Рішення № 98988581, 10.08.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 серпня 2021 р. Справа № 120/776/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1660 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) з адміністративним позовом до військової частини А1660 (далі - відповідач) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що наказом командира військової частини А1660 №31-РС від 19.09.2018 року позивача звільнено з військової служби за станом здоров`я, а відповідно до наказу командира військової частини А1660 №220 від 12.10.2018 його виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. На думку позивача, відповідач у період з січня 2016 року по грудень 2018 року протиправно не виплачував йому індексацію грошового забезпечення.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А1660 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.12.2018 року;

- зобов`язати військову частину А1660 нарахувати та виплатити мені індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.12.2018 року з урахуванням базових місяців січень 2008 року та березень 2018 року відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від17.07.2003 року №1078.

Ухвалою суду від 08.02.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

У встановлений судом строк позивач подав до суду заяву з додатками, відповідно до якої недоліки позовної заяви усунуто, в зв"язку з чим ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; також встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

У встановлений судом строк від відповідача до суду надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції посилається на роз`яснення Департаменту №248/3/9/1/2 від 04.01.2016, в пункті 7 якого зазначено, що у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” (із змінами), індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз`яснення.

Відповідно до роз`яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26.03.2018 №248/1485 стосовно порядку нарахування та виплати у 2016-2018 роках індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 №10685/0/14-15/10, 09.06.2016 №252/10/136-16, 08.08.2017 №13700/з, 08.08.2017 №78/0/66-17 зазначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

Вищезазначені роз`яснення, на думку представника відповідача, доповнюють ст. 5 ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 282-ХІІ щодо застосування законодавства при нарахуванні індексації грошового забезпечення та спростовують позовні вимоги позивача.

Також, представник відповідача вважає, що з моменту вступу у законну силу Постанови № 1013, індекс споживчих цін для проведення подальшої індексації заробітної плати почався з січня 2016 року, тому інший індекс для проведення індексації заробітної плати з січня 2016 року не може бути застосований для обчислення індексації за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року.

Отже базовим місяцем для нарахування повинен бути січень 2016 року, а не січень 2008 року.

Також зазначає, що в березні 2018 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у військовослужбовців посадові оклади збільшилися, в зв"язку з чим обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розпочинається з квітня 2018 року (місяця, наступного за місяцем, в якому відбувається підвищення посадових окладів).

Відповідно до розрахунку суми індексації за 2016-2018 роки індекс споживчих цін для проведення індексації розрахований наростаючим підсумком з квітня 2018 по листопад 2018 року (включно) не перевищив 103%, а отже, відповідно до ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошового забезпечення за період з квітня 2018 по листопад 2018 року (включно) позивачу правомірно не проводилась.

Враховуючи вищевикладене, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивачем до суду подано додаткові письмові пояснення, в яких зазначається, що доводи відповідача про недоцільність проведення індексації грошового забезпечення з посиланням на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України є безпідставними, оскільки індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Також зазначає, що місяцем для обчислення індексації починаючи з січня 2016 року є лютий 2008 року - тобто місяць наступний за місяцем набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а наступним - березень 2018 року, тобто місяць набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Посилання військової частини на постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, якою було підвищено додаткові види грошового забезпечення, є безпідставним, адже їх зміна не впливає на встановлення базового місяця індексації.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А1660.

Наказом командира військової частини А1660 №31-РС від 19.09.2018 року позивача звільнено з військової служби за станом здоров`я, а відповідно до наказу командира військової частини А1660 №220 від 12.10.2018 його виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

В період з 01.01.2016 року по 12.10.2018 року позивачу не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення, що, на думку останнього, є протиправним, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується наступним.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регламентуються Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон № 1282-XII).

В розумінні статті 1 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 2 Закону № 1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв`язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають. Підтримка купівельної спроможності провадиться шляхом підвищення розміру зазначених виплат.

Підтримка купівельної спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв`язку із зростанням прожиткового мінімуму відповідно до законодавства.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка до 01.01.2016 р., а з 1 січня 2016 року в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону № 1282-XII, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів.

Індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі – Порядок №1078) і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка до 1 січня 2016 р., а з 1 січня 2016 року в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно пункту 2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Положеннями пункту 4 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

Так, нормами Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку № 1078 визначено і джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.

Із аналізу вище процитованих норм видно, що індексація грошових доходів населення в тому рахунку грошового забезпечення військовослужбовців проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється до 01.01.2016 р. в розмірі 101%, а з 01.01.2016 р. в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 №9-рп/2013, держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України, статей 33, 34 Закону України “Про оплату праці”, такими заходами є, зокрема індексація заробітної плати. В аспекті конституційного звернення слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати.

Відповідно до 10-1 Порядку №1078, (в редакції постанови КМ № 526 від 13.06.2012), обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсій особам, які набули право на її призначення, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачуються замість пенсії, здійснюється починаючи з місяця, в якому їх призначено. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Згідно з п. 5 Порядку №1078 (в редакції постанови №1013 від 09.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Враховуючи викладене, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у січні 2008 на чому наполягає позивач, а відповідач не спростовує цього, то для визначення суми індексації такому працівнику з січня 2016 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з лютого 2008 року.

Як зазначає позивач у позовній заяві, в період з 01.01.2016 по 01.12.2018 року відповідач протиправно не нараховував та не виплачував йому індексацію грошового забезпечення в повному обсязі.

З відзиву на позовну заяву видно, що відповідач не заперечує факт невиплати індексації грошового забезпечення позивачу у вказаний період, посилаючись на відсутність бюджетного фінансування цих видатків в період до 01.03.2018 року та відсутність підстав для індексації в період з 01.03.2018 по 01.12.2018.

При цьому факт не нарахування та не виплати індексації в період з січня 2016 по грудень 2018 року підтверджується довідкою від 11.01.2011 №350/163/3/9 про нараховану та виплачену індексацію позивачу ( а.с. 7 ).

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення позивача суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини (наприклад, справа "Кечко проти України", № 63134/00, рішення від 07 листопада 2005 року) реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Крім того, у пункті 23 рішення від 10 червня 2011 року в справі "Сук проти України" (заява № 10972/05) ЄСПЛ зазначив, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Таким чином, оскільки право на індексацію грошового забезпечення військовослужбовців гарантується законом, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов`язком роботодавця, суд доходить висновку, що невиплата індексації з мотивів відсутності достатнього фінансування військової частини А1660 не може визнаватися правомірною.

При цьому суд враховує, що в силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, під час розгляду адміністративної справи саме на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок довести суду правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, які є предметом оскарження в суді.

Натомість відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводів позивача щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

Щодо визначення базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за вказаний вище період, суд зазначає наступне.

В апеляційних адміністративних судах наразі існує різний підхід щодо вирішення права особи на визначення базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення колишнім військовослужбовцям.

Так, в судовій справі 120/361/20-а колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції в тій частині, що повноваження відносно обрахунку індексації, в тому числі, щодо визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Порядку №1078 та Закону 1282-ХІІ, покладається на відповідача, а тому, підстави для зобов`язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця "січень 2008 року" відсутні.

В судовій справі № 240/4403/20 колегія суддів апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що вимога позивача про встановлення базового місяця з якого проводиться індексація грошового забезпечення є передчасною та задоволенню не підлягає.

В той же час, колегія суддів у адміністративній справі 120/443/20-а, скасовуючи рішення суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визначення базового місяця січень 2008 року, вказала, що індексація грошового забезпечення підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто, січня 2008 року.

Різна судова практика в однотипних правовідносинах, з тих самих підстав та предмету спору не забезпечує сталості судової практики, правової визначеності та не сприяє відновленню довіри до судової гілки влади.

При цьому суд вважає та зауважує, що підстав сподіватися, що у разі визнання за позивачем права на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, вона буде нарахована так, як про це просив позивач, відсутні. Про зазначений висновок суду додатково свідчить звернення колишніх військовослужбовців із позовними заявами про визнання дій військової частини щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із визначенням базового місяця січень 2016 року протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення, із визначанням базового місяця січень 2008 року, з урахуванням вже виплаченої суми. В своїх позовних заявах заявники вказували, що на виконання судового рішення про зобов`язання військову частину здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, відповідач визначив базовим місяцем січень 2016 року.

Слід зазначити, що в даній справі відповідач, як у наданій позивачу відповіді від 11.01.2021 року, та і у відзиві заперечує обгрунтованість доводів позивача щодо визначення базовим місяцем при нарахуванні індексації – січень 2008 року, що фактично вже свідчить про наявність спору між сторонами в цій частині.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 у справі “Волохи проти України” (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є “передбачуваною”, якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. “…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання”.

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відтак, за результатом розгляду цієї справи, з метою забезпечення ефективного правового захисту прав позивача та недопущення необхідності наступного звернення до суду з позовними вимогами про визнання дій військової частини щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із визначенням іншого базового місяця протиправними, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині, та визначити базовий місяць для обрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з огляду на наступне.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Відповідно до п.5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Враховуючи вищенаведене вбачається, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

На момент виникнення спірних правовідносин, визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до п.13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 року, тобто датою, з якою позивач пов`язує встановлення базового місяця індексації.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року.

Проаналізувавши Постанову Кабінету Міністрів України №1294 в період її дії з 01.01.2008 по 01.03.2018, суд вбачає незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та можливість визначення базового місяця для проведення індексації саме січень 2008 року.

Враховуючи вище викладене, на переконання суду, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, з визначенням базового місяця січень 2008 року.

Щодо вимоги позивача зобов`язати відповідача виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 01.12.2018 з урахуванням базового місяця березень 2018 року, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30 серпня 2017 року в редакції від 24 лютого 2018 року, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року, було змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок. Відповідно до п. 4 цієї Постанови №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу.

Так, п. 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у п. 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 %, що спростовує доводи представника про індекс споживчих цін у розмірі 241,7%.

Отже, відповідно до п. 5 вказаного Порядку, проведення індексації грошових доходів населення, індекс споживчих цін у березні 2018 року рівний 1 та індексація грошового забезпечення не нараховується.

Разом з тим, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, а тому передбачених законом підстав для індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 01 грудня 2018 року немає.

Відтак, у зв`язку із підвищенням посадових окладів військовослужбовців індекс споживчих цін для проведення індексації не перевищив 103%, а відтак підстави для проведення індексації грошового забезпечення позивача в період з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року відсутні.

Аналогічні висновки викладені у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі №240/10417/19, від 02 червня 2020 року у справі №120/310/20-а, від 04 грудня 2020 у справі №120/2967/20-а та ряду інших.

Крім того, суд додатково наголошує, що позивач звільнений з військової служби 12 жовтня 2018 року, при цьому просить провести індексацію грошового забезпечення по 1 грудня 2018 року.

Враховуючи наведене у задоволені цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Враховуючи відсутність судових витрат у цій справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А1660 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно.

Зобов`язати військову частину А1660 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 включно, з урахуванням базового місяця січень 2008 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

Відповідач: військова частина А1660 (вул. Стрілецька, 17, м. Вінниця, 21007, код ЄДРПОУ 24976042).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна