Рішення № 98989511, 13.08.2021, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/591/21

2/368/500/21

Рішення

Іменем України

"13" серпня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

за участю секретаря Лєвшин Н.О.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

представник позивача просить суд з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Центр фінансових послуг»: 2 754,49 грн. - заборгованість по тілу; 2 510,29 грн. - сума заборгованості по сплаті процентів за період з 31.01.2020 року по 17.06.2021 року; 355,17 грн. - інфляційні втрати на прострочене тіло кредиту за період з 21.08.2019 року по 31.05.2021 року; 151,01 грн. - три проценти річних від простроченої суми зобов`язання по кредиту за період з 21.08.2019 року по 17.06.2021 року; 103,99 грн. - три проценти річних від простроченої суми зобов`язання по процентам за період 31.01.2020 року по 17.06.2021 року, що разом складає суму в розмірі 5 874 (п`ять тисяч вісімсот сімдесят чотири ) грн. 95 коп. та судові витрати, обґрунтовуючи позов наступним.

27.06.2019 року між Кредитною спілкою «Центр фінансових послуг» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №В54/064/19/199/08СЗ про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит в сумі 4 650,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.3.1 кредитного договору кредит надається позичальнику у національній валюті України, після підписання договору готівкою в касі кредитодавця або шляхом безготівкового перерахування коштів за дорученням позичальника, або шляхом спрямування суми виданого кредиту на цільовий внесок позичальника в додатковий капітал за його заявою.

Позивач виконав умови кредитного договору та перерахував кошти в сумі згідно його заяви на перерахування коштів в сумі 4 650,00 грн. на цільовий внесок в додатковий капітал - підтвердження перерахування довідка про зарахування коштів.

До того ж 27.06.2019 року від відповідача надійшла заява про повернення цільового внеску в додатковий капітал в сумі 4 650,00 грн. Позивач повернув відповідачу цільовий внесок в додатковий капітал, а останній його отримав, що підтверджується видатковим касовим ордером № 88/11 від 27.06.2019 року.

Відповідно до п. 3.2 кредитного договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок суми кредиту за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. Кількість днів у році приймається 365 (366 для високосного року). Проценти за користування кредитом нараховуються з наступного дня після надання кредиту позичальнику (перерахування на рахунок за дорученням позичальника або видачі готівкою, або спрямування суми виданого кредиту на цільовий внесок позичальника в додатковий капітал) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування на рахунок кредитодавця або внесення в касу кредитодавця готівкою, або спрямування коштів з цільового внеску позичальника в додатковий капітал за відповідною заявою на погашення заборгованості за кредитом) включно.

Відповідно до п.3.3 кредитного договору змінювана процентна ставка складає шістдесят шість процентів річних.

Відповідно до п.3.5 кредитного договору позивач має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати змінювану процентну ставку не частіше ніж один раз на три місяці.

Позивач скористався своїм правом та встановив процентну ставку шістдесят шість процентів річних.

Відповідно до п. 3.7 кредитного договору прострочення сплати кредиту не зупиняє нарахування процентів.

Відповідно до п.п. 10 п. 2.4 кредитного договору позичальник зобов`язався сплачувати нараховані проценти і повертати передбачену графіком частину кредиту щомісяця не пізніше 20 двадцятого числа, вказаного в графіку платежів. Якщо кредит був частково повернутий достроково і в поточному місяці не виникає зобов`язання повертати передбачену графіком частину кредиту, позичальник зобов`язаний в будь-якому випадку сплатити не пізніше дати, вказаної в графіку платежів, фактично нараховані в поточному місяці проценти на дату такого платежу.

Відповідно до п. 3.15 кредитного договору, якщо позичальник не повернув кредит в строки, зазначені п. 5.1 договору, то з наступного дня після закінчення строку дії договору проценти по кредиту продовжують нараховуватись за тією ж процентною ставкою, визначеною п.3.3 - 3.5 договору.

Відповідачем було порушено умови кредитного договору, а саме зобов`язання проводити сплату нарахованих процентів і погашення частини кредиту вчасно кожного місяця, а також сумами, не меншими, ніж вказані в графіку платежів, що в свою чергу спричинило затримку відповідачем повернення частини кредиту та сплати процентів за кредитним договором.

Зазначене вище підтверджуються розрахунком нарахування процентів та штрафних санкцій по кредитному договору станом на 17.06.2021 року, і з чого також вбачається, що є підстави для стягнення з відповідача на корись позивача за кредитним договором суми в розмірі 5 264,78 грн., з яких: 2 754,49 грн. - заборгованість по тілу; 2 510,29 грн. - сума заборгованості по сплаті процентів за період з 31.01.2020 року по 17.06.2021 року.

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору, його сторони за не виконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором несуть відповідальність згідно чинного законодавства та умов цього договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору

Таким чином, за кредитним договором відповідач був зобов`язаний повернути позивачу суму кредиту та сплатити проценти за користування ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, з огляду на ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України та зміст кредитного договору останній є зобов`язанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, відповідач, зокрема, має належним чином виконувати свої зобов`язання за кредитним договором по поверненню кредиту та сплаті процентів, однак таке своє зобов`язання не виконує.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом, захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Враховуючи зазначене, 3 % річних, передбачені частиною другою ст. 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов`язання, складовою якого, зокрема, є також нараховані проценти за користування кредитними коштами, строки сплати яких передбачено Кредитним договором (відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, розмір і порядок яких погоджено в кредитному договорі).

Зокрема, проценти, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а тому відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами (які передбачені ст. 1048 Цивільного кодексу України та прописані в Кредитному договорі) , що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3 % річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановлені договором.

Отже, якщо позичальник своєчасно не виконував зобов`язання за кредитним договором, щодо сплати нарахованих процентів і повернення кредиту він зобов`язаний сплатити: суму неповернутого тіла кредиту і урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, нараховані проценти за користування кредитними коштами (відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, розмір і порядок яких погоджено в Кредитному договорі кредитної лінії), 3 % річних від простроченої суми грошового зобов`язання складовою якого, зокрема, є також нараховані проценти за користування кредитними коштами (відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, розмір і порядок яких погоджено в Кредитному договорі).

При цьому, проценти за позикою (стаття 1048 ЦК України), індекс інфляції, 3% річних від простроченої суми (стаття 625 ЦК України) грошового зобов`язання складовою якого, зокрема, є також нараховані проценти за користування кредитними коштами (відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу У країни) та підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.

Така сама позиція викладена у постанові Верховного суду України по справі 6-2129цс16 від 19.10.2016 року (копія Витягу з постанови ВСУ по справі 6-2129цс16 від 19.10.2016 року - Правова позиція по справі 6-2129цс16 додається).

З огляду на вищезазначене, згідно розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми по кредитному договору станом на 17.06.2021 року, заборгованість позичальника перед позивачем в цій частині складає 610,17 грн., з яких: 355,17 грн. - інфляційні втрати на прострочене тіло кредиту за період з 21.08.2019 року по 31.05.2021 року; 151,01 грн. - три проценти річних від простроченої суми зобов`язання по кредиту за період з 21.08.2019 року по 17.06.2021 року; 103,99 грн. - три проценти річних від простроченої суми зобов`язання по процентам за період 31.01.2020 року по 17.06.2021 року.

Оскільки, відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання, позивач, звернувся до нього з листом 23.02.2021 року, в якому повідомляв відповідача про заборгованість та наміри звернутися до суду у разі невиконання даного зобов`язання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подавши о суду клопотання, згідно якого просить суд розгляд справи слухати у відсутність представника позивача та позовні вимоги задовольнити, оскільки з 12 березня 2020 року в Україні запроваджено карантин через спалах у світі коронавірусу. Таке рішення було прийнято на засіданні Кабінету Міністрів України 11 березня 2020 р. Рада суддів України 11 березня 2020р. звернулася з листом до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін.

Відповідач ОСОБА_1 визнав позовні вимоги позивача в повному обсязі. Оплату провів частково, а іншу частину погасити не зміг, оскільки склалися певні сімейні обставини, що завадили це зробити.

Суд, вислухавши відповідача та дослідивши письмові докази, приходить до наступного висновку.

Вимогами ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення). Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.

Таким чином, відповідач знехтував своїм правом щодо подання суду доказів та можливого доведення перед судом їх переконливості.

27.06.2019 року між Кредитною спілкою «Центр фінансових послуг» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №В54/064/19/199/08СЗ про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит в сумі 4 650,00 грн.

Відповідно до п.3.1 кредитного договору кредит надається позичальнику у національній валюті України, після підписання договору готівкою в касі кредитодавця або шляхом безготівкового перерахування коштів за дорученням позичальника, або шляхом спрямування суми виданого кредиту на цільовий внесок позичальника в додатковий капітал за його заявою.

Позивач виконав умови кредитного договору та перерахував кошти в сумі згідно його заяви на перерахування коштів в сумі 4 650,00 грн. на цільовий внесок в додатковий капітал - підтвердження перерахування довідка про зарахування коштів.

До того ж 27.06.2019 року від відповідача надійшла заява про повернення цільового внеску в додатковий капітал в сумі 4 650,00 грн. Позивач повернув відповідачу цільовий внесок в додатковий капітал, а останній його отримав, що підтверджується видатковим касовим ордером № 88/11 від 27.06.2019 року.

Відповідно до п. 3.2 кредитного договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок суми кредиту за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. Кількість днів у році приймається 365 (366 для високосного року). Проценти за користування кредитом нараховуються з наступного дня після надання кредиту позичальнику (перерахування на рахунок за дорученням позичальника або видачі готівкою, або спрямування суми виданого кредиту на цільовий внесок позичальника в додатковий капітал) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування на рахунок кредитодавця або внесення в касу кредитодавця готівкою, або спрямування коштів з цільового внеску позичальника в додатковий капітал за відповідною заявою на погашення заборгованості за кредитом) включно.

Відповідно до п.3.3 кредитного договору змінювана процентна ставка складає шістдесят шість процентів річних.

Відповідно до п.3.5 кредитного договору позивач має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати змінювану процентну ставку не частіше ніж один раз на три місяці.

Позивач скористався своїм правом та встановив процентну ставку шістдесят шість процентів річних.

Відповідно до п. 3.7 кредитного договору прострочення сплати кредиту не зупиняє нарахування процентів.

Відповідно до п.п. 10 п. 2.4 кредитного договору позичальник зобов`язався сплачувати нараховані проценти і повертати передбачену графіком частину кредиту щомісяця не пізніше 20 двадцятого числа, вказаного в графіку платежів. Якщо кредит був частково повернутий достроково і в поточному місяці не виникає зобов`язання повертати передбачену графіком частину кредиту, позичальник зобов`язаний в будь-якому випадку сплатити не пізніше дати, вказаної в графіку платежів, фактично нараховані в поточному місяці проценти на дату такого платежу.

Відповідно до п. 3.15 кредитного договору, якщо позичальник не повернув кредит в строки, зазначені п. 5.1 договору, то з наступного дня після закінчення строку дії договору проценти по кредиту продовжують нараховуватись за тією ж процентною ставкою, визначеною п.3.3 - 3.5 договору.

Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому окрім листів та телеграм можуть використовуватися і інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інший інтернет ресурс.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору

Таким чином, за кредитним договором відповідач був зобов`язаний повернути позивачу суму кредиту та сплатити проценти за користування ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, з огляду на ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України та зміст кредитного договору останній є зобов`язанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, відповідач, зокрема, має належним чином виконувати свої зобов`язання за кредитним договором по поверненню кредиту та сплаті процентів, однак таке своє зобов`язання не виконує.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом, захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Враховуючи зазначене, 3 % річних, передбачені частиною другою ст. 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов`язання, складовою якого, зокрема, є також нараховані проценти за користування кредитними коштами, строки сплати яких передбачено Кредитним договором (відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, розмір і порядок яких погоджено в кредитному договорі).

Зокрема, проценти, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а тому відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами (які передбачені ст. 1048 Цивільного кодексу України та прописані в Кредитному договорі) , що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3 % річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановлені договором.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № В54/064/19/199/08СЗ від 27.06.2019 року в сумі 5 874 грн. 05 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір, що підтверджено квитанцією про його сплату, в сумі 2270 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись Конституції України, ЦК України, ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь кредитної спілки «Центр фінансових послуг» (код ЄДРПОУ 33738861): 2 754,49 грн. - заборгованість по тілу; 2 510,29 грн. - сума заборгованості по сплаті процентів за період з 31.01.2020 року по 17.06.2021 року; 355,17 грн. - інфляційні втрати на прострочене тіло кредиту за період з 21.08.2019 року по 31.05.2021 року; 151,01 грн. - три проценти річних від простроченої суми зобов`язання по кредиту за період з 21.08.2019 року по 17.06.2021 року; 103,99 грн. - три проценти річних від простроченої суми зобов`язання по процентам за період 31.01.2020 року по 17.06.2021 року, що разом складає суму в розмірі 5 874 (п`ять тисяч вісімсот сімдесят чотири ) грн. 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь кредитної спілки «Центр фінансових послуг» (код ЄДРПОУ 33738861) судові витрати в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.. 00 коп.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Київської апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16.08.2021 р.

Суддя І.І. Шевченко