Рішення № 98983590, 12.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2021 року № 520/7484/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОМОБІЛЬНА КОМПАНІЯ "АВТО-ЛАКЦЕНТР" (пров. Ульянівський, буд. 3-А, кв. 28, с. Покотилівка, Харківський район, Харківська область, 62458, код ЄДРПОУ 36031960) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.04.2021 № 00055710712.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується зі спірним податковим повідомленням - рішенням, оскільки вважає, що відповідачем безпідставно нарахована сума пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Представником відповідача надано відзив на позов, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зважаючи на правомірність визначення податкових зобов`язань, а тому позовні вимоги щодо скасування відповідних повідомлень – рішень є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Представником позивача надано відповідь на відзив, в яких позивач підтримав свою правову позицію, викладену в позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОМОБІЛЬНА КОМПАНІЯ "АВТО-ЛАКЦЕНТР з питання дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 08.08.2019 № 11 за період з 08.08.2019 по 28.02.2021, за результатами якої складено акт перевірки від 31.03.2021 № 5298/20-40-07-12-07/36031960.

В акті перевірки зазначені порушення пункту 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», за зовнішньоекономічним контрактом від 08.08.2019 № 11, укладеним з фірмою «GAJATEN j.d.o.o.», Хорватія.

На підставі висновків акту перевірки від 31.03.2021 № 5298/20-40-07-12-07/36031960 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення – рішення від 21.04.2021 № 00055710712, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 279 226,61 гривень.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», який введено в дію 07.02.2019, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, із змінами та доповненнями (далі - Положення № 5), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до пункту 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до пункту 22 розділу II Положення № 5 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення не поширюються на операції в незначному розмірі з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Згідно із підпунктом 7 пункту 2 розділу І Положення № 5 незначний розмір валютної операції (далі - незначний розмір) - розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, що установлений для фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідно до пункту 1 статті 15 Закону України від 14.10.2014 № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (що діяв до 28.04.2020) фінансова операція підлягає обов`язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150 000 гривень.

Відповідно до статті 20 Закону України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (чинний з 28.04.2020) фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції.

Відповідно до п. 5 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ «АВТОМОБІЛЬНА КОМПАНІЯ «АВТО-ЛАКЦЕНТР», в особі директора ОСОБА_1 , що іменується в подальшому «Покупець», та фірмою «GAJATEN j.d.o.o.», Хорватія, в особі директора з продажу Aleks Sulc, що іменується в подальшому «Продавець», укладено контракт від 08.08.2019 № 11.

Згідно з умовами контракту Продавець зобов`язується поставляти транспортні засоби, причепи, напівпричепи, а Покупець зобов`язується своєчасно оплачувати транспортні засоби, причепи, напівпричепи.

Протягом періоду, що перевірявся, ТОВ «АВТОМОБІЛЬНА КОМПАНІЯ «АВТО-ЛАКЦЕНТР», на виконання умов імпортного контракту від 08.08.2019 № 11, укладеного з фірмою «GAJATEN j.d.o.o.», Хорватія, з валютного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 351533, здійснено передплату за товар на загальну суму 30 000,00 євро (еквівалент 836 337,96 грн) згідно з наступними платіжними дорученнями в іноземній валюті:

- від 13.08.2019 № 16 на загальну суму 3 000,00 євро (еквівалент 84 487,23 грн);

- від 19.08.2019 № 17 на загальну суму 23 000,00 євро (еквівалент 640 509,01 грн) – граничний строк надходження імпортної продукції 17.08.2020;

- від 21.08.2019 № 18 на загальну суму 4 000,00 євро (еквівалент 111 341,71 грн).

Однак, імпортний товар на суму 23 000,00 євро по оплаті згідно з платіжним дорученням від 19.08.2019 № 17 від фірми «GAJATEN j.d.o.o.», Хорватія, не надійшов, чим порушено пункт 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

У зв`язку з невиконанням фірмою «GAJATEN j.d.o.o.», Хорватія, своїх зобов`язань по контракту від 08.08.2019 № 11 ТОВ «АВТОМОБІЛЬНА КОМПАНІЯ «АВТО-ЛАКЦЕНТР» 21.12.2020 до Господарського суду Харківської області направлено позовну заяву щодо стягнення заборгованості з нерезидента у сумі 30 000,00 євро, яка прийнята судом до провадження 15.01.2021 (справа № 922/4122/20).

Судом встановлено, що звернення відповідача до Господарського суду Харківської області 21.12.2020 зупиняє нарахування пені з дня звернення з відповідною позовною заявою про стягнення заборгованості за контрактом у судовому порядку. Однак, враховуючи те, що граничний термін розрахунку за імпортною операцією, що підтверджується платіжним дорученням від 19.08.2019 № 17 на загальну суму 23 000,00 євро, настав 17.08.2020, то пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 279 226,61, яка нарахована з 18.08.2020 по 20.12.2020, є законодавчо обґрунтованою.

Будь – яких документів та доказів, що спростовують доводи контролюючого органу з приводу порушення строків розрахунків за контрактом від 08.08.2019 № 11, які передбачені пунктом 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», позивачем не надано, а також сам факт порушення таких строків позивачем не заперечується.

Щодо посилань позивача на недотримання відповідачем під час прийняття спірного податкового повідомлення – рішення норм абзацу 11 пункту 52-1підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому – дев`ятому цього пункту.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Підпунктом 54.3.3 ПКУ визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку та збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Визначення поняття пені встановлено пп. 14.1.162 ПКУ, а саме: пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 3.1 ПКУ встановлено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі – закони з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим ПКУ.

При цьому п. 5.1 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 ПКУ.

Враховуючи викладене, ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абзац 1 п. 1.1 ПКУ).

Водночас правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушенні: ними валютного законодавства визначено Законом №2473.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону №2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Частиною 3 ст. 3 Закону №2473 визначено, що у разі, якщо положення інших законів суперечать положенням Закону, застосовують положення цього Закону.

Частиною 5 ст. 13 Закону №2473 передбачено, що порушення нерезидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті, або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ч. 8 ст. 13 Закону №2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Із системного аналізу зазначених вище норм ПКУ та Закону №2473 вбачається, що на пеню, нараховану відповідно до Закону №2473, не поширюються положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому норми Закону №2473 та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19).

Зважаючи на наведене, суд погоджується з прийнятим Головним управлінням ДПС у Харківській області податковим повідомленням – рішенням від 21.04.2021 № 00055710712, та вважає його правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність податкового повідомлення – рішення від 21.04.2021 № 00055710712, прийнятого відносно позивача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОМОБІЛЬНА КОМПАНІЯ "АВТО-ЛАКЦЕНТР" (пров. Ульянівський, буд. 3-А, кв. 28, с. Покотилівка, Харківський район, Харківська область, 62458, код ЄДРПОУ 36031960) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 12 серпня 2021 року.

Суддя Заічко О.В.