Ухвала суду № 98985933, 13.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову

13 серпня 2021 року м. Київ № 640/20592/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Державної казначейської служби України про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 23.07.2021 по справі №640/20592/21 за заявою Державного бюро розслідувань

ВСТАНОВИВ:

22.07.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява Державного бюро розслідувань про забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом заборони Державній казначейській службі України вчиняти дії, спрямовані на безспірне списання з рахунків Державного бюро розслідувань коштів за виконавчими документами, виданими Окружним адміністративним судом м. Києва від 31.05.2021 у справі № 640/10527/20 в сумі 321 148,80 грн. на користь ОСОБА_1 та від 08.06.2021 у справі № 640/10526/20 в сумі 518 322, 75 грн. на користь ОСОБА_2 ; заборони Державній казначейській службі України вчиняти дії, спрямовані на зупинення операцій на рахунках Державного бюро розслідувань; зупинення стягнення Державною казначейською службою України з Державного бюро розслідувань на підставі виконавчих документів, виданих Окружним адміністративним судом м. Києва від 31.05.2021 у справі № 640/10527/20 в сумі 321 148,80 грн. на користь ОСОБА_1 та від 08.06.2021 по справі № 640/10526/20 в сумі 518 322, 75 грн. на користь ОСОБА_2 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2021 заяву Державного бюро розслідувань про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено частково, заборонено Державній казначейській службі України вчиняти дії, спрямовані на зупинення операцій на рахунках Державного бюро розслідувань до розгляду справи по суті та набрання законної сили рішенням суду за позовом Державного бюро розслідувань про визнання дій Державної казначейської служби України щодо зупинення операцій на рахунках Державного бюро розслідувань та вимоги щодо вжиття заходів для встановлення асигнувань протиправними. В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовлено.

11.08.2021 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від Державної казначейській служби України надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2021 призначено розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову у судовому засіданні на 13.08.2021.

Судове засідання, призначене на 13.08.2021 не відбулося з технічних причин, про що складена відповідна довідка, подальший розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову здійснений судом у порядку письмового провадження.

Заява обґрунтована тим, що до 14.06.2021 Державної казначейської служби надійшли заяви ОСОБА_2 про виконання рішення суду, яке набрало законної сили та оригінал виконавчого листа по справі № 640/10526/20 та ОСОБА_1 про виконання рішення суду, яке набрало законної сили, з оригіналом виконавчого листа по справі № 640/10527/20. Державна казначейська служба України відповідно до норм Порядку № 845 направила до Державного бюро розслідувань листи від 30.06.2021 № 13-06-06/13100, 12.07.2021 № 13-06-06/13890, 20.07.2021 № 13-06-06/14845 щодо необхідності повідомити про коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів. Листами від 07.07.2021 № 21125-21/10-15-02-11941/21 та від 19.07.2021 № 22537-21/10- 11-12559/21 ДБР повідомило про оскарження в касаційному порядку рішень судів по справах № 640/10526/20 та № 640/10527/20, а також просило розглянути питання щодо можливості розблокування рахунків Державного бюро розслідувань, відкритих в казначейській службі. В той же час, Верховним Судом при відкритті касаційних проваджень по справам № 640/10526/20 та № 640/10527/20 не вирішувалося питання про щодо зупинення виконання вищевказаних судових рішень, а відтак, Державна казначейська служба України діяла в межах повноважень та відповідно до вимог Порядку № 845 правомірно вжила заходи щодо примусового виконання судових рішень по справах № 640/10527/20 та № 640/10526/20.

У своїх запереченнях проти клопотання про скасування заходів забезпечення позову, Державне бюро розслідувань зазначило, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. Водночас після встановлення заходів забезпечення позову не виникало нововиявлених обставин, які б свідчили про необхідність скасування таких заходів, застосованих ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2021 у справі №640/20592/21.

При цьому, належних та достатніх доказів або хоча посилань на такі докази, які б спростовували встановлені судом обставини при винесені ухвали від 23.07.2021, ДКСУ ані під час розгляду заяви про забезпечення позову, ані в клопотанні про скасування заходів забезпечення позову від 06.08.2021 не надано. Крім того, ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.07.2021 задоволено клопотання ДБР та зупинено виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 по справі № 640/10526/20 до закінчення її перегляду в касаційному порядку, що не враховано Державною казначейською службою України.

Вирішуючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.ч. 1,3 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Так, заходи забезпечення позову вжиті судом є розумними та адекватними, а також такими, що забезпечать збалансованість інтересів сторін, а також прав та інтересів позивача в цілому, а не вжиття таких заходів створить очевидну небезпеку істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, та, відповідно, ефективного захисту (поновлення) порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивачів, за захистом яких він звернувся до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

В той же час, суд, вирішуючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вважає за необхідне звернути увагу на необхідності дотримання принципів правової визначеності та передбачуваності законодавства, на важливості та необхідності застосування яких неодноразово наголошувалося у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Термін "адміністративний акт" означає, відповідно до Резолюції (77) 31 про захист особи відносно актів адміністративних органів, прийнятої Комітетом Європи від 28.09.1977 на 275-му засіданні заступників міністрів, будь-який окремий захід чи рішення, вжитий/прийняте в межах реалізації владних повноважень, який/яке, з огляду на свій характер, безпосередньо впливає на права, свободи чи інтереси осіб.

Це визначення, в якому під актами маються на увазі заходи або рішення, "вжиті/прийняті в рамках здійснення владних повноважень", охоплює не лише акти адміністративних органів влади, а також заходи, вжиті іншими особами, юридичними особами публічного та приватного права або фізичними особами, які певною мірою наділені публічно-владними повноваженнями.

У випадку, коли у провадженні суду знаходиться позов проти адміністративного акту, і цей суд ще не виніс стосовно нього свого рішення, заявник може вимагати від цього суду або від іншого компетентного судового органу вжити заходів тимчасового захисту стосовно цього адміністративного акта.

Заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правомочний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов`язку на адміністративний орган влади.

При цьому, органи державної влади зобов`язані діяти відповідно до закону і, якщо їхні рішення оскаржуються, довести в правомочному суді, що вони дотримувались відповідних норм.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

З аналізу процесуальних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.

Оцінивши письмові пояснення представників Державної казначейської служби України щодо підстав скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 23.07.2021 та заперечення Державного бюро розслідувань на клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду даної заяви, підстави для скасування вжитих заходів забезпечення адміністративного позову відсутні.

Крім того, вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та для забезпечення збалансованості інтересів сторін, які вжиті судом виключно з метою збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу, що обставини, якими обґрунтовано необхідність скасування забезпечення позову підлягають дослідженню в судовому засіданні під час розгляду справи по суті разом із наданням оцінки доводам та доказам, наданими сторонами на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову (ч.5 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України)

Також суд зазначає, що скасування заходів забезпечення адміністративного позову за своїм змістом не може бути запереченням проти ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Керуючись ст.ст. 157, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Державній казначейській службі України у скасуванні заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2021 по справі №640/20592/21 за заявою Державного бюро розслідувань.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 157 КАС України, дана ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур