Рішення № 98985351, 23.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

23 липня 2021 року м. Київ № 640/22737/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Економклас Захід" до Київської митниці Держмитслужби провизнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості

ВСТАНОВИВ:

Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Економклас Захід» із позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просить суд: визнати протиправними і скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів від 14.09.2020 №UA100020/2020/000068/2; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.09.2020 №UA100020/2020/00469.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Економклас Захід» до Київської митниці Держмитслужби задоволено.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі та стягнення понесених витрат на правову допомогу у розмірі 140 275, 00 грн.

Розглянувши вказану заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. ч. 3- 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження складу та розміру судових витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги №79/137-ю від 16.09.2020.

Згідно вимог п. 2.1 Договору загальна вартість послуг за договром (винагорода), яку замовник зобов`язується сплатити виконавцю становить 140 275, 00 грн. без ПДВ.

З наявного у справі платіжного доручення №2217 від 17.09.2020 еа суму 140 275, 00 грн. та звіт про надання правової допомоги, згідно Договору №79/137-ю від 16.09.2020.

Представник Київської митниці Держмитслужби проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрати на правову допомогу заперечував, посилаючись на не співмірність понесних витрат зі складністю справи.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони домовилися про фіксований розмір витрат на правову допомогу, а тому заперечення відповідача в частині того, що договір не містить погодинної ставки адвоката не приймається судом до уваги.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що зокрема у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, з урахуванням наведеного, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, що узгоджується з правовим висновком, сформульованим у постанові Верховного суду від 08.04.2020 по справі №922/2685/19.

Дослідивши матеріали справи, надані до суду представником позивача документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 140275, 00 грн. не є співмірними із складністю справи.

Так, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб`єктний склад її учасників, а також враховуючи належність зазначеної справи до категорії справ незначної складності , суд приходить до висновку про наявність підстав для обмеження заявленого розміру витрат у сумі 14 027, 50 грн.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 252, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Економклас Захід» про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Економклас Захід» (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 1/38, оф. 525, код ЄДРПОУ 40716108) за рахунок Київської митниці Держмитслужби (03142, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 4337359) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 027 (чотирнадцять тисяч двадцять сім) грн. 50 коп.

Додаткове судове рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур