Ухвала суду № 98990373, 16.08.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Ухвала

Іменем України

16 серпня 2021 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Реброва С.О.

при секретареві - Нагорічній Р.М.

за участю:

прокурора - Мирошниченко О.С.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисників - Моськіної С.М., Бразалук С.С., Завгороднього А.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №42018040000001529 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Дмитрівки Петропавлівського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст. 361-1 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у м.Дніпропетровськ, громадянка України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого АДРЕСА_4 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст. 361-1 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у м.Дніпропетровськ, громадянина зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст. 361-1 КК України,

встановив:

09 березня 2021 року на розгляд судді, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42018040000001529 від 14 грудня 2018 року, відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.361-1 КК України.

10 березня поточного року ухвалою судді обвинувальний акт призначений до попереднього розгляду.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважала за необхідне призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні у відповідності до ч. 1 ст. 31, п. 5 ч. 3 ст.314 КПК України з викликом зазначених прокурором осіб, так як обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, справа підсудна Дніпропетровському районному суду Дніпропетровської області, підстав для її закриття або зупинення не має, та не має підстав для його повернення прокурору. Прокурор з приводу заявленого клопотання захисників про повернення обвинувального акту заперечувала і вказала, що під час досудового розслідування були дотриманні всі вимоги КПК України. Вважає, що підстав для повернення обвинувального акту не вбачає, усних чи письмових обґрунтувань своїх заперечень суду не надала.

Захисник Завгородній А.С. заявив усне клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки органом досудового розслідування детально не сформульовано дій його підзахисних ОСОБА_1 , ОСОБА_2 йому не зрозуміло суть пред`явленого обвинувачення його підзахисному, кому саме завдано шкоду.

Захисник Бразалук С.С. заявила письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки прокурором в порушення п.5 ч.2 ст.291 КПК України не в достатньому обсязі викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та формулює обвинувачення в цілому щодо усіх обвинувачених зазначених в ньому. Обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 42018040000001529 не визначено жодного епізоду злочинної діяльності будь - кого з фігурантів справи, лише узагальнено зазначено, що обвинувачені виготовляли та збували шкідливі технічні засоби, призначені для втручання в роботу ЕОМ.

Окрім того, звернула увагу суду на те, що Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя розглядалось кримінальне провадження № 12018080000000141 від 07 травня 2018 року щодо тих же обставин стосовно тих же осіб за аналогічним обвинуваченням, але в ньому викладені конкретні епізоди, чого не було зроблено органами досудового слідства у провадженні № 42018040000001529, крім того, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.01.2020 р. у справі № 334/336/19, провадження №1-кс/334/11/20 повідомлення про підозру від 03.10.2019 р. ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361-1 КК України, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080000000141 від 07 травня 2018 року - скасоване.

Захисник Моськіна С.М. також підтримала клопотання про повернення обвинувального акту. Інших клопотань не мала.

Обвинувачені підтримали позицію своїх захисників. Будь-яких самостійних клопотань не мали.

Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши заявлені клопотання сторони захисту і обвинувачення, та обвинувальний акт (з додатками), суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.314 ч.3 п.3 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України (ч.ч.1,3 ст.370 КПК). Згідно ч. 4 ст.370 КПК України вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до вимог ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише В межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення , висунути додаткове обвинувачення. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

З обвинувального акту та оголошеної підозри вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 інкримінується скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.361-1 КК України.

За ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 цього Кодексу.

Так, згідно п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1)найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту, що міститься в матеріалах провадження, він складений з порушенням вимог, передбачених ч.2 ст.291 КПК України.

Правова кваліфікація дій особи, а саме кожного з обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення. Однак, обвинувальний акт містить лише посилання на фактичні обставини, вказується норма Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність, проте не вказано які конкретно дії вчинив кожен з обвинувачених, що є об`єктивною стороною інкримінованого кримінального правопорушення.

Зокрема, в змісті обвинувального акту зазначено, що «… ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , і ОСОБА_2 вчинили кримінальне правопорушення: створення з метою збуту шкідливих технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), вчиненні повторно, організованою групою…» (ч.3 ст.28, ч.2 ст.361-1 КК України). Тобто з формулювання обвинувачення не вбачається, і прокурор не визначив, які саме дії обвинувачених розкривають зміст інкриміновано правопорушення. Цитування статті кримінального закону не є чітким формулюванням певного обвинувачення щодо особи, а тому обвинувальний акт в цій частині також складений всупереч ст. 291 КПК України.

Окрім того, наведене формулювання обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 лише дублює виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, які повністю дублюють раніше висунуту підозру обвинуваченому ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №12018080000000141 від 07 травня 2018 року.

В обвинувальному акті при формулюванні обвинувачення також не вказані та не відокремлені дії і роль кожного зі співучасників (зазначені обставини є важливою вимогою закону щодо індивідуалізації покарання), а відтак даний обвинувальний акт не є конкретним за своїм змістом, що порушує право особи на захист і відповідно є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити відомості про виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Аналіз цієї норми свідчить, що процесуальний закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: 1) фактичних обставин кримінального правопорушення; 2)правової кваліфікації; 3)формулювання обвинувачення.

Отже, в порушення наведеної норми кримінального процесуального закону, в обвинувальному акті належно не сформульовано обвинувачення обвинуваченням у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.361-1 КК України, натомість наведене формулювання обвинувачення лише дублює виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та висунуту раніше підозру.

Окрім того, сторона обвинувачення інкримінує обвинуваченим скоєння злочину передбаченого ч.2 ст.361-1 КК України, а саме: ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду - однак в обвинувальному акті зазначено, що кримінальним правопорушенням шкоду не завдано (а.с.к.п.32).

Між тим, обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленим цим Кодексом (п.13 ч.1 ст.3 КПК України).

Це твердження має містити характеристику (опис) кримінального правопорушення, його юридичну кваліфікацію. Тобто, формулювання обвинувачення повинно ґрунтуватися на обставинах, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, факти, які впливають на ступінь його тяжкості, тощо.

Таким чином, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які слідчий вважає встановленими та правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, які становили предмет та межі доказування, не тотожні поняттю - формулювання обвинувачення.

Відсутність в обвинувальному акті належного формулювання обвинувачення унеможливлює якісний і повний захист особи, і, як наслідок, має бути беззаперечною підставою для повернення даного акту прокурору, оскільки на підставі такого обвинувального акту не можливо провести судовий розгляд справи.

Відповідно до положень ст.7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист та змагальність сторін.

Отже, на підставі наведеного, оскільки в даному підготовчому судовому засіданні встановлена відсутність висунутого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 належного обвинувачення, суд не може призначити даний обвинувальний акт до розгляду в судовому засіданні та приходить до переконання про необхідність повернення даного обвинувального акту прокурору для усунення виявлених недоліків, оскільки такий, як встановлено у підготовчому судовому засіданні, не відповідає вимогам цього Кодексу.

На підставі вищевказаного, та керуючись ст.ст. 291, 314, 315, 334, 350 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору за кримінальним провадженням №42018040000001529 - задовольнити.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42018040000001529 від 14 грудня 2018 року, відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.361-1 КК України - повернути прокурору для усунення протягом розумного строку вказаних в ухвалі суду виявлених недоліків.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Дніпровським апеляційним судом.

Суддя С.О. Ребров