Рішення № 98983518, 12.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2021 р. № 520/7717/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 09.11.2020 №Ф-5524-58 на суму 40958,04 гривень.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Панченко О.В. від 07.05.2021 відкрито провадження в даній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статті 262 КАС України.

Згідно розпорядження в.о. керівника апарату Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 №03-05/32, у зв`язку з відстороненням від посади, призначено повторний автоматичний розподіл даної справи. За результатами проведення повторного автоматичного розподілу вказана справа передана на розгляд судді Панову М.М.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 адміністративну справу №520/7717/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування вимоги - прийнято до розгляду.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є незаконним та прийнятим без дотримання вимог чинного законодавства.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначив, що при прийнятті спірного рішення діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

В період з 19.07.2021 по 06.08.2021 суддя Панов М.М. знаходився у щорічній відпустці, тому вирішення вказаного питання здійснюється в перші робочі дні після відпустки.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Так, позивач з 28.08.2007 був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

10 листопада 2020 року ГУ ДПС у Харківській області відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" і даних інформаційної системи органу доходів і зборів, було сформовано оскаржувану вимогу №Ф-5524-58У від 09.11.2020 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у сумі 40958,04 грн.

Суд зазначає, що спеціальним Законом України, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальне обов`язкове соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) із змінами та доповненнями.

Згідно з статтею 1 Закону №2464-VI - єдиний внесок на загальнообов`язкове державне страхування (далі - ЄСВ) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 частини першої cт. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

На підставі Закону України №2464-VI розроблено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449) та визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску, нарахування фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів та Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України 14.04.2015 №435, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905 (далі - Порядок №435).

Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції №449 єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до Закону сплачуються із зазначених сум. Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється в натуральній формі.

Базу нарахування єдиного внеску для зазначеної категорії платників визначено ст. 7 Закону №2464, зокрема для осіб, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування єдиного внеску є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, відповідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 в редакції Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Отже, з 1 січня 2017 року фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, зобов`язана визначити базу нарахування єдиного внеску, при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Суд зазначає, що згідно із положеннями абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону №464-VI платники єдиного внеску, зазначені в п. 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Таким чином, особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов`язані сплатити єдиний внесок до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до даних ІТС «Податковий блок» ОСОБА_3 перебуває на обліку як фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування (КВЕД - 46.65 - Оптова торгівля офісними меблями). Дата державної реєстрації - 28.08.2007. Дата взяття на облік - 30.08.2007.

Стосовно вимоги від 09.11.2020 №Ф-5524-58 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму 40958,04 грн відповідачем зазначено, що недоїмка виникла ще при здійсненні адміністрування єдиного внеску Пенсійним фондом України. Натомість, адміністрування єдиного внеску органами доходів і зборів здійснюється з 01.10.2013.

Тобто, до контролюючого органу передано ІКП з єдиного внеску позивача із наявною заборгованістю у сумі 228,64 грн (недоїмка) та 192,06 грн (несплачена пеня) станом на 01.01.2013.

Доказів скасування суми недоїмки, що виникла в ІКП ОСОБА_4 у період адміністрування єдиного внеску Пенсійним фондом Позивачем не надано.

У подальшому заборгованість з єдиного внеску станом на 31.10.2020 у розмірі 40928,04 грн виникла внаслідок несплати ОСОБА_5 нарахувань:

за ІІІ квартал 2013 року (нараховано 19.10.2013, термін сплати 19.10.2013) - 1194,03 грн;

за ІV квартал 2013 року (нараховано 19.01.2014, термін сплати 19.01.2014) - 1218,67 грн;

за І квартал 2014 року (нараховано 19.04.2014, термін сплати 19.04.2014) - 1267,95 грн;

за ІІ квартал 2014 року (нараховано 19.07.2014, термін сплати 19.07.2014) - 1267,95 грн;

за 2017 рік (по строку нарахування від 09.02.2018) - 8448 грн;

за І квартал 2018 року (нараховано 19.04.2018, термін сплати 19.04.2018) - 2457,18 грн;

за II квартал 2018 року (нараховано 19.07.2018, термін сплати 19.07.2018) - 2457,18 грн;

за III квартал 2018 року (нараховано 19.10.2018, термін сплати 19.10.2018) - 2457,18 грн;

за IV квартал 2018 року (нараховано 19.01,2019, термін сплати 19.01.2019) - 2457,18 грн;

за І квартал 2019 року (нараховано 19.04.2019, термін сплати 19.04.2019) - 2754,18 грн;

за II квартал 2019 року (нараховано 19.07.2019, термін сплати 19.07.2019) - 2754,18 грн;

за III квартал 2019 року (нараховано 19.10.2019, термін сплати 19.10.2019) - 2754,18 грн;

за IV квартал 2019 року (нараховано 19.01.2020, термін сплати 19.01.2020) - 2754,18 грн;

за січень-лютий 2020 року (нараховано 19.04.2020, термін сплати 19.04.2019) - 2078,12 грн;

за червень 2020 року (нараховано 19.07.2020, термін сплати 19.07.2020) - 1039,06 грн;

за III квартал 2020 року (нараховано 19.10.2020, термін сплати 19.10.2020) - 3178,12 грн.

Отже, згідно з ІКП позивачу рахувалась заборгованість по єдиному соціальному внеску, яка виникла на підставі несплати особи, яка зобов`язана сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно абз. 1-3 ч. 4 ст. 25 Закон України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальне обов`язкове соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України. Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Відповідно п.п. 4 п. 2 розділу IV Інструкції №449, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Керуючись «Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженою Наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015, а саме: розділом IV «Порядок стягнення заборгованості з платників»: до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення. У разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки). Фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: зокрема, якщо платник на кінець календарного місяця має недоїмку зі сплати єдиного внеску.

У зв`язку з чим, контролюючим органом було сформовано оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску, та направлено її на адресу позивача.

Приписами п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно абз. 10 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Таким чином, враховуючи існуючу заборгованість позивача з єдиного соціального внеску з 2013 року відповідачем правомірно було винесено вимогу на вказану суму 09.11.2020, оскільки вона стосувалась не конкретного звітного періоду, а всієї суми боргу з єдиного соціального внеску позивача.

Зазначення у вимозі про набрання нею чинності 03.02.2021 є суто технічним питанням, яке має значення при її виконанні та жодним чином не впливає на правомірність визначення суми єдиного соціального внеску, яку позивач повинен сплатити.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ ВП 43983495) про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов