Рішення № 98985611, 12.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2021 року м. Київ № 826/7575/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Акважитлосервіс»до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпровизнання протиправною та скасування вимоги,-ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акважитлосервіс» (адреса, зазначена у позові: 02098, м. Київ, вул. Ю. Шумського, 1, офіс 117; адреса на час розгляду справи згідно даних ЄДР 04053, місто Київ, Вознесенський узвіз, 3/5; код ЄДР: 32912668) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980), в якому просило визнати протиправною та скасувати вимогу від 04.04.2018 № Ю-54197-17.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.05.2018 ТОВ «Акважитлосервіс» отримано поштовим зв`язком вимогу податкового органу про сплату боргу (недоїмки) від 04.04.2018 № Ю-54197-17, в якій повідомляється, що станом на 31.03.2018 заборгованість ТОВ «Акважитлосервіс» зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування становить 40 832,78 гри., та вимагається суму зазначену у вимозі сплати протягом 10 календарних днів з дня одержання цієї вимоги на зазначені рахунки органів доходів і зборів.

В той же час, позивач наголошує, що він не погоджується з прийнятою відповідачем вимогою та вважає її протиправною, з огляду на наступне.

Пояснює, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Акважитлосервіс» перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві та є платником на загальній системі оподаткування.

Посилаючись на пункт 36.4 ст. 36 Податкового кодексу України позивач зазначив, що виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Зазначає, що ТОВ «Акважитлосервіс» відповідно до статті 244 Цивільного кодексу України надано довіреність та уклало договір доручення з ТОВ «Центр обслуговування абонентів» (далі - Повірений), згідно чого зазначеній довіреній особі надано право перераховувати кошти, які належать ТОВ «Акважитлосервіс», але знаходяться на рахунку Повіреного, на рахунки підприємств, установ та організацій, у тому числі й органів ДФС України, сплачувати Єдиний соціальний внесок, податки, збори та інші платежі за ТОВ «Акважитлосервіс» та в його інтересах.

Позивач пояснює, що сума єдиного внеску за період з липня 2017 року по березень 2018 року була сплачена повіреним підприємства - ТОВ «Центр обслуговування абонентів» у повному обсязі згідно договору доручення, а тому, вважає, у ГУ ДФС у м. Києві відсутні підстави для направлення ТОВ «Акважитлосервіс» вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.04.2018 № Ю-54197-17, оскільки заборгованість за вказаний період зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування була сплачена згідно платіжних доручень.

Відтак, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Процесуальні дії вчинені судом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2018 позовну заяву залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), та встановлено строк для їх усунення.

Ухвалою від 26.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Вказана ухвала суду від 26.06.2018 була надіслана на адресу відповідача та отримана ним 06.07.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105102516806.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши подані документи і матеріали, враховуючи письмові пояснення учасників справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, ТОВ «Акважитлосервіс», у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», є платником єдиного внеску.

04.04.2018 ГУ ДФС у м. Києві прийнято вимогу № Ю-54197-17 про сплату боргу (недоїмки), якою ТОВ «Акважитлосервіс» зобов`язано сплатити ЄСВ у розмірі 40832,78 грн.

Позивач, вважаючи спірну вимогу протиправною та такою, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6, абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Тобто, платник податків зобов`язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця за календарний місяць.

Натомість, згідно з ч. 11 ст. 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Так, згідно ч. 10 ст. 25 цього Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Крім того, у випадку несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на платника єдиного внеску орган доходів і зборів накладається штраф у розмірі 20 відсотків від своєчасно не сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464).

Таким чином, проаналізувавши вказані норми у сукупності, суд зазначає, що платник податків зобовязаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати ЄСВ, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, які передбачені Законом № 2464.

Як стверджує позивач спірне рішення прийнято відповідачем у зв`язку з тим, що сплата ЄСВ за період з липня 2017 року по березень 2018 року відбулась повіреним підприємства - ТОВ «Центр обслуговування абонентів» у повному обсязі згідно договору доручення, з огляду на що позивач вважає, у ГУ ДФС у м. Києві відсутні підстави для направлення ТОВ «Акважитлосервіс» вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.04.2018 №Ю-54197-17, оскільки заборгованість за вказаний період зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування була сплачена згідно наступних платіжних доручень:

згідно платіжного доручення № 36 від 18.07.2017 ТОВ «Центр обслуговування абонентів» сплачено ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів м. Києва 13 404,48 грн. призначенням яких є оплата ТОВ «Акважитлосервіс», єдиного внеску нарахованого роботодавцями на суму зарплати за червень 2017 року;

згідно платіжного доручення № 41 від 19.07.2017 ТОВ «Центр обслуговування абонентів» сплачено ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів м. Києва 1 025,20 грн. призначенням яких є оплата ТОВ «Акважитлосервіс» єдиного внеску нарахованого роботодавцями згідно цивільно-правової угоди № 09/0/17-П від 09.06.2017;

згідно платіжного доручення № 67 від 31.07.2017 ТОВ «Центр обслуговування абонентів» сплачено ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів м. Києва 220 грн. призначенням яких є оплата ТОВ «Акважитлосервіс» єдиного внеску нарахованого роботодавцями на суму зарплати за травень 2017 року;

згідно платіжного доручення № 51 від 28.07.2017 ТОВ «Центр обслуговування абонентів» сплачено ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів м. Києва 592,00 грн. призначенням яких є оплата ТОВ «Акважитлосервіс» єдиного внеску нарахованого роботодавцями на суму зарплати за травень 2017 року;

згідно платіжного доручення № 84 від 21.08.2017 ТОВ «Центр обслуговування абонентів» сплачено ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів м. Києва 910,00 грн. призначенням яких є оплата ТОВ «Акважитлосервіс» єдиного внеску нарахованого роботодавцями згідно цивільно-правової угоди № 01/07/17-П від 01.07.2017;

згідно платіжного доручення № 81 від 21.08.2017 ТОВ «Центр обслуговування абонентів» сплачено ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів м. Києва 20 178,11 грн. призначенням яких є оплата ТОВ «Акважитлосервіс» єдиного внеску нарахованого роботодавцями на суму зарплати за липень 2017 року;

згідно платіжного доручення № 111 від 19.09.2017 ТОВ «Центр обслуговування абонентів» сплачено ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів м. Києва 6 075,88 грн. призначенням яких є оплата ТОВ «Акважитлосервіс» єдиного внеску нарахованого роботодавцями на суму зарплати за серпень 2017 року;

згідно платіжного доручення № 103 від 14.09.2017 ТОВ «Центр обслуговування абонентів» сплачено ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів м. Києва 1 540,00 грн. призначенням яких є оплата ТОВ «Акважитлосервіс» єдиного внеску нарахованого роботодавцями на суму зарплати за серпень 2017 року;

згідно платіжного доручення № 143 від 19.10.2017 ТОВ «Центр обслуговування абонентів» сплачено ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів м. Києва 3 703,79 грн. призначенням яких є оплата ТОВ «Акважитлосервіс» єдиного внеску нарахованого роботодавцями на суму зарплати за вересень 2017 року;

згідно платіжного доручення № 127 від 04.10.2017 ТОВ «Центр обслуговування абонентів» сплачено ДПІ у Дніпровському районі ТУ Міндоходів м. Києва 546,58 грн. призначенням яких є оплата ТОВ «Акважитлосервіс» єдиного внеску нарахованого роботодавцями на суму зарплати за вересень 2017 року;

згідно платіжного доручення № 167 від 31.10.2017 ТОВ «Центр обслуговування абонентів» сплачено ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів м. Києва 550,00 грн. призначенням яких є оплата ТОВ «Акважитлосервіс» єдиного внеску нарахованого роботодавцями на суму зарплати за жовтень 2017 року;

згідно платіжного доручення № 198 від 17.11.2017 ТОВ «Центр обслуговування абонентів» сплачено ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів м. Києва 3 647,60 грн. призначенням яких є оплата ТОВ «Акважитлосервіс» єдиного внеску нарахованого роботодавцями на суму зарплати за жовтень 2017 року.

Тобто, платником ЄСВ в інтересах ТОВ «Акважитлосервіс» за травень-жовтень 2017 року було саме ТОВ «Центр обслуговування абонентів», про що зазначено у самих платіжних дорученнях.

При цьому, як видно із зазначених вище платіжних доручень, а саме: № 67 від 31.07.2017 та № 51 від 28.07.2017 сплата ЄСВ за травень 2017 року, відбулась із порушенням строків сплати, передбачених абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464.

Разом з тим, позивач у позовній заяві наголосив, що, на підставі пункту 36.4 статті 36 Податкового кодексу України, у відповідності до статті 244 Цивільного кодексу України ТОВ «Акважитлосервіс» надано довіреність та уклало договір доручення з ТОВ «Центр обслуговування абонентів» (далі - Повірений), згідно чого зазначеній довіреній особі надано право перераховувати кошти, які належать ТОВ «Акважитлосервіс», але знаходяться на рахунку Повіреного, на рахунки підприємств, установ та організацій, у тому числі й органів ДФС України, сплачувати Єдиний соціальний внесок, податки, збори та інші платежі за ТОВ «Акважитлосервіс» та в його інтересах.

З даного приводу суд зазначає про наступне.

Так, відповідно до пункту 36.4 статті 36 Податкового кодексу України виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Згідно з пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Тобто, лише податки та збори, які передбачені Податковим кодексом України, в порядку виконання податкового обов`язку можуть здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. При цьому, в незалежності від того, ким вчиняється виконання податкового обов`язку самостійно платником податків або за допомогою його представника чи податкового агента, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе cfvt платник податків.

В той же час, основним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Частиною 4 статті 8 Закону № 2464 визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VІ, якою передбачено, що:

- сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті зокрема шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування (перша половина першого речення частини 5 статті 9);

- для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску; обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина шоста статті 9);

- єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина 7 статті 9);

- днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (пункт 1 частини десятої статті 9);

- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу) (частина дванадцята статті 9).

Відповідно до частини 9 статті 25 Закону № 2464-VI передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Таким чином, Закон № 2464, який є спеціальним, покладає на позивача, як платника єдиного соціального внеску (у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 4), безумовний, пріоритетний (частина 20 статті 9) обов`язок зі сплати єдиного соціального внеску шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів (частина 5 статті 9) з його банківського рахунку (частина 7 статті 9).

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду: від 21.12.2018 у справі № 805/1429/17-а (провадження № К/9901/43978/18, № К/9901/43975/18), від 25.01.2018 у справі № 812/59/16 (провадження № К/9901/18452/18).

При цьому, в ході розгляду справи судом не встановлено, а позивачем в порядку виконання обов`язку, передбаченого ч. 1 ст. 77 КАС України, не доведено обставин та не надано жодних, у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б унеможливлювали виконання ТОВ «Акважитлосервіс», як платником ЄСВ зазначеного обов`язку, у спосіб, визначений Законом № 2464, тобто шляхом перерахування відповідних коштів з його рахунку на рахунок податкового органу.

Не надано позивачем також і доказів сплати ЄСВ за спірний період шляхом перерахування коштів з особистого рахунку ТОВ «Акважитлосервіс» на рахунок податкового органу.

Відтак, суд приходить до висновку про правомірність прийняття відповідачем вимоги від 04.04.2018 № Ю-54197-17 про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ.

Більш того, право перерахування ТОВ «Центр обслуговування абонентів» (Повіреного) збору з ЄСВ коштами, які належать ТОВ «Акважитлосервіс», але знаходяться на рахунку ТОВ «Центр обслуговування абонентів» відбувалося на підставі договору № 01/28/12 доручення, укладеного 28.12.2016 між ТОВ «Акважитлосервіс» (Довіритель) та ТОВ «Центр обслуговування абонентів» (Повірений) (том 1 а.с. 14-17).

Так, відповідно до розділу предмет договору:

1.1. Довіритель доручає, а Повірений зобов`язується за винагороду від імені і за рахунок Довірителя вчинити наступні юридичні дії:

1.1.1. здійснювати нарахування, виставляти від імені Довірителя рахунки та квитанції на оплату товарів, робіт, послуг Споживачам;

1.1.2. отримувати грошові кошти від Споживачів та від Довірителя;

1.1.3. здійснювати розщеплення платежів, отриманих від Споживачів;

1.1.4. ініціювати переказ грошових коштів, отриманих від Споживачів на рахунки Одержувачів;

1.1.5. укладати правочини (договори) з банками про розрахункове обслуговування Споживачів;

1.1.6. укладати правочини (договори) з еквайринговими установами про надання послуг технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків Споживачів за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів та з іншими установами про здійснення прийому платежів від Споживачів через мережу Інтернет.

1.2. Всі юридично значимі дії, що вчинені Повіреним від імені Довірителя в межах повноважень, передбачених цим Договором, або які схвалені Довірителем вважаються такими, що вони вчинені безумовно та безспірно, що виключає будь-які подальші претензії до Сторін правочину. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо Довіритель, вчинив дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

1.3. Сторони домовились, що відповідно до умов даного Договору Довіритель надає Повіреному виключне право на вчинення юридично-значимих дій, передбачених пунктом 1.1. Договору.

При цьому, відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1 договору Повірений зобов`язаний: вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення та умов Договору, не порушуючи прав та інтересів Довірителя.

В той же час, відповідно до довіреності від 28.12.2016 № 01/28/12 (том 1 а.с. 18), виданої ТОВ «Акважитлосервіс», як Довірителем (Товариство) на ім`я ТОВ «Центр обслуговування абонентів», як Повіреного на виконання вимог договору № 01/28/12 від 28.12.2016 цією довіреністю ТОВ «Акважитлосервіс» уповноважує ТОВ «Центр обслуговування абонентів» від імамі Товариства:

- виставляти рахунки та квитанції на оплату послуг;

- отримувати грошові кошти;

- надавати доручення банку про перерахування грошових коштів;

- виконувати всі інші дії, які необхідні для реалізації повноважень, наданих цією довіреністю та Договором.

Тобто, проаналізувавши предмет договору доручення від 28.12.2016 № 01/28/12 (том 1 а.с. 14-17) та зміст довіреності 28.12.2016 № 01/28/12 (том 1 а.с. 18), суд наголошує, що ані за договором доручення, ані за вказаною довіреністю ТОВ «Акважитлосервіс» не уповноважувало ТОВ «Центр обслуговування абонентів» вчиняти останнім дії щодо сплати (перерахування коштів) ЄСВ в інтересах ТОВ «Акважитлосервіс».

Отже, зазначені вище обставини додатково свідчить про правомірність прийняття податковим органом оскаржуваної податкової вимоги.

Таким чином, враховуючи викладене у сукупності, а також зважаючи на те, що за позивачем рахувався борг зі сплати сум ЄСВ, суд приходить до висновку, що вимога від 04.04.2018 № Ю-54197-17 про сплату боргу (недоїмки) є правомірною та такою що не підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У даному випадку в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України позивачем не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Доводи позивача, що викладені у позовній заяві, як підстава для задоволення позовних вимог, спростовуються висновками суду, викладеними у даному рішенні.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню..

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Акважитлосервіс» (02098, м. Київ, вул. Ю. Шумського, 1, офіс 117, код ЄДР: 32912668) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін