Рішення № 98985703, 12.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2021 року м. Київ № 826/13223/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ЛОГІСТІК КОМПАНІ» (нова назва товариства)до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування рішення про опис майна,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ЛОГІСТІК КОМПАНІ» (нова назва; попередня назва - «Знаки УА»; адреса на час розгляду справи згідно ЄДР - 65003, м. Одеса, вул. Церковна, 19; код ЄДР: 37332960; адреса на час звернення до суду: 04209, м. Київ, вул. Озерна, 1) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 31.07.2018 № 138047-17.

Позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовну заяву представник позивача зазначив, що 10.08.2018 ТОВ «Знаки УА» отримало поштою від Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві рішення про опис майна у податкову заставу № 138047-17 від 31.07.2018.

Пояснює, що рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, про опис майна у податкову заставу № 138047-17 від 31.07.2018. уповноважена особа установи відповідача в порядку ст. 89 Податкового кодексу України, вирішила здійснити опис майна, що перебуває у власності платника податків - позивача, в межах суми боргу.

Разом з тим, у позовній заяві позивач наголошує, що він не погоджується з спірним рішенням про опис майна у податкову заставу, з огляду на наступне.

Пояснює, що підставою для винесення рішенням про опис майна у податкову заставу № 138047-17 від 31.07.2018 стала податкова вимога № 138047-17 від 31.07.2018, відповідно до якої станом на 30.07.2018 сума податкового боргу позивача складає 524031 грн. 60 коп.. у тому числі штрафні санкції 38050 грн. 63 коп. та пеня 485980 грн. 97 коп.

Разом з цим, листом № 37077/10/26-15-14-07-02-10 від 30.07.2018 відповідач повідомив, що за результатом перевірки позивача було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2017 з податку на додану вартість на загальну суму 927155.00 грн.

Однак позивач наголошує, що станом на 22.01.2018 позивачем було повністю сплачено суму грошових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням від 19.08.2018.

Зазначає, що сплата грошових донарахувань відбувалась частинами наступним чином: 04.09.2017 сплачено 154 525,00 грн.; 11.10.2017 сплачено 54 525,00 грн.; 13.10.2017 сплачено 100 000,00 грн.; 17.11.2017 сплачено 54 525,00 грн.; 22.11.2017 сплачено 50 000,00 гри.; 01.12.2017 сплачено 50 000,00 грн.; 28.12.2017 сплачено 154 525,00 грн.; 04.01.2018 сплачено 100 000,00 грн.; 22.01.2018 сплачено 209 055,00 грн.

Разом з тим, позивач додає, що 05.07.2018 через електронний кабінет платника податку Товариство дізналося про розмір податкового боргу який обліковується за 'ГОВ «Знаки УА» у розмірі, що перевищує 485000,00 грн. На письмовий запит позивача від 18.07.2018 про надання розгорнутого розрахунку заборгованості відповідач листом № 37077/10/26-15-14-07-02-10 від 30.07.2018 повідомив, що нарахування непі відбулося в автоматичному режимі.

В той же час, позивач наголошує, що оскільки Товариством було сплачено в повному обсязі суму донарахувань з податку на додану вартість у розмірі 741724.00 грн.. а також нарахований штраф у розмірі 185431.00 грн., вимоги рішення про опис майна та передачу його в податкову заставу є незаконною.

При цьому, позивач також вважає суму податкового боргу у розмірі 524 031,60 грн. необґрунтованою, нічим не підтвердженою та такою, що нарахована помилково.

Відтак просить суд скасувати спірне рішення.

Позиція відповідача.

Відповідач надав суду відзив на позову заяву, в якому просив відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки станом на 31.07.2018 відповідно до даних інформаційно-телекомунікаційних систем органів ДФС за ТОВ Знаки «УА» обліковувався податковий борг з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 524 031,60 грн.

Пояснює, що детальний розрахунок боргу становить на 21.07.2018:

06.07.2018 нараховано пеня (п.п. 129.1.2 ст129 ПКУ) ППР (форма «Р») № 2202615147 з 19.08.2017 на рішення суду про підтвердження донарахованої суми № 1 від 26.06.2018;

06.07.2018 донараховано штрафні санкції згідно з п. 120 1 1, 120 1.2 ст. 120 1 ПКУ за актом поточного року ППР (форма «Н») № 027560 від 10.05.2018, всього 524 031,60 грн.

Відтак, відповідно до даних інформаційно-телекомунікаційних систем органів ДФС було сформовано та направлено податкову вимогу від 31.07.2018 № 138047-17.

При цьому, додатково повідомляє, що станом на 30.09.2018 відповідно до даних інформаційно-телекомунікаційних систем ТОВ «Знаки УА» має податковий борг з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів у сумі 448 024,60 грн.

Відтак податковий орган наголошує на безпідставності позовних вимог.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А. від 27.08.2018 вказану справу прийнято до провадження. Вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Під час розгляду справи за даними з ЄДР встановлено, що позивачем змінено власну назву та адресу місцезнаходження, що і враховується судом під час розгляду справи.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

31.07.2018 ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення № 138047-17 про опис майна у податкову заставу.

Разом з тим, позивач не погоджуючись з вказаним рішення звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Згідно з п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 ПК України).

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.п. 89.3, 89.4 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Згідно з п.п. 89.6, 89.8 ст. 89 ПК України якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до ст. 90 ПК України пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

Водночас, умови припинення податкової застави визначені ст. 93 ПК України.

Відповідно до п.п. 93.1-93.3 ст. 93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;

- визнання податкового боргу безнадійним;

- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

Порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, Порядок застосування податкової застави контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України 16.06.2017 № 586 (далі - Порядок № 586).

Згідно з п. 8 розділу І Порядку № 586 день виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 586 опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

Пунктом 1 розділу VI Порядку № 586 визначено, що у випадках, визначених п. 93.1 ст. 93 глави 9 розділу II Кодексу майно платника податків звільняється з-під податкової застави, про що такому платнику надсилається повідомлення (додаток 7).

Звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів здійснюються у порядку, передбаченому п. 93.2 ст. 93 глави 9 розділу II Кодексу (пункт 2 розділу VI Порядку № 586).

Відповідно до п.п. 3, 4 розділу VI Порядку № 586 у випадках, передбачених пунктом 100.11 статті 100 глави 9 розділу II Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави за умови отримання контролюючим органом підтвердження надходження коштів до бюджету в рахунок погашення розстрочених (відстрочених) сум та плати за користування таким розстроченням (відстроченням) в повному обсязі.

У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 глави 9 розділу II Кодексу таке майно звільняється з-під податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Так, з матеріалів справи вбачається, зокрема, відомостей з даних інформаційно-телекомунікаційної системи, що станом на 06.07.2018 за ТОВ «Знаки УА» обліковується податковий борг у розмірі 485 980,97 грн., про що податковим органом 31.07.2018 було сформовано податкову вимогу № 138047-17 на загальну суму 524031,60 грн., з яких: 38050,53 грн. штрафні (фінансові) санкції та 485 980,97 грн. пеня.

При цьому, відповідно до листа ТОВ «Знаки УА» від 18.07.2018 № 201-07/18, адресованого ГУ ДФС у м. Києві, зазначено, що 05.07.2018 співробітниками Товариства за допомогою електронного кабінету платника податків було виявлено розмір заборгованості останнього перед бюджетом в сумі яка перевищує 485000,00 грн., з огляду на що просить в найкоротші строки надати на адресу Товариства розгорнутий розрахунок вказаної заборгованості станом на день звернення

У відповідь на вказаний лист позивача ГУ ДФС у м. Києві повідомило, що на підставі ухвали Шевченківського районного суду м Києва віл 29.06.2017 у справі №761/22354 17, наказу ГУ ДФС у м. Києві від 20.07.2017 № 6818, направлення на перевірку від 25.07.2017 № 719 26-15-14-07-02 та відповідно до п/п 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Знаки УА» з питань дотримання вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) по взаємовідносинам з ТОВ «Маркет Торг», ТОВ «Альфацентавр Альянс», ТОВ «Оптовик Про» період з 01.01.2015 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 07.08.2017 № 123/26-15-14-07-02-10/37332960, яким встановлено порушення вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді що перевірявся па загальну суму 741 724,00 грн., в т.ч. за липень 2015 року в сумі 182 932,00 гри., за серпень 2015 року в сумі 167 503,00 грн., за листопад 2015 року в сумі 168 113,00 грн., за грудень 2015 року в сумі 154 918,00 гри., за січень 2016 року в сумі 17 987 грн., за лютий 2016 року в сумі 11 498,00 грн., за квітень 2016 року в сумі 21 149,00 грн., за травень 2016 року в сумі 7 759,00 грн., за серпень 2016 року в сумі 373 гри., за вересень 2016 року в сумі 9 192 грн.

На підставі акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення від 19.08.2017 № 2202615147 з ПДВ на загальну суму 927 455,00 грн.

При цьому, ГУ ДФС у м. Києві вказаним додатково повідомило товариство про те, що в базі даних обліковується нарахування пені відповідно до п/п 129.1.2 ст. 129 ПК України.

В той же час, матеріали справи не містять жодних, у розумінні ст. 73 КАС України, доказів оскарження ТОВ «Знаки УА» податкової вимоги від 31.07.2018 № 138047-17 на суму 524031,60 грн. та, відповідно її скасування, що свідчить про чинність такої вимоги.

Більш того, матеріали справи також не містять жодних доказів щодо оскарження ТОВ «Знаки УА» дій податкового органу щодо нарахування товариству пені за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 19.08.2017 № 2202615147 з ПДВ на загальну суму 927 455,00 грн.

Також, позивачем не надано суду жодних доказів (документів), що засвідчують закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 ст. 93 ПК України, що свідчить про наявність у ТОВ «Знаки УА» податкового боргу.

При цьому, суд зауважує, що виходячи з положень ч. 2 ст. 9 КАС України суд не вправі надавати оцінку правомірності прийняттю податковим органом податкової вимоги від 31.07.2018 № 138047-17 на суму боргу у розмірі 524031,60 грн., а також надавати оцінку діям податкового органу щодо нарахуванню пені за несвоєчасну сплату позивачем грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 19.08.2017 № 2202615147, оскільки предметом даного позову є саме правомірність прийняття відповідачем рішення про опис майна у податкову заставу № 138047-17 від 31.07.2018, прийняття якого є обов`язковим у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом.

Таким чином, підсумовуючи викладені обставини у сукупності, в контексті викладених норм права та зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів оскарження Товариством та скасування податкової вимоги від 31.07.2018 № 138047-17 на суму боргу у розмірі 524031,60 грн. та, відповідно не сплату ТОВ «Знаки УА» вказаної суми боргу за такою вимогою, суд приходить до висновку про правомірність прийняття відповідачем рішення про опис майна у податкову заставу № 138047-17 від 31.07.2018.

Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги та, враховуючи положення ч. 2 ст. 77 КАС України, судом не встановлено порушень прав чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин з боку відповідача.

Доводи позивача, що викладені у позовній заяві, як підстава для задоволення позовних вимог, спростовуються висновками суду, викладеними у даному рішенні.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ЛОГІСТІК КОМПАНІ» (нова назва; попередня назва - «Знаки УА»; адреса згідно ЄДР на час розгляду справи - 65003, м. Одеса, вул. Церковна, 19; код ЄДР: 37332960) - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін