Рішення № 98987573, 03.08.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2021 р. Справа №924/352/21

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Потербі О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастум", м. Львів

до Білогірської селищної ради Білогірського району Хмельницької області, Хмельницька обл., Білогірський район, смт. Білогір`я

про стягнення 343380,98 грн. заборгованості за спожитий газ, 2812,89 грн. пені

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні винесено вступну і резолютивну частини рішення відповідно до ст.240 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кастум" звернулося до господарського суду з позовом до Білогірської селищної ради Білогірського району Хмельницької області про стягнення 343380,98 грн. заборгованості за спожитий газ, 2812,89 грн. пені.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання умов договору поставки природного газу №848 від 28.12.2020р. за спожитий у лютому 2021р. газ.

Представник позивача в судове засідання не з явився.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав.

29.07.2021р. на адресу суду відповідач надіслав клопотання, згідно якого просив суд зупинити провадження у справі відповідно до ст.227 ГПК України до вирішення справи №924/696/21.

Судом враховано, що оскільки, у відповідності до ч.3 ст.195 ГПК України, провадження у справі на стадії розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу, то у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі належить відмовити.

11.05.2021р. та 23.06.2021р. на адресу суду від відповідача надходили клопотання про відкладення розгляду справи.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву, враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Кастум" (постачальник) та Білогірською селищною радою Білогірського району Хмельницької області (споживач) 28.12.2020р. укладено договір постачання природного газу №848 (далі - договір).

Найменування Оператора газорозподільної системи, далі - Оператор ГРМ, з яким Споживач уклав договір розподілу природного газу: АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз". Договір розподілу природного газу між Споживачем та Оператором ГРМ укладено на підставі заяви приєднання №426ВНт-19597-18 від 26.12.2018р.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ (ДК 021:2015 - 09120000-6 - Газове паливо) (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: Хмельницька обл., Білогірська селищна рада (газорозподільна система, до якої підключені заклади Замовника).

У п. п. 1.2, 1.3 договору зазначено річний плановий обсяг постачання газу - 138000 куб.м., зокрема, 30000 куб.м. у січні та 30000 куб.м. у лютому.

Згідно з п. 1.6 договору істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених у ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. п. 2.3, 2.4 договору обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1. Договору), що підлягає оплаті Споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та Споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ. Місячний обсяг відбору (споживання) газу Споживачем не повинен перевищувати підтверджений обсяг газу більш ніж на ±5%.

Визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між Сторонами визначено у п. 2.9 договору:

2.9.1. За підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

2.9.2. На підставі отриманих від Споживача даних та\або даних Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника.

2.9.3. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

2.9.4. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника.

2.9.5. У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, передбаченими умовами цього Договору. Ціна газу становить 3420,00 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 680,00 грн., всього з ПДВ - 4100,00 грн. Загальна вартість цього Договору становить 471960,00 грн., крім того ПДВ; 93840,00 грн., разом з ПДВ - 565800,00 грн. (п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору).

У п. 3.3 договору сторони погодили, що ціна, зазначена в п. 3.2. Договору, може змінюватись протягом дії Договору до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Зміна ціни на газ узгоджується шляхом підписання додаткових угод до цього Договору. Ціна за 1000 куб.м. газу не може бути збільшена протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору на підставі випадків, передбачених у ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. 3.4 договору сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 цього Договору, застосовується Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором.

Оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку: оплата вартості спожитого обсягу газу за розрахунковий період здійснюється протягом 7 банківських днів на підставі акту приймання-передачі газу або видаткової накладної та рахунку Постачальника (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 5.2.5 договору постачальник зобов`язаний складати та підписувати акт приймання-передачі газу у порядку, визначеному Договором.

Згідно з п. 5.4.2 договору споживач зобов`язаний оплачувати Постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених Договором.

У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5 від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня (п. 6.2.1 договору).

За п. 10.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє з моменту підписання до 31.12.2021р.

Договір підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

11.01.2021р. між сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору, у якій сторони домовились викласти п. п. 1.2 та 3.2 договору в редакції, згідно з якою річний плановий обсяг постачання газу склав 125465 куб.м., ціна газу становить 4509,59 грн. з ПДВ за 1000 куб.м.

12.01.2021р. між сторонами підписано додаткову угоду №2 до договору, у якій сторони домовились викласти п. п. 1.2 та 3.2 договору в редакції, згідно з якою річний плановий обсяг постачання газу склав 114070 куб.м., ціна газу становить 4960,09 грн. з ПДВ за 1000 куб.м.

13.01.2021р. між сторонами підписано додаткову угоду №3 до договору, у якій сторони домовились викласти п. п. 1.2 та 3.2 договору в редакції, згідно з якою річний плановий обсяг постачання газу склав 103709 куб.м., ціна газу становить 5455,60 грн. з ПДВ за 1000 куб.м.

14.01.2021р. між сторонами підписано додаткову угоду №4 до договору, у якій сторони домовились викласти п. п. 1.2 та 3.2 договору в редакції, згідно з якою річний плановий обсяг постачання газу склав 94290 куб.м., ціна газу становить 6000,61 грн. з ПДВ за 1000 куб.м.

15.01.2021р. між сторонами підписано додаткову угоду №5 до договору, у якій сторони домовились викласти розділ "місцезнаходження та банківські реквізити" в новій редакції.

20.01.2021р. між сторонами підписано додаткову угоду №6 до договору, у якій сторони домовились викласти п. п. 1.2 та 3.2 договору в редакції, згідно з якою річний плановий обсяг постачання газу склав 85726 куб.м., ціна газу становить 6600,07 грн. з ПДВ за 1000 куб.м.

22.01.2021р. між сторонами підписано додаткову угоду №7 до договору, у якій сторони домовились викласти п. п. 1.2 та 3.2 договору в редакції, згідно з якою річний плановий обсяг постачання газу склав 77940 куб.м., ціна газу становить 7259,41 грн. з ПДВ за 1000 куб.м.

25.01.2021р. між сторонами підписано додаткову угоду №8 до договору, у якій сторони домовились викласти п. п. 1.2 та 3.2 договору в редакції, згідно з якою річний плановий обсяг постачання газу склав 70861 куб.м., ціна газу становить 7984,62 грн. з ПДВ за 1000 куб.м.

27.01.2021р. між сторонами підписано додаткову угоду №9 до договору, у якій сторони домовились викласти п. п. 1.2 та 3.2 договору в редакції, згідно з якою річний плановий обсяг постачання газу склав 64425 куб.м., ціна газу становить 8782,28 грн. з ПДВ за 1000 куб.м.

Додаткові угоди підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

Також до матеріалів справи позивачем додано акт №РН-0000111 від 31.01.2021р., за яким у січні 2021р. за договором №848 від 28.12.2020р. поставлено 35,82608 т.куб.м. газу на суму 262195,67 грн. без ПДВ, 314634,80 грн. з ПДВ.

Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0001661 по договору №848 від 28.12.2020р. за січень 2021р. на суму 314634,80 грн. з ціною за т.куб.м. 7318,57 грн. без ПДВ, а також рахунок-фактуру №СФ-0001877 по договору №848 від 28.12.2020р. за лютий 2021р. на суму 343380,98 грн. з ціною за т.куб.м. 7318,57 грн. без ПДВ.

Позивач долучив до матеріалів справи акт здачі-прийняття №РН-0000111 від 31.01.2021р. за січень 2021р. на суму 314634,80 грн. з ціною за т.куб.м. 7318,57 грн. без ПДВ, акт здачі-прийняття №РН-0000350 від 28.02.2021р. за лютий 2021р. на суму 343380,98 грн. з ціною за т.куб.м. 7318,57 грн. без ПДВ, акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.04.2021р.

Акти здачі-прийняття та акт звірки взаєморозрахунків підписані зі сторони позивача та не підписані зі сторони відповідача.

Відповідач сплатив позивачу за спожитий природний газ у січні 2021р. 314634,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №18 від 12.02.2021р. на суму 13765,37 грн., №45 від 12.02.2021р. на суму 2729,00 грн., №50 від 12.02.2021р. на суму 6788,80 грн., №283 від 12.02.2021р. на суму 291351,63 грн. У платіжних дорученнях призначення платежу визначено "за природний газ за січ. 21р. дог. №848 від 28.12.2020р.".

Також позивач долучив до матеріалів справи податкову накладну №39 від 16.02.2021р. на суму 314634,80 грн., фотодані сайту ТОВ "Оператор ГТС України" щодо відбору газу споживачем (Білогірською селищною радою): 35826,08 куб. м. в січні 2021р. та 39099,28 куб. м. в лютому 2021р.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №01/04/01 від 01.04.2021р., у якій просив сплатити заборгованість за спожитий у лютому 2021р. газ на суму 343380,98 грн. До претензії додано акт здачі-прийняття №РН-0000111 від 31.01.2021 року за природний газ у січні 2021 року, акт здачі-прийняття №РН-0000350 від 28.02.2021 року за природний газ у лютому 2021 року, рахунок-фактура №СФ-0001661 за природний газ у січні 2021 року, рахунок-фактура №СФ-0001877 за природний газ у лютому 2021 року, копія акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.04.2021 року.

Направлення 01.04.2021р. відповідачу претензії №01/04/01 від 01.04.2021р. та доданих документів підтверджується описом вкладення в цінний лист, фіскальним чеком відділення поштового зв`язку та списком згрупованих відправлень (ф. 103А).

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір постачання природного газу постачання природного газу №848 від 28.12.2020р., відповідно до якого позивач зобов`язався передати у власність відповідачу у 2021 році природний газ, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як вже зазначалось, позивач заявляє про поставку газу у січні 2021р. обсягом 35826,08 куб. м. на суму 314634,80 грн. та у лютому 2021р. обсягом 39099,28 куб. м. на суму 343380,98 грн.

При цьому, відповідач сплатив позивачу за спожитий природний газ у січні 2021р. 314634,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №18 від 12.02.2021р. на суму 13765,37 грн., №45 від 12.02.2021р. на суму 2729,00 грн., №50 від 12.02.2021р. на суму 6788,80 грн., №283 від 12.02.2021р. на суму 291351,63 грн.

У платіжних дорученнях призначення платежу визначено "за природний газ за січ. 21р. дог. №848 від 28.12.2020р.".

На думку позивача, не сплаченою залишається сума заборгованості за договором №848 від 28.12.2020р. за лютий 2021р. в сумі 343380,98 грн., що відповідає предмету позову.

Позивач долучив до матеріалів справи акт здачі-прийняття №РН-0000111 від 31.01.2021р. за лютий 2021р. на суму 343380,98 грн. з ціною за т.куб.м. 7318,57 грн. без ПДВ та акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.04.2021р.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом враховується, що акт здачі-прийняття та акт звірки взаєморозрахунків підписані зі сторони позивача та не підписані зі сторони відповідача.

Однак, сторони, укладаючи договір №848 від 28.12.2020р. визначили порядок складання акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період: позивач протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, а відповідач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути позивачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником відповідача та скріплений печаткою відповідача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (п. п. 2.9.2, 2.9.3).

Як встановлено судом, акт здачі-прийняття №РН-0000350 від 28.02.2021 року за природний газ у лютому 2021 року та рахунок-фактура №СФ-0001877 за природний газ у лютому 2021 року направлені позивачем відповідачу 01.04.2021р.. що підтверджується описом вкладення в цінний лист, фіскальним чеком відділення поштового зв`язку та списком згрупованих відправлень ф. 103А, номер відправлення 0500375224111.

Здійснивши перевірку по номеру відправлення (0500375224111) на сайті поштового зв`язку за електронним посиланням "https://track.ukrposhta.ua/" судом встановлено, що акт здачі-прийняття №РН-0000350 від 28.02.2021р. отриманий відповідачем 05.04.2021р.

Таким чином, з огляду на положення договору, відповідач по 07.04.2021р. був зобов`язаний повернути позивачу підписаний акт приймання-передачі газу, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акту.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №01/04/01 від 01.04.2021р., у якій просив сплатити заборгованість у розмірі за спожитий у лютому 2021р. газ на суму 343380,98 грн. До претензії додано акт здачі-прийняття №РН-0000111 від 31.01.2021 року за природний газ у січні 2021 року, акт здачі-прийняття №РН-0000350 від 28.02.2021 року за природний газ у лютому 2021 року, рахунок-фактура №СФ-0001661 за природний газ у січні 2021 року, рахунок-фактура №СФ-0001877 за природний газ у лютому 2021 року, копія акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.04.2021 року.

Направлення 01.04.2021р. відповідачу претензії №01/04/01 від 01.04.2021р. та доданих документів підтверджується описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком відділення поштового зв`язку.

Пунктами 2.9.4 та 2.9.5 договору визначено, що у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу відповідачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється позивачем в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. У випадку не повернення відповідачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач прийняв від позивача природний газ у лютому 2021р. в обсязі 39099,28 куб. м.

При цьому, судом враховується, що за час розгляду справи у суді відповідач не подав відзиву на позов, подавши клопотання про відкладення розгляду справи, не заперечував факт поставки природного газу в лютому 2021р. в обсязі 39099,28 куб. м.

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ.

В силу ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

В контексті викладеного, судом враховується, що сторони у договорі чітко визначили істотну умову договору - ціну, а також порядок її зміни.

Так, у п. п. 3.2, 3.3 договору сторони визначили ціну газу - 3420,00 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 680,00 грн., всього з ПДВ - 4100,00 грн.; а також - загальну вартість цього договору - 565800,00 грн. разом з ПДВ.

При цьому, у п. 3.3 договору сторони погодили, що ціна, зазначена в п. 3.2 договору, може змінюватись протягом дії договору до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

В документах, які можуть підтвердити коливання ціни товару на ринку, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.10.2020р. у справі №912/1580/18.

Однак, позивач не надав будь-яких доказів, з яких би вбачалось коливання ціни товару на ринку, яке б було підставою для укладання додаткових угод №1 від 11.01.2021р., №2 від 12.01.2021р., №3 від 13.01.2021р., №4 від 14.01.2021р., №6 від 20.01.2021р., №7 від 22.01.2021р., №8 від 25.01.2021р., №9 від 27.01.2021р.

Тобто, додатковими угодами суттєво зменшено обсяги предмету закупівлі, збільшено ціну за одиницю товару шляхом зменшення кількості товару, що закуповується.

В свою чергу, у договорі (п. 3.3 договору) сторони чітко визначили, що ціна за 1000 куб.м. газу не може бути збільшена протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору на підставі випадків, передбачених у ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Тобто, сторони не позбавлені права укладати додаткові угоди до договору, однак обмежили своє право змінювати ціну договору протягом 30 календарних днів після його укладення.

Таким чином, судом встановлено, що з моменту підписання договору (28.12.2020р.) протягом 30 календарних днів, тобто по 27.01.2021р. (включно) позивач не в праві збільшувати ціну за 1000 куб.м. газу.

Не зважаючи на викладене, позивач здійснив розрахунок заборгованості з огляду на ціну 7318,57 грн. без ПДВ (8782,28 грн. з ПДВ) за 1000 куб.м., що відповідає ціні, зазначеній у додатковій угоді №9 від 27.01.2021р. та більш ніж у два рази перевищує ціну, яка була обумовлена сторонами договору.

Вищенаведене протирічить ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", на яку міститься посилання у п. 3.3 договору розділу "ціна постачання природного газу", а також положенням самого договору №848 від 28.12.2020р., неналежне виконання якого є підставою позову.

З огляду на те, що сторонами обумовлено ціну постачання природного газу в розмірі 3420,00 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ (4100,00 грн. з ПДВ), суд не вбачає підстав застосовувати ціну, вказану в розрахунках позивача.

Відповідно, здійснивши перерахунок розміру заборгованості за лютий 2021р. по договору №848 від 28.12.2020р., суд встановив, що її розмір складає 160463,45 грн. з ПДВ (3420,00 грн. * 39099,28 куб. м. = 133719,54 грн. + 20% ПДВ).

Доказів сплати зазначеної заборгованості та доказів, які би її спростовували, суду не подано.

З огляду на наведене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 160463,45 грн. заборгованості заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

У позові в частині стягнення 182917,53 грн. заборгованості належить відмовити, оскільки позивач не довів обґрунтованість вимог в цій частині з огляду на встановлені судом обставини та положення договору.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2812,89 грн. пені згідно з поданим розрахунком, нараховані за період з 11.03.2021р. по 02.04.2021р.

Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.2.1 договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5 від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Однак, відповідно до п. 4.2 договору оплата газу здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача протягом 7 банківських днів на підставі акту приймання-передачі газу або видаткової накладної та рахунку позивача.

Оскільки позивач направив відповідачу акт здачі-прийняття №РН-0000350 від 28.02.2021р. тільки 01.04.2021р. та отриманий відповідачем 05.04.2021р., то, в силу положень п. 4.2 договору, обов`язок оплати у відповідача виник 13.04.2021р.

Відповідно, нарахування 2812,89 грн. пені за період з 11.03.2021р. по 02.04.2021р. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 160463,45 грн. заборгованості за спожитий у лютому 2021р. природний газ за договором №848 від 28.12.2020р. У позові в частині стягнення 182917,53 грн. заборгованості та 2812,89 грн. пені , нарахованої за період з 11.03.2021р. по 02.04.2021р., належить відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Білогірської селищної ради Білогірського району Хмельницької області (30200, Хмельницька обл., Білогірський р-н, смт. Білогір`я, вул. Шевченка, 44, код 04403143) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гюалос" (79019, м. Львів, прос.Чорновола, 63, код 41087491) 160463,45 грн. (сто шістдесят тисяч чотириста шістдесят три гривні 45 коп.) заборгованості за спожитий газ, 2406,95 грн. (дві тисячі чотириста шість гривень 95 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст рішення складено 13.08.2021р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 3 прим.:

1 - в справу,

2 - позивачу (79019, м. Львів, прос.Чорновола, 63)

3- відповідачу (30200, Хмельницька обл., Білогірський р-н, смт. Білогір`я, вул. Шевченка, 44)

Всім рек. з пов.