Ухвала суду № 98985311, 13.08.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 серпня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/9352/21

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Ічнянської міської територіальної виборчої комісії Прилуцького району Чернігівської області (пл. Т.Г. Шевченка, буд. 6, м. Ічня, Чернігівська область, 16703), Ічнянської міської ради Чернігівської області (пл. Т.Г. Шевченка, буд. 1, м. Ічня, Чернігівська область, 16700), третя особи: Ічнянський міський голова Прилуцького району Чернігівської області Бутурлім Олена Вікторівна (пров. Садовий,9, м. Ічня, Чернігівська область), Центральна виборча комісія ( пл. Лесі Українки,1, м. Київ,01196), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ічнянської міської територіальної виборчої комісії Прилуцького району Чернігівської області, Ічнянської міської ради Чернігівської області треті особи: Ічнянський міський голова Прилуцького району Чернігівської області Бутурлім Олена Вікторівна, Центральна виборча комісія, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення, складене у формі протоколу Ічнянської міської територіальної виборчої комісії Прилуцького району Чернігівської області, про результати голосування з виборів Ічнянського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі від 07.11.2020;

- визнати протиправною та скасувати постанову Ічнянської міської територіальної виборчої комісії Прилуцького району Чернігівської області «Про встановлення результатів виборів Ічнянського міського голови» від 07.11.2020 № 37;

- визнати протиправним та скасувати рішення першої сесії Ічнянської міської ради восьмого скликання «Про початок повноважень Ічнянського міського голови» від 25.11.2020 № 2-VIII;

- встановити відсутність у ОСОБА_2 статусу та повноважень Ічнянського міського голови Прилуцького району Чернігівської області;

- зобов`язати Ічнянську міську територіальну виборчу комісію Прилуцького району Чернігівської області визнати вибори Ічнянського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі такими, що не відбулися;

- зобов`язати Ічнянську міську територіальну виборчу комісію Прилуцького району Чернігівської області призначити повторні вибори в єдиному одномандатному виборчому окрузі з виборів Ічнянського міського голови.

Отже, позивач оскаржує рішення, складене у формі протоколу Ічнянської міської територіальної виборчої комісії Прилуцького району Чернігівської області про результати голосування з виборів Ічнянського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі та постанову Ічнянської міської територіальної виборчої комісії Прилуцького району Чернігівської області «Про встановлення результатів виборів Ічнянського міського голови», які датовані 07.11.2020.

Позовні вимоги про встановлення відсутності у ОСОБА_2 статусу та повноважень Ічнянського міського голови, зобов`язання відповідача визнати вибори Ічнянського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі такими, що не відбулися, зобов`язання відповідача призначити повторні вибори в єдиному одномандатному виборчому окрузі з виборів Ічнянського міського голови є похідними від зазначених вище позовних вимог та ґрунтуються на доводах про протиправність рішення та постанови, які датовані 07.11.2020.

Рішення № 2-VIII першої сесії Ічнянської міської ради восьмого скликання «Про початок повноважень Ічнянського міського голови» винесено 25.11.2020.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначає, що розгляд справ щодо рішень, дій та бездіяльності поза межами виборчого процесу, але пов`язані із встановленням результатів виборів, і які стосуються правомірності набуття виборчої посади, за позицією Вищого адміністративного суду України, здійснюється за загальними правилами організації адміністративного судочинства, у тому числі щодо предметної підсудності та строків звернення до суду, без особливостей адміністративного процесу. 02.07.2021 позивачу після ознайомлення з матеріалами кримінальної справи стало відомо, що рішення першої сесії Ічнянської міської ради восьмого скликання «Про початок повноважень Ічнянського міського голови» від 25.11.2020 № 2-VIII порушує її право бути обраною. У зв`язку з викладеними обставинами в клопотання просить поновити строк звернення до суду.

Розглянувши клопотання, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Питання застосування строків звернення до адміністративного суду врегульовано статтею 122 КАС України, яка містить загальні норми з цього питання в адміністративному судочинстві. Ця норма за повнотою викладення змісту є бланкетною, оскільки дозволяє питання строку звернення до адміністративного суду врегульовувати іншими законами або нормами цього Кодексу.

Так, відповідно до частин першої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту цієї норми, в якій визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, випливає висновок, що норми інших законів чи інші норми цього Кодексу щодо строків звернення до суду мають пріоритет над приписами статті 122 КАС України. Тобто в разі, якщо за певною категорією справ законом або цим Кодексом передбачено інший строк звернення до суду, ніж статтею 122 КАС України, то застосовуються строки звернення до суду, встановлені іншими законодавчими приписами.

Строк подання позовної заяви у виборчому спорі та граничний строк розгляду справи визначається згідно з особливостями, встановленими статтею 273 КАС України. Ця норми є спеціальною щодо інших норм КАС України, а тому має пріоритет під час вирішення виборчих спорів.

На обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 КАС України, не поширюються правила частин другої – десятої статті 120 цього Кодексу. Строки, встановлені цими статтями, обчислюються календарними днями і годинами та закінчуються з настанням певної події (ч. 2.3 ст. 120 КАС України).

Строк подання позовної заяви у виборчому спорі визначається частинами шостою – восьмою статті 273 КАС України.

Позовну заяву до адміністративного суду щодо вирішення виборчого спору може бути подано у п`ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності (ч. 6 ст. 273 КАС України).

Отже, у виборчих спорах немає необхідності з`ясування обставин щодо дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Таке правове становище дозволяє чітко визначити початок строку звернення до суду для вирішення виборчих спорів, який не залежить від суб`єктивного сприйняття позивачем моменту порушення його права чи інтересу.

Водночас з даним позовом ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду лише 13.08.2021 (відповідно до відмітки канцелярії суду), тобто після спливу законодавчо визначеного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів.

Строки подання позовних заяв щодо виборчих спорів є абсолютними і їх не може бути поновлено (ч. 5 ст. 270 КАС України), в тому числі незалежно від того, коли позивач дізнався про прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності. Законодавцем не передбачено процесуальної можливості поновлення пропущеного п`ятиденного строку на оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії у перебігу виборчого процесу, тому причини та обставини його пропуску, на які посилається позивач, оцінці судом не підлягають.

У контексті наведеного, суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення у виборчих спорах, насамперед, обумовлено специфікою цих спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, незворотністю та швидкоплинністю процесу здійснення виборчих процедур.

Подане позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд вважає безпідставним, оскільки на дату звернення з цим позовом строки оскарження рішень Ічнянської міської територіальної виборчої комісії Прилуцького району Чернігівської області закінчилися, та відповідно до вимог статті 270 КАС України не підлягають поновленню.

При цьому Конституційний Суд України у рішенні від 10.06.2009 № 14-рп/2009 вказав, що строки проведення виборів є важливим інститутом гарантії реалізації виборчих прав громадян.

Тобто виборчому процесу притаманний темпоральний аспект, сутність якого полягає у тому, що цілеспрямована діяльність суб`єктів виборчого процесу неминуче розгортається у часі. Під час виборів часові параметри (строки) здійснення тих чи інших виборчих дій впливають на реалізацію виборчих прав та законних інтересів суб`єктів виборчого процесу.

Темпоральний вимір виборчого процесу порівняно з іншими юридичними процесами особливо важливий у зв`язку з винятковою роллю виборів як форми здійснення волевиявлення народу, адже проміжок часу, в межах якого відбувається виборчий процес, характеризується специфічним станом суспільства і держави.

Виборчий процес не може тривати безмежно, отже, повинен закінчуватися у певний нормативно встановлений момент часу.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Слід звернути увагу, що Верховний Суд у постанові від 01.11.2018 по справі № 855/1/18 (адміністративне провадження № А/9901/151/18) відзначив, що до юрисдикції Шостого апеляційного адміністративного суду як суду першої інстанції належать справи щодо оскарження лише тих рішень, дій чи бездіяльності ЦВК, які окремо визначені у Кодексі адміністративного судочинства України. При цьому, до таких справ не віднесено оскарження рішень, дій, бездіяльності ЦВК чи її посадових осіб, які прийнято, вчинено (допущено) поза межами виборчого процесу. Щодо посилань скаржника на приписи статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України, то Верховний Суд вказав, що загальні положення цієї правової норми повинні застосовуватися безпосередньо у взаємозв`язку із нормами параграфу 2 Глави 2 Розділу І Кодексу адміністративного судочинства України, а також із положеннями статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що позивачем пропущено строк звернення до суду і такий не може бути поновлено, тому відповідно до ч. 5 ст. 270 КАС України позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 122, 248, 270, 272, 273 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву залишити без розгляду.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями273, 275 - 277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286 - 288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 13.08.2021.

Суддя І.І. Соломко