Рішення № 98985344, 13.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2021 року м. Київ № 640/9672/20

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оформлене протоколом за №930080877521 від 21.04.2020 щодо перерахунку пенсії позивача за вислугу років;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з розрахунку 90% від суми місячного заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Запорізької області від 20.02.2020 №18-36вих-20 без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі. На підставі розпорядження керівника апарату та протоколу про автоматичний розподіл - справу передано судді Донцю В.А.

Ухвалою суду від 28.10.2020 прийнято справу до розгляду, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.01.2010 позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90% від суми місячного заробітку на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", водночас відповідачем протиправно здійснено перерахунок пенсії з 02.04.2020 в розмірі 60% від суми середньої заробітної плати з обмеженням максимального її розміру.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що чинним Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII передбачено що пенсійне забезпечення здійснюється з розрахунку 60% від заробітної плати, відповідно відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача у розмірі 90% від заробітної плати.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що при перерахунку його пенсії як працівнику прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, що не спростовано відповідачем.

Представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження в справі №640/9672/20 до набрання законної сили судовим рішенням у зразковій справі №560/2120/20.

Судом не вирішувалось питання про зупинення провадження в справі, позаяк рішення Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20 залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено.

Відповідно до пенсійного посвідчення від 24.02.2010 серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років.

Як убачається з позовної заяви ОСОБА_1 з 01.01.2010 призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789- XII в розмірі 90% від суми місячного заробітку.

Наказом прокуратури Запорізької області від 12.02.2020 №237к ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника управління підтримання обвинувачення в суді та нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях прокуратури Запорізької області та з органів прокуратури Запорізької області за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію з 14.02.2020.

Відповідно до опису вкладення позивачем 02.04.2020 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві направлено: заяву про перерахунок пенсії від 02.04.2020; копію паспорта, копію трудової книжки, копію наказу про звільнення від 12.02.2020 №237к; довідку прокуратури Запорізької області від 20.02.2020 №18-36вих-20; довідку від 20.02.2020 №18-37вих-20; довідку від 20.02.2020 №18-41вих-20.

Згідно з протоколу/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.04.2020 №930080877521 позивачу здійснено перерахунок пенсії, загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 60, з 02.04.2020 по 30.06.2020 встановлено основний розмір пенсії від середнього заробітку - 26565,88 грн. максимальний розмір пенсії - 16380 грн.; з 01.07.2020 по 30.11.2020 - 17120,00 грн., з 01.12.2020 - довічно - 17690,00 грн.

До позовної заяви надано копію довідки прокуратури Запорізької області від 20.02.2020 №18-36вих-20 виданої ОСОБА_1 про те що він дійсно працював в прокуратурі Запорізької області на посаді заступника начальника управління, заробітна плата на цій посаді станом на 17.02.2020 складає: основний оклад - 7840,00 грн., вислуга років 45% - 3528,00 грн. та інші виплати які передбачені законодавством, всього - 44276,46 грн.

Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оформлене протоколом за №930080877521 від 21.04.2020 щодо перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 60% від заробітку з обмеженням максимальним розміром позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих на час призначення пенсії позивачу (01.01.2010) визначався статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII.

Відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша).

Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. Прокурори і слідчі прокуратури, яким призначено пенсію за вислугу років і які працюють на прокурорсько-слідчих посадах, мають право одержувати заробітну плату відповідно до законодавства. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти тисяч гривень на місяць (частина чотирнадцята).

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята).

Таким чином, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII.

Станом на час звернення позивача з заявою про проведення перерахунку (02.04.2020) засади пенсійного працівників прокуратури визначались статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.04.2014 №1697-VII.

Відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.04.2014 №1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії (частина друга).

Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами (частина тринадцята).

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень (абзац 6 частини п`ятнадцятої).

Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України (частина двадцята).

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 встановлено, що частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом: Закон України "Про прокуратуру" із змінами, внесеними Законом України від 14 серпня 2014 року N 1642-VII), крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46 2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивачу з 01.01.2010 призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.

Відповідно до відзиву, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії на підставі частини другої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, чинної на час здійснення перерахунку пенсії в розмірі 60% суми місячної заробітної плати.

Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір заробітної плати, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до вислуги років, є незмінним (наприклад, постанова Верховного Суду від 29.04.2020 №490/5366/16-а).

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років без обмеження її граничного розміру.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI (набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про прокуратуру" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Абзацом 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Водночас пункт 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 01.10.2011 вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність). Тобто, для осіб, яким призначено пенсію за законодавством, що не передбачало обмеження максимального розміру, законодавець передбачив лише збереження раніше призначеного розміру пенсії. Водночас, право на здійснення перерахунку пенсії у розмірі, що перевищує максимально встановлений законом, законодавцем не передбачено.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII (набрав чинності з 01.04.2015), частину п`ятнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII замінено чотирма частинами, зокрема частиною вісімнадцятою такого змісту: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII відповідно до розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII втратив чинність (крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1) з 15.12.2015.

Тобто, частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII, яка застосовувалась субсидіарно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI та врегульовувала питання виплати пенсій без обмежень, втратила чинність з набранням чинності Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, відповідно до спірних правовідносин такі норми не застосовуються.

Абзацом 6 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Наведене свідчить, що у зв`язку з прийняттям Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII розмір пенсії прокурорів знову обмежено максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, на момент проведення перерахунку пенсії позивача (01.04.2020) наведеними вище положеннями законодавства встановлюються обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії:

1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01.10.2011 і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI;

2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01.10.2011, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.

Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 цього Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.

Такий підхід відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" від 06.09.2012 №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

При цьому, норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу цього Закону.

Разом з тим, слід наголосити, що з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI.

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку (наприклад постанова Верховного Суду від 10.12.2020 справа № 580/492/19).

Як убачається з позовної заяви та не заперечується відповідачем, позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Запорізької області від 20.02.2020 №18-36вих.-20.

Згідно з протоколом/розпорядженням щодо призначення/перерахунку пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.04.2020 №930080877521 у зв`язку з перерахунком з 01.04.2020 основний розмір пенсії позивача становив 26565,88 грн., що перевищує максимальний розмір встановлений Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI.

Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку пенсії позивача в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Зазначені положення Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд неодноразово здійснював касаційний розгляд справ, де позивачами виступали особи, яким пенсії були призначені відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII, а вимоги позовних заяв було звернуто до пенсійного органу стосовно неправомірності його дій та рішень щодо здійснення перерахунку такої пенсії із застосуванням обмеження її максимальним розміром, передбаченим статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, в редакції зі змінами, внесеними Законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (постанови Верховного Суду від 22.05.2018 справа № 205/8204/16-а, від 03.04.2018 справа № 361/4922/17, від 02.05.2018 справа № 704/87/17, від 15.08.2018 справа №161/9572/17, від 17.01.2019 справа № 161/713/17, від 15.05.2019 справа № 554/4191/17, від 21.11.2019 справа № 161/14321/16-а, від 21.05.2020 справа № 554/10510/16-а, від 28.10.2020 справа № 686/2428/16-а).

Розглядаючи вищевказані справи, Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. Тобто, на момент проведення перерахунку пенсії позивачам, наведеними положеннями встановлюються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України.

Також на вказані обставини звернув увагу Верховний Суд в ухвалі від 04.02.2021 справа №400/6132/20 про відмову у відкритті провадження та розгляд як зразкової справи №400/6132/20 за позовом особи до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про перерахунок пенсії в частині зменшення її розміру з 90 до 60 відсотків від заробітку та обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність, та зобов`язання пенсійний орган здійснити перерахунок призначеної їй пенсії у розмірі 90 відсотків та без обмеження її максимального розміру із виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, починаючи з 01.10.2020.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.04.2020 на підставі довідки прокуратури Запорізької області від 20.02.2020 №18-36 вих-20 правомірно обмежив її розмір десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Щодо визначення дати, з якої підлягає перерахунку пенсії позивача, то суд виходить з наступного.

Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, у урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Як встановлено судом, наказом прокуратури Запорізької області від 12.02.2020 №237к ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника управління підтримання обвинувачення в суді та нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях прокуратури Запорізької області та з органів прокуратури Запорізької області за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію з 14.02.2020.

Отже, пенсія позивача підлягає перерахунку у зв`язку із звільненням з органів прокуратури з 01.03.2020.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача з перерахунку пенсії позивача, виходячи з 60% місячної заробітної плати, оскільки перерахунок мав бути здійснений з 01.03.2020 з урахуванням 90 % місячної заробітної плати.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення, то судом не встановлено ухвалення відповідачем окремого рішення як акту індивідуальної дії. Водночас визнання протиправними дій відповідача є належним та достатнім способом захисту позивача щодо захисту права позивача на перерахунок пенсії з 90 % сум заробітної плати.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2020 виходячи з 90% від місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Запорізької області від 20.02.2020 №18-36 вих-20 з урахуванням раніше проведених виплат підлягають задоволенню.

Належним способом виконання рішення суду є здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.03.2020, виходячи з 90 % місячної заробітної плати з виплатою різниці перерахованої та раніше виплаченої пенсії. При цьому такий перерахунок стосується періоду до виникнення в позивача права на наступний перерахунок, внаслідок якого розмір перерахованої пенсії збільшується.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до квитанції від 27.04.2020 №95424 сплачено судовий збір за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 840,80 грн.

Оскільки, позов задоволено частково, то з урахуванням задоволених вимог на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України від 21 квітня 2020 року №930080877521 щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 60 відсотків місячної заробітної плати.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2020 року, виходячи з 90 відсотків місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Запорізької області від 20 лютого 2020 року №18-36 вих-20 з виплатою перерахованої суми з урахуванням раніше сплачених сум.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 500,00 грн. (п`ятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець