Рішення № 989880, 25.09.2007, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2007 р. Справа № 11/340/07

м. Миколаїв

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”

(54002, м.Миколаїв, Каботажний узвіз, 18)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсал-Юг”

(54008, м.Миколаїв, вул.Чигрина, 242-В)

ІІІ особа без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача:

ЖКП “Заводське-2” (54038, м.Миколаїв, вул..Біла, 2).

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Ходикін М.М. –дов. №09/74 від 15.01.2007р.

від відповідача:

від ІІІ особи:

Суть спору: стягнення 15709,13 грн.

Відповідач відзив на позов не представив. Представник під час судового розгляду справи проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що додатком №2 до договору передбачено, що енергопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії споживачу в разі письмового звернення останнього про припинення теплопостачання. Таке звернення було направлено на адресу позивача листом від 01.12.2005 року. Однак, позивач відключення не провів.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд –

в с т а н о в и в:

01.09.2003 року між сторонами було укладено договір №2720 про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого позивач взяв на себе зобов’язання постачати споживачу теплову енергію, а останній сплачувати її вартість відповідно за встановленим тарифами та у строки передбачені договором.

Відповідно до пункту 9 названого договору, строк його дії щорічно продовжувався, оскільки сторони не вжили відповідних заходів щодо припинення його дії.

Оскільки відповідач не мав власного приладу обліку спожитої теплової енергії, її облік вівся приладом обліку по звітах власника і балансоутримувача теплової мережі ЖКП Заводського району №2.

За період з листопада 2003 року по 1 квітня 2007 року відповідача було поставлено теплову енергії на загальну суму 12477,83 грн., яку останні не сплатив.

Сам розрахунок відповідачем не оспорюється.

16 травня 2005 року позивач направив відповідачу претензію з вимогою провести розрахунки за спожиту теплову енергію

Листом за №56 від 21.06.2005 року відповідач звернувся до теплопостачальної організації, в якому заперечував факт отримання ним теплової енергії та рахунків на сплату наданих послуг.

08.07.2005р. позивач направив відповідачу листа, в якому повідомив останнього про те, що рахунки направлялись на адресу вул. Пушкінська, 66, тобто на адресу яка зазначена в додатку №1/1 до договору. Одночасно постачальник повідомив споживач про те, що лист про розірвання договору він не отримував. З цим листом відповідачу було направлено акти приймання – передачі за період з жовтня 2003р. по квітень 2005р. та рахунки на оплату.

16.02.2007 року позивач направив відповідачу наступну претензію з вимогою про сплату заборгованості.

Споживач направив постачальник теплової енергії лист від 27.02.2007р., в якому повідомляв, що він не одноразово звертався до ТЕЦ та ЖКП “Заводське-2” про те, що приміщення ним не експлуатуються та прохав підготовити відповідні документи на відключення його від теплопостачання. Одночасно він також повідомив адресата про те, що своїми силами встановив заглушки на труби подачі тепла та відключив приміщення від загального теплопостачання. До листа було додано копії листів № 142 та № 143 від 01.12.2005р.

Листа з проханням надати відповідну допомогу у вирішенні питання про відключення від мереж теплопостачання також було направлено на адресу ЖКП „Заводське № 2” ЖЄО №8

Позивач не заперечує факту отримання цього листа, але пояснює, що відключення він зробити не в змозі, оскільки теплові мережі по яких подається тепло належать ЖКП „Заводське 2”.

Відповідач надав копію листа від 15.02.2006 р. направленого на адресу ЖКП „Заводське 2”, в якому прохав видати дозвіл на виконання робіт для підключення індивідуального опалення.

Доказів того, що ЖКП розглянуло названий лист та дало відповідь відповідач до суду не надав.

Таким чином, окрім переписки ніяких дієвих заходів відповідачем вжито не було і теплова енергія подавалась йому за умовами спірного договору.

Окрім сказаного, відповідач також посилається на те, що ним самостійно було встановлено заглушки на труби подачі тепла, тобто відключили приміщення від теплопостачання.

Позивач підтверджує факти отримання цього листа, але заперечує факт отримання ним листа від 01.12.2005р. за № 143.

Судом було оголошено перерву у судовому засідання для надання можливості відповідачу надати докази відсилання названого листа. Однак, до часу прийняття рішення таких доказів ним до суду надано не було.

Таким чином, суд не може покласти в основу при прийнятті рішення по справі існування цього листа та його отримання позивачем.

Між тим, 05.04.2007 року представник теплопостачальної організації, власника будинку - ЖКП Заводського району №8 та представник відповідача склали та підписали акт обстеження з якого вбачається, що прибори опалення не відключені від внутрішньо будинкової системи опалення не відключені, знаходяться в робочому стані, приміщення без ознак пошкодження.

Отже, таким чином спростовуються твердження відповідача про те, що ним було здійснено відключення від мереж теплопостачання.

Відповідно до положень ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу у сумі 12477,0 грн.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення збитків від інфляції та 3% річних, суд вважає, що ці позовні вимоги є обґрунтованими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до положень ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, що відповідно становить 1510,60 грн. та 455,12 грн.

Розрахунок суми збитків від інфляції та 3% річних відповідачем не оспорено.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені, суд вважає, що позивачем розрахунок зроблено відповідно до приписів діючого законодавства і позовні вимоги в цій частині позову є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 1266,41 грн.

Позивачем нарахована пеня за період з лютого по липень 2007 року.

Відповідно до приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивачем дотримані ці приписи закону.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсал-Юг”, 54008, м.Миколаїв, вул.Чигрина, 242-В ( р/р 26006400161202 в МФ АКБ „Київ”, МФО 326320, код ЄДРПОУ 13850935) на користь Відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”, 54002, м.Миколаїв, Каботажний узвіз, 18 (р/р 260087868 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 326182, код ЄДРПОУ 30083966) 12477,0 грн. основного боргу, 1510,60 грн. збитків від інфляції, 455,12 грн. –3% річних, 1266,41 грн. пені, 157,10 грн. держмита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя К.Л.Василяка