Рішення № 98985146, 11.08.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року справа № 580/3413/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., за участю:

секретаря судового засідання - Мельник Т.В.,

представника позивача – Лучинович І.В. (згідно з ордером),

представника відповідача – Михна Р.М. (у порядку самопредставництва),

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЧЕРКАСЬКИЙ ТУРБОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" до ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНСПЕКЦІЇ ЦЕНТРАЛЬНОГО ОКРУГУ про визнання протиправними і скасування частин рішень,

УСТАНОВИВ:

28.05.2021 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЧЕРКАСЬКИЙ ТУРБОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (20721, Черкаська обл., Смілянський р-н, село Балаклея, вул.Шевченка, будинок 217; код ЄДРПОУ 34363535) (далі – позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов до ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНСПЕКЦІЇ ЦЕНТРАЛЬНОГО ОКРУГУ (36039, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Коцюбинського, будинок 6; код ЄДРПОУ 42149108) (далі – відповідач) про:

визнання протиправними і скасування п.п.6, 7 припису від 18.12.2020 №03/4-11/64/2020, якими його зобов`язано розробити робочий проект з розділом ОВНС на господарську діяльність та отримати експертний звіт (висновок) на робочий проект “Реконструкція цеху з встановленням двох водонагрійних котлів на дров`яних відходах в приміщенні цеху ТОВ “ЧТЗ” в с.Балаклея Смілянського району Черкаської області, 2017;

визнання протиправними і скасування п.п.2, 3 припису від 29.04.2021 №25/03/4-11/2021, яким його зобов`язано розробити робочий проект з розділом ОВНС на господарську діяльність та отримати експертний звіт (висновок) до нього, та отримати експертний звіт (висновок) на робочий проект “Реконструкція цеху з встановленням двох водонагрійних котлів на дров`яних відходах в приміщенні цеху ТОВ “ЧТЗ” в с.Балаклея Смілянського району Черкаської області, 2017.

Додатково просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати у справі.

В обґрунтування зазначено, що позивач не має встановленого законом обов`язку отримати експертний звіт (висновок) на вказаний вище робочий проект, а вимоги приписів відповідача не містять вказівки на конкретну норму закону, яка би визначала обов`язок вчинити дії, до яких позивача зобов`язує відповідач. Положення ст.ст. 20-2, 51 ЗУ “Про охорону навколишнього природнього середовища” містять загальні норми, жодна з яких не містить відповідних обов`язків.

02.06.2021 суд прийняв її до розгляду та відкрив загальне позовне провадження.

30.06.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Стверджує, що не допустив порушень вимог закону та виніс вказані приписи за встановлене порушення позивача вимог щодо захисту навколишнього природного середовища на об`єкт 3-го класу наслідків. З виявленими фактами порушень позивач під час контрольного заходу погоджувався, затвердив власний план їх усунення, а його посадові особи сплатили адміністративні штрафи.

15.07.2021 відповідач надав суду письмове заперечення, в якому зауважив, що позивач здійснює реконструкцію приміщень та експлуатацію споруд і інших об`єктів відповідно до свого виду діяльності, а робочий проект надав суду інший, аніж йому під час перевірки.

20.07.2021 позивач надав суду додаткове письмове пояснення, в якому зазначив про публічність інформації щодо присвоєного класу СС1 наслідків об`єкта, з огляду на що не має обов`язку проводити оцінку впливу на довкілля чи проводити експертизу проектної документації.

Під час підготовчого провадження суд долучив всі подані сторонами письмові заяви по суті, докази, відмовив у задоволенні клопотання позивача про виключення з числа доказів документів, долучених до відзиву, а також у залученні ОСОБА_1 до участі в справі, як третьої особи на стороні відповідача. Крім того суд задовольнив клопотання про допит в якості свідків ОСОБА_2 – головного інженера позивача та ОСОБА_3 – державного інспектора з охорони навколишнього середовища.

Заслухавши сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

З відомостей в ЄДРПОУ суд установив, що позивач зареєстрований як юридична особа з 05.06.2006. Зареєстровані види господарської діяльності: 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво (основний); 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 17.29 Виробництво інших виробів з паперу та картону; 16.23 Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 16.22 Виробництво щитового паркету.

У зв`язку з неодноразовими письмовими зверненнями ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України та відповідача щодо забруднення повітря та інші порушення вимог законів у сфері екологічної безпеки навколишнього природного середовища, відповідач проводив позапланові контрольні заходи діяльності позивача за адресою в с.Балаклея Смілянського району Черкаської області.

11.08.2020 відповідач за результатом позапланового контрольного заходу склав акт №49/3/4/2020/ПЗ, в якому зафіксував 14 порушень у сфері охорони навколишнього природного середовища, серед яких: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу на викиди; відсутність контролю за експлуатацією споруд, устатковання та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин; відсутність актів перевірок технічного стану установок очистки газу на джерелі викиду (утворення); зберігання відходів у несанкціонованих місцях чи об`єкта; відсутність контролю за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів; поуршенняст.51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», оскільки не розроблено робочий проект з розділом ОВНС на господарську діяльність та експертним висновком та інші. Під час цієї перевірки позивач надав відповідачу робочий проект “Реконструкція цеху з встановленням двох водонагрійних котлів на дров`яних відходах в приміщенні цеху ТОВ “ЧТЗ”, в якому зазначено, що об`єкт СС2, 3 клас складності. Акт позивач підписав без зауважень.

14.08.2020 відповідач виніс припис №03/4-11/33/2020, яким зобов`язав позивача усунути виявлені порушення, у т.ч. вказані до 01.11.2020. Це рішення позивач не оскаржував.

16.12.2020 відповідач за наслідком позапланового контрольного заходу перевірки виконання вказаного припису склав акт №102/3/4/2020/ПЗ, в якому зафіксував 8 порушень позивача у сфері охорони навколишнього природного середовища, у т.ч. вказані вище й ст.51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст.31 Закону України «Про містобудівну діяльність»: не розроблено робочий проект з розділом ОВНС на господарську діяльність та експертним висновком, експертний звіт (висновок) на робочий проект «Реконструкція цеху зі встановленням 2-х водонагрівних котлів в приміщенні цеху ТОВ «ЧТЗ» с.Балаклея, Смілянського району, 2017 рік». Акт підписаний позивачем без зауважень.

Тому 18.12.2020 відповідач виніс припис №03/4-11/64/2020, спірними пунктами 6 і 7 якого зобов`язав позивача усунути вказані порушення до 20.03.2021.

22.04.2021 відповідач щодо перевірки стану виконання припису склав Акт №40/03/4-10, в якому зафіксував порушення позивачем вимог ст.ст.5, 20-2, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - не виконані пункти 6,7 припису від 18.12.2020 №03/4-11/64/2020 щодо розробки проекту з розділом ОВНС на господарську діяльність та отримати експертний висновок, отримати експертний звіт (висновок) на робочий проект «Реконструкція цеху зі встановленням 2-х водонагрівних котлів в приміщенні цеху» (далі - Робочий проект щодо реконструкції цеху). Акт підписаний без зауважень.

29.04.2021 відповідач виніс припис від №25/03/4-11/2021, спірними пунктами 2 і 3 якого зобов`язав усунути вказані вище порушення.

За вказані порушення керівника та головного інженера позивача притягнуто постановами до адміністративної відповідальності, а штрафи сплачені добровільно, що підтверджується долученими платіжними документами.

06.05.2021 позивач видав наказ №4 про затвердження Плану заходів у визначені терміни.

Допитом свідків встановлено, що для перевірок, оформлених актами від 11.08.2020 та 16.12.2020 позивач надав відповідачу робочий проект з назвою «Реконструкція цеху зі встановленням 2-х водонагрівних котлів в приміщенні цеху ТОВ «ЧТЗ» с.Балаклея, Смілянського району, 2017 рік», а на виконання вказаних вимог позивач до перевірки, оформленої актом від 29.04.2021, надав відповідачу робочий проект «Реконструкція частини цеху під котельню зі встановленням 2-х водонагрівних котлів на дров`яних відходах в с.Балаклея по вул.Шевченка №217 Смілянського району Черкаської області» (далі - Робочий проект щодо реконструкції частини цеху), який відповідач не враховує усуненням вказаних порушень, та в якому змінено вид складності об`єкта із СС2, 3-тя категорія складності на СС1, 2 категорія складності.

Не погодившись із вказаними вище частинами приписів позивач звернувся з позовом до суду.

Протягом судового розгляду справи позивач надав відповідачу робочий проект «Реконструкція виробництва ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТУРБОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» за адресою вул.Шевченка, 217, с.Балаклея, Черкаська область» з матеріалами оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС), розроблений ТОВ «ЕКОНТРАНСІНВЕСТ» 2021 року, Експертну оцінку (позитивну) №24-0192/03-21 щодо розгляду проектної документації на будівництво робочого проекту оцінка впливу на навколишнє середовище щодо вказаного робочого проекту. Проте продовжив у суді підтримувати позовні вимоги.

Для вирішення спору суд урахував вимоги абзацу другого ст.19 Конституції України щодо обов`язку всіх органів державної влади, їх посадових і службових осіб діяти виключно в межах, порядку та спосіб, що визначені законом.

Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) вказані в ст.4 Закону України від 5 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – ЗУ №877-V).

Так, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Під час проведення заходів державного нагляду (контролю) не допускається вилучення у суб`єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп`ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання).

Під час та після здійснення державного нагляду (контролю) посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію суб`єкта господарювання.

Інформація, доступ до якої обмежено законом, одержана посадовою особою органу державного нагляду (контролю) під час здійснення державного нагляду (контролю), може використовуватися виключно в порядку, встановленому законом.

Органи державного нагляду (контролю) забезпечують спеціальний режим захисту та доступу до інформації, що є комерційною таємницею, згідно з вимогами закону.

При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Вказаних вимог відповідач дотримався.

Згідно з ч.6 ст.7 ЗУ №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Як встановлено вище, всі акти перевірки із зафіксованими в них порушеннями позивача підписано без заперечень і зауважень.

Згідно з ч.7 ст.7 ЗУ №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч.8 ст.7 ЗУ №877-V).

Відповідно до вимог ст.8 вказаного закону орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);

відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом;

надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані:

повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб`єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб`єктів господарювання;

не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров`ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;

забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації суб`єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю);

ознайомити керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;

у межах своєї компетенції надавати суб`єкту господарювання консультаційну підтримку з питань здійснення державного нагляду (контролю);

не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом;

встановлювати нормативи оцінювання діяльності посадових осіб, які беруть участь у заходах державного нагляду (контролю), та регулярно проводити оцінювання діяльності таких осіб за встановленими нормативами;

дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

не перешкоджати праву суб`єктів господарювання на будь-який законний захист, у тому числі третіми особами;

виконувати законні вимоги посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, щодо усунення порушень законодавства про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, достовірну інформацію, документи, матеріали і передбачені цим Законом звіти про здійснені заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

сприяти здійсненню посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, покладених на них повноважень.

Зазначених вимог відповідач дотримався.

Суб`єкт господарювання згідно зі ст.11 ЗУ №877-V під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;

виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Отже, відповідач уповноважений аналізувати під час контрольного заходу ті документи, які суб`єкт господарювання йому надав. З огляду на контекст виявлених порушень, що стосуються спірних обставин, суд урахував.

Відповідно до ст.50 Основного закону кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Законом, України від 25 червня 1991 року №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі – ЗУ №1264-XII), а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно зі ст.5 ЗУ №1264-XII державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров`я і життя людей.

Екологічні права громадян відповідно до ст.10 ЗУ №1264-XII забезпечуються:

обов`язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об`єктів економіки (підп. «б»);

здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища(підп. «г»);

невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (підп. «е») та ін.

Абзацами першим-третім ст.16 вказаного Закону передбачено. Управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, стратегічної екологічної оцінки, оцінки впливу на довкілля, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.

Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Відповідно до положень ст.20 ЗУ №1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, належать; одержання безоплатно від центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань; координація і забезпечення здійснення оцінки впливу на довкілля та прийняття висновку з оцінки впливу на довкілля; забезпечення формування державної політики у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів тощо.

Згідно зі ст.24 вказаного Закону об`єкти, що шкідливо впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища, види та кількість шкідливих речовин, що потрапляють у навколишнє природне середовище, види й розміри шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього підлягають державному обліку.

Підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть державний облік у цій галузі.

Збір, обробка і подання відповідним державним органам зведеної статистичної звітності про обсяги викидів, скидів забруднюючих речовин, використання природних ресурсів, виконання завдань по охороні навколишнього природного середовища та іншої інформації, ведення екологічних паспортів здійснюється в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Екологічне нормування відповідно до ст.31 ЗУ №1264-XII проводяться з метою встановлення комплексу обов`язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до ст.34 ЗУ №1264-XII полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Згідно зі ст.35 ЗУ №1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Пунктом «е» ч.1 ст.40 ЗУ №1264-XII встановлений обов`язок громадян, підприємств, установ та організацій, використовуючи природні ресурси, здійснювати господарську та іншу діяльність без порушення екологічних прав інших осіб.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища відповідно до ст.41 ЗУ №1264-XII передбачають:

а) взаємозв`язок усієї управлінської, науково-технічної та господарської діяльності підприємств, установ та організацій з раціональним використанням природних ресурсів та ефективністю заходів по охороні навколишнього природного середовища на основі економічних важелів;

б) визначення джерел фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

в) встановлення лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище;

г) встановлення ставок екологічного податку;

д) надання підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам податкових, кредитних та інших пільг при впровадженні ними маловідхідних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій та нетрадиційних видів енергії, здійсненні інших ефективних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

е) відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.51 вказаного Закону при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей.

Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.

Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об`єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об`єктів на навколишнє природне середовище.

Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об`єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, спеціальну заяву про це.

Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).

Отже, оспорювані частини приписів повністю узгоджуються з вимогами вказаної статті Закону.

Абзац перший ст.66 ЗУ №1264-XII встановлює, що при проектуванні й експлуатації господарських та інших об`єктів, діяльність яких може шкідливо впливати на навколишнє природне середовище, розробляються і здійснюються заходи щодо запобігання аваріям, а також ліквідації їх шкідливих екологічних наслідків.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів регулює Закон України від 23 травня 2017 року №2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля» (далі – ЗУ №2059-VIII).

Вплив на довкілля згідно зі ст.1 ЗУ №2059-VIII будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

Відповідно до ст.2 ЗУ №2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7,8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

Суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання, уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЗУ №2059-VIII здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до згаданих вище робочих проектів позивача зазначені котли призначені:

1) потужністю 700кВт - для обігріву великих житлових, комерційних, виробничих об`єктів. Є теплогенеруючою частиною котельного комплексу;

2) потужністю 1250кВт - для перетворення хімічної енергії твердого палива в теплову енергію теплоносія (вода, інше) та отримання гарячої води з абсолютним тиском до 0,6 (6,0); 0,3 (3,0) МПа і максимальною температурою нагрівання води 115 ©, яка застосовується в закритих системах опалення і гарячого водопостачання для споруд промислового і побутового призначення, а також для технологічних потреб.

Водночас господарська діяльність позивача за вказаною адресою не обмежена встановленням котлів і передбачає використання сушильних установок конвенційного типу (копію технічної документації долучено до матеріалів справи), замкнений цикл виробництва, під час якого сушиться та спалюється деревина, нагрівається вода та постачається тепло. Внаслідок цього здійснюється викид в повітря забруднюючих речовин, що виявлено під час контрольних заходів відповідачем та підтверджені експертною оцінкою від 24.05.2021. Тому така виробнича діяльність повинна бути оцінена з точки зору впливу на навколишнє середовище сукупно, а не окремо в частині встановлення котлів, як частини робочого цеху позивача. Тому не врахування поданого у подальшому для перевірки виконання припису зміненого робочого проекту правомірно відповідачем не враховано.

Згадані Акти перевірок містять відомості про допущення позивачем наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, відсутність фактів проведення вимірювання параметрів газопилового потоку та дозволів на викиди забруднюючих речовин.

Суб`єкт господарювання згідно з ч.1 ст.5 ЗУ №2059-VIII інформує уповноважений територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля шляхом подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, у письмовій формі (на паперових носіях) та в електронному вигляді за місцем провадження такої діяльності. Повідомлення може бути подано особисто заявником (його представником), надіслано засобами поштового зв`язку або в електронній формі із застосуванням засобів електронних комунікацій (у тому числі електронного кабінету Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, іншого електронного кабінету чи інформаційної системи, користувачами якої є уповноважений територіальний орган та суб`єкт господарювання). Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України "Про державну таємницю"), надсилається виключно в електронній формі через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з цим електронним кабінетом, користувачами якої є суб`єкт господарювання та уповноважений територіальний орган.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ №2059-VIII суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган згідно з ч.1 ст.9 ЗУ №2059-VIII видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Спірні обставини свідчать, що позивач не мав на дату винесення вказаних вище приписів висновку з оцінки впливу на довкілля його загальної господарської діяльності та отримав його 24.05.2021. Для перевірки, зафіксованої актом у серпні 2020 року, надавав відповідачу Робочий проект з реконструкції цеху, в якому зазначено про відповідність об`єкта категорії складності СС2, 3-категорії. У подальшому змінено Робочий проект та визначення складності на СС1 2категорії складності, оскільки розробка стосувалася лише частини цеху. З них суд установив, що зміст провадження нової господарської діяльності пов`язаний зі встановленням 2-х водонагрійних твердопаливних котлів (потужність 1250кВт та 700кВт) на дерев`яних відходах в приміщенні котельні, яка знаходиться в окремому приміщенні та має розміри 7820*11700*6000 для теплопостачання та технологічних потреб існуючої будівлі промислового характеру. Наявність таких проектів не доводить виконання ст.51 ЗУ №1264-XII, оскільки жоден не мав матеріалів оцінки впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей на дати перевірок.

Абзацом четвертим ч.1 ст.31 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - ЗУ №3038-VI) встановлено, що до проектної документації на будівництво об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", додаються результати оцінки впливу на довкілля.

Клас наслідків згідно з ч.2 ст.32 ЗУ №3038-VI визначається відповідно до вимог будівельних норм і правил, затверджених згідно із законодавством та відповідно до ч.3 визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

Відповідно до ч.4 ст.32 ЗУ №3038-VI до складу комплексу (будови) можуть належати об`єкти, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією.

Усі об`єкти згідно з ч.5 вказаної статті Закону поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти:

характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують:

рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб;

рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб;

рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включаються збитки замовників будівництва, які будують об`єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних та комунальних підприємств, бюджетних установ);

пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";

нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки);

об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки";

житлові будинки понад чотири поверхи;

об`єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (крім об`єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля).

До значних наслідків (СС3) відносяться такі об`єкти:

пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";

об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки";

житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

Відповідно до ч.7 ст. 32 ЗУ №3038-VI правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов`язковим відповідно до закону.

Оскільки під час перевірки, зафіксованої в актах у серпні та грудні 2020 року наданий позивачем робочий проект реконструкції цеху підтверджував його відповідність класу СС2 та 3 категорію складності, зважаючи на сукупність інших виявлених істотних порушень в сфері охорони навколишнього природного середовища, вимоги в спірних частинах приписів відповідача надати проект з розділом ОВНС та отримати експертний висновок на такий робочий проект є обґрунтованим і свідчить про добросовісну його поведінку під час контрольного заходу.

З постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №823/137/18 за позовом цього ж позивача до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про визнання протиправними дій і скасування постанови суд установив, що визначення категорії складності було предметом архітектурно-будівельного контролю. При цьому розглядався та оцінювався проект з назвою "Реконструкція цеху з встановленням двох водогрійних котлів на дерев`яних відходах ТОВ "ЧТЗ", на аркуші 6 якого визначено категорію складності – ІІІ. За подання позивачем повідомлення до вказаного державного органу як щодо об`єкта, який за наслідком визначений як СС1, у вказаній справі суди визнали правомірним притягнення його до відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Частина 4 ст.78 КАС України передбачає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначено вище, ст.51 ЗУ №1264-XII передбачає імперативну вимогу, що проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей, та виключень не передбачає. Отже, спірні частини приписів відповідають вимозі закону та є правомірними.

Тому позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають. Зважаючи на результат вирішеного спору, судові витрати також не підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЧЕРКАСЬКИЙ ТУРБОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (20721, Черкаська обл., Смілянський р-н, село Балаклея, вул.Шевченка, будинок 217; код ЄДРПОУ 34363535) до ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНСПЕКЦІЇ ЦЕНТРАЛЬНОГО ОКРУГУ (36039, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Коцюбинського, будинок 6; код ЄДРПОУ 42149108) про визнання протиправними і скасування п.п.6, 7 припису від 18.12.2020 №03/4-11/64/2020, а також п.п.2, 3 припису від 29.04.2021 №25/03/4-11/2021.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення виготовлене в повному обсязі 13.08.2021.