Рішення № 98985650, 12.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2021 року м. Київ № 640/28423/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу

ОСОБА_1

до 1. Міністерства юстиції України,

2. Державного підприємства «Національні інформаційні системи»,

третя особа без

самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю «Грос компані»,

на предмет спору

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - позивач, Приватний нотаріус ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1, Мінюст), Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (далі - відповідач 2, ДП «Національні інформаційні системи») з вимогами про:

- визнання протиправним та скасування наказу відповідача 1 від 27 жовтня 2020 року №3744/5 про задоволення скарги ТОВ «Грос компані» від 12 жовтня 2020 року з доповненнями до неї від 20 жовтня 2020 року, виданого на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг та рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції від 22 жовтня 2020 року;

- зобов`язання відповідача 2 розблокувати доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також позивач просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат (судового збору).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржуваний наказ є протиправним, його видано на підставі результатів розгляду скарги, що відбувся з порушенням визначеної законодавством процедури, за умов наявності судового провадження за позовом ТОВ «ФК Ассісто» до ПН КМНО ОСОБА_1, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» про визнання протиправними та скасування рішень, що свідчить про триваючий цивільно-правовий спір про право між певними сторонами, який вирішується в судовому порядку, та унеможливлює розгляд Колегією скарги ТОВ «Грос компані».

Окрім цього позивач вважає, що під час розгляду скарги Колегія проявила упередженість, не була розсудливою, порушила принцип пропорційності, а оскаржуваний наказ прийнятий без урахування права особи на участь в процесі його прийняття.

Стверджуючи, що розглядаючи скаргу Колегією не перевірялося дотримання державним реєстратором процедури проведення реєстраційних дій, а фактично вирішувався спір про право, позивач вважає, що відповідач 1 вийшов за межі своїх повноважень.

Дії та рішення суб`єктів владних повноважень порушують на думку позивача його права та законні інтереси, перешкоджають здійсненню професійної діяльності як нотаріуса.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні заяви Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд провадити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, задоволено заяву ТОВ «Грос компані» та залучено його до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору, запропоновано відповідачам подати відзив на позовну заяву та усі наявні докази.

Від представника Міністерства юстиції України (головного спеціаліста відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костюка М.Д.) 21 січня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позовних вимог. Відповідач 1 зазначає, що майно, щодо якого оскаржуваним наказом скасовано реєстраційні дії, належить ТОВ «Грос компані», тому пункт 2 наказу стосується прав ТОВ «Грос компані», а не приватного нотаріуса ОСОБА_1 .

Стосовно пункту 3 оскаржуваного наказу зазначено, що позивача не позбавлено права вчиняти нотаріальні дії, обмеження стосуються лише користування Державним реєстром речових прав на нерухоме майно як державним реєстратором.

Також відповідач 1 стверджує, що посилання позивача на наявність триваючих судових проваджень стосовно права на нерухоме майно є необґрунтованими, оскільки існуючі судові провадження у справах №910/15365/20 та №910/8680/20 не є перешкодою для розгляду поданої ТОВ «Грос компані» скарги, зазначені спори відбуваються не навколо нерухомого майна, а вимоги за ними не стосуються об`єктів нерухомості.

Щодо порушень порядку та процедури розгляду скарги ТОВ «Грос компані», відповідач 1 зазначає, що матеріалами справи підтверджуються обставини належного повідомлення позивача про розгляд скарги, а також відсутні прояви упередженості щодо позивача, так як розгляд скарги в одному засіданні не свідчить про недобросовісність, нерозсудливість та упередженість Колегії.

По суті розгляду скарги ТОВ «Грос компані» відповідачем 1 зазначено, що оскаржувані скаржником рішення державного реєстратора від 05.10.2020 року №54422884, №54422982, прийняті ОСОБА_1 з порушенням вимог законодавства, тому підлягали скасуванню, а рішення №54423897 підлягало скасуванню як похідне від попередніх рішень. Зважаючи на порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав, допущених приватним нотаріусом ОСОБА_1, тимчасово блоковано йому доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці.

Від відповідача 2 - ДП «Національні інформаційні системи» також надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що у процесі виконання своїх функцій з надання, блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав підприємство виконує суто технічну процедуру, яка полягає в адмініструванні відповідного реєстру, та жодним чином не впливає та не керує поведінкою позивача.

Від третьої особи - ТОВ «Грос компані» надійшли письмові від 23 грудня 2020 року, з яких вбачається, що третя особа заперечує проти доводів позовної заяви, зазначає, що прав та інтересів позивача стосується лише пункт 3 оскаржуваного наказу від 27.10.2020 року, а решта пунктів не створюють для нього жодних правових наслідків. Також третьою особою наводяться аргументи стосовно відсутності процедурних порушень з боку відповідача 1 під час розгляду скарги товариства.

Ухвалою суду від 25.01.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ДП «Національні інформаційні системи України» про закриття провадження у справі №640/28423/20 в частині позовних вимог та відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі №640/28423/20.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, врахувавши належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, 13 та 21 жовтня 2020 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга ТОВ «Грос компані» та доповнення до неї, з яких вбачалося, що ТОВ «Грос компані» є власником будинку, на який звернуто стягнення на підставі іпотечного договору, за яким іпотека припинена у встановленому законом порядку ще 20.07.2015 року. Іпотекодавцем за іпотечним договором був попередній власник об`єкту нерухомого майна. На підставі оскаржуваних рішень приватним нотаріусом ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію іпотеки та заборони відчуження на будинок, де іпотекодержателем зазначено ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», а іпотекодавцем - ТОВ «»Кристалл-Інвест». Проте, на момент розгляду заяви про державну реєстрацію обтяжень право власності на будинок вже було зареєстровано за скаржником, який є відмінним від іпотекодавця, що підтверджується відомостями з Державного реєстру прав на нерухоме майно. При цьому, ОСОБА_1 належно не перевірено відсутність суиперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, внаслідок чого проведено державну реєстрацію переходу права власності на будинок від ТОВ «Грос компані» до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».

За результатами розгляду скарги ТОВ «Грос компані» Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено висновок від 22 жовтня 2020 року, на підставі якого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 2020 року №3744/5, зокрема, скасовано рішення від 05.10.2020 року №№54422884, 54422982, 54423897, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, від 08.10.2020 №№54487070, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, від 12.10.2020 №54544076, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, від 21.10.2020 №54699776, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3; тимчасово заблоковано доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці.

Не погоджуючись з наказом Мінюсту від 27 жовтня 2020 року №3744/5, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Розглядаючи позовні вимоги, суд виходить з того, що частинами першою та другою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Згідно з частиною третьою зазначеної статті, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Відповідно до частини четвертої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Пунктом 5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015, встановлено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні.

Відповідно до пунктів 9, 10, 11,12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015, під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.

За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

У разі повідомлення особами, що беруть участь у розгляді скарги у сфері державної реєстрації колегіально, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового рішення.

З наведеного вбачається, що неналежне повідомлення заінтересованої особи про розгляд скарги Колегією є підставою для скасування її рішень.

Як стверджує позивач, скаргу ТОВ «Грос компані» призначено до розгляду за п`ять робочих днів з моменту надходження, у зв`язку з чим неможливо було належно дослідити матеріали, отримати пояснення від усіх заінтересованих осіб.

Разом з тим, відповідно до абз. 1,2 пункту 12 Порядку 1128 копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мінюстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.

За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на небільше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються Колегією до розгляду.

Таким чином, відповідно до зазначених положень Порядку №1128 надання пояснень всіма заінтересованими особами можливе лише у день розгляду скарги, тому подання таких пояснень всіма заінтересованими особами до призначення скарги до розгляду Колегією не передбачено чинною процедурою, тому твердження позивача в цій частині є необґрунтованими.

Також у позові позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято за його відсутності, у зв`язку з чим неможливо було заявити відвід Колегії, окрім того рішення прийнято без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, розгляд був не своєчасним, не у розумний строк, оскільки не передбачалося часу для належної підготовки для участі позивача у розгляді скарги.

Оцінюючи такі аргументи позивач, суд зазначає, що відповідно до вищенаведених пунктів 10,11 Порядку №1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мінюст запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, проте відсутність зазначених осіб, за умов належного повідомлення про розгляд скарги, не перешкоджає колегіальному розглядові скарги.

Мінюст своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації повідомляє особам, визначеним у пункті 11 Порядку №1128, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мінюсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повідомлений належним чином про розгляд скарги ТОВ «Грос компані» листом Мінюсту від 19.10.2020 №277/33.2.1/-20 та телефонограмою 19.10.2020 о 16 год. 20 хв.

Також, на офіційному веб-сайті Мінюсту за посиланням https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-kolegii-22-jovtnya-2020-roku, у визначені законодавством строки розміщено оголошення, з якого вбачається, що 22 жовтня 2020 року за адресою: м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 15 в Офісі протидії рейдерству відбудеться засідання Колегії Мінюсту з розгляду скарг на рішення, дії, або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції. Запрошуються скаржники/їх представники, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, територіальний орган Мінюсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується та заінтересовані особи/їх представники для розгляду наступних скарг, та зокрема: на 12.45 - розгляд скарги ТОВ «Гром Компані» від 10.12.2020, зареєстрованої в Мінюсті 13.10.2020 за №30083-33-20.

Тип об`єкта нерухомого майна: нежилий будинок - адміністративний (літера В,Г). Адреса: м. Київ, вул. І. Мазепи, 10. Суб`єкт оскарження: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. Зазначені також інші заінтересовані сторони, а саме: ТОВ «Ріал Істейт М», ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», ТОВ «Васильківський Таунхаус», ТОВ «Кредитна установа «Інвестиційна», ТОВ «Кристалл-Інвест», ТОВ «Київська будівельна компанія «Альянс».

Отже, позивач належно повідомлений про день та час розгляду скарги ТОВ «Грос компані», процедурних порушень в зазначеній частині суд не знаходить, при цьому щодо можливості заявити відвід Колегії зазначає, що положення Закону №1952-IV та Порядку №1128 не передбачають можливості заявляти відвід членам Колегії, або загалом усьому складу Колегії. Окрім того, суд зазначає, що розгляд скарги в одне засідання жодним чином не свідчить про упередженість Колегії, тому в цій частині доводи позивача також є необґрунтованими .

Виходячи з наведеного, відсутність належно повідомленого позивача на засіданні Колегії 22 жовтня 2020 року не перешкоджала розгляду скарги ТОВ «Грос компані».

Позивач серед іншого стверджує, що розгляд скарги «не був добросовісним», оскільки ТОВ «Грос компані» під час засідання змінило свої вимоги, про що позивача не повідомлено, при цьому Мінюстом розглянуто скаргу з урахуванням доповнень до скарги, тоді як Порядком №1128 не передбачено подання будь-яких доповнень.

В зазначеній частині суд звертає увагу, що оскільки раніше вже встановлено, що позивач належним чином повідомлений Мінюстом про дату та час розгляду скарги, то мав можливість у день засідання ознайомитися з усіма матеріалами скарги, зокрема і з доповненнями до скарги, щодо яких надати свої пояснення. Проте, таким правом позивач не скористався.

Окрім іншого позивачем стверджується, що станом на момент прийняття Мінюстом оскаржуваного наказу від 27.10.2020 року у провадженні судів знаходилися судові провадження за позовами ТОВ «ФК «Ассісто» до ПН КМНО ОСОБА_1, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» про визнання протиправними та скасування рішень, що виключало розгляд скарги ТОВ «Грос компані» відповідно до частини другої статті 37 Закону №1952-IV, в якій зазначено, що Мінюст розглядає скарги, зокрема на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

Зокрема, позивач посилається на такі судові провадження:

- №910/15365/20 за позовом ТОВ «ФК Ассісто» до приватного нотаріуса ОСОБА_1 та ТОВ «ФК Інвестохіллс Веста» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- №910/8680/20 за позовом ПрАТ «Банкомзв`язок» до ПАТ «Український професійний банк», ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», ТОВ «Держзакупівлі.Онлайн» про визнання недійсними відкритих торгів (аукціону), протоколу електронного аукціону, договору про відступлення прав вимоги та купівлі-продажу майнових прав.

Оцінюючи такі доводи позивача, суд виходить з того, що до позовів про права на нерухоме майно відносяться позови щодо захисту речових прав на нерухоме майно, зокрема: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України); негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України); про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України) тощо.

Тобто, до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, відносяться спори, вимоги за якими безпосередньо стосуються об`єкта нерухомого майна, і не відносяться спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, незалежно від того, що такий договір укладений щодо нерухомого майна.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 17.10.2019 у справі №905/1732/18 та №911/2390/18 від 30.09.2020 року.

Отже, виходячи з предмету тих спорів, що розглядаються господарським судом у наведених позивачем справах №910/15365/20 та №910/8680/20, їх не можна вважати спорами щодо нерухомого майна.

Також суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо іншої поведінки відповідача 1 в аналогічній ситуації, зокрема неможливості розгляду Мінюстом скарги у зв`язку з наявністю провадження у справі №522/6316/19, що розглядалася Приморським районним судом м. Одеси, за позовом ТОВ «Девелопмент Груп» про визнання права власності на спірне нерухоме майно, оскільки у зазначеному випадку, судом дійсно розглядався спір щодо права власності на нерухоме майно та зазначена ситуація підпала під дію частини другої статті 37 Закону №1952-IV.

За встановлених обставин, суд не вбачає порушень з боку Мінюсту в зазначеній частині аргументів позивача, оскільки обставини наявності у провадженні судів станом на день розгляду скарги ТОВ «Грос компані» спорів щодо права власності на об`єкт нерухомості, щодо якого йдеться у скарзі, позивачем не доведено.

Натомість, суд вважає доведеними ті обставини, що оскаржуваний наказ Мінюсту від 27.10.2020 року №3744/5 в частині пункту 2 не порушує прав, свобод та законних інтересів позивача, не створює для нього жодних правових наслідків.

При цьому суд виходить з того, що в частині першій статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

В частинах першій та другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно-правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

При цьому, офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" надано в рішенні Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 р. "У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)", в якому зафіксовано тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес". Зокрема, в даному рішенні Конституційного Суду України вказано, що поняття "охоронюваний законом інтерес", яке вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Отже, скасування рішень позивача про реєстрацію нерухомого майна, не створює для нього жодних правових наслідків, натомість створює такі наслідки для осіб, якими заявлено про існування цивільних прав щодо нерухомого майна.

Більше з тим, пунктом 2 оскаржуваного рішення Мінюсту від 27.10.2020 скасовані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих не тільки позивачем, а й іншими державними реєстраторами, що також не створює та не може створювати жодних правових наслідків для позивача. Водночас, пункт 2 створює такі наслідки для ТОВ «Грос компані», оскільки скасовуються реєстраційні дії, внаслідок яких нежилий будинок - адміністративний (літера В,Г) вибув з власності товариства.

Отже, правові наслідки для позивача виникають лише за пунктом 3 оскаржуваного наказу, яким ОСОБА_1 тимчасово заблоковано доступ до Реєстру строком на 3 місяці.

Застосовуючи до ОСОБА_1 зазначені заходи, Мінюст виходив з того, що з відомостей Державного реєстру прав встановлено, що на підставі оскаржуваних ТОВ «Грос компані» рішень державного реєстратора від 05.10.2020 року №№54422884, 54422982 приватним нотаріусом ОСОБА_1 внесено записи про іпотеку №38517039 та заборони відчуження нерухомого майна №38517089 на будинок, де Іпотекодержателем зазначено ТОВ «ФК Інвестохіллс Веста», а Іпотеокдавцем ТОВ «Кристалл-Інвест». Зазначені рішення прийняті ОСОБА_1 за результатами розгляду заяв про державну реєстрацію обтяження від 05.10.2020 №№41800222, 41799875, поданих уповноваженою особою ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» ОСОБА_6

Водночас, з відомостей Державного реєстру прав відповідачем 1 встановлено, що на момент розгляду заяв право власності на будинок зареєстровано за ТОВ «Грос компані» на підставі акту приймання-передачі майна від 25.06.2018, виданого ТОВ «Кристалл-Інвест». При цьому, як зазначається у висновку Колегії, приватний нотаріус ОСОБА_1 належним чином не перевірив відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, оскільки відповідно до відомостей Державного реєстру прав встановлено, що іпотека та заборони на нерухоме майно припинені 20.07.2015 приватним нотаріусом ОСОБА_5

Пунктами 1,2 частини третьої статті 10 Закону №1952-IV визначено, що державний реєстратор встановлює відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Пунктами 5,7 частини першої статті 24 Закону №1952-IV визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а також якщо заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем.

Виходячи з наведеного, відповідач 1 дійшов висновку, що рішення ОСОБА_1 від 05.10.2020 року №№54422884, 54422982 прийняті з порушенням вимог пунктів 1,2 частини третьої статті 24 Закону №1952-IV.

Надалі, внаслідок здійснення вищевказаних реєстраційних дій приватним нотаріусом ОСОБА_1 на підставі рішення від 05.10.2020 року №54423897 проведено державну реєстрацію переходу права власності від ТОВ «Грос компані» до ТОВ «ФК Інвестохілл Веста» на будинок. Відповідні реєстраційні дії за наслідками прийняття ОСОБА_1 рішень від 05.10.2020 №№54422884, 54422982 вчинено також іншими приватними нотаріусами.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення, зокрема про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав (пункт г), частини шостої статті 37 Закону №1952-IV).

Відповідно за наслідками розгляду скарги ТОВ «Грос компані», а також враховуючи виявлені порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав, приватному нотаріусу ОСОБА_1 тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці.

В частині обраного Мінюстом виду відповідальності, передбаченого частиною шостою статті 37 Закону №1952-IV, позивачем доводів не наведено. До того ж суд звертає увагу, що позивача не позбавлено права вчиняти нотаріальні дії, а застосовані обмеження стосуються лише користування ним Державним реєстром речових прав на нерухоме майно як державним реєстратором.

Підсумовуючи викладене у сукупності, суд не вважає доведеною та підтвердженою належними та достатніми доказами позицію позивача у справі, у зв`язку з чим не вбачає й правових підстав для задоволення позову, при цьому стосовно вимог до відповідача 2, які є похідними від основних позовних вимог, суд зазначає, що у процесі виконання своїх функцій з надання, блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав підприємство виконує суто технічну процедуру, яка полягає в адмініструванні відповідного реєстру, та жодним чином не впливає та не керує поведінкою позивача.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи упродовж розгляду справи оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 27 жовтня 2020 року №3744/5 про задоволення скарги ТОВ «Грос компані» від 12 жовтня 2020 року з доповненнями до неї від 20 жовтня 2020 року, виданого на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг та рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції від 22 жовтня 2020 року, суд дійшов висновку про його відповідність положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даній справі позивач не довів протиправності оскаржуваного ним наказу, натомість, наявними у справі матеріалами спростовуються твердження позивача, викладені в адміністративному позові, у зв`язку з чим суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої відшкодування судових витрат можливе лише при задоволенні позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Грос компані» про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Приватний нотаріус Київського міського округу ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1, тел. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач 1: Міністерство юстиції України, адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, тел.: +380442783723, код ЄДРПОУ 00015622;

Відповідач 2: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4, тел: 0442067138.

Суддя В.І. Келеберда