Ухвала суду № 98982675, 12.08.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

12 серпня 2021 р. справа № 400/2759/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марича Є.В., за участю секретаря судового засідання Мирко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі

за позовом:Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Металбудсервіс", вул. Херсонське шосе, 92, кв. 16,Миколаїв,54028, про:стягнення податкового боргу в сумі 5 733 106,70 грн.,за участю:

позивача: Болдуреску О.В.,

від прокуратури: Левкович А.Є.,

від відповідача: Зотіков С.Є.,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління ДПС у Миколаївській області звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Металбудсервіс" про стягнення податкового боргу в сумі 5 733 106,70 грн.

Ухвалою від 27.04.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

07.07.2021 р. від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки у прокурора були відсутні підстави, визначені ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" для представництва держави в особі Головного управління ДПС у Миколаївській області.

12.08.2021 р. від прокурора надійшло заперечення проти залишення позовної заяви без розгляду та зазначив, що підставою для звернення з даним позовом до суд стало встановлення при здійсненні процесувального керівництва у кримінальному провадженні за ознаками факту несплати відповідачем податкової заборгованості, а податковим органом не вжито заходів для його стягнення.

У судовому засіданні 12.08.2021 р. учасниками справи підтримані, подані ними клопотання.

Судом було оголошено скорочену ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Задовольняючи клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходив з наступного.

Згідно ч. 3 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частинами 1, 2 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

За приписами частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Загальні підходи до підстав представництва прокурором інтересів держави в адміністративному судочинстві були сформульовані Верховним Судом у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.

У цій постанові Верховний Суд звернув увагу, що зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Також, Верховний Суд дійшов висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд вказав, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Вказані висновки Верховного Суду можуть бути застосовані і до даної справи.

Звертаючись до суду з даним позовом в інтересах держави Заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури обґрунтував наявність підстав для здійснення представництва з огляду на не звернення Головним управлінням ДПС у Миколаївській області до суду про стягнення податкового боргу.

Суд зазначає, що Головне управління ДПС у Миколаївській області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків і повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Отже, функції щодо захисту інтересів держави, про які йдеться в позовній заяві належать, передусім, до компетенції Головного управління ДПС у Миколаївській області, як уповноваженого державою органу в межах спірних правовідносин, що має право самостійно звернутися до суду.

В даному випадку право на звернення до суду з цим позовом могло бути реалізоване заступником керівника Миколаївської обласної прокуратури виключно у разі доведення ним, що вказаний суб`єкт владних повноважень захист інтересів не здійснює.

За правовою позицією, наведеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Проте, позовна заява не містить обставин, які б вказували на неможливість подання позову безпосередньо Головним управлінням ДПС У Миколаївській області, котра є уповноваженим органом у межах спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заступником керівника Миколаївської обласної прокуратури подано позов в інтересах держави без достатніх правових підстав, що стало наслідком порушення принципів рівності та змагальності сторін судового процесу як фундаментальних засад права на справедливий суд.

Пунктом 2 ч. 1 статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Беручи до уваги зазначене, суд приходить до висновку, що позовну заяву заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури необхідно залишити без розгляду.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постанові від 14.01.2021 у справі № 806/1002/17 та Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.02.2019 № 826/13768/16, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що згідно п. 4 ч. 1 т. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Керуючись статтями 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Залишити без розгляду позов Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави Головного управління ДПС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Металбудсервіс" про стягнення податкового боргу в сумі 5 733 106,70 грн.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 13.08. 2021 р.

Суддя Є. В. Марич