Рішення № 98987570, 02.08.2021, Господарський суд Харківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2004/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання П`ятак А.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Концепт" (м. Черкаси) до Сільськогосподарського приватного підприємства "РВД-Агро" (м. Харків) про стягнення 498103,91 грн за участю представників:

позивача – Шматкова Д.С.;

відповідача – не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Концепт" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Сільськогосподарського приватного підприємства "РВД-Агро" (відповідач), в якій просить:

1) стягнути з відповідача на користь позивача 488145,84 грн - основного боргу, 1653,52 грн - відсотків річних та 8304,55 грн - штрафу;

2) органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, нарахувати, починаючи з 19.05.2021 і до моменту виконання рішення, проценти за такою формулою: сума боргу х 3 відсотки річних х кількість днів прострочення / кількість днів у відповідному році та стягнути отриману суму процентів із відповідача на користь позивача.

Також позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Крім того, позивач просить розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2004/21.

Вказаною ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та вирішено розглядати справу №922/2004/21 за правилами загального позовного провадження.

Також цією ухвалою підготовче засідання призначено на 05.07.2021 об 11:00 год, про що повідомлено учасників справи.

23.06.2021 позивач надав уточнення позовних вимог, в якому надає пояснення по справі, але нічого не просить.

05.07.2021 протокольною ухвалою суду відхилено уточнення позивачем позовних вимог, оскільки в них не уточнені позовні вимоги.

30.06.2021 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що дійсно позивачем за 2020-2021 роки було поставлено продукції на суму понад 5287 тис грн, яку було частково оплачено підприємством (94% боргу) і заборгованість зі сторони підприємства становила 496350,84 грн. Також відповідач зазначає, що у відповіді на претензію позивача, ним запропоновано виплачувати позивачу по 25000,00 грн щомісячно, а остаточно борг погасити у вересні-жовтні 2021 року, однак відповідь підприємства не влаштувала позивача і він звернувся до суду щодо стягнення заборгованості.

У відзиві відповідач вказує, що підприємство в змозі виконати позовні вимоги позивача щодо сплати основного боргу розстрочивши його виконання згідно із запропонованим графіком, а щодо решти позовних вимог заперечує.

У поданому відзиві відповідач просить: розстрочити виконання рішення суду в частині погашення заборгованості перед позивачем помісячно в трьох рівних частинах; зменшити розмір штрафу як надмірний до 4152,28 грн та відмовити позивачу в стягненні судових витрат на правничу допомогу.

05.07.2021 протокольною ухвалою суду прийнято відзив на позовну заяву до розгляду, а також відкладено підготовче засідання на 19.07.2021 об 11:00 год.

05.07.2021 позивач надав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 11800,00 грн.

19.07.2021 протокольною ухвалою суду прийнято до розгляду вищезазначену заяву позивача.

Також 05.07.2021 позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначає про те, що доводи відповідача щодо направлення відповіді на претензію є неправдивими, оскільки позивач не отримував від відповідача відповідь на претензію та жодних доказів направлення чи отримання відповіді на претензію відповідачем не надано.

Щодо зменшення розміру штрафних санкцій на половину, посилаючись на обставини непереборної сили, тобто не врожайність у 2020 році, на думку позивача, відповідач не надав інших доказів, які свідчать про фінансовий стан відповідача у 2021 році. Крім того позивач вказує про те, що копії документів не містять підпису особи, яка їх посвідчувала, що ставить під сумнів належність відповідних копії, та враховуючи наведене, вважає долучені до відзиву докази засвідчені неналежним чином і просить суд їх не враховувати.

Щодо витрат на правничу допомогу, позивач вважає заперечення в цій частині передчасними.

У відповіді на відзив позивач вважає заперечення, викладені у відзиві безпідставними та необґрунтованими, і просить їх відхилити.

19.07.2021 протокольною ухвалою суду прийнято до розгляду відповідь позивача на відзив відповідача.

16.07.2021 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд:

1) стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки №040121-2 від 04.01.2021 у сумі 488145,84 грн, 3% річних за період з 03.04.2021 по 18.05.2021 у сумі 1653,52 грн, штраф за період з 28.03.2021 р. по 18.05.2021 у сумі 8304,55 грн;

2) органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, нарахувати, починаючи з 19.05.2021 і до моменту виконання рішення, проценти за такою формулою: Сума боргу х 3 відсотки річних х Кількість днів прострочення / Кількість днів у відповідному році та стягнути отриману суму процентів із відповідача на користь позивача;

3) стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7471,55 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 11 800,00 грн.

Протокольною ухвалою суду від 19.07.2021 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог у наданій редакції.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.07.2021 учасників справи повідомлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.08.2021 об 11:00 год.

02.08.2021 представник позивача у судовому засіданні підтримує уточнені позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи за адресою, вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 423677986874 станом на 16.06.2021.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

04.01.2021 між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №040121-2 (надалі - договір), за яким продавець (позивач) зобов`язується поставити (передати) у власність) покупцю товар, а покупець (відповідач) зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Найменування товару та ціна: макуха соєва по цінам, які діють на момент постачання товару (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору загальна сума договору становить підсумок вартості окремої партії товару, поставленого покупцю по видатковим накладним протягом строку дії цього договору.

Пунктом 2.1 вказаного договору сторони узгодили, що розрахунки проводяться на умовах: оплата згідно рахунку-фактури не пізніше 10-ти календарних днів з дня відвантаження продукції.

Позивач поставив відповідачу товар (соєву макуху) на загальну суму 523145,84 грн за видатковими накладними №РН-0000035 від 17.03.2021 на суму 188761,92 грн, №РН-0000039 від 26.03.2021 на суму 167579,96 грн та №РН-0000044 від 05.04.2021 на суму 166803,96 грн, що підтверджується підписами представників позивача і відповідача на вказаних накладних про одержання товару, а також товарно-транспортними накладними №567924 від 17.03.2021 на суму 188761,92 грн, №567930 від 26.03.2021 на суму 167579,96 грн та №565505 від 05.04.2021 на суму 166803,96 грн.

Також позивач виставив відповідачу рахунки-фактури №СФ-0000037 від 17.03.2021 на суму 188761,92 грн, №СФ-0000041 від 26.03.2021 на суму 167579,96 грн та №СФ-0000046 від 05.04.2021 на суму 166803,96 грн.

Відповідач частково оплатив товар на суму 35000,00 грн, що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача за період з 28.01.2021 по 04.04.2021.

22.04.2021 позивач надіслав відповідачу претензію №1 від 22.04.2021 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 496349,84 грн, про що свідчать копії опису вкладення від 22.04.2021, поштової накладної №1802807004789 від 22.04.2021 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.04.2021.

Відповідач отримав вищезазначену претензію позивача 26.04.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.04.2021.

Як вказує відповідач у поданому відзиві, він 22.05.2021 надіслав позивачу відповідь №138/1 від 22.05.2021, зазначивши про причини виникнення заборгованості та шляхи її погашення.

Однак, господарському суду відповідач не надав відповідь №138/1 від 22.05.2021.

Крім того, позивач у відповіді на відзив відповідача заперечує проти отримання від відповідача відповіді на претензію.

В матеріалах справи відсутня відповідь відповідача №138/1 від 22.05.2021 на претензію позивача і докази її надіслання позивачу, а також відсутні докази оплати залишку неоплаченого товару.

Залишок неоплаченого товару становить 488145,84 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач жодним чином не заперечує самого факту отримання товару та наявності в нього зазначеної заборгованості.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Одним із видів господарських санкцій згідно із ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 4.2 договору сторони визначили, що покупець за договором несе наступну відповідальність: за прострочку оплати – штраф у розмірі 0,04% від суми невчасно сплачених коштів за кожний день прострочки.

На підставі п. 4.2 договору позивач нарахував відповідачу штраф у сумі 8304,55 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 03.04.2021 по 18.05.2021 у сумі 1653,52 грн.

Наявність заборгованості в сумі 496349,84грн підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 12.04.2021, підписаним уповноваженими представниками сторін.

Крім цього, у відзиві на позову заяву відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (штрафу) на половину – до 4152,28 грн на підставі положень статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України.

В обґрунтування цього клопотання відповідач посилається на те, що: по-перше, позивачем жодним чином не доведено, що йому завдано збитки простроченням зобов`язання зі сторони підприємства; по-друге, в наслідок неврожайного 2020 року підприємство має збитковий фінансовий результат (пов`язаний із сезонністю робіт та несприятливими погодними умовами) та заборгованість по заробітній платі перед працівниками (яка відповідно до ЗУ "Про оплату праці" здійснюється в першочерговому порядку). Крім того, у 2020-2021 роках зріс рівень мінімальної заробітної плати та її індексація збільшили фінансовий тягар на підприємство. Тобто, у підприємства відсутня вина у простроченні зобов`язання, оскільки останнє виникло в зв`язку з обставинами непереборної сили; по-третє, суду необхідно врахувати добросовісну поведінку підприємства, яке протягом 2020-2021 років поступово погашало заборгованість по зобов`язанням перед позивачем (по мірі можливостей), а також запропонувало позивачу остаточний графік погашення заборгованості. По-четверте, співвідношення між загальною сумою зобов`язання та розміром нарахованих позивачем штрафних санкцій є неспівмірно високим.

На підтвердження клопотання про зменшення розміру штрафу на 50% і незадовільного майнового стану, відповідач надав копії: акту №124 від 18.09.2020 на предмет обстеження площ кукурудзи на зерно та силос; листа Черкаського обласного центру з гідрометеорології №23.03.08/228 від 28.08.2020; довідки СПП "РВД-Агро" №134 від 12.05.2021 про те, що станом на 12.05.2021 відповідач має загальну заборгованість у сумі 12529200 грн, а також копію фотографії хлопця на фоні кукурудзи.

Частиною першою статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

У частині третій статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд також зауважує, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права.

Посилання відповідача у відзиві на те, що у підприємства відсутня вина у простроченні зобов`язання, оскільки останнє виникло в зв`язку з обставинами непереборної сили, суд вважає безпідставними, оскільки як убачається з доданих до відзиву документів, саме у 2020 році дефіцит опадів, значні перепади температури, тощо обумовили зниження урожаю кукурудзи на території Черкаського району Черкаської області, проте, договір між сторонами був укладений у 2021 році. До того ж, згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Матеріали справи не містять будь-яких повідомлень відповідачем позивача щодо пропонування позивачу графіку погашення заборгованості, про що зазначає відповідач у відзиві, або про неможливість виконання зобов`язання за договором у зв`язку з відсутністю коштів.

Крім того, відсутність коштів не виправдовує бездіяльність відповідача та не може бути підставою для його звільнення від виконання зобов`язання по оплаті отриманого товару за договором поставки №040121-2 від 04.01.2021.

Посилання відповідача у відзиві на те, що співвідношення між загальною сумою зобов`язання (488145,84 грн) та розміром нарахованих позивачем штрафних санкцій (8304,55 грн) є неспівмірно високим, суд вважає безпідставними, оскільки сторони в укладеному договорі узгодили відповідальність покупця (п. 4.2 договору).

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу на 50%, що викладене у відзиві на позовну заяву, суд вважає за необхідне відхилити його як необґрунтоване, оскільки відповідач не довів винятковості свого випадку, тяжкої фінансової ситуації, не обґрунтував розмір (50%), на який він просить зменшити пеню, та не підтвердив документально.

Щодо розстрочення виконання рішення суду в частині погашення заборгованості перед позивачем до вересня 2021 помісячно в рівних частинах, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; матеріальний стан особи; наявні стихійне лихо чи інші надзвичайні події, тощо.

За змістом наведених норм, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

В обґрунтування розстрочення виконання рішення суду відповідач у відзиві посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства та його заборгованість перед працівниками і контрагентами, наявну загрозу банкрутства, відсутність майна на яке можливо було б звернути стягнення, відсутність вини відповідача у виникненні боргу, визнання боргу та його поступового погашення.

Відповідачем не підтверджено належними доказами неможливість виконання ним судового рішення у разі не надання розстрочки його виконання, наявність виключних обставин, не надано обґрунтування розміру, на який він просить (70%) зменшити неустойку.

При вирішенні питання щодо доцільності надання розстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін.

Судом також, враховується ступінь вини відповідача у виникненні цього спору. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що цей спір виник саме з вини відповідача.

З матеріалів справи не вбачається, що відсутність розстрочки виконання судового рішення унеможливить виконання такого рішення або ускладнить його виконання.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне відхилити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду в частині погашення заборгованості перед позивачем до вересня 2021 помісячно в рівних частинах.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, штрафу, 3% річних або будь-які обґрунтовані заперечення.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню повністю.

Позивачем у справі заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11800,00 грн.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Позивач у позовній заяві надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, в якому вказав, що позивачем понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 7471,55 грн та заплановані витрати по сплаті послуг адвоката у сумі 15000,00 грн. До позовної заяви позивач додав копії договору №14/05/21 про надання правової допомоги від 14.05.2021 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №000845 від 03.01.2018.

Згідно з ч. 2 - 3 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, крім доданих до позову документів, до заяви від 01.07.2021 (вх.№15538 від 05.07.2021) про стягнення витрат на правничу допомогу додано копії документів:

- додаткової угоди до договору №14/05/21 від 14.05.2021 про визначення вартості послуг від 14.05.2021;

- акту від 31.05.2021 приймання-передачі наданих послуг до зазначеного вище договору, відповідно до якого загальна вартість послуг становить 11800,00 грн;

- платіжного доручення №186 від 31.05.2021 про сплату 11800,00 грн за надання правової допомоги;

- довідки про оплату послуг згідно договору про надання правової допомоги №14/05/21 від 14.05.2021.

Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення ТОВ "Агро Концепт" витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі на зазначену ним суму – 11800,00 грн.

Посилання відповідача у відзиві на позов на те, що розмір заявлених витрат не підтверджений належними та допустимими доказами, не є обґрунтованим та пропорційним для складності цього спору (малозначна справа, що розглядається в спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи), часу витраченому адвокатом, обсягом наданих ним послуг та ціною позову, фактично не сплачувався на користь адвоката, суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Крім того, ця справа не є малозначною в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України.

До того ж, відповідачем, відповідно до приписів частин 5 та 6 статті 126 ГПК України, не заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката.

Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 193, 217, 218, 230, 231 ГК України, статтями 525, 526, 530, 551, 610, 611, 625, 629, 692, 712 ЦК України, статтями 2, 16, 73 - 74, 76 - 80, 123, 126, 129, 161, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства "РВД-Агро" (61058, м. Харків, пров. Іванівський, 5. Код ЄДРПОУ 32546820) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Концепт" (18028, м. Черкаси, вул. Сурікова, 10. Код ЄДРПОУ 38595576) заборгованість за договором поставки №040121-2 від 04.01.2021 у сумі 488145,84 грн, 3% річних за період з 03.04.2021 по 18.05.2021 у сумі 1653,52 грн, штраф у сумі 8304,55 грн, судовий збір у сумі 7471,55 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 11800,00 грн.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, нарахувати, починаючи з 19.05.2021 і до моменту виконання рішення, проценти за такою формулою: сума боргу х 3 відсотки річних х кількість днів прострочення / кількість днів у відповідному році та стягнути отриману суму процентів з СПП "РВД-Агро" на користь ТОВ "Агро Концепт".

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "12" серпня 2021 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.