Ухвала суду № 98985561, 12.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 серпня 2021 року місто Київ №640/22316/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись із позовною заявою

за позовомОСОБА_1 доДержави в особі Київської міської прокуратури простягнення матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої частини заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Держави в особі Київської міської прокуратури, в якій просить суд стягнути з Держави Україна в особі Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного частиною третьою статті 81 Закону України "Про прокуратуру", завданої положеннями пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 липня 2015 року по 12 березня 2021 року в сумі 998 553, 36 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивач просить стягнути матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати.

Проте, такий спосіб захисту, як стягнення матеріальної шкоди у вигляді неотриманої частини заробітної плати не може бути самостійним без визнання протиправним індивідуального акта чи окремих його положень чи визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

Відповідно до частини п`ятої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Суд звертає увагу, що позивачем у позовній заяві не зазначено, яке право позивача порушено з огляду на критерії частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не заявлено позовних вимог щодо вирішення публічно-правового спору, однак заявлено вимогу про відшкодування шкоди в контексті обрання способу захисту і відновлення порушеного права, що не узгоджується з визначеними у статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способами захисту порушених прав.

Тому, позивачу потрібно викласти зміст позовних вимог для суду та сторін у відповідності до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України та вказати який індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень визнається протиправним та підлягає скасуванню, увесь чи окремі його положення та які дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, а також зазначити зобов`язання для суб`єкта владних повноважень, які необхідно вчинити.

Також суд звертає увагу позивача, що така назва відповідача, як Держава в особі Київської міської прокуратури не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в частині зазначення повного найменування (для юридичних осіб) відповідно до ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, позивач посилався на те, що останній звільнений від сплати судового збору на підставі вимог пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Однак суд зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення матеріальної шкоди, а не стягнення заробітної плати, у зв`язку з чим позивачу необхідно надати докази сплати судового збору.

Пунктом 3 частини другої стаььі 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року розміром 2270 грн.

З огляду на ціну позову, ставкою судового збору за його подання є 9985, 53 грн.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд стягнути матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного частиною третьою статті 81 Закону України "Про прокуратуру", завданої положеннями пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 липня 2015 року по 12 березня 2021 року в сумі 998 553, 36 грн.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 05.06.2019 у справі №686/23445/17, розглядаючи спір, який виник за подібних фактичних обставин, що й розглядуваний спір, а саме: внаслідок визнання прийнятого Верховною Радою України неконституційного акта (закону) позивачу, який на той час перебував на посаді судді (публічній службі) було завдано майнової шкоди у вигляді недоотриманої заробітної плати, зробила висновок, що такий спір повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства та зазначила, що такий спір стосується проходження позивачем публічної служби, до чого включається і виплата заробітної плати.

За таких умов суд дійшов висновку, що даний спір є спором щодо проходження публічної служби, який виник у зв`язку з виплатою позивачеві заробітної плати у розмірі, меншому ніж він сподівався.

Відтак, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме вимоги частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правовою підставою для вимоги позивача про стягнення завданої йому шкоди стало прийняття Конституційним Судом України рішення №6-р/2020 від 26.03.2020 - і саме з цього дня розпочався перебіг місячного процесуального строку звернення позивача до суду.

Враховуючи те, що позивач звернувся із даним позовом до суду 06.08.2021, тобто із пропуском процесуального строку в один рік, останньому слід надати обґрунтовані докази, що позбавили останнього можливості звернутися до суду, оскільки початком перебігу процесуального строку є дата, з якою пов`язано порушення прав та інтересів.

Вказані недоліки мають бути усунуті позивачем, шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України та подачі суду доказів про сплату судового збору у розмірі 9985, 53 грн. за наступними платіжними реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101, код отримувача - 37993783, Рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача - 899998, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, клопотання про поновлення строку на звернення до суду .

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки.

Керуючись, статтями 122-123, 160-161, 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху .

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає відповідно до статей 293-294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.