Рішення № 98983520, 05.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

05 серпня 2021 р. справа №520/7945/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Рєзнік Е.О.,

за участю: представника позивача - Шемет О.В.,

представника відповідача - Діанової С.Ю.

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранна" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міранна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.03.2021 року №00035620710, винесене Головним управлінням ДПС в Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що встановлені відповідачем порушення не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржуване рішення є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача – Гундар Г., через канцелярію суду, надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Представник позивача - Шемет О.В., в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив на позов, а також додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача - Діанова С.Ю. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмовому відзиві на позов та письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Фахівцями ГУ ДПС на підставі наказу від 10.02.2021 № 851 з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, здійснено фактичну перевірку господарського об`єкта за адресою: просп. Московський, 297-Б, м.Харків, у якому господарську діяльність здійснює ТОВ "Міранна".

Результати фактичної перевірки оформлені актом від 19.02.2021 (реєстраційний № 2924/20-36-РРО/25614246 від 22.02.2021).

Під час проведення перевірки, було встановлено порушення Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (з 01.01.2021 нова назва закону: «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», далі - Закон № 481).

Наведене вище стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 18.03.2021 року № 00035620710 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 500000 гривень.

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням, та звернувся до суду із зазначеним позовом.

Суд зазначає, що Законом України N 481/95-ВР від 19.12.1995 р. "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон N 481/95- ВР), передбачено отримання ліцензії на право зберігання пального, а зберігання пального здійснюється суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Так, Законом N 481/95-ВР передбачено визначення термінів:

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Нормами ст. 15 Закону N 481/95-ВР передбачено, що для отримання ліцензії на право зберігання пального необхідно подати заявку із доказами сплати за ліцензію.

Згідно з пп. 14.1.1411 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодексу) пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України (пп. 14.1.61 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Розпорядник акцизного складу пересувного - суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: реалізує або зберігає пальне, ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу (пп. 14.1.2241 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Не є акцизним складом пересувним: транспортний засіб, що використовується суб`єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки; паливний бак транспортного засобу (пп. 14.1.61 14.1 ст. 14 Кодексу).

Паливні баки транспортних засобів, використовуються для подачі пального до двигуна внутрішнього згорання такого транспортного засобу, для приведення його в рух, не є ємностями для зберігання пального, у розумінні Закону N 481/95-ВР.

Таким чином, вказані положення чинного законодавства вказують, що ліцензія на зберігання пального потрібна тільки для стаціонарних ємностей, тобто тих, що мають місце (територію) розташування.

В ході розгляду справи встановлено, що позивачем було здійснено купівлю та отримання палива дизельне ДП-З-Євро-5-ВО, код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 у таких обсягах: 04.05.2020 року - 2396,02 л. на суму 32292.00 (тридцять дві тисячі двісті дев`яносто дві ) грн., 07.05.2020 р. - 2377,38 л. на суму 32292.00 (тридцять дві тисячі двісті дев`яносто дві ) грн., 13.05.2020 р. - 2007,75 л. на суму 28680.00 (двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят) грн., 19.05.2020 р. - 2994,59 л. на суму 43020.00 (сорок три тисячі двадцять) грн., від ТОВ паливна компанія «ЛЕОДР». На загальну суму 134 284.00 (сто тридцять чотири тисячі двісті вісімдесят чотири) гривні.

Зазначене пальне було розлито постачальником в паливні баки транспортних засобів підприємства та окреме зберігання такого пального не проводилось.

В травні 2020 року (на час купівлі палива) у позивача знаходились в користуванні та у власності наступні транспортні засоби:

- сідловий тягач-е VOLVO FH-12, д.н.з. НОМЕР_1 ;

- вантажний сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM 440, д.н.з. НОМЕР_2 ;

- вантажний сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM, д.н.з. НОМЕР_3 ;

- вантажний сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM, д.н.з. НОМЕР_4 ;

- сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM 380, д.н.з. НОМЕР_5 ;

- вантажний-спеціалізований сідловий тягач-е RENAULT Т430, д.н.з. НОМЕР_6 ;

- вантажний-спеціалізований сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM, д.н.з. НОМЕР_7 ;

- вантажний-спеціалізований сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM 460 DXI, д.н.з. НОМЕР_8 ;

- вантажний-спеціалізований сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM 460 DXI, д.н.з. НОМЕР_9 ;

- вантажний-спеціалізований сідловий тягач-е RENAULT Т430, д.н.з. НОМЕР_10 ;

- вантажний-спеціалізований сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM, д.н.з. НОМЕР_11 ;

- сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM 380, д.н.з НОМЕР_12 ;

Згідно технічної характеристики вантажний-спеціалізований сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM, має паливні баки ємністю: основний – 510 літрів, додатковий – 490 літрів пального. Тобто загалом вантажний-спеціалізований сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM може вмістити в себе 1000 літрів пального. Вантажний-спеціалізований сідловий тягач-е RENAULT Т може вмістити 1470 літрів пального.

Згідно технічної характеристики сідловий тягач-е VOLVO FH має паливні баки ємністю: з права – 730 літрів, з ліва - 630 літрів пального. Загалом сідловий тягач-е VOLVO FH може вмістити 1380 літрів пального.

04.05.2020 року 2392 л. (2396,02 літрів пального приведених до 15 0 С), пальне було залито:

- вантажний-спеціалізований сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM, д.н.з. НОМЕР_7 – 700 літрів (ємність баків 1000 л.),

- вантажний-спеціалізований сідловий тягач-е RENAULT Т430, д.н.з. НОМЕР_6 – 892 літрів (ємність баків 1470 л.),

- сідловий тягач-е VOLVO FH-12, д.н.з. НОМЕР_1 – 300 літрів (ємність баків 1380 л.);

- сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM 380, д.н.з. НОМЕР_5 – 500 літрів (ємність баків 1000 л.).

07.05.2020 р. позивачем було придбано 2392 л. (2377,38 літрів пального приведених до 15 0 С), пальне було залито:

- сідловий тягач-е VOLVO FH-12, д.н.з. НОМЕР_1 – 700 літрів (ємність баків 1380 л.);

- вантажний-спеціалізований сідловий тягач-е RENAULT Т430, д.н.з. НОМЕР_6 – 500 літрів (ємність баків 1470 л.),

- вантажний сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM, д.н.з. НОМЕР_3 – 700 літрів (ємність баків 1000 л.);

- вантажний-спеціалізований сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM 460 DXI, д.н.з. НОМЕР_8 – 492 літрів (ємність баків 1000 л.).

13.05.2020 р. позивачем було отримано 2000 л. (2007,75 літрів пального приведених до 15 0 С), пальне було залито:

- вантажний-спеціалізований сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM 460 DXI, д.н.з. НОМЕР_9 – 400 літрів (ємність баку 1000 л.);

- вантажний-спеціалізований сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM, д.н.з. НОМЕР_7 – 300 літрів (ємність баку 1000 л.);

- вантажний-спеціалізований сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM, д.н.з. НОМЕР_11 – 500 літрів (ємність баку 1000 л.);

- сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM 380, д.н.з НОМЕР_12 – 500 літрів (ємність баку 1000 л.);

- вантажний сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM 440, д.н.з. НОМЕР_2 – 300 літрів (ємність баку 1000 л.).

19.05.2020 р. позивачем було придбано 3000 л. (2994,59 літрів пального приведених до 15 0 С), пальне було залито:

- вантажний-спеціалізований сідловий тягач-е RENAULT Т430, д.н.з. НОМЕР_6 – 400 літрів (ємність баків 1470 л.);

- вантажний-спеціалізований сідловий тягач-е RENAULT Т430, д.н.з. НОМЕР_10 – 800 літрів (ємність баків 1470 л.);

- вантажний сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM, д.н.з. НОМЕР_4 700 літрів (ємність баків 1000 л.);

- вантажний-спеціалізований сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM, д.н.з. НОМЕР_11 – 800 літрів (ємність баку 1000 л.);

- вантажний сідловий тягач-е RENAULT PREMIUM 440, д.н.з. НОМЕР_2 – 300 літрів (ємність баку 1000 л.).

Як вбачається з наведеного, пальне було розлито постачальником в паливні баки транспортних засобів підприємства та окреме зберігання такого пального не проводилось.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та в поясненнях, наданих у судовому засіданні, зазначив, що під час перевірки було надано заправну відомість 3 від 13.05.2020 року, відповідно до якої водій ОСОБА_1 на транспортному засобі з державним номером НОМЕР_4 13.05.2020 року здійснив заправку транспортного засобу за адресою: м. Харків, просп. Московський, б. 297-б на 300 літрів пального. Відповідно до копії подорожнього листа 70428 водій ОСОБА_1 на транспортному засобі з державним номером НОМЕР_4 09.05.2020 виїхав з гаражу до місця навантаження у м. Рязань, Російська федерація. Після навантаження 12.05.2020 року відправником товару виписано міжнародний транспортний документ CMR від 12.05.2020 року НОМЕР_13 . Відповідно до CMR від 12.05.2020 року 067130 водій ОСОБА_1 на транспортному засобі з державним номером НОМЕР_4 прибув до пункту пропуску Гоптівка/Нехотеївка та став під митний контроль на Харківській митниці 14.05.2020 року, про що здійснено відмітку. Підприємством надано завірені належним чином роздруківки GPS - трекінгу на транспортний засіб НОМЕР_4 , відповідно до якої 13.05.2020 року о 23:54:51 год. зазначений транспортний засіб прибув до М-2, Білгородська обл., Росія, 1,24 км від Нехотеївки, а за адресою зберігання пального прибув лише 14.05.2020 року о 15:01:30 годині.

В зв`язку з наведеним, відповідач вважав, що позивач не мав змоги 13.05.2020 року здійснити заправку транспортного засобу з державним номером НОМЕР_4 за адресою: м. Харків, просп. Московський 297-Б, як зазначено в заправній відомості 3 від 13.05.2020 року.

Проаналізувавши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається із заправної відомості 3 від 13.05.2020 року, у відомості зазначено, що 300 л. палива було залито на транспортний засіб д.н.з. НОМЕР_4 .

Проте, суд зазначає, що заправна відомость № 3 від 13.05.2020 року не є обліковим документом та використовується лише для внутрішньої звітності підприємства щодо використання паливно-мастильних матеріалів, Інструкція з обліку надходження і витрачання паливно-мастильних матеріалів і єдиних талонів на відпуск нафтопродуктів на підприємствах, в організаціях, колгоспах та совгоспах не застосовується не території України у відповідності до Постанови КМУ № 1066 від 23.11.2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, 13.05.2020 року при відвантаженні палива від ТОВ паливна компанія "ЛЕОДР" 300 л. палива спочатку було залито до паливного баку транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_2 , який повинен був виїхати в рейс 13.05.2020 року, проте транспортний засіб став на ремонтні роботи на тривалий термін, що підтверджується довідкою, тому 14.05.2020 року 300 л. пального було перелито з паливного баку транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_2 до паливного баку транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_4 .

В заправній відомості 3 від 13.05.2020 року зазначено, що пальне було розлито в транспортний засіб д.н.з. НОМЕР_4 , а не в транспортний засіб д.н.з. НОМЕР_2 , така інформація вказана для відстежування використання водіями підприємства паливних матеріалів, оскільки транспортний засіб НОМЕР_2 знаходився на ремонті та фактично після переливання паливо використав водій ОСОБА_1 .

На ТОВ «Міранна» була проведена перевірка правильності заповнення внутрішньої документації підприємства головним бухгалтером Мочаловою Л.О. та було виявлено, що головний бухгалтер ОСОБА_2 на деяких внутрішніх документах не всі відомості зазначає в повному обсязі, у зв`язку з чим головним бухгалтером було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Крім того, суд зазначає, що наведені у відзиві на позов обставини стосовно заправної відомості №3 від 13.05.2020 року не були відображені в акті фактичної перевірки, відповідно, не вплинули на застосування фінансових санкцій до позивача, відповідно до оспорюваного податкового повідомлення-рішення, а позивач був позбавлений можливості надати відповідні докази та пояснення стосовно даних обставин, оскільки перевіряючими дані обставини не з`ясосувалися та документи не запитувалися.

Суд зазначає, що транспортний засіб не є місцем зберігання пального в розумінні Закону України N 481/95-ВР від 19.12.1995 р. "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон N 481/95-ВР), тому видача ліцензій на право зберігання пального на транспортний засіб не передбачено. Паливні баки транспортних засобів, використовуються для подачі пального до двигуна внутрішнього згорання такого транспортного засобу, для приведення його в рух, й також не с ємностями для зберігання пального.

З вказаних вище положень законодавства випливає висновок, що отримувати ліцензію на право зберігання пального суб`єкт господарювання повинен тільки для стаціонарних цистерн/ємностей.

В зв`язку з наведеним висновки зазначенні в акті фактичної перевірки підприємства про те, що позивач зберігав пальне без відповідної ліцензії є помилковими.

Аналогічна позиція зазначена у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року, справа № 160/9950/20, рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року, по справі № 420/5139/20, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020 року.

Окрім того, при винесенні податкового повідомлення-рішення від 18.03.2021 року № 00035620710 податковою службою не було враховано співмірності штрафу та виявленого правопорушення.

Статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності.

Зокрема, у разі здійснення оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії до суб`єктів господарювання підлягають застосуванню фінансові санкції у вигляді штрафу розміром 500000 гривень. Отже, розмір штрафу є фіксованим.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику суду як джерело права.

Як зазначено у п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року "Рисовський проти України" Європейський суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Вказаний принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб. Європейський суд звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

У пункті 74 рішення по справі «Лелас проти Хорватії» (Ьеіаз V. Сгоаііа) Європейський Суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своїх обов`язків.

Також, Європейський Суд з прав людини в пункті 58 у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», пункті 40 «Гаші проти Хорватії», пункту 67 «Трго проти Хорватії» зазначив, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Так, ЄСПЛ неодноразово у своїх рішення наголошує, що недотримання принципу «пропорційності» є порушенням державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у разі недотримання принципу «пропорційності», оскільки втручання держави у право на мирне володіння майном має бути пропорційним визначеним цілям, а вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства та водночас пропорційними щодо прав приватних осіб.

На підставі цієї практики ЄСПЛ суди роблять висновки про те, що розмір штрафів, зокрема, за торгівлю пальним/зберігання пального без ліцензії, має бути визначено з урахуванням рівня доходів позивача, системності порушення вимог законодавства у сфері ліцензування діяльності та легітимної мети Держави.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранна" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.03.2021 року №00035620710, винесене Головним управлінням ДПС в Харківській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранна" (61106, м.Харків, просп.Московський, 297Б, код ЄДРПОУ 43983495) судовий збір у розмірі 7500.00 грн. (сім тисяч п`ятсот двадцять гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.08.2021 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.