Ухвала суду № 98983948, 13.08.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/7942/20

УХВАЛА

13 серпня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень, та про встановлення судового контролю по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду заявою від 06.08.2021, в якій, керуючись ст. 383 КАС України, просить визнати протиправною бездіяльність ГУ Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо ухилення від переведення ОСОБА_1 на пенсію згідно з Законом України «Про державну службу» з дати звернення з відповідною заявою за наслідками скасування незаконного Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області №222550000537 від 17.09.2020 у відповідності до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі №560/7942/20.

В обгрунтування заяви вказує, що виходячи з логічних міркувань, відповідач 06.08.21 усно звернувся до органів відповідача по місцю проживання в м. Кам`янець-Подільському, де отримав відповідь, що рішення суду не буде виконане через те, що начебто його юрист некоректно сформував позовні вимоги, а тому відповідач не буде вчиняти жодних дій крім тих, що зарахував до стажу державної служби період проходженні військової служби з 14.05.1981 по 24.11.1982. Зазначає, що на даний час відповідач відмовився повторно у відповідності до вимог закону та висновків суду розглядати заяву позивача, подану ним в вересні 2020 року, про переведення на пенсію державного службовця, та врахувати при цьому до стажу державної служби період проходження військової служби, не зважаючи на скасування судом рішення Головного управління Пенсійної фонду України у Хмельницькій області №222550000537 від 17.09.2020. Вважає, що відповідач вчиняє свавілля, будучи суб`єктом владних повноважень, заперечує обставини встановлені судом та спонукає позивача повторно встановлювати обставини, які встановлені рішенням суду, що в свою чергу може свідчить про ігнорування рішення суду.

Також, ОСОБА_1 звернувся до суду заявою від 06.08.2021, в якій, керуючись ст. 382 КАС України, просить зобов`язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду у справі №560/7942/20 за позовом ОСОБА_1 «Про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії».

В обгрунтування заяви вказує аналогічні обставини, що й в обгрунтування заяви від 06.08.2021. Також зазначає, що повідомлення відповідача про те, що до стажу державної служби зараховано період проходження військової служби з 14.05.81 по 24.11.82 не вказує про те, які дії було вчинено відповідачем внаслідок зарахування даного стажу державної служби.

Розглянувши заяви позивача, встановивши обставини, які стосуються цієї заяви, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Згідно з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року у справі №560/7942/20, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №222550000537 від 17.09.2020 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період проходження військової служби з 14.05.1981 по 24.11.1982 (арк. спр. 88-94, 138-140).

Позивач фактично погоджується, що Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до стажу державної служби зараховано період проходження військової служби з 14.05.1981 по 24.11.1982, однак вважає, що відповідач на виконання рішення суду по справі №560/7942/20 певні дії - перевести ОСОБА_1 на пенсію згідно з Законом України «Про державну службу».

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року у справі №560/7942/20, суб`єкт владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувало період проходження військової служби з 14.05.1981 по 24.11.1982 до стажу державної служби позивача, що також стверджено листом №2200-0306-8/38449 від 26.07.2021.

При цьому, ОСОБА_1 фактично не погоджується з непереведенням його на пенсію згідно з Законом України «Про державну службу», що не було його позовними вимогами у справі №560/7942/20, і відповідно не вирішено судом, тому немає підстав вважати, що рішення суду не виконане, так як пенсійний орган судом було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період проходження військової служби з 14.05.1981 по 24.11.1982, і це було зроблено відповідачем.

Суд роз`яснює заявнику, що згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Тобто, у випадку незгоди з рішеннями, діями чи бездіяльністю пенсійного органу, такі можуть бути оскаржені в судовому порядку, так як заява позивача в порядку ст. 383 КАС України не вирішує цього питання.

Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України, зокрема, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Таким чином, суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі №560/7942/20, слід відмовити з підстави відсутності для цього законних підстав.

Крім цього, суд враховує, що відповідно до ч. 4-5 ст. 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 1 ст. 74 Закону №1404-VIII визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Карткою реєстрації Видачі виконавчого листа від 12.08.21 № вих-560/7942/20/51020/21 стверджено, що 06 серпня 2021 року позивачу видано виконавчі листи по справі № 560/7942/20. Загальна кількість виданих виконавчих листів: 2.

Отже, позивачу, з метою примусового виконання судового рішення органом ДВС видано виконавчий лист. Суд враховує, що діють норми Закону №1404-VII, які в тому числі передбачають відповідальність за невиконання судового рішення, і право стягувача оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, ст. 382 КАС України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. При цьому, потрібно враховувати, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 372 КАС України), яким є Закон №1404-VIII.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №560/7942/20 в порядку ст. 382 КАС України (на час вирішення цієї заяви), так як орган ДВС у виконавчому провадженні, в тому числі, повинен контролювати його виконання та виконати, що визначено Законом №1404-VIII.

Керуючись статтями 248, 254, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, та про встановлення судового контролю у справі №560/7942/20, залишити без задоволення.

Копії ухвали надати учасникам судового розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Повне судове рішення складене 13 серпня 2021 року

Головуючий суддя А.І. Петричкович