Рішення № 98982656, 12.08.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2021 р. Справа № 400/151/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що полягають у відмові ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком з дня звернення – 29.07.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити призначення та виплату пенсії ОСОБА_1 з моменту звернення – 29.07.2020 року.

Ухвалою від 16.01.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що на момент звернення з заявою про призначення пенсії позивач мала необхідний страховий стаж 27 років, необхідний для призначення їй пенсії. Періоди роботи з 1982 по 1999 роки підтверджено архівною довідкою № 179/1/3325 від 16.12.2020, з 1999 по 2007 роки підтверджено архівною довідкою № Г1121/1170 від 26.10.2020 року, період роботи з січня 1998 року по червень 2020 року є безспірним.

В свою чергу, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці, чи її оформлення. А тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача права на соціальний захист.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що страховий стаж позивача обчислений протягом січня 1998 року – червня 2020 року, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, та склав 24 роки 0 місяців 06 днів, в тому числі період догляду за дитиною до досягнення трирічного віку. До страхового стажу позивача не враховано період роботи протягом серпня 1978 року – грудня 1997 року, оскільки на титульному аркуші трупової книжки НОМЕР_1 від 18.04.1978 року змінено прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ». При цьому, в записі про зміну прізвища не зазначено дати видачі документу про шлюб. Документи, підтверджуючі зміну прізвища не надано.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

29.07.2020 року позивач звернулась до ГУ ПФУ з заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі – Закон України № 1058). До заяви позивачем було додано: паспорт, картку платника податків, трудову книжку, індивідуальні відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Рішенням ГУ ПФУ від 06.08.2020 року № 667/03.20-р позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком . Підстави відмови: на титульному аркуші трудової книжки змінено прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ». При цьому, в записі про зміну прізвища не зазначено дати видачі документу про шлюб. Документи, підтверджуючі зміну прізвища не надано. В зв`язку з зазначеним, обчислення страхового стажу проведено без урахування даних трудової книжки та періодів роботи протягом серпня 1978 року – грудня 1997 року.

Не погоджуючись з вказаним, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України № 1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон України № 1788) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі – Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У пункті 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

В той же час, слід зазначити, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд зазначає, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці, чи її оформлення.

В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист.

Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, і в жодному разі, не може мати негативних наслідків для власника такої трудової книжки, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі № 677/277/17.

Також Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а та від 04.09.2018 року у справі № 423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З викладеного вище вбачається, що дії ГУ ПФУ щодо не зарахування до стажу позивача періодів роботи з серпня 1978 року по грудень 1997 року є протиправними.

При цьому позивач не просить суд зобов`язати відповідача зарахувати до загального стажу вказані періоди, а також скасувати рішення, на підставі якого їй було відмовлено у призначенні пенсії з вказаних обставин.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже суд, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, керуючись положеннями ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов також шляхом скасування рішення ГУ ПФУ від 06.08.2020 року № 667/03.20-р, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, зобов`язання ГУ ПФУ зарахувати до загального стажу позивачу періоди роботи з серпня 1978 року по грудень 1997 року та зобов`язання ГУ ПФУ призначити позивачу пенсію за віком.

Згідно положень ч. 1 ст. 45 Закону України № 1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім визначених даною статтею випадків.

Отже, пенсія позивачу підлягає призначенню з дати звернення – 29.07.2020 року.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 – 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) – задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 06.08.2020 року № 667/03.20-р про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) періоди роботи з

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) здійснити з 29.07.2020 року призначення та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.08.2021 року.

Суддя О.В. Малих