Рішення № 98985815, 12.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2021 року м. Київ № 640/26336/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доНедержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів Українитретя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору,Рада адвокатів міста Києвапровизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України (адреса: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, ідентифікаційний код - 38488439) (надалі - відповідач або Національна асоціація адвокатів України), у якому позивач просить суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):

визнати протиправними дії Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» (ідентифікаційний код юридичної особи 384188439), в особі Ради адвокатів України, як адміністратора Другого рівня по веденню Єдиного реєстру адвокатів України, наслідками яких відомості про адвоката ОСОБА_1 є неактивними та недоступними (не відкритими) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України;

зобов`язати Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» (ідентифікаційний код юридичної особи 38488439), в особі Ради адвокатів України, як адміністратора Другого рівня по веденню Єдиного реєстру адвокатів України вчинити дії по веденню Єдиного реєстру адвокатів України, внаслідок яких інформація про адвоката ОСОБА_1 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія KB № 005713, видане Радою адвокатів міста Києва 11.03.2016 на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 25.02.2016 № 45, стане доступною (відкритою) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України у формі відкритих та активних відомостей».

В якості підстав позову позивач зазначає, що дії Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, щодо вилучення з загального доступу у Єдиному реєстрі адвокатів України на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (http:/erau.unba.org.ua) публічної інформації у формі активних та відкритих відомостей про адвоката ОСОБА_1 є протиправними.

Позивач вказав, що ним отримано листа відповідача від 13.10.2020 № 1569/0/2-20, у якому повідомляється про відмову відновити для відкритого доступу публічні відомості про адвоката ОСОБА_1.

Відмова обґрунтована тим, що відповідно до рішення Ради адвокатів України № 248 від 16.11.2017 було встановлено, що особа, яка до 11.06.2016 склала кваліфікаційний іспит та отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту у неповноважного (неналежного) органу в місті Києві - «КМ КДКА», однак на підставі такого свідоцтва була допущена і пройшла стажування та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю до 08.10.2016 у належного органу адвокатського самоврядування - раді адвокатів регіону, вважатиметься такою, яка пройшла стажування відповідно до статті 10 Закону та підтвердила своє право на заняття адвокатською діяльністю, за умови успішного складення кваліфікаційного іспиту в уповноваженій (належній) кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури регіону. Враховуючи, що згідно з п. 3.6. Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, дані стосовно адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатського діяльністю з порушенням чинного законодавства України до ЄРАУ не вносяться, відомості про адвоката ОСОБА_1. не можуть бути підтверджені адміністратором Другого рівня Ради адвокатів України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/26336/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

02.12.2020 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив Національної асоціації адвокатів України, у якому відповідачем, зокрема, зазначено про обставини подання позивачем заяви та документів до адміністратора Першого рівня (Ради адвокатів міста Києва) 21.03.2016, у результаті розгляду якої до бази даних ЄРАУ внесено відомості про адвоката та прикріплено скан-копії документів. Адміністратором Другого рівня в результаті перевірки було з`ясовано, що адміністратором Першого рівня не було внесено повну адресу робочого місця адвоката, яка зазначена в заяві.

Крім того, відповідач вказав, що з огляду на прикріплені до профайла скан-копії документів, які подані ОСОБА_1 в якості підтвердження адреси робочого місця, вбачається, що позивач прийняв у громадянина ОСОБА_2 в безоплатне користування приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Однак відповідно до договору № 725 купівлі-продажу нежилого приміщення при викупі від 29.11.2000, громадянинові ОСОБА_2 на праві власності належить нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_3 . Таким чином відомості щодо адреси робочого місця, зазначеної ОСОБА_1 в заяві на внесення відомостей до ЄРАУ та договорі користування приміщенням, не відповідають договору купівлі-продажу нежилого приміщення, а відтак адміністратор Другого рівня, в розумінні ст. 17 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та п.п. 2.13. 3.2. та 3.3. Порядку ведення ЄРАУ не мав правових підстав для підтвердження внесеної інформації, оскільки вона є недостовірною.

У відповіді на відзив та у поясненнях позивач зазначив, що підставою для звернення до суду стала офіційна позиція відповідача, викладена у листі відповідача до позивача від 13.10.2020 вих. № 1569/0/2-20, і ця офіційна позиція не пов`язана з неточністю адреси робочого місця позивача, разом з тим, про існування неточності у адресі робочого місця позивача у листі від 13.10.2020 вих. № 1569/0/2-20 не зазначено, про цю обставину позивач не знав і не міг знати, ця обставина позивачем не оскаржувалась, нею не обґрунтовуються позовні вимоги і вона не є підставою позову.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказав, що письмова відповідь № 1569/0/2-20 від 13.10.2020 було надано з дотриманням вимог Закону України «Про звернення громадян» та носить в першу чергу інформаційний характер, а наявність письмової відповіді та викладеної в ній інформації не обмежує відповідача у проведенні всебічного дослідження обставин справи викладених у позовній заяві та наданні повного та обґрунтованого відзиву на позовні вимоги. Відповідач переконаний, що його дії є правомірними, оскільки зумовлені конкретними вимогами актів НААУ та є беззаперечно законними, а відтак підстави для задоволенні позову відсутні.

Позивачем надано пояснення, у яких зазначено, що ані відзив, ані заперечення не містять жодних спростувань обставин, якими обґрунтовано позов, що вказує на відсутність у відповідача законних підстав для продовження протиправних дій.

01.02.2021 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли заяви позивача від 01.02.2021 про зміну предмета позову у адміністративній справі та про залучення співвідповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2021 судом постановлено:

заяву ОСОБА_1 від 01.02.2021 про зміну предмета позову у частині вимог до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» адміністративній справі прийняти до розгляду;

у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 01.02.2021 про залучення співвідповідача - відмовити;

залучити Раду адвокатів міста Києва (адреса: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, ідентифікаційний код 38517528, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1) до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

18.06.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_2 з підтвердженням направлення Раді адвокатів міста Києва копії позовної заяви.

До суду надійшли пояснення Ради адвокатів міста Києва, у яких вказано на відсутність підстав для задоволення позову, оскільки в графі «Адреса робочого місця, номери засобів зв`язку» профайлу адвоката ОСОБА_1. зазначена неповна інформація робочого місця, а відтак дії адміністратора по веденню ЄРАУ Другого рівня, внаслідок яких відомості про адвоката стали для користувачів на офіційному сайті неактивними та недоступними є правомірними.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 склав кваліфікаційний іспит на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.04.2015 № 20-2.23-18, що підтверджується свідоцтвом від 07.05.2015 серія НОМЕР_2 .

Після проходження відповідно до вимог ст. 10 Закону про адвокатуру № 5076-VI стажування позивач захистився на засіданні Ради адвокатів міста Києва 25.02.2016 та був допущений до складання Присяги адвоката України, про що свідчить рішення Ради адвокатів міста Києві від 25.02.2016 № 45.

Присягу адвоката України позивачем складено 17.03.2016.

17.03.2016 видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 005713 (за підписом ОСОБА_4).

Дізнавшись про відсутність відомостей про позивача як про адвоката у Єдиному реєстрі адвокатів України, ОСОБА_1 звернувся з заявою від 28.09.2020 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України та до Ради адвокатів України.

У відповідь ОСОБА_1 отримав лист від 13.10.2020 вих. № 1569/0/2-20, яким відмовлено у відновленні відомостей у Єдиному реєстрі адвокатів України у зв`язку з таким.

При перевірці документів, прикріплених в базу даних ЄРАУ 16.08.2016 стосовно ОСОБА_1 , як адвоката, для подальшого підтвердження, адміністратором Першого рівня бази даних ЄРАУ Ради адвокатів міста Києва відповідачем виявлено копію свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту серія НОМЕР_4 від 07.07.2015 за підписом ОСОБА_3 як Голови Київської міської КДКА.

Відповідач у листі вказав, що рішенням Ради адвокатів України від 23.04.2016 № 101 було створено спеціальну тимчасову комісію з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування.

Рішенням Ради адвокатів України від 11.06.2016 № 153 було затверджено Висновок спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування, зокрема;

- було визнано відсутність у місті Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також те, що її функції в незаконний спосіб перебрала Київська міська Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, яка з 2008 року діє як створена фізичними особами громадська організація;

- було визнано, що адвокат ОСОБА_3 та інші адвокати, обрані 12.10.2012 Установчою конференцією адвокатів міста Києва відповідно головою та членами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, у порушення приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та його Перехідних положень, продовжили діяльність у Київській міській Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури утвореній на підставі вже не чинного з 05.07.2012 Закону України «Про адвокатуру» та Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, що втратило чинність на підставі Указу Президента України № 620/2012 від 31.10.2012.

Таким чином, Київська міська Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури неправомірно організовувала та проводила кваліфікаційні іспити, приймала рішення щодо видачі свідоцтв про складення кваліфікаційних іспитів, приймала і зараховувала плату за складення кваліфікаційних іспитів, вирішувала інші питання, віднесені до виключно повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Також, згідно з рішенням Ради адвокатів України № 248 від 16.11.2017, особа, яка до 11.06.2016 склала кваліфікаційний іспит та отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту у неуповноваженого (неналежного) органу в місті Києві - «КМ КДКА», однак на підставі такого свідоцтва була допущена і пройшла стажування та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю до 08 жовтня 2016 року у належного органу адвокатського самоврядування - раді адвокатів регіону, вважатиметься такою, яка пройшла стажування відповідно до статті 10 Закону та підтвердила своє право на заняття адвокатською діяльністю, за умови успішного складення кваліфікаційного іспиту в уповноваженій (належній) кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури регіону.

Отже, відповідач у листі вказав, що відомості стосовно ОСОБА_1 як адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України станом на 13.10.2020 року не можуть бути підтверджені адміністратором Другого рівня - Радою адвокатів України за наведених підстав.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у внесенні змін у Єдиному реєстрі адвокатів України, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України (всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до ст. 9 Закону № 5076-VI, кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.

Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.

Кваліфікаційні іспити проводяться не рідше одного разу на три місяці.

Особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.

Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту дійсне протягом трьох років з дня складення іспиту.

Зразок свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту затверджується Радою адвокатів України.

Згідно з ст. 10 Закону № 5076-VI, стажування полягає в перевірці готовності особи, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати адвокатську діяльність. Стажування здійснюється протягом шести місяців під керівництвом адвоката за направленням ради адвокатів регіону.

Результати стажування оцінюються радою адвокатів регіону протягом тридцяти днів з дня отримання звіту.

За оцінкою результатів стажування рада адвокатів регіону приймає рішення про:

1) видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

2) продовження стажування на строк від одного до трьох місяців.

Статтею 11 Закону № 5076-VI передбачено, що особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту:

«Я, (ім`я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі».

Згідно з ст. 12 Закону № 5076-VI, особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.

Зразки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України затверджуються Радою адвокатів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 5076-VI до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості:

1) прізвище, ім`я та по батькові адвоката;

2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);

3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку;

4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв`язку;

5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

6) інші відомості, передбачені цим Законом.

Відповідно до припису ст. 45 Закону № 5076-VI, національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

Національна асоціація адвокатів України, зокрема, забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України.

Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом. Згідно з ч. 1 ст. 46 Закону № 5076-VI організаційними формами адвокатського самоврядування, зокрема є рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України.

Згідно з ч. 1, п. 4, 13 ч. 4 ст. 55 Закону № 5076-VI в період між з`їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України.

Повноваження і порядок роботи Ради адвокатів України визначаються цим Законом та положенням про Раду адвокатів України, що затверджується з`їздом адвокатів України.

Рада адвокатів України підконтрольна і підзвітна з`їзду адвокатів України.

Рада адвокатів України здійснює контроль за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів з нього; забезпечує ведення офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України.

В силу статті 17 Закону № 5076-VI, Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

Так, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

У свою чергу, розпорядниками інформації є суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами (п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI).

Отже, суд вважає, що Національна асоціація адвокатів України зобов`язана відображати усю інформацію, яка міститься в Єдиному реєстрі адвокатів України, а адвокати мають гарантоване державою право на знаходження (розміщення) відомостей про них у Єдиному реєстрі адвокатів України.

Варто наголосити на тому, що блокування (не відображення, не внесення) публічних відомостей про адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України, за відсутності встановлених законодавством на те підстав, є порушенням вимог ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Закону України «Про доступ до публічної інформації».

У п. 9 ч. 4 ст. 48 Закону № 5076-VI передбачено, що Рада адвокатів регіону, окрім іншого, забезпечує в установленому порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до п. 1 Положення про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим з`їздом адвокатів України 17.11.2012, Рада адвокатів України діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України, є національним органом адвокатського самоврядування, на який державою покладено виконання у період між з`їздами адвокатів України публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання правової допомоги на професійній основі адвокатури України.

Згідно з п.п. 1.1.-1.4. Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 26 (далі - Порядок № 26) Єдиний реєстр адвокатів України - це електронна база даних, яка містить відомості про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» набули право на зайняття адвокатською діяльністю, та про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.

Рада адвокатів України забезпечує ведення ЄРАУ, координує діяльність, здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення рад адвокатів регіонів щодо внесення ними відомостей до ЄРАУ та надання витягів з нього згідно цього Порядку.

Внесення відомостей до ЄРАУ здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України за правилами цього Порядку.

Рада адвокатів України забезпечує технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення ЄРАУ, надання реєстраторам доступу до нього, збереження і захист даних, що містить ЄРАУ, надає роз`яснення, проводить навчання щодо наповнення та користування ЄРАУ, а також виконує інші функції, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», цим Порядком.

Пунктом 2.1. Порядку № 26 визначено, що відомості до ЄРАУ вносяться за дворівневим принципом. Перший рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується радами адвокатів регіонів, Другий рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується Радою адвокатів України.

За приписами п.п. 2.8, 2.9 Порядку № 26 відомості, що підлягають внесенню до ЄРАУ, включаються до нього адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішеннями Ради адвокатів України.

Інформація, внесена до ЄРАУ у відповідності до правил системи бази даних ЄРАУ адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону, є відомостями (інформацією) Першого рівня і є не доступними (не відкритими) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Пунктом 2.13. Порядку № 26 обумовлено, що адміністратори бази даних ЄРАУ Секретаріату Ради адвокатів України перевіряють правильність, повноту та точність інформації (відомостей) внесеної на Першому рівні, а також скан-копії документів, які є підставою для внесення таких відомостей у відповідності до цього Порядку, слідуючи вказівкам системи бази даних, корегують її у випадку необхідності та затверджують її.

Відповідно до п. 2.15. Порядку № 26 у момент затвердження адміністратором ЄРАУ Другого рівня відомостей, отриманих від адміністратора ЄРАУ Першого рівня, вони набувають статусу відомостей (інформації) Другого рівня і стають активними та відкритими на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України для загального доступу, за винятком випадків, передбачених цим Порядком.

Згідно з п. 3.6 Порядку № 26 дані стосовно адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю з порушенням чинного законодавства України, до Єдиного реєстру адвокатів України не вносяться.

Не вносяться до ЄРАУ також відомості, які оформлені та подані з порушенням вимог закону та актів НААУ.

У разі виявлення фактів включення до ЄРАУ таких відомостей, інформація про них скеровується Головою НААУ чи його заступниками до ВКДКА для прийняття відповідного рішення.

У випадку виявлення таких відомостей, вони підлягають негайному вилученню з ЄРАУ адміністратором Першого рівня відповідно до процедури, передбаченої цим Порядком, або адміністратором Другого рівня з обов`язковим повідомлення про таке видалення адміністратора першого рівня.

При цьому, відповідно до п. 3.7 Порядку № 26, якщо до Єдиного реєстру адвокатів України були внесені відомості про адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або свідоцтва про складання кваліфікаційних іспитів після 19 листопада 2012 року у відповідних радах адвокатів регіону або кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, положення про яких не затверджувались та належна їх державна реєстрація не здійснювалась, інформація може скеровуватися до ВКДКА для прийняття відповідного рішення.

У разі виявлення фактів неправомірного включення до ЄРАУ таких відомостей, інформація про них може скеровуватись Головою НААУ чи його заступниками до ВКДКА для прийняття відповідного рішення.

З наявного у матеріалах справи листа Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України від 13.10.2020 вих. № 1569/0/2-20 вбачається, що відмова відповідача щодо відновлення відомостей щодо ОСОБА_1 у Єдиному реєстрі адвокатів України пов`язана з питанням проходження позивачем кваліфікаційного іспиту та отримання свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту у неуповноваженого (неналежного), на думку відповідача, органу в місті Києві - «КМ КДКА».

Суд зазначає, що згідно п. 1 рішення Ради адвокатів України № 156 від 11.06.2016 «Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» заборонено Раді адвокатів міста Києва, як адміністратору Першого рівня, вносити до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом - Київською міською КДКА з 12.10.2012. Дане рішення обґрунтоване тим, що Київська міська КДКА є нелегітимним, законодавчо не уповноваженим на видачу свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю органом.

Поряд із цим, витягом серії АА № 012135 від 21.03.2016 підтверджується обставини внесення та підтвердження Радою адвокатів міста Києва інформації у Єдиному реєстрі адвокатів України щодо ОСОБА_1 як адвоката.

Аналізуючи обґрунтованість твердження відповідача щодо отримання позивачем свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю з порушенням чинного законодавства України як підстави для відмови у внесенні відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України, суд відмічає, що для набуття статусу адвоката та зайняття адвокатською діяльністю до прийняття рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 № 156, а саме склав кваліфікаційні іспити для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, що підтверджується свідоцтвом від 07.05.2015 серії КВ № 000352, пройшов стажування і 25.02.2016 захистився на засіданні Ради адвокатів м. Києва, у зв`язку із чим, Радою адвокатів м. Києва прийнято рішення від 25.02.2016 № 45 про видачу позивачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Крім того 17.03.2016 позивач отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а отже мав законні сподівання на публічне відображення відомостей про нього як адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України.

На час складання позивачем іспиту Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури була зареєстрована як юридична особа і не була визнана нелегітимним та не уповноваженим органом на видачу свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами. На момент отримання позивачем свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту підстави вважати цей документ недійсним, а КДКА нелегітимною були відсутні.

Таким чином, суд враховує, що позивачем були вчинені всі залежні від нього дії щодо отримання статусу адвоката, у тому числі складено кваліфікаційний іспит та отримано відповідне свідоцтво. Станом на час складення позивачем іспиту будь-яких заборон чи вмотивованих рішень компетентних органів, які б свідчили про нелегітимність КДКА м. Києва не існувало та до позивача у встановленому порядку доведено не було.

Крім того, у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не встановлено випадків, в яких відповідач звільняється від обов`язку оприлюднення інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України.

Таким чином, ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для позбавлення позивача права на заняття адвокатською діяльністю шляхом не відображення (виключення) про нього відомостей з ЄРАУ.

За висновком суду, відповідачем не вказано правових підстав для відмови позивачу у публічному відображенні відомостей про нього як адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України та підстав для його припинення, що вказує на невідповідність дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та їх протиправність.

У відповідності до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Професія є складовою права на приватне життя, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема рішення ЄСПЛ від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11).

Питання щодо допуску до професії адвоката неодноразово були предметом розгляду ЄСПЛ. Так, зокрема у пунктах 33-35 рішення ЄСПЛ від 28.05.2009 у справі «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, суд, визнаючи порушення вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті права на професію адвоката вказав, що в цьому випадку проблема полягає у тому факті, що Колегія адвокатів держави-відповідача спочатку надала дозвіл заявниці пройти передбачене законом стажування, проте в решті-решт не дозволила їй брати участь у відповідних екзаменаційних процедурах для отримання свідоцтва адвоката. ЄСПЛ зазначає, що така відмова Колегії адвокатів була здійснена на останній стадії процесу, пов`язаного з зарахуванням заявниці в реєстр адвокатів Колегією адвокатів на стадії, коли вперше виникло питання про громадянство заявниці в контексті перешкоди для участі у екзаменах, організованих колегією. Тому такий крок Колегії адвокатів неочікувано поставив під сумнів професійну ситуацію заявниці після того, як сама ж Колегія адвокатів надала дозвіл на те, що заявниця вісімнадцять місяців свого професійного життя присвятила виконанню умов про передбачене Колегією адвокатів стажування. З урахуванням природи та підстав такого стажування, так як вони встановлені в законодавстві держави-відповідача, заявниця не змогла б пройти стажування, якби Колегія адвокатів відповіла б відмовою на її заяву про стажування (п. 33 рішення у справі «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05).

З огляду на наведене, у п. 35 рішення у справі «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05 ЄСПЛ вказав, що в діях компетентних органів держави-відповідача не було достатньої послідовності та поваги до особи та професійного життя заявниці і що держава-відповідач за таких умов порушила право заявниці на повагу до її приватного життя за змістом статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи прецедентну практику ЄСПЛ у справі «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, колегія суддів Верховного Суду зазначає про те, що у спірних правовідносинах дії відповідача мають вплив на приватне життя позивача в аспекті доступу до професії.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічну правову позицію щодо доступу до професії адвоката викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.06.2020 у справі № 826/10717/18, від 25.02.2021 у справі № 826/16008/18.

Отже, дії Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» (ідентифікаційний код юридичної особи 384188439), в особі Ради адвокатів України, як адміністратора Другого рівня по веденню Єдиного реєстру адвокатів України, внаслідок яких відомості про адвоката ОСОБА_1 є неактивними та недоступними (не відкритими) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України є протиправними, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

За приписом ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на встановлення протиправності дій відповідача, суд, з метою ефективного захисту прав позивача, прийшов до висновку про необхідність зобов`язати Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України», в особі Ради адвокатів України, як адміністратора Другого рівня по веденню Єдиного реєстру адвокатів України з урахуванням висновків суду вчинити дії по веденню Єдиного реєстру адвокатів України, внаслідок яких інформація про адвоката ОСОБА_1 стане доступною (відкритою) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України у формі відкритих та активних відомостей».

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із квитанції про сплату № 0.0.1881450535.1 від 23.10.2020, позивачем за подачу позову до Окружного адміністративного суду м. Києва було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Суд прийшов до висновку про відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суми сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 250, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» (ідентифікаційний код юридичної особи 384188439), в особі Ради адвокатів України, як адміністратора Другого рівня по веденню Єдиного реєстру адвокатів України, наслідками яких відомості про адвоката ОСОБА_1 є неактивними та недоступними (не відкритими) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

3. Зобов`язати Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» (ідентифікаційний код юридичної особи 38488439), в особі Ради адвокатів України, як адміністратора Другого рівня по веденню Єдиного реєстру адвокатів України з урахуванням висновків суду вчинити дії по веденню Єдиного реєстру адвокатів України, внаслідок яких інформація про адвоката ОСОБА_1 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія KB № 005713, видане Радою адвокатів міста Києва 1103.2016 на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 25.02.2016 45, РНОКПП ( НОМЕР_3 ) стане доступною (відкритою) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України у формі відкритих та активних відомостей».

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України (адреса: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, ідентифікаційний код - 38488439).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко