Рішення № 98984244, 13.08.2021, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/551/21

Провадження № 2/675/402/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" серпня 2021 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Ткачук Я.Л., учасників справи:

позивача: не з`явилася,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (по тексту – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовною заявою до Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області (по тексту - відповідач) про визнання в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 (по тексту – ОСОБА_2 , спадкодавець), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на земельну частку (пай), площею 2, 35 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі, яка перебувала в колективній власності КСП «Полісся» с. Борисів Ізяславського району Хмельницької області.

В обгрунтування заявлених вимог позивач покликається на наступні обставини.

Так позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті, якої відкрилась спадщина, яку вона прийняла, так як вступила в управління спадковим майном, в силу ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, що підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

При цьому позивач звертає увагу, що до складу спадщини, зокрема, входить і право на земельну частку (пай), площею 2, 35 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала в колективній власності КСП «Полісся» с. Борисів Ізяславського району Хмельницької області.

На переконання ОСОБА_1 необхідно врахувати, що хоча ОСОБА_2 за життя сертифікат на право на земельну частку (пай) і не отримувала у зв`язку зі своєю смертю, однак була внесена до списку громадян – членів КСП «Полісся», який є додатком №1 до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ №27 від 17.11.1995 року, що підтверджується документально та не оспорюється усіма заінтересованими особами, в тому числі і відповідачем по справі.

На думку позивача, з огляду на те, що вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , прийняла спадщину в установленому порядку, оскільки проживала зі спадкодавцем однією сім`єю, та має намір оформити спадщину у вигляді права на земельну частку (пай), а інші спадкоємці відсутні, то є необхідність в судовому порядку вирішити питання про визнання за нею такого права на земельну частку (пай), яку мала за свого життя її мати.

Як вважає позивач, хоча спадкодавець до настання своєї смерті і не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай), однак вона його вже набула та не могла втратили, а відтак таке право може бути успадковане нею як спадкоємцем.

У судове засідання позивач не з`явилася, подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі з покликанням, що позов підтримує та просить задовольнити позовні вимоги повністю на підставі поданих нею доказів.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, до суду ним подано письмову заяву про розгляд справи за його відсутності з покликанням на відсутність заперечень щодо задоволення позовних вимог.

З огляду на письмові заяви сторін по справі та їх неявки в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі на підставі наданих письмових матеріалів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, перевіривши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що 23.12.1995 року Борисівською сільською радою Ізяславського району Хмельницької області внесено актовий запис про смерть №33 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ), яка згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 24.06.1997 року та свідоцтва про одруження НОМЕР_3 від 25.01.1970 року являється матір`ю позивача по справі.

У відповідності до даних довідки Борисівської сільської ради Ізясласького району Хмельницької області №638/04-14 від 18.10.2019 року випливає, що позивач на день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала і була зареєстрована з нею по АДРЕСА_1 , та фактично вступила в управління спадковим майном, взявши спадкове майно під свою охорону.

Згідно відомостей, наданих Ізяславською державною нотаріальною конторою за №442/01-16 від 13.05.2021 року, інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 13.05.2021 року за №64678004, інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 13.05.2021 року за №64678009 вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилася.

Встановлені вище обставини підтверджуються також і Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 21.05.2021 року за №64827407, наданою Хмельницьким обласним державним нотаріальним архівом за №1380/01-21 від 21.05.2021 року.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01.01.2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (по тексту - ЦК УРСР).

Оскільки спадщина відкрилась до 01.01.2004 року, тому до відносин спадкування суд застосовує норми ЦК УРСР 1963 року.

Так, статтею 524 ЦК УРСР було передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР для набуття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

За ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Таким чином після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщину прийняла позивач - ОСОБА_1 , так як вона фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

Також у ході розгляду суд встановив, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була внесена під №627 до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства для одержання сертифіката на право на земельну частку (пай) згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ № 27 від 17.11.1995 року.

Така обставина підтверджується довідкою виконавчого комітету Борисівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області від 18.10.2019 року за № 639.

Крім встановленого вище, судом враховано, що у відповідності до довідки відділу в Ізяславському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №97-22-0.25-1167/161-19 від 02.12.2020 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) відсутні відомості щодо видачі ОСОБА_2 сертифікату на право на земельну частку (пай).

Разом з тим, суд враховує, що згідно даних Державного акту на право колективної власності на землю ХМ №27 від 17.11.1995 року та Додатку 1 до нього - Списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, виданого колективному сільськогосподарському підприємству «Полісся» (с. Борисів Ізяславського району Хмельницької) вбачається, що ОСОБА_2 під №627 рахується в списках членів КСП «Нива» с. Борисів Ізяславського району Хмельницької області та фактично являлася пенсіонером з їх числа.

Таким чином, суд констатує, що позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину та позбавлена можливості оформити свої права на спадщину в зв`язку із відсутністю сертифікату на право на земельну частку (пай).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог судом також враховано наступне.

Згідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. №7 (з змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 року №2) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», вбачається, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту про право власності на землю (пункт 17 розділу Х Перехідні положення ЗК).

Член колективного сільськогосподарського підприємства (по тексту - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Суд констатує, що відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За пунктом 2 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Тим самим, суд констатує, що ОСОБА_2 була член колективного сільськогосподарського підприємства «Полісся», включена до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, а відтак набула права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту.

Суд наголошує, що позивач, як спадкоємець першої черги за законом є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , а відтак може успадкувати право на земельну частку (пай), яке належало померлій особі.

Згідно аналізу положень ст. 392 ЦК України, вбачається, що право спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вказана норма кореспондується із ст. 152 ЗК України, відповідно до якої, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Також при вирішені спору суд враховує і правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену в постанові від 17.03.2020 року по справі № 396/1683/18-ц, так як у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду зазначив, що за змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Оскільки, ОСОБА_2 за свого життя набула на право на земельну частку (пай), то за позивачем, як її спадкоємцем може бути в судовому порядку визнано в порядку спадкування таке право на земельну частку (пай), площею 2,35 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі, яка перебувала в колективній власності КСП «Полісся» с. Борисів Ізяславського району Хмельницької області

Суд вказує, що площа земельної частки (паю), що складає 2, 35 в умовних кадастрових гектарах відповідає середній площі в умовних кадастрових гектарах колективних сільськогосподарських підприємств, що вбачається з довідки наданої Відділом в Ізяславському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 05.02.2021 року за №97-22-0.25-96/161-21.

З огляду на зазначене вбачається, що обставини, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, є достовірними та обґрунтованими, сумніву в суду не викликають, а тому, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 16, 267, 346, 392, 1216, 1220, 1233, 1235, 1241, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 12, 15, 82, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай), розміром 2, 35 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі, що перебувала в колективній власності КСП «Полісся» на території с. Борисів Ізяславського району Хмельницької області.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13.08.2021 року

Суддя О.В. Король