01/92 проти позову заперечує з підстав того, що відсутнє порушення прав позивача, оскільки вимогу про оплату боргу позивач не надсилав, а договорами строк виконання зобов’язань не встановлено.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд прийшов до наступного.

Між сторонами у справі укладено договір на експонування реклами на зовнішній поверхні трамвая №158 від 04.12.03., за умовами якого позивач зобов‘язаний надавати відповідачу поверхню трамваю для нанесення реклами, а відповідач зобов‘язаний здійснювати оплату вартості надання бортів транспортних засобів. На виконання п.3.1 вищевказаного договору відповідач сплатив 1468,80грн. за період з 04.12.03. по 04.12.04.; та 2668,80 грн. за період з 05.12.04. по 04.12.05. (1200 грн. включно –простій при відновленні реклами).

Крім того, відповідно п.5.1. договору відповідач зобов‘язаний сплачувати позивачу по 600 грн. щомісяця у випадку, якщо після спливу строку експонування реклами відповідач не вживає заходів для зняття рекламного матеріалу з поверхні трамвая. Вказаний строк сплив 04.12.05., але рекламний матеріал знятий не був, тому відповідач має сплатити: за період з 04.12.05. по 04.12.06. –7200 грн., з 04.12.06. по 04.01.07. –600 грн., з 04.01.07. по 31.01.07. –503,23 грн., всього на суму 8303,23 грн.

Між позивачем та відповідачем 17.03.04. укладено договір на експонування реклами на зовнішній поверхні трамвая №186. Плату за розміщення рекламного матеріалу відповідачем сплачено у повному обсязі, але відповідач не зняв рекламу після закінчення терміну дії договору, тому позивачем заявлено до стягнення штраф згідно з умовами договору. Згідно п.5.1. договору відповідачу нараховано штраф за несвоєчасне зняття рекламного матеріалу у сумі 6270,97 грн. за період з 17.03.06. по 31.01.07.

Між сторонами у справі 15.04.05. укладено договір №5 на експонування реклами на зовнішній поверхні трамвая №184. Відповідно до договору вартість експонування реклами, враховуючи простій при нанесенні рекламного матеріалу, та згідно п.3.1. договору склала 2668,80 грн. за період з 15.04.05. по 15.04.06. (1200 грн. – простій), і вказана сума боргу відповідачем сплачено. За несвоєчасне зняття рекламного матеріалу з поверхні трамвая згідно п.5.1 договору відповідачу нараховано штраф у сумі 5400 грн. за період з 15.04.06. по 15.01.07., та у сумі 309,68 грн. за період з 15.01.07. по 31.01.07. Загальна сума штрафу перед позивачем складає 5709,68 грн.

Представник позивача на вимогу суду надав суду розрахунок позовних вимог окремо по кожному договору, з якого вбачається, що основний борг за трьома вказаними договорами сплачено відповідачем у повному обсязі і до стягнення заявлено штрафні санкції за те, що відповідач несвоєчасно зняв рекламу з бортів трамваїв.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання умов договору).

Згідно з умовами вказаних договорі відповідач зобов’язався зняти рекламу з трамваїв після закінчення дії кожного договору. Вказані договори закінчили свою дію, але відповідач не зняв рекламу, чим порушив умови договору та закон.

За таких підстав, позов в частині заявленого до стягнення штрафу слід задовольнити по кожному договору.

Позов в частині заявлених до стягнення 1200грн. за нанесення реклами за договором від 04.12.03. слід залишити без задоволення у зв’язку з відсутністю доказів в матеріалах справи, які б підтверджували правомірність даної позовної вимоги. Згідно зі ст.33 ГПК України позивач не надав доказів даної вимоги.

Доводи відповідача, викладені у відзиві та додатку у відзиві, не мають відношення до суті спору і фактичних справи. До того ж вказані відповідачем доводи не спростовують тверджень позивача про те, що рекламу з трамваїв не знято після закінчення строку дії договорів.

За таких обставин вимоги позивача за позовом в частині заявленого до стягнення штрафу є обґрунтованими, такими, що підтверджені матеріалами справи та відповідають фактичним обставинам, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Судові витрати за позовом слід покласти на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог. Судові витрати, сплачені позивачем при збільшенні розміру позову, слід повернути позивачу на підставі цього рішення, скріпленого гербовою печаткою суду.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з до Закритого акціонерного товариства Сільськогосподарської виробничої фірми "Агротон", м. Луганськ, квартал ім. 50 років Оборони Луганська, 9, ід код 30280120 на користь Міського комунального підприємства "Луганськелектротранс", м. Луганськ, вул. ім. Фрунзе, 130, ід. код 03328058 штраф у сумі 20283,88грн., державне мито в сумі 202,85грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 111,40грн. Видати наказ.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути Міському комунальному підприємству "Луганськелектротранс", м. Луганськ, вул. ім. Фрунзе, 130, ід. код 03328058 90грн. –сплаченого платіжним дорученням від 08.06.07. №764 державного мита. Підстава для повернення –дане рішення, скріплене гербовою печаткою суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення –24.09.07.

Суддя Р.М.Шеліхіна