Рішення № 98985595, 12.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/176

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2021 року м. Київ № 640/26353/19

за позовомОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби України провизнання протиправними та скасування картки відмови від 21.01.2019 та рішення про коригування митної вартості від 21.01.2019Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 21.01.2019 року № UА 100210/2019/000027/1 про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні товару № UА100210/2019/00113 від 21.01.2019 року.

Ухвалою суду від 24.01.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

24.02.2020 р. до суду надійшов відзив на позов.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

У 2018 р. на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №430879 від 03.12.2018 р. ОСОБА_1 придбано автомобіль марки MERSEDES-BEBZ модель V-Klasse AVANTGARDE, 250 CDI MPV EKSTRA, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , виписаного GEDSTED AUTOHANDEL A/S (Королівство Данія) на суму 192 600 датських крон, що становило еквівалент 26 000 євро.

Датою першої реєстрації є 30.05.2018 р., країна реєстрації - Королівство Данія.

Повна вартість за автомобіль сплачена 03.12.2018 р.

Автомобіль вивезено з території ЄС на підставі експортної декларації країни відправлення (Королівство Данія) №MRN18DK003100CEFBE3 від 19.12.2018 р. з зазначеною фактурною вартістю автомобіля - 192 600 грн.

10.01.2019 р. ОСОБА_1 подано до Київської митниці ДФС митну декларацію №UA 100210.2019.083995, згідно з якою автомобіль задекларовано у митний режим "імпорт", розрахунок митної вартості здійснено за основним методом - за ціною договору, що у гривнях становило 843 894, 86 грн.

За наслідками розгляду вказаної митної декларації з доданими документами Київська митниця ДФС прийнята рішення від 21.01.2019 року № UА 100210/2019/000027/1 про коригування митної вартості автомобіля, внаслідок чого його вартість збільшено з 843 894, 86 грн. до 1 507 428 грн. (еквівалент 46 800 євро).

Зокрема, у рішення зазначено про те, що декларантом не надано витребувані митницею документи. Відповідно до заяви від 21.01.2019 р. О.М.Касьян повідомлено про надання висновку Київського Науково-Дослідного Інституту Судових Експертиз №1715/19-54 від 16.01.2019 р., але станом на 20.00 21.01.2019 р. в електронній базі АСМО "Інспектор" відсутній зазначений висновок.

Подані декларантом документи не містять належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числове значення митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ст. 64 МК України.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв`язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки товарів та партії товару (кількості).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв`язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки товарів та партії товару (кількості).

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Митну вартість, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МК України (джерело - офіційний довідник ринку Європи SCHWACKE 46 800 євро).

Також 21.01.2019 р. Київською митницею ДФС винесено картку відмови у митному оформленні товару № UА100210/2019/00113 на підставі ч. 6 ст. 54, 256 МК України на основі рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає вказані рішення протиправними та просить їх скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що відповідач, приймаючи рішення, порушив вимоги п. 4 ч. 2 ст. 55 МК України та не надав чіткого обґрунтування числового значення митної вартості автомобіля, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Позивач зазначає, що вказані дані офіційного довідника ринку Європи SCHWACKE 46 800 євро не враховують стан автомобілю, який був пошкоджений внаслідок ДТП.

Довідник відсутній у переліку ч. 2 ст. 53 МК України, які підтверджують митну вартість.

Також позивач посилається на висновок КНДІСЕ №1715/19-54 від 16.01.2019 р., згідно з яким визначена експертним шляхом вартість нерозмитненого автомобіля становить 822 633, 85 грн.

Відповідач - Київська митниця Держмитслужби - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач посилається на ту обставину, що під час перевірки наданих до митного оформлення документів встановлено, що вони містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на порушення вимог ст. 53 Митного кодексу України.

Зокрема, декларантом не було надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, що підтверджується відомостями із графи 44 митної декларації, що є порушенням вимог п. 4 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Також не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, що передбачено п. 8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, транспортні (перевізні) документи, а також документи про вартість перевезення оцінюваних товарів згідно з вимогами п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

В порядку ст. 53 Митного кодексу України позивачу було запропоновано надані додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, проте, позивачем (представником) заявою від 21.01.2019 р. надано лише експертний висновок КНДІСЕ №1715/19-54 від 16.01.2019 р., що зареєстрований вже після прийняття оскаржуваних рішень, а також зазначено про відсутність будь-яких інших документів.

30.01.2019 р. декларантом подано митну декларацію №UA100210/2019/087045, за якою транспортний засіб було розмитнено.

Вже при зверненні до суду позивачем подано платіжний документ про оплату вартості автомобіля (з перекладом), датований 03.12.2018 р. б/н, тоді як причин, з яких він не був наданий при подачі митної декларації від 10.01.2019 р. №UA 100210.2019.083995, не вказано.

Крім того, у митній декларації №UA100210/2019/087045, на підставі якої автомобіль було розмитнено, ну графі 44 не вказано цей платіжний документ, тоді як вказано рахунок-фактуру №430879.

Відповідно до експортної декларації №MRN18DK003100CEFBE3 від 19.12.2018 р. умови поставки відсутні, також відсутні номерний знак при виїзді.

Згідно з актом огляду товару вбачається, що транспортний засіб заїжджав на лафеті, що підтверджується даними з графи "номер транспортного засобу" - BC2666CX/BC903XP, а при ввезенні автомобіля на митну територію України була присутня особа, на яку відсутні документи на підтвердження її повноважень.

Тобто, для перевезення транспортного засобу позивачем понесено додаткові витрати, які не були включені до митної вартості на порушення ч. 10 ст. 58 МК України.

Згідно з наданого свідоцтва про реєстрацію власником ТЗ виступає Santander Bank, Fillial AF, Santander Consumer Bank As, Norge, натомість відповідно до рахунку фактури 430879 продавцем виступає інша особа, договору з третіми особами, пов`язаним з договором на поставку товарів, митна вартість яких визначається, не було подано на вимогу митного органу.

Оскільки позивачем не підтверджено митну вартість товару та складові митної вартості - витрати на транспортування, страхування, послуги третіх осіб, в порядку ч. 6 ст. 54 МК України було прийнято рішення про відмову у митному оформленні товару.

Щодо методу визначення митної вартості відповідач зазначає про неможливість використання інших, передбачених ст. 58-63 Митного кодексу України, способів визначення митної вартості, крім резервного.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Щодо строку звернення до суду

Суд зазначає, що питання визначення строку звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів було неодноразово предметом судового розгляду.

Зокрема, під час розгляду справи № 826/17509/16 у Верховному Суді відповідач (Одеська митниця ДФС) звертався до суду з клопотанням, у якому просив передати справу №826/17509/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки справа містить виключну правову проблему щодо визначення строку звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, а саме: шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, встановлений КАС України або у строк, не пізніше закінчення 1095 дня, визначений Податковим кодексом України. Митний орган у клопотанні наводить приклади висновків, викладених у постановах Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду. На думку відповідача, у рішеннях касаційних судів відсутня єдина правозастосовча практика. Крім того, просить врахувати, що у рішенні про коригування митної вартості товарів не визначається сума податків та зборів, які підлягають сплаті до бюджету, вказане рішення не відноситься до рішень контролюючого органу про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, прийняття митницею зазначеного рішення не породжує обов`язку у платника сплатити податки і збори.

Верховний Суд у постанові від 09.02.2021 р. у цій справі з вказаного приводу зазначив, що неодноразово висловлював позицію, згідно якої митна вартість, скоригована відповідним рішенням, є базою оподаткування в розумінні статті 23 Податкового кодексу України в її системному тлумаченні зі статтями 49-50 Митного кодексу України, похідним для числового виразу податкового зобов`язання з мита та податку на додану вартість, які платник податків повинен сплатити до бюджету. Відтак, безпідставним є застосування загального строку звернення до суду в межах спірних правовідносин, в той час застосуванню підлягає строк, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України. Зокрема, але не виключно, у постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №815/2541/17, від 04.09.2018 у справі №826/19630/16.

Таким чином, у категорії справ про оскарження рішення митного органу про коригування митної вартості товарів щодо застосування строку звернення до суду з адміністративним позовом сформована правозастосовча практика.

Таким чином, позов подано в межах строку звернення до суду, і клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає до задоволення.

Щодо спірних правовідносин по суті

Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України (в редакції станом на 21.01.2019 р.) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 2, 3, 11 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Згідно з ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно з ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з ч. 1 ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

В даному випадку позивачем на підтвердження митної вартості автомобіля згідно з поданою 10.01.2019 р. до відділу митного оформлення митного поста "Столичний" Київської митниці ДФС митної декларації №UA 100210.2019.083995 подано рахунок-фактуру (інвойсу) №430879 від 03.12.2018 р. на ім`я ОСОБА_1 щодо придбання автомобіля марки MERSEDES-BEBZ модель V-Klasse AVANTGARDE, 250 CDI MPV EKSTRA, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , виписаного GEDSTED AUTOHANDEL A/S (Королівство Данія) на суму 192 600 датських крон, що становило еквівалент 26 000 євро.

Будь-яких інших документів на підтвердження вартості автомобіля не надано.

Щодо посилання позивача на експертний висновок КНДІСЕ №1715/19-54 від 16.01.2019 р., згідно з яким визначена експертним шляхом вартість нерозмитненого автомобіля становить 822 633, 85 грн., то відповідач зазначає про те, що він поданий 21.01.2019 р. в заявою представника позивача і зареєстрований вже після прийняття оскаржуваних рішень, тоді як 30.01.2019 р. декларантом подано нову митну декларацію №UA100210/2019/087045, за якою транспортний засіб було розмитнено.

Позивачем на спростування вказаних обставин, наведених у відзиві та доданих документах, доказів не надано.

За таких обставин відповідачем (і судом під час розгляду справи) оцінюються лише той пакет документів, що був поданий позивачем разом з митною декларацією №UA 100210.2019.083995 від 10.01.2019 р. по час прийняття оскаржуваних рішень включно.

Оскільки вказаний висновок не враховувався під час прийняття оскаржуваних рішень, і доказів його протиправного неврахування не надано, його зміст під час розгляду справи не оцінюється.

Між тим, у позові позивач посилається на ту обставину, що автомобіль на момент придбання його позивачем мав значні механічні пошкодження внаслідок ДТП і не пересувався, тобто, на митну територію України його необхідно було транспортувати з використанням послуг та технічних засобів третіх осіб.

Наданий рахунок-фактура (інвойс) №430879 від 03.12.2018 р. інформації про відповідні видатки не містить і не може містити.

Факт транспортування автомобіля на митну територію України підтверджується також актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 29.12.2018 р., складеним Митним постом "Мостиська" Львівської митниці ДФС, копію якого надано відповідачем.

Тобто, згідно з переліком ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України позивачем не надано документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, зокрема, щодо витрат на транспортування та страхування автомобіля (якщо такі понесено), фактичної сплати за автомобіль.

За таких обставин у відповідача були підстави для того, щоб поставити під сумнів задекларовану митну вартість автомобіля і витребування від позивача відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За наслідками розгляду поданих документів виявлені розбіжності не усунено.

З врахування викладеного у відповідач були підстави для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю з підстав, передбачених п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості від 21.01.2019 року № UА 100210/2019/000027/1 вказані складові містить.

Згідно з ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 ст. 57 Митного кодексу України методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

В даному випадку, згідно з вищенаведеним відповідачем прийнято рішення про відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю №UA 100210.2019.083995 від 10.01.2019 р. саме у зв`язку з неможливістю встановити дійсну вартість товару за основним методом - ціною договору, відповідно, вказаний метод не міг бути застосований відповідачем при прийнятті рішення про коригування митної вартості.

Також відповідач був позбавлений можливості провести процедуру консультацій між органом доходів і зборів та декларантом в порядку ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України за відсутністю наданих позивачем документів.

Щодо неможливості застосування інших методів, крім резервного, відповідачем наведено обґрунтування в оскаржуваному рішенні.

Зокрема, митну вартість, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МК України (джерело - офіційний довідник ринку Європи SCHWACKE 46 800 євро).

У позові позивачем зазначено про відсутність обґрунтування застосування відповідачем інших методів визначення митної вартості, крім резервного, між тим, таке обґрунтування у рішенні наведено, і щодо наведених мотивів позивачем не висловлено заперечень.

Натомість, фактично позивач вважає правильним застосування саме основного методу визначення митної вартості, що і обґрунтовує в позовній заяві.

Щодо посилання позивача на перелік, наведений у ч. 2 ст. 53 МК України, то ст. 53 МК України містить перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, тоді як митний орган під час застосування методів митної вартості, крім основного, може використовувати інші передбачені законодавством джерела.

За відсутності конкретних заперечень щодо наведених обґрунтувань суд їх не оцінює.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем вказаних вимог під час прийняття оскаржуваних рішень.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 12.08.2021 р.