Рішення № 98990034, 01.03.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20816/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого : судді Соколова О.М.,

при секретарі: Проскурні А.Г.

справа № 757/20816/19-ц

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві цивільну справу 757/20816/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 має рахунки в АТ КБ «Приватбанк» рахунок № НОМЕР_1 , валюта UAN, строк дії 08/19, Картка «Універсальна», залишок 24485 грн. та рахунок № НОМЕР_2 , валюта USD, строк дії 03/22, тип рахунку Карта для виплат, доступний залишок складає 687 доларів США 03 цента. 09.11.2018 року позивач з`ясував, що АТ КБ «Приватбанк» в односторонньому порядку без належного повідомлення останнього заблокував його рахунки та припинив будь-які розрахунки. Позивач звернувся до кол-центру за номером 3700 стосовно даного випадку. На що працівник банку в усні формі пояснила, що кошти заблоковані й не можуть бути розблоковані, причини блокування не повідомила. 21.11.2018 року позивач звернувся до голови правління АТ КБ «Приватбанк» із заявою щодо надання інформації про причини відмови в односторонньому порядку від обслуговування його, як клієнта банку, з письмовою заявою від 21.11.2018 року. Листом від 19.12.2018 року за вх. №20.1.0.0.0/7-181121/465 Банк повідомив позивача, що припинив обслуговування рахунків згідно з п.1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг. Таким чином з 09.11.2018 року рахунки заблоковано, позивач позбавлений можливості вільно користуватися та розпоряджатись власними коштами, що стало причиною звернення до суду.

05.11.2019 року від представника відповідача надійшов відзив, в якому вказав що позов є безпідставним, необґрунтованим та просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що між позивачем та відповідачем дійсно укладений договір шляхом підписання анкети - заяви про приєднання, що вона разом з пам`яткою клієнта, умовами та правилами договору надання банківських послуг, а також тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, із запропонованими умовами позивач ознайомився та погодився, про що розписався в анкеті-заяві. Крім того вказав, що до АТ КБ «Приватбанк» надійшло повідомлення про те, що 2018 році було вчинено ряд тяжких злочинів на території Харківської та інших областей України при обставинах заволодіння чужим майном вчиненого шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчиненої групою осіб. Такі особи здійснювали переказ отриманих незаконним шляхом грошових коштів на банківські рахунки клієнтів Банку з подальшим зняттям. Такі перекази були здійснені, в тому числі на банківську картку ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, банком було заблоковано карткові рахунки причетних осіб, в тому числі й ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, вважає, що банком було правомірно заблоковано рахунки.

11.12.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій заперечив щодо обґрунтування доводів відповідача у відзиві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з`явився, про місце, день і час розгляду справи повідомлений належним чином, проте подав письмову заяву в якій позов з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити та проводити судове засідання за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце день і час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 , валюта UAN, строк дії 08/19, Картка «Універсальна», залишок 24485 грн. та рахунок № НОМЕР_2 , валюта USD, строк дії 03/22, тип рахунку Карта для виплат, доступний залишок складає 687 доларів США 03 цента..

09.11.2018 року позивач з`ясував, що АТ КБ «Приватбанк» в односторонньому порядку без належного повідомлення останнього заблокував його рахунки та припинив будь-які розрахунки. Позивач звернувся до кол -центру за номером 3700 стосовно даного випадку. На що працівник банку в усні формі пояснила, що кошти заблоковані й не можуть бути розблоковані, причини блокування не повідомила.

21.11.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до голови правління АТ КБ «Приватбанк» із заявою щодо надання інформації про причини відмови в односторонньому порядку від обслуговування його, як клієнта банку, з письмовою заявою від 21.11.2018 року.

Листом від 19.12.2018 року за вх. №20.1.0.0.0/7-181121/465 АТ КБ «Приватбанк» повідомив позивача, що припинив обслуговування рахунків згідно з п.1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до вимог статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.

Положенням ч.1 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно статті 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

В обгрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що до АТ КБ «Приватбанк» надійшло повідомлення про те, що 2018 році було вчинено ряд тяжких злочинів на території Харківської та інших областей України при обставинах заволодіння чужим майном вчиненого шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчиненої групою осіб. Такі особи здійснювали переказ отриманих незаконним шляхом грошових коштів на банківські рахунки клієнтів Банку з подальшим зняттям, зокрема й на рахунки позивача.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» банки є суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Тобто, дії Банку, по обмеженню прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку повинні відповідати вимогам ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та іншим документам у цій сфері.

Згідно ст.17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов`язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

Як вбачається із ст.15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», фінансова операція підлягає обов`язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, - 30 000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150 000 гривень (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, - 30 000 гривень), та має одну або більше ознак, які чітко визначені у кодексі.

Разом з тим, жодних доказів, які б давали підстави вважати ОСОБА_1 винним у скоєнні будь-якого злочину відповідачем не надано, як і не надано інформації та будь-яких доказів того, що відносини із позивачем створюють небезпеку в діяльності Банку, що дії позивача пов`язані з терористичною діяльністю або до нього застосовано міжнародні санкії.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, оскільки відповідачем не доведена правомірність своїх дій, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача коштів з рахунку № НОМЕР_1 , валюта UAN, Картка «Універсальна», залишок 24 485 грн. та рахунку № НОМЕР_2 , валюта USD, тип рахунку Карта для виплат, доступний залишок складає 687,03 доларів США.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення 3% річних та індексу інфляції по рахунках, вказані вимоги також підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цк України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стягнення з боржника, який порушив грошове зобов`язання, сум індексації грошового боргу та процентів не перешкоджає стягненню у передбачених законом або договором випадках неустойки (пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання, оскільки відповідно до частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ст. 612 ЦК України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як роз`яснив пленум ВССУ у п. 18 постанови від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», за змістом ст. 552, ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таким чином, норма ст. 625 ЦК України про стягнення трьох відсотків річних та суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання не є фінансовою (економічною) санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи це та правову позицію Верховного Суду України, яка викладена у постанові №6-39цс/13 від 29.05.2013 року, та докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що є обґрунтовані підстави для нарахування трьох відсотків річних на прострочену грошову суму за договорами банківського вкладу, укладених між позивачем та відповідачем.

Крім того зазначено, що згідно з пунктами 1 та 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Зважаючи на зміст зазначеної статті та беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд прийшов до висновку, що у разі пред`явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті, що не є сумою банківського вкладу або процентами за ним, в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню у цій іноземній валюті повинен бути зазначений із вказівкою на конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу.

Тому, з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню грошові кошти в сумі трьох процентів річних за рахунком № НОМЕР_1 , що складає 309 грн. 07 коп. та рахунком № НОМЕР_2 , що складає 8 доларів США 67 центів, що еквівалентно сумі 232,61 грн. за курсом НБУ станом на 12.04.2019 та інфляційні витрати по рахунку № НОМЕР_1 , що складає в сумі 514 грн.18 коп. та рахунком № НОМЕР_2 , що складає в сумі 14 доларів США 42 центи, що еквівалентно сумі 386 грн. 86 коп. за курсом НБУ станом на 12.04.2019.

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні грошовими коштами, то в цій частині вимоги задоволенню не підлягають, оскільки є необґрунтованими та задоволення яких призведе до фактичного подвійного виконання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів.

Згідно з пунктом 1 частини другої, шостої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, а з врахування того, що в силу частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач був звільнений від сплати судового збору, тому з відповідача підлягає стягненню сума судового збору в дохід держави.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України звільнено від сплати судового збору, то відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 1536,80 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне на підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», на користь ОСОБА_1 , грошові кошти по рахунку № НОМЕР_1 , валюта UAN, Картка «Універсальна», залишок, що складає 24 485 грн. та по рахунку № НОМЕР_2 , валюта USD, тип рахунку Карта для виплат, доступний залишок, що складає 687 доларів США 03 цента.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 3% річних за рахунком № НОМЕР_1 , що складає 309 грн. 07 коп. та рахунком № НОМЕР_2 , що складає 8 доларів США 67 центів, що еквівалентно 232,61 грн. за курсом НБУ станом на 12.04.2019 та інфляційні витрати по рахунку № НОМЕР_1 , що складає у розмірі 514 грн.18 коп. та рахунком № НОМЕР_2 , що складає 14 доларів США 42 центи, що еквівалентно 386 грн. 86 коп. за курсом НБУ станом на 12.04.2019.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536,80 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 .

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Суддя О.М.Соколов